Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №127/28377/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28377/26

Провадження № 3/127/5535/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року місто Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом № 0510 від 13.03.2018, РНОКПП: НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.08.2026 о 16:00 год. у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного і фізичного характеру, відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, шарпав за одяг, чим завдав психологічних страждань.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що у них із дружиною виник конфлікт, як так сталось не розуміє.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_2 повідомила, що у неї із чоловіком виник конфлікт, у зв`язку з тим, що останній постійно зловживає алкоголем та в той день спричинив конфлікт з приводу коштів, потім почав виражатись нецензурною лайкою та простягати руки до неї.

Суд, дослідивши матеріали справи, що надійшли до суду, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Так, п. 14 ст. 1 Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 316720 від 04.08.2026 слідує, що ОСОБА_1 04.08.2026 о 16:00 год. у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного і фізичного характеру, відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, шарпав за одяг, чим завдав психологічних страждань.

Із протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.08.2026, ОСОБА_2 просить притягнути до відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , який на постійній основі вчиняє домашнє насильство фізичного та психологічного характеру.

Згідно рапорту працівника поліції Регуша В., 04.08.2026 о 16:15 год. під час несення служби в складі наряду «Юнкер-109», на службовий планшет надійшов виклик про «Домашнє насильство» за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши на місце виклику, було виявлено заявницю ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_1 , заявниця повідомила, що її чоловік на постійній основі вчиняє домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, вживає алкогольні напої, виражається нецензурною лайкою, шарпає за одяг, на зауваження не реагує. Під час спілкування з ОСОБА_1 , останній поводив себе адекватно, але перебував з ознаками алкогольного спяніння. По даній події у ОСОБА_2 було і відібрано заяву та пояснення, а у ОСОБА_1 пояснення, також на останнього було складено протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУПАП та складено оцінку ризиків.

У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначає, що 04.08.2026 у неї виник конфлікт з її чоловіком ОСОБА_1 , через те, що вона вкрала у нього кошти, але вона цього не робила. Дані конфлікти між ними відбуваються систематично на ґрунті вживання алкоголю. Під час даного конфлікту її чоловік почав застосовувати фізичну силу та виражатись нецензурною лайкою, розбив скло у дверях, почав вибивати вхідні двері руками.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що 04.08.2026 близько 10:00 год. повернувся із базару та виявив відсутність його коштів у своїй сумці, пізніше він дізнався, що їх вкрала його дружина ОСОБА_2 , після чого купив горілки та ліг відпочивати. Коли його дружина повернулась з роботи додому у них виник конфлікт із використанням нецензурної лайки, але фізичну силу він до неї не застосовував та двері не бив.

Із форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, вбачається, що визначено рівень небезпечності ОСОБА_1 , як низький.

Проаналізувавши докази по справі, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він умисно вчинив дії фізичного та психологічного характеру щодо своєї дружини, внаслідок чого була завдана шкода її здоров`ю.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує всі обставини справи, а тому приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 правопорушень у майбутньому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 місяці.

Суддя: