Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №148/1728/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1728/26

Провадження № 2/148/1460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СМАРТ ПЕЙ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 13.03.2019 між АТ «ПУМБ» та відповідачем укладений кредитний договір №2001267658801, за умовами якого остання отримала кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 5000,00 грн., річна процентна ставка 47,88%. Кредитний договір було укладено шляхом підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, де визначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. З умовами договору відповідач погодився, про що свідчить наявність його власноручного підпису на відповідній заяві.

08 травня 2024 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКО» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 1, за яким ТОВ «ФК «ФІНАКО» отримало право грошової вимоги до боржників БАНКУ, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

У подальшому, а саме 16 липня 2024 року, між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКО» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» було укладено договір факторингу № 2, за яким ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» отримало право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №2001267658801 від 13.03.2019 у розмірі 23299,03 грн, з яких: 13294,12 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, та 10004,91 грн. сума заборгованості за відсотками. Вказана сума боргу була нарахована первісним кредитором та не змінювалась з дати відступлення права вимоги за договором цесії від 08.05.2024 року.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, останній змушений звернутися до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №2001267658801 від 13.03.2019 у загальному розмірі 23299,03 грн. та судові витрати у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте в позові просив проводити розгляд справи відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи у її відсутності на адресу суду від останньої не надходили.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Зі згоди представника позивача у відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач не скористалася своїм правом, передбаченим ст.ст. 76-83, 174 та 191 ЦПК України та не подала до суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування, а тому за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що 13.03.2019 між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2001267658801.

Кредитний договір було укладено шляхом підписання позивачем заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, де визначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, з умовами якого відповідач погодилася, про що свідчить наявність її власноручного підпису на відповідній заяві.

У вказаній заяві відповідач просила відкрити на своє ім`я поточний рахунок, надати кредитну картку та встановити кредитний ліміт у розмірі 5000,00 грн. Заява містить відомості про реальну річну процентну ставку (47,88 %) та орієнтовну загальну вартість кредиту (12577,58 грн.).

З довідки про збільшення кредитного ліміту вбачається, що за кредитним договором №2001267658801 від 13.03.2019 відповідачу 11.07.2019 встановлено кредитний ліміт у розмірі 9300,00 грн., який в подальшому було збільшено 20.11.2019 до 14100 грн. .

На підтвердження руху коштів за кредитним договором позивач надав виписку за особовим рахунком відповідача за період з 18.03.2019 по 30.05.2022, яка містить відомості про використання кредитних коштів, здійснення платежів на погашення заборгованості, нарахування та сплату процентів, а також виникнення простроченої заборгованості.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 07.05.2024 складений Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», який містить відомості про періоди нарахування процентів, суми нарахованих і погашених процентів, розмір заборгованості за кредитом, здійснені платежі та залишок непогашеної заборгованості.

Відповідно до зазначеного розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором №2001267658801 від 13.03.2019 становить 23299,03 грн, з яких: 13294,12 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, та 10004,91 грн. сума заборгованості за відсотками.

08 травня 2024 року між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКО» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 1, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» відступило, а ТОВ «ФК «ФІНАКО» набуло права вимоги за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників..

Витягом з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу №1 від 08 травня 2024 року підтверджується перехід до ТОВ «ФК «ФІНАКО» права вимоги до відповідача за кредитним договором №2001267658801 від 13.03.2019 із зазначенням розміру заборгованості, яка становить 23299,03 грн, з яких: 13294,12 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, та 10004,91 грн. сума заборгованості за відсотками.

16 липня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКО» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу № 2, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКО» відступило, а ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» набуло права вимоги за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників..

Витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 2 від 16 липня 2024 року підтверджується перехід до ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» права вимоги до відповідача за кредитним договором №2001267658801 від 13.03.2019 із зазначенням розміру заборгованості, яка становить 23299,03 грн, з яких: 13294,12 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, та 10004,91 грн. сума заборгованості за відсотками.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статей 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржника, а фактор набуває це право на умовах, визначених договором. Боржник зобов`язаний виконати грошове зобов`язання факторові, а у разі неповідомлення про відступлення права вимоги або ненадання доказів такого відступлення має право виконати зобов`язання первісному кредиторові. При цьому неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не звільняє його від виконання зобов`язань за кредитним договором.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зазначив, що належними доказами набуття права вимоги за кредитним договором є належним чином оформлені договори про відступлення права вимоги, реєстр боржників, який містить відомості щодо відповідного кредитного договору, а також докази оплати за таким договором.

Дослідженими у справі письмовими доказами підтверджується, що між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та відповідачем укладено кредитний договір, на виконання якого банк надав відповідачу кредитні кошти, які останній отримав та використовував. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у розмірі 23299,03 грн, з яких: 13294,12 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, та 10004,91 грн. сума заборгованості за відсотками.

Презумпція правомірності укладеного кредитного договору не спростована, у зв`язку з чим права, набуті сторонами за цим правочином, підлягають здійсненню, а обов`язки, що виникли внаслідок його укладення, виконанню.

Матеріалами справи також підтверджується перехід права вимоги за кредитним договором від Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКО» та в подальшому до ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» на підставі договору факторингу, реєстру боржників та документів, що підтверджують оплату за цим договором.

Відповідачем не надано суду доказів належного виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, не спростовано факту отримання та користування кредитними коштами, а також не доведено неправильності розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2001267658801 від 13.03.2019 року в розмірі 23299,03 грн, з яких: 13294,12 грн. заборгованості за тілом кредиту та 10004,91 грн. заборгованості за відсотками.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією від 06.05.2026, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Крім того, представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги у сумі 5000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Судом встановлено, що 26.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» та адвокатом Рудзей Ю.В. укладено договір про надання правничої допомоги.

На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень позивачем надано акт наданих послуг правничої допомоги від 31.03.2026, відповідно до якого вартість послуг, які надавались, складається з наступного: правовий аналіз та консультація - 1 год., вартістю 1000,00 грн.; складання позовної заяви, вартістю 3000,00 грн.; формування додатків до позовної заяви, вартістю 1000,00 грн. Разом 5000,00 грн.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).

Оцінивши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір таких витрат не повною мірою відповідає критеріям розумності та співмірності з огляду на складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та час, об`єктивно необхідний для їх надання.

При цьому суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором значної складності, не потребувала дослідження значного обсягу доказів та розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження. Переважна частина позовної заяви містить виклад обставин кредитних правовідносин та посилання на норми законодавства, застосування яких є типовим для цієї категорії спорів. Розгляд справи відбувся без участі представника позивача, позов направлено через систему «Електроний суд».

З урахуванням характеру та складності спору, обсягу наданих позивачу послуг, змісту поданих процесуальних документів та часу, об`єктивно необхідного для виконання відповідної роботи, суд вважає обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 81, 141, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СМАРТ ПЕЙ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» (код ЄДРПОУ 43696954) місцезнаходження: м. Київ, вул. Острозьких Князів 15, офіс 17) заборгованість за Договором № 2001267658801 від 13.03.2019 року в розмірі 23299,03 грн. (двадцять три тисячі двісті дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» (код ЄДРПОУ 43696954) місцезнаходження: м. Київ, вул. Острозьких Князів 15, офіс 17) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371 місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи,6, офіс 521,) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) 40 коп. та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О.Дамчук