Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №134/1686/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1686/26

2/134/967/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 жовтня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області в складі суду:

головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

11 вересня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Ігнатова Д.І. звернувся до суду через систему «Електронний суд» із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 жовтня 2010 року між сторонами зареєстрований шлюб виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, актовий запис № 9.

Наразі сторони проживають окремо, припинили шлюбні відносини, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей. Сторони мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вважає примирення неможливим і просить суд строк на примирення подружжя не надавати.

Ухвалою суду від 15 вересня 2026 року позовну заяву позивача залишено без руху.

22 вересня 2026 року представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання, яке призначено на 13 жовтня 2026 року, не з`явилися.

Представник позивача 09 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» подав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності сторони позивача та зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі і просять їх задовольнити. Строк на примирення просять не надавати. Судові витрати просить покласти на відповідачку.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. 13 жовтня 2026 року подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та зазначила, що позовні вимоги визнає, термін на примирення просить не надавати. Прізвище після розірвання шлюбу просить залишити « ОСОБА_5 ».

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 22 жовтня 2010 року виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, про що складено актовий запис № 09, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видано повторно 10 вересня 2026 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про народження № 5 від 12 лютого 2011 року, складений виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про народження № 10 від 13 жовтня 2014 року, складений виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області).

Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Спільне життя не склалося через розбіжності у поглядах на сімейні відносини, відсутність спільних інтересів, відсутність взаєморозуміння.

Частиною 1 ст. 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 3 ст. 56 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач з часу подання позову наполягає на розірванні шлюбу, просить не надавати строк для примирення, а відповідачка визнала позов та просить не надавати строк для примирення, суд дійшов висновку, що підстав для збереження шлюбу немає, оскільки сторони фактично припинили шлюбні відносини, проживають окремо, спільного господарства не ведуть та подружніх стосунків не підтримують.

Визнання відповідачкою позову узгоджується з установленими судом обставинами справи. З огляду на фактичне припинення шлюбних відносин, окреме проживання сторін, відсутність спільного господарства та взаємну згоду подружжя на розірвання шлюбу суд не вбачає підстав вважати, що задоволення позову суперечитиме інтересам неповнолітніх дітей або порушуватиме права та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідачка вказала, що після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

В заяві позивач просив стягнути судові витрати з відповідачки.

Як вбачається із квитанції № А6Q8-6AQ9-BZEE від 22 вересня 2026 року позивачем за подачу позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1064,96 грн, оскільки позовна заява подана через систему «Електронний суд».

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідачка через канцелярію суду подала заяву про визнання позову до початку розгляду справи по суті.

У зв`язку із визнанням відповідачкою позову до початку розгляду справи по суті позивачу належить повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а іншу частину судового збору в розмірі 50 % слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 24, 56, 105, 110–113 СК України, статтями 2, 12, 13, 76, 141, 142, 206, 247, 258, 259, 263–265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 22 жовтня 2010 року виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, актовий запис № 09, розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити за ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 50 % сплаченого ним судового збору (квитанція № А6Q8-6AQ9-BZEE від 22 вересня 2026 року), що становить 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя