Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №127/28437/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28437/26

Провадження № 3/127/5552/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року місто Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 083154 від 03.08.2026, ОСОБА_1 03.08.2026 о 23:16 год. у АДРЕСА_1 , у присутності свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру, а саме умисно штовхав, шарпав за одяг, висловлював образи, висловлювався нецензурною лайкою, позбавляв особистих речей стосовно своєї дружини ОСОБА_3 , що проживає разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , чим було завдано шкоди фізичному здоров`ю та психологічних страждань.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що стосовно сина не вчиняв жодних протиправних дій та син не був свідком їхнього конфлікту із дружиною.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 повідомила, що їхній син ОСОБА_2 свідком їхнього із чоловіком конфлікту не був та її чоловік ОСОБА_1 жодних протиправних дій стосовно сина не вчиняв.

Суд, дослідивши матеріали справи, що надійшли до суду, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Так, п. 4, 14, 17, ст. 1 Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 083154 від 03.08.2026 слідує, що ОСОБА_1 03.08.2026 о 23:16 год. у АДРЕСА_1 , у присутності свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру, а саме умисно штовхав, шарпав за одяг, висловлював образи, висловлювався нецензурною лайкою, позбавляв особистих речей стосовно своєї дружини ОСОБА_3 , що проживає разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , чим було завдано шкоди фізичному здоров`ю та психологічних страждань.

Згідно рапорту працівника поліції Тучака І., під час несення служби у складі наряду «Юнкер-103», спільно з рядовим поліції Романюк-Сандрацькою А. на планшетний пристрій надійшов виклик «Домашнє насильство» за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши на місце виклику, було встановлено заявницю ОСОБА_4 , яка повідомила, що відносно її сестри ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , її співмешканцем ОСОБА_1 , який проживає за тією ж адресою, вчинялося домашнє насильство.

Під час спілкування з потерпілою та кривдником було встановлено, що ОСОБА_1 умисно штовхав та шарпав за одяг ОСОБА_3 , висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, а також умисно позбавляв її особистих речей, чим вчиняв домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру. Зазначені дії відбувалися у присутності малолітнього сина — ОСОБА_2 . Відносно громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та протокол за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, також стосовно громадянина ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис.

Із протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.08.2026, слідує, що ОСОБА_3 просить прийняти міри до її чоловіка з яким вона проживає у цивільному шлюбі, який вчиняв стосовно неї домашнє насильство фізичного та психологічного характеру.

У письмових поясненнях ОСОБА_3 зазначає, що 03.08.2026 о 23:16 год. її цивільний чоловік ОСОБА_1 почав нецензурно висловлюватись, погрожувати та вчинив фізичне насильство стосовно неї. При спробі покинути квартиру разом із дитиною, заборонив їй це робити, забрав у неї особисті речі та документи, почав погрожувати.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що під час сварки дружина штовхнула його та він вдарився об шафу обличчям від чого у нього почалась кровотеча із носа.

Із форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, вбачається, що визначено рівень небезпечності ОСОБА_1 , як високий.

Крім того, стосовно ОСОБА_1 було винесено терміново заборонний припис серії ЕТ № 113189 від 04.08.2026.

Проаналізувавши докази по справі, суд вважає, що дії, які вказані у протоколі, що нібито вчинені ОСОБА_1 не містять ознак домашнього насильства, в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», невід`ємною складовою якого мають бути умисні дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, які могли завдати чи завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Оскільки пояснення ОСОБА_1 повністю підтверджуються наданими поясненнями матері ОСОБА_2 , а тому у діях ОСОБА_1 відсутнє будь – яке домашнє насильство стосовно ОСОБА_2 .

Відтак, приймаючи до уваги норми ст. 62 Конституції України, що всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачяться на її користь, суд приходить до висновку, що завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого чи можливість завдання такої шкоди будь-якими доказами не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає достатніх доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд вважає, що в даному випадку склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відсутній.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: