Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №135/173/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 135/173/26

Провадження № 2/148/889/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О.

за участю секретаря Носулько К.П.,

представника позивача Попова Є.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчині цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що 23.12.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачкою за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір про надання кредиту № 4324028. Згідно з умовами якого відповідачка отримала 2550,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, та можливих штрафних санкцій, що передбачені Договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток № 1 до договору № 4324028 від 23.12.2020) платіж повернення кредиту та сплати процентів мав бути внесений відповідачкою до 21.07.2021 – узгоджений строк повернення кредиту. ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну їй суму. Відповідачка у свою чергу умов вказаного кредитного договору належним чином не виконувала. В зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, станом на день звернення до суду, остання має заборгованість у сумі 17490,45 грн, з яких 2550,00 грн сума кредиту; 14940,45 грн сума процентів за користування кредитом. Просить стягнути загальну суму заборгованості за простроченим зобов`язанням та судові витрати, які складаються із суми судового збору в розмірі 2662,40 грн, сплаченого при подачі позову до суду.

20.03.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника відповідачки адвоката Рясного В.Д. надійшов відзив на позовну заяву, у якому останні посилаючись на неправильність розрахунків, оскільки строк кредитування передбачений договором складає 30 днів та у графіку платежу зазначено, що загальна сума процентів за цей період складає 1175,85 грн, вважає проценти нараховані відповідачці процентами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України та зазначає, що право на нарахування процентів у позивача припинилося зі спливом строку кредитування. Вказує, що позивачем не надано доказів того, що додатки до договору на які посилається останній, а саме: пропозиція укласти договір (оферта), паспорт споживчого кредиту є додатками саме до кредитного договору укладеного з відповідачкою. Відсутні первинні документи, які доводять факт перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідачки, відповідно до умов кредитного договору. Звертає увагу на те, що відповідачка є дружиною військовослужбовця, а тому на підставі ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має бути звільнена від сплати процентів за кредитним договором. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та стягнути на користь відповідачки судові витрати за правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

6.03.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив із якої вбачається, останній посилаючись на п. 3.1 Договору про надання кредиту № 4324028 вказує, що загальний строк договору узгоджений сторонами у договорі складає 210 днів та в межах цього строку відповідачці і нараховувалися проценти. Зазначає, що усі додатки до договору, як і сам договір були підписані відповідачкою в електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Щодо перерахування кредитних коштів на рахунок відповідачки, представник позивача зазначає, що перерахування коштів Товариством здійснюється через фінансові компанії, які надають послуги з переказу та зарахування коштів, в тому числі без відкриття рахунків. Тому отримати самостійно докази перерахування коштів на рахунок відповідачки позивач не має змоги в силу ст. 62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», оскільки це є конфіденційною інформацією, водночас представник позивача разом із позовною заявою звертався до суду з клопотанням про витребування доказів, саме з питання зарахування на рахунок відповідачки коштів передбачених договором. Вважає, вимоги представника відповідачки, щодо стягнення на її користь судових витрат на правничу допомогу, безпідставними, з огляду на те, що саме відповідачка порушила умови кредитного договору та змусила позивача звернутися до суду задля відновлення його порушених прав. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» адвокат Попов Є.В., у судовому засіданні, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача, адвокат Рясний В.Д. заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав вказаних у відзиві.

Відповідачка у судове засідання не прибула будучи належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, Заяви та клопотання про відкладення судового засідання від останньої до суду не надходили.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене вище, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Із матеріалів справи вбачається, що при укладанні Договору сторони керувались статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" де зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11Закону України"Про електронну комерцію").

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію"визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного вбачається, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК).

У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Так договором про надання кредиту № 4324028 від 23.12.2020 передбачено, що:

- сторони погодилися, що Договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання Позичальником цього Договору відбувається шляхом акцептування ним Оферти (Пропозиції укласти електронний Договір щодо надання кредиту), яка відповідно до п. 2.30. Правил містить усі істотні умови Договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки Кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) Позичальника щодо включення до цього Договору інформації щодо кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові Позичальника, типу Кредиту, мети (ціль) отримання Кредиту, порядку та умови надання Кредиту, Основної суми кредиту, Кінцевої дати виконання Договору. Акцептування Оферти здійснюється шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 2.13. Правил). (п.9.9 Договору);

- сторони підтвердили, що даний електронний Договір (договір, укладений у вигляді електронного документа), всі додатки до нього, Додаткові угоди мають таку саму юридичну силу для Сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто є вчиненими виключно у письмовій формі та в порядку, встановленому Законом України «Про електронну комерцію» (п.9.3 Договору);

- уклавши цей Договір позичальниця підтвердила, що вона ознайомлена з умовами Договору та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх (п.9.3 Договору);

- позичальниця, підписуючи Договір, підтвердила, що вона: на Дату укладення Договору не перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, та під дією психотропних чи токсичних препаратів та речовин; діє від власного імені, у власних інтересах, не отримує Кредит в якості представника третьої особи і не діє на користь третьої особи (вигодонабувача або бенефіціара); усвідомлює та підтверджує, що умови Договору та Правил їй зрозумілі, відповідають її інтересам, є розумними та справедливими; на Дату укладення Договору не знаходиться під впливом обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу тяжких обставин; отримала від Кредитодавця до укладення Договору необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію з дотриманням вимог чинного законодавства України, що забезпечує правильне розуміння Позичальницею суті фінансової послуги без нав`язування її придбання та свідомого і компетентного вибору; підтвердила, що ознайомлена з порядком обрання умов кредитування, та в повному обсязі їх розуміє і погоджується з ними (п. 9.5 Договору).

Як вбачається з п. 9.12 Договору в якості підтвердження підписання Договору (вчинення електронного правочину, надання Кредиту) Позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про Кредитодавця, Основна сума кредиту, Узгоджений строк повернення кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на Правила, якими регламентуються порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання вимог ч. 11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Також, пунктом 1.1 Договору передбачено, що визначення понять і термінів, які містяться у цьому Договорі (п. 2.10. Правил), тлумачаться відповідно до цього Договору та розділу 2 Правил надання кредиту ТОВ «Алекскредит» (далі - Правила), що розміщені на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua (далі - Правила).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України ПРОПОЗИЦІЮ укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього ДОГОВОРУ. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ПК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), які засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1054 ЦК). Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч.2 ст.1056-1ЦК).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 599 ЦК передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином або частково чи у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 23.12.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачкою за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» укладено електронний договір про надання кредиту № 4324028 (а.с.11-14).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору №4324028 від 23.12.2020 за цим договором Кредитодавець (п. 2.21. Правил) надає Позичальнику (п. 2.33. Правил) кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом - Кредит (п. 2.20. Правил)), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом (п. 2.35. Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні.

Згідно умов кредитного договору:

- сума кредиту складає 2550,00 гривень. (п.1.3 Договору);

- кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на Картковий рахунок (п. 2.19. Правил) Позичальника (п.1.4 Договору);

- за цим Договором Позичальник сплачує суму кредиту, Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26 Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник (п. 1.5 Договору);

- розрахунок 3обов`язань (п. 2.18 Правил) Позичальника, строки виконання 3обов`язань, умови кредитування, а також дати початку періодів, дати платежів (дати закінчення періодів), загальні суми платежів, Основна сума кредиту (п. 2.28 Правил), Проценти за користування кредитом, розмір процентної ставки, орієнтовна реальна річна процентна ставка, абсолютне значення подорожчання кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту зазначаються у Графіку платежів (п. 2.6 Правил), який є Додатком № 1 до цього Договору. Окрім повного Графіку платежів у Додатку № 1 до Договору, наводиться окремий випадок повного Графіку платежів, який відповідає Максимально ефективному користуванню кредитом (п. 2.25 Правил) за умови сплати Позичальником всіх 3обов`язань за Договором у останній день Базового періоду (п. 2.4 Правил), що передбачено п. 1.6 Договору.

- нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: у випадку користування Кредитом менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту (п.п.1.7 - 1.7.1 Договору);

- ставки нарахування Процентів за користування кредитом за Загальними умовами кредитування (п. 2.15 Правил) при укладенні Договору: в Базовий період протягом 30 календарних днів з 23.12.2020 року до 22.01.2021 року (включно) у розмірі 1,53 % за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка (п. 2.1 Правил)); в Спеціальний період (п. 2.41 Правил) протягом 180 календарних днів з 23.01.2021 року до 21.07.2021 року (включно) у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35 Правил)) (п. 1.7.2 Договору);

- у випадку подовження Позичальником Базового періоду, Строку дії Договору та зміни Кінцевої дати виконання Договору (п. 2.22. Правил), Проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого Базового періоду у розмірі 1,53% за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка (п. 2.3. Правил)). В Спеціальний період, з дати закінчення подовженого Базового періоду та до спливу Кінцевої дати виконання Договору (включно), Проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка), що передбачено в п. 1.7.3 Договору.

- проценти за користування кредитом, відповідно до п. 1.7.2. та 1.7.3. Договору нараховуються Кредитодавцем протягом усього Строку дії Договору (з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) до Кінцевої дати виконання Договору (включно)) на Основну суму кредиту за кожний день користування Кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування Процентів за користування кредитом є правом Кредитодавця, а не його обов`язком. Кредитодавець, без погодження з Позичальником, може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом (п. 1.7.4 Договору).

Із пункту 3.1 Договору вбачається, що сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.42. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору 23.12.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 21.07.2021 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору, у тому числі сплати Заборгованості. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію з Дати повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (по тексту ЦК).

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з позицією Верховного Суду, котра закріплена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року по справі № 754/17518/15-ц, № 61-17132св18 у статті 629 Цивільного кодексу України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/1.

