Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №127/34591/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/34591/26

Провадження № 3/127/6511/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невстановлено, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 та за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Вінницького міського суду Вінницької області Сичука М.М. надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП (справа №127/34594/26).

Крім того, в провадження судді Вінницького міського суду Вінницької області Сичука М.М. надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2КУпАП (справа №127/34591/26).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходяться дві справи відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП, суд вважає за доцільне об`єднати вищевказані матеріали в одне провадження, присвоївши даному матеріалу номер справи №127/34591/26.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА№147258 від 18.09.2026 року, ОСОБА_1 18.09.2026 о 04.00 року за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру (словесно ображав) та фізичного характеру (штовхав) відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим міг завдати шкоди їїпсихічному та фізичному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівником поліції за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №147010 від 18.09.2026 року, ОСОБА_1 18.09.2026 о 04.00 року за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру (словесно ображав) та фізичного характеру (штовхав) відносно малолітньої доньки його співмешканки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим міг завдати шкоди її психологічному та фізичному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівником поліції за ч. 2 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою визнав, просив суд суворо не карати, підтвердив, що дійсно у нього із його співмешканкою виникли суперечки, на побутовому ґрунті та у зв`язку із тим, що він зловживав спиртними напоями і під час суперечок перебував у стані алкогольного сп`яніння, на даний час він став на шлях виправлення, просив суд суворо не карати, із співмешканкою примирився.

Дослідивши матеріали протоколів у справі про адміністративне правопорушення, докази, що містяться у матеріалах справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , суд прийшов до наступного.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення діянь, передбачених частиною першою цієї статті, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство — це діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство — це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Сім`я, згідно з положеннями статті 3 Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено у частинах першій та другій статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими документами та матеріалами, передбаченими цією статтею.

При цьому, відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується:

протоколами про адміністративні правопорушення серії ВБА № 147258 від 18.09.2026 року та серії ВБА № 147010 від 18.09.2026 року, якими зафіксовано обставини вчинення адміністративних правопорушень;

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_2 від 18.09.2026 року;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18.09.2026 року;

формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

формою АРМ 102;

рапортом поліцейського.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, підтвердив, що між ним та його співмешканкою виникали суперечки на побутовому ґрунті, пояснив, що під час конфліктів зловживав спиртними напоями, на цей час примирився зі співмешканкою та просив суд суворо його не карати.

Визнання ОСОБА_1 своєї вини та надані ним пояснення суд оцінює в сукупності з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Доказів, які б підтверджували фальсифікацію зазначених матеріалів, матеріали справи не містять.

Вказані докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, є належними та допустимими і в сукупності, взаємозв`язку та достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованих адміністративних правопорушень та його вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.

Підстав сумніватися у правдивості та достовірності зазначених доказів у суду немає. Відомості, що містяться в безпосередньо досліджених судом доказах, узгоджуються між собою.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, суду не надав.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 173-2 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає щире розкаяння у вчиненому, яке виразилося у визнанні вини та висловленому жалкуванні з приводу своєї поведінки.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, суд враховує, що відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а з необхідності забезпечення охорони прав і свобод громадян, поваги до їхньої честі та гідності, дотримання встановленого правопорядку, зміцнення законності та запобігання правопорушенням.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки матеріали щодо ОСОБА_1 стосуються двох адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою та частиною другою статті 173-2 КУпАП, суд вважає за необхідне, з урахуванням положень частини другої статті 36 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції частини другої статті 173-2 КУпАП.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини справи, а також обставину, що пом`якшує відповідальність, і вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

Визначений вид та розмір адміністративного стягнення відповідає завданню та меті його накладення і є необхідним та достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до прав інших громадян та правил співжиття, а також для запобігання вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Підстав для застосування статті 22 КУпАП суд не вбачає.

Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не сплинули.

Згідно з вимогами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 173-2 КУпАП, суд вважає за необхідне стягнути з нього судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 173-2, ст. 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративні матеріали № 127/34594/26 та № 127/34591/26, складені відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, об`єднати в одне провадження та присвоїти об`єднаному провадженню номер справи № 127/34591/26.

Визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , з урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: