Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №481/426/25 — Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 481/426/25

Провадження №2/471/183/26

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р. Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді – Жили Н.М.,

з участю секретаря судового засідання – Холоденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ухвали Новобузького районного суду Миколаївської області від 20.11.2025 року цивільна справа №481/426/25 за позовною заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передана за підсудністю до Братського районного суду Миколаївської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.03.2020 р. за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомлення рівня відповідальності в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», ОСОБА_3 подала Заявку на отримання кредиту № 1293558. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача наофіційному веб-сайті Товариства. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит № 1293558 від 04.03.2020 р. (далі – Кредитний договір). Таким чином відповідач уклала з ТОВ «МІЛОАН» Кредитний договір та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий роахукнок в сумі 12 000 грн.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.

В свою чергу відповідач належним чином не виконала кредитні зобов`язання, припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені Кредитним договорм.

09.10.2020 року згідно умов Договору факторингу № 03/10, ТзОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором № 1293558 від 04.03.2020 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.

24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено Договір факторингу №1/15, відповідно до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 1293558 від 04.03.2020.

Згідно Додатку № 1 до Договору факторингу сума боргу відповідача перед позивачем становить 35040,00 грн, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн;

- заборгованість за відсотками - 21600 грн;

- заборгованість за комісією – 1440 грн;

- заборгованість за пенею - 0 грн.

На підставі наведеного просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором в розмірі 35040 грн., а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 24.12.2025 року вищевказану цивільну справу прийнято до свого провадження та ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак в матеріалах справи наявна заява, в якій представник позивача просить суд розглянути справу без участі представника позивача та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а. с. № 246).

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, але в матеріалах справи наявна заява представника відовідача, в якій просить розглянути справу без участі відповідача та її представника, а також просит відмовити у зхадоволенні позивних вимог. У відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні вищевказаного позову в повному обсязі (а. с. № 192-195, 249-250). Відповідно до наданої представником відповідача копії свідоцтва про шлюб відповідач у зв`язку з реєстрацієб шлбу з ОСОБА_4 змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а. с. № 146).

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що 04.03.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_3 ) укладено Кредитний договір № 1293558 в електронній формі. Кредитний договір був підписаний електронним підписом позивальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладенні Кредитного договору.

Згідно п. 1.1 Кредитного договору № 1293558 від 04.03.2020 р. позикодавець зобов`язується на умовах вихначених цим договорм, на строк визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплати комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 Договору термін на виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до п. 1.2, п. п. 1.3, п. 1.4, п. 1.5.1, п. 1.5.2, п. 1.6 Кредитного договору сума кредиту складає - 12 000,00 грн; кредит надається строком на 30 днів з 04.03.2020; термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 03.04.2020; комісія за надання кредиту становить -1440,00 грн, яка нараховується за ставкою 12% від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом: 7200 грн, які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору (а.с.№ 30-35).

Пунктом 2.1. Кредитного договору, визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівково переказу на рахунок платіжної карти позичальника.

Згідно п. 2.2.2 Кредитного договору нарахування позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3. Кредитного договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням товариства.

Незважаючи на інші умови договору сторони домовились, що якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в період прострочення позичальника нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору.

Згідно п. 2.3.1. Кредитного договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження кредиту наведені у таблиці .

За наявності між сторонами відповідної домовленості (акцептованої позичальником пропозиції позикодавця відповідно до розділу 6 Правил), а також на підставі п.3.2.7 Договору, пролонгація може здійснюватись на інших умовах ніж передбачено цим пунктом.

Пунктом 2.3.2 Кредитного договору передбачено, що волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п.6.14. Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п.2.5 Договору.

Відповідно до графіку платежів, який є Додатком №1 до Договору про споживчий кредит № 1293558 від 04.03.2020, встановлено: сума кредиту 12 000,00 грн, дата платежу 04.03.2020, до сплати 12000 грн., проценти за користування кредитом 7200 грн., комісія за надання кредиту 1440 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та 04.03.2020 надав відповідачу кошти в розмірі 12 000,00 грн шляхом перерахування на його платіжну картку № НОМЕР_1 через платіжну установу ТОВ «ФК «Елаєнс», що підтверджується платіжним дорученням № 16112147 від 04.03.2020, випискою за рахунком та розрахунком заборгованості (а.с. №17-18, 22-23, 58).

