Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №149/691/20 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 149/691/20

Провадження №1-кп/132/311/26

Вирок

Іменем України

02 жовтня 2026 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Калинівського відділу

Хмільницької окружної прокуратури

Вінницької області ОСОБА_3 ,

в режимі відеоконференції

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника-адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020330000456 від 04 грудня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Орлівка Ренійського району Одеської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні троє малолітніх дітей, не працевлаштованого,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 – у ніч з 25.03.2019 на 26.03.2019 (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), за попередньою змовою в групі, із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та двома особами чоловічої статі (анкетні дані яких органом досудового розслідування не встановлені), використовуючи для пересування транспортний засіб марки (моделі) «Mercedes Sprinter», іноземний номерний знак « НОМЕР_1 », та транспортний засіб марки (моделі) «Opel Vectra», іноземний номерний знак « НОМЕР_2 », прибули до території ФГ «Велес АРС», розташованої за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Куманівці, вулиця Гагаріна, 30, та маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за їх діями не спостерігають сторонні особи, проникли на охоронювану територію зазначеного фермерського господарства, де вподальшому проникли до складського приміщення, розташованого на цій же території. Перебуваючи всередині складського приміщення, ОСОБА_4 разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та двома особами чоловічої статі (анкетні дані яких органом досудового розслідування не встановлені), відчинивши клямки дерев`яної брами приміщення, що виходить за межі території ФГ «Велес АРС», отримали доступ до речей, що знаходились у цьому складському приміщенні, та можливість незаконно обернути вказані речі на свою користь. Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на крадіжку чужого майна, з метою власного незаконного збагачення, ОСОБА_4 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та двома особами чоловічої статі (анкетні дані яких органом досудового розслідування не встановлені), завантажили в транспортний засіб «Mercedes Sprinter», іноземний номерний знак « НОМЕР_1 », наступне майно: насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 23 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018, становить 2 723,00 грн, на загальну суму 62 629,00 грн; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018, становить 1 618,00 грн, на загальну суму 192 542,00 грн. насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018, становить 2 723,00 грн, на загальну суму 81 690,00 грн; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання №1 від 17.12.2018 та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018, становить 4 532,00 грн, на загальну суму 285 516,00 грн; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018, становить 4 235,00 грн., на загальну суму 105 875,00 грн; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018, становить 5 200,00 грн на загальну суму 436 800,00 грн, після чого із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, а саме 26.03.2019 близько 09 год. 20 хв. використовуючи послуги логістичної компанії ТОВ «Ін-Тайм», з відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, будинок № 3, відправили викрадене насіння кукурудзи та соняшнику до відділення № 6 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Вокзальна, 1, на ім`я одержувача ОСОБА_6 . Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 спільно із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та двома особами чоловічої статі (анкетні дані яких органом досудового розслідування не встановлені), заподіяли ФГ «Велес АРС» матеріальної шкоди на загальну суму 1 165 052,00 грн, що підтверджується актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 26.03.2019.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в особливо великих розмірах.

Як вбачається з обвинувального акта та укладеної в порядку, передбаченому ст. ст. 470 та 472 КПК України, угоди про визнання винуватості від 29.09.2026 між прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , з іншого боку, обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, і погодився із прокурором на призначення йому покарання за ч. 5 ст. ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, без конфіскації майна, зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст. 75 КК з іспитовим строком та покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України (визначення тривалості іспитового строку та обов`язків залишається в компетенції суду).

Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , згідно ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачається покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених організованою групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 не є організатором злочинної групи, всі особи, яким інкриміновано вчинення даного кримінального правопорушення, керувалися раптово виниклим перед вчиненням злочину умислом та обвинувачений готовий викривати злочинні дії всіх інших осіб, причетних до його вчинення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила суд затвердити угоду про визнання винуватості від 29.09.2026 і призначити обвинуваченому ОСОБА_7 узгоджену в угоді вид та міру покарання, оскільки укладення даної угоди відповідає вимогам і правилам КПК та КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні беззастережно визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, просив суд затвердити укладену з прокурором угоду, призначивши йому узгоджену міру покарання.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 суду пояснив, що угода між прокурором та обвинуваченим була укладена в його присутності, тому він також просить суд затвердити укладену угоду.

Представник потерпілої сторони ФГ «Велес АРС» - голова ФГ «Велес АРС» ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд кримінального провадження без його участі. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого ФГ «Велес АРС» не має. Проти укладення угоди про визнання винуватості, її затвердження та призначення узгодженого в ній покарання не заперечує.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, свідомим, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов`язань. При цьому сторони повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про визнання винуватості, наслідки затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинуваченого повне порозуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили обвинуваченого погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутої щодо нього підозри, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості.

Позиція Європейського суду з прав людини з даного приводу викладена у Постанові від 29 квітня 2014 року по справі «Нацвлішвілі і Тогонідзе проти Грузії». Де зазначено, що порушення прав та свобод людини відсутнє, якщо у справі про затвердження угоди про визнання винуватості судом перевірено дотримання вимог визначених у нормах національного законодавства та встановлена добровільність укладення угоди.

Як видно з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, в ході досудового розслідування не встановлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов потерпілою особою не заявлявся.

З урахуванням особи винного, ступеня сприяння обвинуваченого у проведенні досудового розслідування щодо нього, характеру і тяжкості підозри, наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, відсутність тяжких наслідків, а також те, що ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, у добровільному порядку перерахував під час судового провадження грошові кошти в розмірі 500 тисяч гривень на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України, обставини, які пом`якшують його покарання, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, суд прийшов до висновку, що обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

Відповідно до положень ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Крім того, при оцінці доцільності затвердження угоди про визнання винуватості, яка має відповідати наявним інтересам суспільства, необхідно врахувати також той факт, що в умовах відкритого воєнного нападу рф на Україну обвинувачений перерахував 500 000 грн. на підтримку Збройних сил України, що безумовно відповідатиме інтересам суспільства, пов`язаного із забезпеченням безпеки, сприятиме відсічі збройної агресії рф проти України у період дії воєнного стану, а також є важливим чинником наповнення та виконання доходної та видаткової частин державного бюджету задля стійкості функціонування державних інституцій.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості, обравши обвинуваченому ОСОБА_7 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі без конфіскації майна і відповідно до ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України, що буде достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження нових кримінальних правопорушень, а також буде співмірним по відношенню між тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення і наслідками, які настали в результаті їх вчинення.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 374 КПК України, в разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з-поміж іншого, зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що відносно ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_9 від 23.03.2020 у справі № 149/615/20 (номер провадження 1-кс/149/197/20), був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, із правом внесення застави у розмірі 315 300 грн 00 коп. На виконання цієї ухвали, ОСОБА_4 був затриманий 23.03.2020 (протокол затримання від 23.03.2020). У зв`язку із внесенням 24.03.2020 застави у розмірі 315 300 грн.00 коп. (лист начальника ІТТ № 6 ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_10 від 24.03.2020 року за вих. № 73/45/01-2020), ОСОБА_4 був звільнений з-під варти 24.03.2020. На момент ухвалення цього вироку, щодо ОСОБА_4 продовжує діяти запобіжний захід у виді застави.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_9 від 23.03.2020 у справі № 149/615/20 (номер провадження 1-кс/149/197/20), до набрання вироком законної сили, необхідно залишити без змін.

Частиною 11 статті 182 КПК України визначено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається з листа начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області ОСОБА_11 від 24.03.2020 № 04-28/777, відповідно до квитанції № 0113123103 від 24.03.2020, на депозитний рахунок управління надійшли грошові кошти в сумі 17 300 грн 00 коп, внесені ОСОБА_12 ; згідно квитанції № 30525979-1 від 24.03.2020 грошові кошти в сумі 149 000 грн 00 коп, внесені ОСОБА_12 , та відповідно до квитанції №ПН485 від 24.03.2020 грошові кошти в сумі 149 000 грн 00 коп, внесені ОСОБА_12 , як застава за ОСОБА_4 на загальну суму 315 300 грн.00 коп.

З урахуванням вимог закону, застава у розмірі 315 300 грн 00 коп, внесена ОСОБА_12 згідно квитанції № 0113123103 від 24.03.2020, квитанції №30525979-1 від 24.03.2020, квитанції № ПН485 від 24.03.2020, на відповідний депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили, слід повернути заставодавцю ОСОБА_12 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.09.2026 року укладену між прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , з іншого боку, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019020330000456 від 04 грудня 2019 року.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України - у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок відбування іспитового строку покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту ухвалення вироку – 02.10.2026.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_9 від 23.03.2020 у справі № 149/615/20 (номер провадження 1-кс/149/197/20), до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Заставу у розмірі 315 300 грн 00 коп, внесену ОСОБА_12 згідно квитанції № 0113123103 від 24.03.2020 року, квитанції № 30525979-1 від 24.03.2020, квитанції № ПН485 від 24.03.2020 року, на відповідний депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_12 .

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст.ст. 473, 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ ОСОБА_1