Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №469/294/26 — Березанський районний суд Миколаївської області

12.10.2026 Справа № 469/294/26

2/469/647/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді - Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.

учасники справи:

представник позивача Сімутіна А.А. - не з`явилась

відповідач ОСОБА_1 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач 20 березня 2026 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 55492,35 грн., у тому числі :

- за кредитним договором № 71431474 від 03 травня 2025 року, укладеним відповідачем та ТОВ “Фінансова компанія “1 Безпечне агентство необхідних кредитів”, у розмірі 18588,35 грн. з яких 11000,00 грн. - основний борг, 658,35 грн. - відсотки, 5280,00 грн. - проценти за понадстрокове користування кредитом; 1650,00 грн. - комісія за надання кредиту;

- за кредитним договором № 8968837 від 09 травня 2025 року, укладеним відповідачем та ТОВ ТОВ “Фінансова компанія “1 Безпечне агентство необхідних кредитів”, у розмірі 27261,50 грн., з яких 7000,00 грн. - основний борг; 5054,00 грн. - відсотки; 14000,00 грн. - неустойка; 1207,50 грн. - комісія за надання кредиту;

- за кредитним договором № 16589-12/2019 від 27 грудня 2019 року, укладеним відповідачем та ТОВ “Фінансова компанія “Інвеструм”, у розмірі 9642,50 грн., з яких 2500,00 грн. - основний борг; 3442,50 грн. - відсотки; 3700,00 грн. - пеня.

Позивач посилався на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаними кредитними договорами, право вимоги за якими перейшло до позивача на підставі договорів факторингу. Просив також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

19 травня 2026 року суд відкрив провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання декілька разів не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву суду не надав.

Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

З матеріалів справи суд встановив, що 03 травня 2025 року ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” та відповідач уклали договір надання коштів у кредит (з комісією про надання кредиту) №71431474, за умовами якого Товариство надає клієнту кредит шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника в розмірі 11000,00 грн. строком на 28 днів зі сплатою фіксованої процентної ставки, яка діє протягом строку договору, у розмірі 0,285%/день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 4,00%/день, орієнтовна реальна річна процентна ставка визначена у розмірі 3134,82%, орієнтована загальна вартість кредиту становить 13308,3500 грн., комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1650,00 грн., дата повернення кредиту 23 травня 2025 року (п.2.2. Договору); договір містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, в якій зазначені дати та сума платежу (а.с.9-16).

Зазначений договір підписано відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 81766.

Згідно з п.6.1 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п.2.2 Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за Договором.

За надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п.2.2. Договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту, визначений пп.2.2.4 п.2.2 Договору (п.6.2 Договору).

Відповідно до п.7.1 Договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

У разі порушення строків повернення кредиту позичальником: якщо сума кредиту, що надається позичальнику за Договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, за користування кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п.2.2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень (п.10.5 Договору).

У п.12 Договору "Реквізити сторін" відповідачем зазначено номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

До договору позивачем надано Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем 03 травня 2025 року одноразовим ідентифікатором 66486 (а.с.17-18).

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено довідкою ТОВ “ФК “Фінекспрес” про здсійнення переказу 03 травня 2025 року у сумі 11000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , номер платежу c636fe09-09a0-4ce3-a5bd-73939efccec7, що відповідає номеру картки відповідача, зазначеному у кредитному договорі (а.с.19).

Отже, позивач надав належні та допустимі докази укладення договору №71431474 від 03 травня 2025 року та отримання відповідачем коштів у сумі 11000,00 грн., а відповідач зазначені обставини не заперечив та не спростував.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №71431474 від 03 травня 2025 року, позивачем визначено заборгованість відповідача у розмірі 18588,35 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу – 11000,00 грн., за відсотками – 658,35 грн., за процентами за понадстрокове користування кредитом – 5280,00 грн., комісія за надання кредиту – 1650,00 грн. (а.с.27-28).

09 травня 2025 року ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” та відповідач уклали договір кредитної лінії (Надійний) №8968837, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 158720, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов Договору сума кредиту становить 7000,00 грн., строк кредитування/строк договору 360 днів; розмір першого обов`язкового платежу 2205,00 грн.; період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 15 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 15 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 15 днів користування; кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 23; дата сплати першого обов`язкового платежу 23 травня 2025 року; тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія; комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1207,50 грн. (а.с.30-37).

ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання за договором кредитної лінії, перерахувавши відповідачу одним платежем 09 травня 2025 року грошові кошти на суму 7000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , платіж №40ac204e-1f8a-406a-8706-9b7f365b66d8 через ТОВ “ФК “Фінекспрес”, що підтверджується листом ТОВ “ФК “Фінекспрес” №КД-000100066 від 02 січня 2026 року (а.с.38).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №8968837 від 09 травня 2025 року, позивачем визначено заборгованість відповідача у розмірі 27261,50 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу – 7000,00 грн., заборгованість за відсотками – 5054,00 грн., неустойка – 14000,00 грн., комісія за надання кредиту – 1207,50 грн. (а.с.43).

Крім того, 27 грудня 2019 року ТОВ “ФК “Інвеструм” та відповідач уклали договір про надання фінансового кредиту №16589-12/2019, підписаний електронним підписом відповідача W22551 (а.с.56-57).

Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу фінансовий кредит в розмірі 2500,00 грн. строком на 28 днів, тобто до 23 січня 2020 року (п.1.2 Договору), з умовою їх повернення зі сплатою відсотків у розмірі 1,70% на добу, тип процентної ставки – фіксована (п.1.3 Договору); згідно з п.4.3 Договору, у разі, якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений в п.1.2 цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, клієнт зобов`язаний виплатити пеню в розмірі 4,0% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення; при цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за договором включно, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.

Позивач також надав розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором №16589-12/2019 від 27 грудня 2019 року, яка за період з 21 травня 2021 року по 28 лютого 2026 року визначена ним у розмірі 9642,50 грн., у тому числі 2500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 3442,50 грн. - заборгованість за відсотками, 3700,00 грн. – пеня (а.с.65).

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно з ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач та первісні кредитори з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитні договори в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самой якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549/552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ТОВ “ФК “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” повністю виконало взяті на себе зобов`язання перед позичальником ОСОБА_1 за кредитним договором № 71431474 від 03 травня 2025 року шляхом перерахування кредиту у розмірі 11000,00 грн. на зазначену у кредитному договорі банківську картку відповідача та за кредитним договором № 8968837 від 09 травня 2025 року шляхом перерахування кредиту у розмірі 7000,00 грн. на зазначену у кредитному договорі банківську картку відповідача.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитними договорами належним чином не виконує, у зв`язку з чим існує заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №71431474 від 03 травня 2025 року, позивачем визначено заборгованість відповідача у розмірі 18588,35 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу – 11000,00 грн., заборгованість за відсотками – 658,35 грн., заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом – 5280,00 грн., комісія за надання кредиту – 1650,00 грн..

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №8968837 від 09 травня 2025 року, позивачем визначено заборгованість відповідача у розмірі 27261,50 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу – 7000,00 грн., заборгованість за відсотками – 5054,00 грн., неустойка – 1400,00 грн., комісія за надання кредиту – 1207,50 грн..

Заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією за вказаними вище договорами розрахована позивачем відповідно до вказаних вище положень законодавства, умов договорів та в межах визначених строків кредитування, відповідачем не оспорюється, а тому суд доходить висновку про доведеність позову у частині визначення такої заборгованості відповідача.

Проте вимоги позивача у частині стягнення нарахованих процентів за понадстрокове користування за кредитним договором №71431474 від 03 травня 2025 року у сумі 5280,00 грн. не грунтуються на положеннях закону та умовах кредитного договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

За умовами кредитного договору №71431474 від 03 травня 2025 року, строк кредитування становив 21 календарний день, тобто до 23 травня 2025 року включно.

Пунктом п.7.1 Договору передбачено можливість продовження строку кредитування (пролонгації) лише шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права, однак матеріали справи не містять доказів звернення відповідача із заявою про пролонгацію, укладення сторонами додаткової угоди чи іншого продовження строку користування кредитом.

Отже, після 23 травня 2025 року позивач не мав правових підстав для нарахування передбачених договором процентів за понадстрокове користування кредитними коштами.

За таких обставин проценти підлягають стягненню лише за період дії договору позики - з 03 травня 2025 року по 23 травня 2025 року включно у розмірі 658,35 грн..

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки проценти за понадстрокове користування кредитом, розраховані як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, нараховані у період дії в Україні воєнного стану, вони підлягають списанню кредитодавцем, а тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом за кредитним договором №71431474 від 03 травня 2025 року у сумі 5280,00 грн. задоволенню не підлягає.

Крім того, оскільки кредитний договір у цій справі №8968837 укладений 09 травня 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то вся нарахована за таким договором неустойка (штраф, пеня) та передбачені ст. 625 ЦК України нарахування не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому не підлягає задоволенню заявлена вимога про стягнення неустойки за кредитним договором №8968837 від 09 травня 2025 року у розмірі 14000,00 грн..

27 березня 2025 року між ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” та ТОВ “ФК “ЄАПБ” укладено договір факторингу №27/03/25, за умовами якого ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” відступило ТОВ “ФК “ЄАПБ” за плату належні йому права вимоги, а ТОВ “ФК “ЄАПБ” прийняло належні ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с.21-22), у тому числі до відповідача ОСОБА_1 :

- за договором про надання кредиту №71431474 від 03 травня 2025 року в сумі 18588,35 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу – 11000,00 грн., заборгованість за відсотками – 658,35 грн., заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом – 5280,00 грн., комісія за надання кредиту – 1650,00 грн., що вбачається з реєстру боржників №16 від 24 вересня 2025 року до договору факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року (а.с.26);

- за договором про надання кредиту №8968837 від 09 травня 2025 року в сумі 27261,50 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу – 7000,00 грн., заборгованість за відсотками – 5054,00 грн., неустойка – 14000,00 грн., комісія за надання кредиту – 1207,50 грн., що вбачається з реєстру боржників №15 від 24 вересня 2025 року до договору факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року (а.с.42).

Згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а за положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, позивач набув право вимоги та статус нового кредитора у зобов`язаннях, що виникли внаслідок укладення між відповідачем та ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” кредитного договору №71431474 від 03 травня 2025 року та договору про надання кредиту №8968837 від 09 травня 2025 року, а тому його вимоги про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за вказаними кредитними договорами підлягають частковому задоволенню у таких розмірах: за кредитним договором № 71431474 від 03 травня 2025 року, укладеним між відповідачем та ТОВ “Фінансова компанія “1 Безпечне агентство необхідних кредитів”, у розмірі 13308,35 грн. з яких 11000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 658,35 грн. - сума заборгованості за відсотками та 1650,00 грн. - комісія за надання кредиту; за кредитним договором № 8968837 від 09 травня 2025 року, укладеним між відповідачем та ТОВ ТОВ “Фінансова компанія “1 Безпечне агентство необхідних кредитів”, у розмірі 13261,50 грн., з яких 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5054,00 грн. - сума заборгованості за відсотками та 1207,50 грн. - комісія за надання кредиту.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Діючи відповідно до п.3 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд в ухвалі про відкриття провадження у справі роз`яснив учасникам справи їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, зокрема, обов`язок доказування.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що кредитний договір № 16589-12/2019 від 27 грудня 2019 року, укладений між ТОВ “Фінансова компанія “Інвеструм” та відповідачем у електронній формі. Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, штрафні санкції, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору тощо.

Проте позивач не надав доказів надання відповідачеві кредитних коштів та їх розміру (квитанції про перерахування коштів на банківський рахунок відповідача, ні доказів належності відповідачу такого банківського рахунку та ін.), не використав своє процесуальне право про отримання вказаної інформації, що складає банківську таємницю, у порядку витребування судом доказів у справі та не заявляв клопотання про витребування доказів.

З огляду на принцип змагальності, суд не має права за власною ініціативою витребовувати докази отримання відповідачем кредитних коштів від первісного кредитора ТОВ “Фінансова компанія “Інвеструм”.

Таким чином, позивач не довів факт виконання кредитодавцем своїх зобов`язань відповідно до кредитного договору №16589-12/2019 від 27 грудня 2019 року, укладеного ТОВ “ФК “Інвеструм” та відповідачем.

21 травня 2021 року між ТОВ “ФК “Інвеструм” та ТОВ “ФК “ЄАПБ” укладено договір факторингу №21052021 (а.с.59-61), у відповідності до умов якого ТОВ “ФК “Інвеструм” передає (відступає) ТОВ “ФК “ЄАПБ” за плату належні йому права вимоги, а ТОВ “ФК “ЄАПБ” приймає належні ТОВ “ФК “Інвеструм” права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 21 травня 2021 року до договору факторингу №21052021 від 21 травня 2021 року (а.с.64), ТОВ “ФК “ЄАПБ” набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9642,50 грн., з яких: 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3442,50 грн. - сума заборгованості за відсотками та 3700,00 грн. – сума заборгованості за пенею (а.с.64).

Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За відсутності доказів виконання первісним кредитором своїх зобов`язань з надання кредиту виникнення у первісного кредитора права на повернення цього кредиту та отримання інших платежів за кредитним договором від відповідача та кореспондуючого обов`язку відповідача повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним та інші платежі за кредитним договором не є доведеним.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” у частині стягнення заборгованості за кредитним договором №16589-12/2019 від 27 грудня 2019 року, укладеного ТОВ “ФК “Інвеструм” та відповідачем задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 47,88%, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1593,45 грн. (3328,00 грн. х 47,88%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”, місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк» заборгованість у розмірі 26569,85 грн., у тому числі:

- 13308,35 грн. - заборгованість за кредитним договором № 71431474 від 03 травня 2025 року, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 658,35 грн., комісії за надання кредиту у розмірі 1650,00 грн.;

- 13261,50 грн. – заборгованість за кредитним договором № 8968837 від 09 травня 2025 року, яка складається із заборгованості з основного боргу у розмірі 7000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 5054,00 грн., комісії за надання кредиту у розмірі 1207,50 грн.,

а також судовий збір в сумі 1593,45 грн., усього стягнути 28163 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят три) гривні 30 копійок.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя