Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №131/1231/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1231/26

Провадження № 2/131/709/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Марчук В.І.,

за участю секретаря судового засідання Яременко Г.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

28 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі-позивач/ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»/ТОВ «БІЗПОЗИКА»/позикодавець) через систему «Електронний суд» звернулося до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач/позичальник/боржник) про стягнення заборгованості за Договором № 562964-КС-001 про надання кредиту від 21 жовтня 2025 року в розмірі 93323,70 грн. та судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 21.10.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Договір № 562964-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 21.10.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №562964-КС-001 про надання кредиту. Того ж дня ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 530767-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9227 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий відповідачем було введено/відправлено.

Таким чином, 21.10.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №562964-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 26000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховується на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 26000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Також, 24.12.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 562964-КС-001 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 6 000, 00 грн.

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 562964-КС-001 про надання кредиту та додатковою угодою до нього належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 562964-КС-001 Позичальника, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 562964- КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 562964- КС-001 на загальну суму 27653,00 грн, чим відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Відповідно до п. 2 договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту, та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором та додатковою угодою у боржника станом на 09.07.2026 року утворилась заборгованість за договором № 562964-КС-001 про надання кредиту в розмірі 93323,70 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29130,00 грн.; суми прострочених платежів по процентам - 50113,70 грн; суми заборгованості по відсоткам відповідно ст. 625 ЦКУ - 12880,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 1200,00 грн.

З врахуванням наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Договором № 562954-КС-001 про надання кредиту від 21.10.2025 року в розмірі 93323,70 грн. та судові витрати в розмірі 2622,40 грн.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 30 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання. Копія позовної заяви здодатками до неї направлено відповідачу стороною позивача.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 30 липня 2026 року за клопотання представника позивача витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази.

Не погоджуючись із позовними вимогами, представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Цокало - Зливко Т.М. через систему «Електронний суд» 31.08.2026 подано відзив на позовну заяву.

Зокрема, Відповідач не заперечує, що за кредитним договором їй були перераховані кредитні кошти у розмірі 26000,00 грн. та за додатковою угодою 6000,00 грн.

Водночас сторона відповідача абсолютно не погоджується з Розрахунком заборгованості за кредитним договором №562964-КС-001, який надано позивачем.

Так, вказує, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15. Враховуючи вищезазначене, стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту в розмірі 1200,00 грн. не підлягають задоволенню.

З врахуванням положень Цивільного Кодексу України, відсотки в порядку 625 ЦК України в розмірі 12880,00 грн. не підлягають стягненню з відповідача, оскільки нарахована позивачем в період воєнного стану в Україні.

Вказує, що позивач надав розрахунок заборгованості, відповідно до якого, відповідачем було здійснено оплату за комісію та відсотки в порядку 625 ЦК України, які є незаконними. У зв`язку з цим сторона відповідача здійснила власний Розрахунок заборгованості з врахуванням норм чинного законодавства за період з 21.10.2025 р. по 10.06.2026 р. Сторона відповідача зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме стягнення заборгованості за договором №562964-КС-001 про надання кредиту від 21.10.2025 р. в розмірі 52794,40 грн., з якого: 20440,00 грн. - розмір заборгованості за тілом кредиту, 32354,40 грн. - розмір заборгованості за відсотками.

З врахуванням викладених у відзиві заперечень представник ОСОБА_1 просила суд прийняти від ОСОБА_1 заяву про визнання позову ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» частково на суму заборгованості за договором №562964-КС-001 про надання кредиту від 21.10.2025 р. в розмірі 52794,40 грн., з якого: 20440,00 грн. - розмір заборгованості за тілом кредиту, 32354,40 грн. - розмір заборгованості за відсотками. Здійснити розподіл судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог. Стягнути з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 всі понесені судові витрати

Суд зазначає, що даний відзив поданий з пропуском визначеного в ухвалі суду про відкриття провадження строку для подання відзиву.

Так, судом встановлено, що ухвалою суду від 30.07.2026 року було відкрито провадження у даній справі та було встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву відповідачем - протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення цієї ухвали. Копію ухвали відповідач ОСОБА_1 отримала 05.08.2026 року, що підтверджується поштовим відправленням з її особистим підписом, тому останнім днем встановленого судом строку є 20.08.2026.

Разом з тим, 31.08.2026 року (докуента сформований в системі «Електронний суд» 28.08.2026 року), тобто з пропуском встановленого судом строку, представником відповідачки відзив направлено до суду через систему «Електронний суд», та не надано доказів причин пропуску строку для подачі відзиву, не просила визнати поважними причини пропуску строку для подачі відзиву та поновити строк.