В свою чергу відповідач належним чином не виконала кредитні зобов`язання, припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені Кредитним договорм.

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором № 1293558 заборгованість відповідача станом на 02.06.2020 становить 35040 грн, з яких:

- борг по тілу кредиту - 12000 грн;

- борг по процентах за період з 04.03.2020 по 02.06.2020 – 35 040 грн;

- борг по комісії - 1440 грн (а. с. № 22-23).

09.10.2020 згідно умов Договору факторингу № 03/10, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за Кредитним договором № 1589483 від 12.03.2020 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 1293558 від 04.03.2020 (а. с. № 37-43).

24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» (Фактор) укладено Договір факторингу №1/15, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові свої права грошової вимоги до боржників зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.№50-54).

Згідно Витягу з додатку до Договору факторингу № 1/15 ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 1293558 від 04.03.2020 в сумі 35040 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн, заборгованість за відсотками – 21 600 грн; заборгованість за комісією - 1440 грн (а.с.№ 17).

Відповідно до Наказу № 70-к від 01.07.2025 року на виконання Рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «Пінг-Понг» №1778 від 01.07.2025 перейменовано з 01.07.2025 року найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» в Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛВЕНТІС» (а. с. № 208).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі Кредитного договору відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12000 грн, що підтверджується платіжним дорученням 16112147 від 04.03.2020 р.(а.с. № 58).

Відповідач свої зобов`язання з повернення кредитних коштів у визначений сторонами Кредитного договору 30-денний строк не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість перед позивачем.

З огляду на вказане, розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 12000 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 виклала правову позицію щодо змісту понять "строк договору", "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання".

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з ч. 2 цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Відтак, у межах строку кредитування до 03.04.2020 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до абз. ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Строк кредитування встановлено 30 календарних днів, тобто до 03.04.2020.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Також, зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц, від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, тобто дана судова практика є сталою.

За умовами укладеного 04.03.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_7 . Кредитного договору № 1293558, сторони визначили строк кредитування тривалістю 30 днів. Відтак, зі спливом вказаного строку право кредитодавця нараховувати передбачені Кредитним договором проценти за користування кредитом припинилося.

В п. 2.3 Кредитного договору визначені умови пролонгації кредиту. Зокрема, вбачається, що позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Позивачем не надано доказів пролонгації кредиту.

Вимоги про стягнення грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.

З урахуванням викладеного, сума відсотків, яку відповідач має сплатити за користування кредитом в межах строку кредитування, який становить 30 календарних днів, складає 7200 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №1293558 від 04.03.2020 підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 20640 грн, з яких

- заборгованості за тілом кредиту - 12000 грн;

- заборгованості за відсотками - 7200 грн;

- заборгованості за комісіями - 1440 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 10 березня 2025 р. №1293558 при зверненні до суду з вищевказаним позовом позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень (а. с. № 1).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати позивача на професійну правничу становлять 6000 гривень, що підтверджується Договіром №43657029 від 01.07.2025 року про надання правової допомоги, Додатковою угодою від 03.03.2025 року №2913993 до Договору №43657029 від 01.07.2025 року про надання правової допомоги, Детальний опис робіт (наданих послуг), необхідних для надання правничої (правової) допомоги, Акт №1293558 від 03.03.2025 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), копії яких надані представником позивача (а.с. № 19, 24, 25-29, 57)

У зв`язку з частковим задоволенням позову (70,29%), до перерозподілу належать документально підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1426,79 грн та витрати на професійну правничу допомогу 3534 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 11, 205, 207, 251, 252, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 631, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 133, 137, 141, 229, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346) заборгованість за Кредитним договором № 1293558 від 04.03.2020 в сумі 20 640 (двадцять тисяч шістсот сорок) гривень, з яких:

- заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) - 12 000 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом - 7200,00 грн;

- заборгованість за комісією за надання кредиту - 1440,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346) судовий збір в сумі 1426,79 грн (одна тисяча чотириста двадцять шість гривень сімдесят дев`ять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3534 (три тисячі п`ятсот тридцять чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

СуддяЖила Н. М.