Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №148/1913/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1913/26

Провадження №2/148/1542/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

13 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" (надалі ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 03.06.2025 між ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" та відповідачем було укладено кредитний договір №283938 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який було укладено в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами договору:

- товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором;

- сума виданого кредиту 4000 грн;

- строк кредиту - 90 днів;

- відсоткова ставка- 0,72 % на добу.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору.

Відповідач умови кредитного договоруналежним чином не виконував.

19.12.2025 між ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" та ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" було укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до позивача за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача відповідно до Реєстру боржників від 19.12.2025.

Станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 7620,80 грн, з яких: 4000 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 2620,80 грн - прострочена заборгованість за відсотками; 1000 грн - послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п.1.4. договору.

Позивачем відповідачу була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, проте станом на дату звернення до суду з даним позовом, зазначена вимога залишилася без виконання.

Через дані обставини позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитним договором №283938 від 03.06.2025 в розмірі 7620,80 грн, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 15500 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Разом із тим, у позовній заяві він заявив клопотання про розгляд справи у його відсутність та просив у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України та шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 03.06.2025 між ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" та відповідачем в електронній формі було укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №283938 (надалі кредитний договір), про що свідчить його копія (а.с.13-18), який зі сторони відповідача було підписано електронним підписом КL2303. За умовами договору сторони погодили наступне:

- п.1.1. товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором;

- п.1.2. кредит надається строком на 90 днів, тобто до 31.08.2025;

- п.1.3. за користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу;

- п.1.4. за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25 % від суми фінансового кредиту;

- п.1.5. кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом;

- п.9. рахунок позичальника НОМЕР_1 .

Згідно з копією Додатку №1 до договору про надаання фінансового кредиту №283938 від 03.06.2025 - Графіку розрахунків та загальної вартості кредиту (а.с.18), вбачається, що станом на 31.08.2025 загальна вартість кредиту становить 7592 грн, з яких: 4000 грн - сума кредиту; 2592 грн - проценти за користування кредитом; 1000 грн - платіж за додаткові та/або сукупні послуги кредитодавця за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до копії довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" (а.с.10), клієнт ОСОБА_1 з яким укладено договір №283938 від 03.06.2025 ідентифікований ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалося в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua. Одноразовий ідентифікатор КL2303, дата відправлення ідентифікатору позичальнику 03.06.2025, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380635514076.

ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, перерахувавши відповідачу грошові кошти у розмірі 4000 грн, про що свідчить копія підтвердження щодо здійсненя переказу грошових коштів, виданого ТОВ "ПрофітГід" (а.с.24).

Натомість відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконував.

19.12.2025 між ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" та ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" було укладено договір факторингу №19122025/1, про що свідчить його копія (а.с19-21), відповідно до умов якого :

- п.2.1. клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені а Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплати клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором;

- п.4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку №1 до цього договору.

Відповідно до копії витягу із Реєстру боржників до договору факторингу №19122025/1 від 19.12.2025 (а.с.9), вбачається, що ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №283938 від 03.06.2025 в розмірі 7620,80 грн, з яких: 4000 грн - борг за тілом; 2620,80 грн - борг за відсотками; 1000 грн - борг за комісією.

Згідно з копією виписки з особового рахунку за кредитним договором №283938 (а.с.8) вбачається, що станом на 20.02.2026 заборгованість відповідача перед ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" за кредитним договором №283938 від 03.06.2025 складає 7620,80 грн, з яких: 4000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2620,80 грн - прострочена заборгованість за процентами; 1000 грн - прострочена заборгованість за комісією.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором, у якій останнього було повідомлено про відступлення прав вимоги за кредитним договором №283938 від 03.06.2025 ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" та вимагалось протягом 30-ти днів з дати отримання цієї вимоги сплатити суму боргу за кредитним договором, що становить 7620,80 грн на рахунок ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС", що підтверджується копією даної вимоги від 17.03.2026 Вих.№ б/н (а.с.8), копією списку №20984-05-2-28-88 Рекомендований лист від 18.03.2026 (а.с.27).

У зв`язку з невиконанням відповідачем його зобов`язань за кредитним договором№283938 від 03.06.2025 представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч.1, 3-4, 7 та 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також аналога власноручного підпису.

Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно зі ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ч.1-3 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору), процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до п.4. ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» ( в редакції на момент укладення кредитного договору), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» ( в редакції на момент укладення кредитного договору) передбачено, що до комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Таким чином, Законом безпосередньо передбачено право банку встановлювати у договорі комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця. В той же час даний Законом України розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно із ч.5 ст.12 Закону, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, плата за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом враховано, що необхідність сплати 25 % від суми фінансового кредиту передбачена у п.1.4. кредитного договору та у Додатку №1 до договору у розділі "Графік платежів". При цьому, ні у кредитному договорі, ні у Додатку до нього не конкретизовано, за які саме послуги встановлена дана плата.

Враховуючи те, що умовами кредитного договору встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості, яка може включати плату позичальника за надання інформації щодо її кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 ст.11 Закону України "Про споживче кредитування", тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за додаткові послуги банку (комісію як визначила представник позивача) є нікчемним відповідно до ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відтак, правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п.1.4. договору в розмірі 1000 грн немає, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно із ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №283938 від 03.06.2025.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, відповідач будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представниці позивача до суду не надав.

Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатив, тому суд приходить до висновку, що з відповідачки, як позичальника, підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №283938 від 03.06.2025 лише в розмірі 6620,80 грн, з яких: 4000 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 2620,80 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач не надав суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представниці позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому з врахуванням вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог сума судового збору в розмірі 2313,04 грн (2662,40 х 6620,80 / 7620,80 = 2313,04 грн) (а.с.1), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13466,09 грн (15500 х 6620,80 / 7620,80 = 13466,09 грн), оскільки їх розмір документально підтверджений, зокрема: копією договору №09/04/2026 про надання правової допомоги від 09.04.2026, де у п.3.1. сторони погодили, що вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвокати (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встанавлюється сторонами у розмірі 3000 грн за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги (а.с.11-12); копією Акту про отримання правової допомоги від 25.08.2026, у якому сторони погодили, що клієнт прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та загальна вартість за послуги з надання правової допомоги становить 15500 грн; копією рахунку №25.08.2026-112 від 25.08.2026 на суму 15000 грн (а.с.49); копією платіжної інструкції від 25.08.2026 №5118 про перерахування 15500 грн в рахунок оплати за правничу допомогу згідно рахунку №25.08.2026-112 від 25.08.2026 згідно договору про надання правової допомоги від 09.04.2026 (а.с.47); копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.07.2019 серія КС №8096/10 (а.с.26); копією довіреності від 09.04.2026 (а.с.7).

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», ч.5 ст.18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", ст.1, 8, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.207, 512, 514, 516, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 639 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077 ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження якого: вул.Львівська, 23, офіс 703, м.Київ, 03115, загальну суму заборгованості за кредитним договором №1366-6465 від 18.03.2024 в розмірі 6620,80 грн (шість тисяч шістсот двадцять гривень вісімдесят копійок), з яких: 4000 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 2620,80 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за послугами з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п.1.4. договору - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження якого: вул.Львівська, 23, офіс 703, м.Київ, 03115, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2313,04 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13466,09 грн, а всього - 15779,13 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят дев`ять гривень тринадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: