Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №212/4002/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 212/4002/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"13" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ракуленко Є.Ф., розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

у березні 2026 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 57107,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 серпня 2021 року банк уклав з відповідачем кредитний договір б/н, відповідно до якого зобов`язався надати позичальниці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який встановив у розмірі 4500,00 грн та в подальшому збільшив до 55000,00 грн, а відповідач зобов`язався щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 40,8 % річних (протягом пільгового 62-денного періоду користування кредитом - 0,000001 % річних).

Проте позичальник умови договору належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 20 березня 2026 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 57107,14 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 54982,27 грн, заборгованість за процентами в розмірі 2124,87 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 08 квітня 2026 року вказану справу направлено для розгляду до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 червня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7,8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача проти цього не заперечував.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Так, згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин (договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Як убачається з матеріалів справи, 10 травня 2021 року АТ «Акцент-Банк» уклало в письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили його умови.

Договір складається з анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банк» (що містить особистий підпис позичальника).

Відповідно до договору банк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який встановив у розмірі 4500,00 грн, в подальшому збільшив до 80000,00 грн, а потім зменшив до 55000,00 грн.

Проте, підписана відповідачем анкета-заява не містить умов щодо ціни договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Водночас, Умови та правила надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», тарифи не містять особистого підпису позичальника про ознайомлення з ними. Також позивач не надав жодних доказів накладення відповідачем електронного цифрового підпису (підпису одноразовим ідентифікатором) на вказаних документах.

В той же час Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі за № 342/180/17 дійшла наступних правових висновків: «Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову».

За таких обставин, Умови та правила надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», які не містять підпису відповідача, не можна розцінювати, як частину кредитного договору, укладеного сторонами 10 серпня 2021 року (у вигляді підписаної анкети-заяви).

Також не можна розцінювати, як частину кредитного договору, наданий позивачем паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», оскільки є лише інформаційним документом, про що безпосередньо зазначено в тексті цього паспорта.

Водночас, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості та виписки з рахунку позичальника, станом на 20 березня 2026 року заборгованість за кредитом (тілом кредиту) становить 54982,27 грн, а тому вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути 2556,00 грн судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст.141,258,259,263-265,282,284,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», місцезнаходження: місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок № 11, ідентифікаційний код 14360080, заборгованість за кредитним договором б/н від 10 серпня 2021 року, що утворилася станом на 20 березня 2026 року, в розмірі 54982,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», місцезнаходження: місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок № 11, ідентифікаційний код 14360080, судовий збір у розмірі 2556,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В. Лузан