Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №133/3089/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/3089/26

3/133/1651/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.10.26 м. Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали провадження про адміністративне правопорушення, які надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинка України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 171348 від 02.11.2025 року, ОСОБА_2 , 04.08.2026 року, о 09 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила дрібне хуліганство відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме образливо чіплялась та виражалась нецензурною лексикою в громадському місці, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що 04.08.2026 року, що приїхала до с. Самгородку, де зустріла ОСОБА_4 , у якої запитала чи отримувала вона лист. Остання відповідала, що не отримувала. У листі зазначалося, що ОСОБА_5 заборгувала їй 1000 грн. При цьому ОСОБА_2 зазначила, що не кричала на Ковальську Оксану та не висловлдювала на її адресу образ. Вину свою у скоєному правопорушенні не визнає.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомила, що ОСОБА_2 є її колишнею свекрухою, яка переслідує та вимагає гроші. Перебуваючи в центрі с.Самгородок, почула удар по своїй машині, після чого на склі з`явились тріщини, виявилось що ОСОБА_6 Ковальська кинула каміння в автомобіль, після цього остання почала ображати ОСОБА_3 нецензурними словами, поводитись агресивно, принижувала в присутності інших людей, які звертали увагу на те, що відбувається. Її агресія була спрямована безпосередньо на потерпілу. Через її поведінку ОСОБА_3 не могла підійти до свого автомобіля, тому викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_7 , в судовому засіданні повідомила, що в центрі с.Самгородок не була і ніякого інциденту не бачила. ОСОБА_3 приїхала 04.08.2026 з розбитим склом.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністартивної відповідальності, потерпілої та свідка, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

Відповідно до статті 9 ч. 1 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.

Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.

Диспозицією статті 173 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об`єктивної сторони хуліганство, характеризується порушенням громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства, усвідомлює, що її дії протиправні. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони, яка є складовою правопорушення, є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зневажливому ставленні до загальноприйнятих норм моралі та пристойності.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.

При цьому імперативною складовою наявності в діях особи адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є те, що дії особи повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян.

З системного аналізу діючого законодавства вбачається, що суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства.

Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 року № 10дійшов висновку про те, що судам, необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства.

Так, згідно з п. 3постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 22.12.2006 "Про судову практику у справах про хуліганство" дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Тому, суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 171888 від 04.08.2026 року, ОСОБА_2 , 04.08.2026 року, о 09 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила дрібне хуліганство відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме образливо чіплялась та виражалась нецензурною лексикою в громадському місці, і хоча в протоколі про адміністративне правопорушення міститься зазначення про порушення такими діями порядку та спокою громадян, фактичні матеріали провадження, додані до протоколу про адміністративне правопорушення таких доказів не містять, а лише констатують факт висловлювання ОСОБА_2 нецензурною лайкою.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_2 хуліганського мотиву.

Таким чином, відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження порушення громадського порядку та спокою громадянкою ОСОБА_2 .

Разом з тим, судом не встановлено обставин, які свідчили б про те, що ОСОБА_2 вчинила дрібне хуліганство, тобто образливо чіплялась та виражалась нецензурною лексикою в громадському місці, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, у суду відсутні підстави зробити беззаперечний висновок про наявність в діях ОСОБА_8 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу Пол та Одрей Едвардз проти Сполученого Королівства/Pauland Audrey Edwards v the United Kingdom (№46477/99), в якому суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 10, 122-4, 245, 247, 251, 280 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 173 КУпАП - закрити за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.А. Дурач