Суд зауважує, що посилання представника відповідача на те, що позивачем не доведено факт зарахування коштів на рахунок відповідачки, спростовано дослідженими в судовому засіданні доказами (в сукупності), а саме: довідкою ТОВ «ФК “ЕЛАЄНС”» від 02.11.2024 (а.с.17) та інформаційним листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260720/73888-БТ від 21.07.2026 (а.с.127-132) наданим на виконання ухвали суду від 30.06.2026 про витребування доказів, із яких вбачається, що на картку НОМЕР_1 , яка належить відповідачці здійснено 23.12.2020 переказ коштів у сумі 2550,00 грн, що свідчить про укладення зазначеного договору та виконання його умов ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ».

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача, що тридцяти денний строк кредитування визначений у договорі, оскільки це не відповідає умовам договору, а саме пунктами 1.7.2, 1.7.4 та 3.1 із яких вбачається, що строк кредитування визначений з 23.12.2020 (дань надання кредиту) до 21.07.2021 включно (кінцева дата виконання договору), тобто загальний строк кредитування 210 днів, а 30 днів це базовий період у який діяла акційна процентна ставка у розмірі 1,53%.

Також, представником відповідачки помилково зроблено висновок, що за весь строк кредитування, відповідачка мала би сплатити 3725,85 грн, оскільки таку суму відповідачка мала би сплатити у разі виконання умов договору зі сплати процентів та повернення тіла кредиту протягом базового періоду, тобто станом на 30 календарний день з дня отримання кредитних коштів, але оскільки відповідачка даної умови договору не виконала та почав діяти спеціальний період, який складав відповідно до договору 180 календарних днів та діяв до 21.07.2021, останній нараховувалися проценти за процентною у розмірі 3% в день, відповідно до п. 1.7.2 Договору про надання кредиту № 4324028. Та на момент надання кредиту Кредитодавець не міг визначити поведінку позичальниці, та діяв на припущенні, що остання виконає свої зобов`язання в базовий період, передбачений договором.

Відтак, представник відповідачки припустився помилкового висновку щодо нарахування позивачем процентів у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України з 23.01.2021, оскільки проценти відповідно до умов договору з цієї дати нараховувались відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Викладеним вище підтверджується, що ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 2550,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку останньої.

Із розрахунку заборгованості (а.с.97-98) встановлено, що станом на 21.07.2021 у відповідачки наявна заборгованість у загальному розмірі 17490,45 грн.

Станом на 04.02.2026 відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у строки передбачені Договором не виконала у зв`язку з чим у неї виникла зазначена вище заборгованість.

Суд не погоджується з позицією представника відповідача, щодо неправильності розрахунків, які додані до позовної заяви, оскільки із них чітко просліджується послідовність нарахувань процентів, відповідно до умов кредитного договору, загальна сума заборгованості за тілом кредиту та процентами, відсутність інших нарахувань у порядку неналежного виконання відповідачкою зобов`язання. Водночас, суд зауважує, що відповідачкою не було здійснено жодної оплати на виконання умов кредитного договору.

Посилання представника відповідача на звільнення останньої від сплати процентів за кредитним зобов`язанням, відповідно до п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні з огляду на те, що відповідачкою кредит був укладений 23.12.2020, проценти за кредитом нараховувалися в період з 23.12.2020 до 21.07.2021, а відповідачка зареєструвала шлюб 12.09.2024 з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.81), в той же час, чоловік відповідачки був призваний за мобілізацією 15.10.2025, що відповідає відмітці у військовому квитку ОСОБА_3 (а.с.77-80), у зв`язку з чим відповідачка не має права на передбачену законом пільгу, враховуючи те, що згідно ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям та членам їх сімей не нараховуються проценти лише на час їх призову та перебуванні на військовій службі у лавах ЗСУ.

Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стороною відповідача не було подано зустрічного позову про визнання пунктів 1.7.4 та 3.1 Договору про надання кредиту № 4324028 від 23.12.2020 недійсними.

У ході судового розгляду доказів своєчасного виконання зобов`язання з повернення кредиту судом не здобуто.

Із встановлених судом обставин убачається, що не виконання відповідачкою належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту між нею та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» в обумовлені договором строки, призвело до порушення прав позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що в зв`язку з укладенням договорів факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025 та № ДФ-07072025 від 07.07.2025 у позивача виникло право вимоги до відповідачки, включаючи право вимагати від неї належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за договором кредиту, суд погоджується з розміром нарахованих процентів за договором, що підлягають стягненню з відповідачки.

Таким чином, аналізуючи викладене вище, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи відсутність доказів на спростування позиції представника позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та змагальності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача у заявлених ним межах та про існування правових підстав щодо їх задоволення.

Відповідно до пункту 6 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із 2662,40 гривень сплаченого судового збору, що підтверджується копією платіжної інструкції № 260 від 12.01.2026 (а.с.7).

Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 598-599, 610, 615, 629, 634, 1054, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12-А), заборгованість за Договором про надання кредиту № 4324028 від 23.12.2020 в розмірі 17490,45 (Сімнадцять тисяч чотириста дев`яносто) гривень 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12-А), у рахунок відшкодування понесених позивачем витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 (Двох тисяч шестиста шістдесяти двох) гривень 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дамчук О.О.