З огляду на викладене, з врахування вимог ст.ст.12,14,178,123,126,127 ЦПК України, суд дійшов висновку, що відповідачем пропущено строк для подачі відзиву, клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву та докази причин пропуску не подано, тому суд залишає відзив відповідача без розгляду.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

14.09.2026 від представника позивача Басалиги Д.М. через підсистему «Електронний суд» до суду подано додаткові пояснення у справі, в яких вона зазначила, що Відповідно до Розрахунку заборгованості за Кредитним договором, Відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату на загальну суму 27 653,00 грн., таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов Кредитного договору, Відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання факту укладення Кредитного договору.

Відсотки нараховані правомірно у відповідності до вимог договору, які погоджені з відповідачкою та в межах строку дії договору, який був продовжений додатковою угодою. Зокрема строк дії договору згідно Додаткової угоди №1 до Договору № №562964-КС-001, погоджено до 10.06.2026.

Щодо нарахування процентів за кредитним договором, представник позивача зазначила, що Відповідно до Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором, пояснює, що до позовної заяви був доданий детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, який ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Всі платежі Відповідача за Кредитним договором були враховані у розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Сума заборгованості Відповідачки за Кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором підрахована з урахуванням всіх її платежів.

Щодо стягнення процентів за кредитним договором та їх розміру, то ТОВ «БІЗПОЗИКа» просить стягнути з відповідача лише заборгованість по тілу та процентам, які були нараховані відповідно до умов Кредитного договору. Відповідно умов Кредитного договору, Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1 %, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору, процентна ставка нараховується за кожен день користування Кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного у Договорі та додатковій угоді до нього, плата за користування Кредитом нараховується на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту. Кредитним договором встановлюється орієнтований графік платежів за Кредитним договором. Тобто, якщо Позичальник сплачує заборгованість за Кредитним договором згідно встановленого графіку платежів без порушень, йому дійсно потрібно було б сплатити за Кредитним договором суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у Кредитному договорі. При цьому, порушення Позичальником графіку платежів закономірно призвело до збільшення вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування Кредитом на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту.

Звертає увагу суду, що всі істотні умови Кредитного договору, та додаткової угоди зокрема тип кредиту, його строк, процентна ставка та комісія за кредитом, строк дії кредиту, графіки платежів за кредитним договором та додатковою угодою - встановлені не у Правилах надання споживчих кредитів чи Паспорті споживчого кредиту, а у Кредитному договорі,та додатковій угода, які уклала відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Чинне національне законодавство не наділяє суд правом зменшення суми процентів, які Позичальник зобов`язаний сплачувати відповідно до умов Кредитного договору та норм ЦК України. Проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика», позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Також звернено увагу суду на наступні обставини справи: Кредитодавець жодним чином не обмежував час на ознайомлення Позичальника з умовами Кредитного договору та Правилами; Позичальник добровільно погодився з умовами Кредитного договору і Додаткової угоди та погодився його виконувати (що відповідає принципу свободи договору, який встановлений у статті 627 ЦК України). Якби Позичальника не влаштовували умови Кредитного договору, він міг його просто не укладати; Протягом строку дії Кредитного договору та/або після його закінчення Позичальник не звернувся із заявою про розірвання Кредитного договору та/або визнання Кредитного договору недійсним в цілому або його окремих частин.

Крім того, звернено особливу увагу суду на те, що Позивач за Кредитним договором: Не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах неустойку (у формі пені чи штрафів) відповідно до ст. 549 ЦК України; Не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору (як вбачається з розрахунку заборгованості, розмір заборгованості Позичальника після останнього дня строку дії кредитного договору не змінювався, тобто жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору не нараховувалися. Оскільки розрахунок заборгованості у ТОВ «Бізнес Позика» формується автоматично у відповідній програмі, ця програма «протягнула» дати після закінчення строку дії Кредитного договору до дати створення цього розрахунку заборгованості).

Зауважено, що порушення Позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення Кредиту. Якщо позичальник не здійснив платіж (платежі) за графіком або здійснив його (їх) у меншому розмірі, ніж передбачено графіком, це закономірно призводить до нарахування процентів у більшому розмірі, тому що як вже було зазначено вище, проценти нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Для спростування позовних вимог Позивача, сторона Відповідача мала б надати суду докази здійснення всіх платежів за кредитним договором у розмірі та строк, відповідно до встановленого у п. 4.2.2. Кредитного договору графіку платежів, однак сторона Відповідача таких доказів суду не надала.

Звернено особливу увагу суду, що встановлення у Кредитному договору процентів, які нараховуються на залишок заборгованості за Кредитним договором, відповідає принципу свободи договору (який встановлений статтею 627 ЦК України). Уклавши Кредитний договір Позичальник добровільно погодився з його умовами.

Щодо правомірності встановлення небанківською установою ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» комісії за надання кредиту у Кредитному договорі та правомірності стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту зазначено, що відповідно до п. 2.5. Кредитного договору комісія за надання Кредиту становить 5200,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору.

Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній Додатковій угоді до цього Договору, якою Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит на підставітакої Додаткової угоди до цього Договору є відсутньою.

Додаткові та/або супутні послуги за цим Договором відсутні, оскільки Кредитодавець не надає додатковіта/або супутні послуги та не вимагає надання/отримання додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб при отриманні Позичальником Кредиту.

Тарифи за цим Договором є незмінними впродовж дії Договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до цього Договору, який Сторони погодили іменувати у своїх відносинахД одатковою угодою.

Згідно з п. 4.2.2. Кредитного договору сторони на момент укладення Договору встановили наступний графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.

Встановлений вищезазначеним пунктом Кредитного договору графік платежів чітко передбачає сплату Відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту.

Також обов`язок Відповідача щодо сплати зокрема комісії за надання кредиту передбачений у Паспорті споживчого кредиту до Кредитного договору, де також викладений графік платежів за Кредитним договором, який чітко передбачає сплату Відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту.

Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Крім того, в позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, не заперечувалося проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, строк. Поданою до суду представником відповідача заявою позовні вимоги визнано частково та просить стягнути заборгованість за договором №562964-КС-001 від 21.10.2025 р., яка на їх думку та за їх підрахунками, становить 52794,04 грн. з якої: 20440,00 грн. - заборгованість за тілом, 32354,40грн. - заборгованість за відсотками. В інший частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Просять здійснити розподіл судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», на користь ОСОБА_1 всі понесені нею судові витрати.

Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, п.4 ч.8 ст.128, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.10.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 562964-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма) з використанням інформаційно-комунікаційної системи креитодавця, дистанційно в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти Договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Даний договір підписаний електронними підписами з одноразовим ідентифікатором UA- 9227.

Відповідно до п. 2.1 договору № 562964-КС-001 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти в розмірі 26000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Відповідно до п.2.3 договору, строк, на який надається кредит,- 24 тижні.

Згідно з п.2.4 договору, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1 %, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору.

Відповідно до п.2.5 договору, комісія за видачу кредиту - 5200,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п.2.8 договору, строк дії договору: до 07.04.2026 року.

Відповідно до п.2.9 договору, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 64 303,81 грн.

Відповідно до п.2.10 договору загальні витрати за Кредитом: 38 303,81 грн.

Відповідно до п.2.11 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка шість тисяч дев`ятсот вісімнадцять цілих тридцять дві сотих процентів.

Відповідно до п.2.13 дата видачі кредиту 21.10.2025 року.

Відповідно до п.2.14 дата повернення кредиту 07.04.2026 року.

Сторонами в пункті 4 договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату (періодичність) внесення позичальником платежів.

Пунктом 4.2.2. договору встановлений графік платежів, які припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка. Усього 8 періодів з 21.10.2025 року по 07.04.2026 року, розраховано суму процентів за користування кредитом, суму часткового платежу основної суми та суму комісії за надання кредиту у кожному періоді.

Згідно п. 5.2 Позичальник зобов`язується виконувати цей Договір у порядку та в строки (терміни), встановлені Договором. Надавати Кредитодавцю усі необхідні документи для укладення Договору та достовірну інформацію щодо себе, свого фінансового стану, мети та характеру майбутніх ділових відносин . Повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені Договором, до закінчення строку (терміну) дії Договору. Оновлювати свої персональні дані, надані Кредитодавцю, шляхом повідомлення їх Кредитодавцю по телефону, через Особистий кабінет або надіславши відповідне повідомлення на адресу Кредитодавця (зокрема електронну пошту), не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення таких змін (п.п. 5.2.2. 5.2.3. 5.2.4.) Відповідно до п. 5.2.8. Позивач зобов`язаний належним чином виконувати інші обов`язки, встановлені законодавством України, цим Договором та Правилами.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором виконало та 21.10.2025 року позивач на виконання зобов`язань за договором № 562961-КС-001 від 21.10.2025 року перерахував на банківську карту № 5457-0822- 5226-7120, яка вказана відповідачем в особистому кабінеті, грошові кошти в сумі 26000,00 грн., що видно за даних підтвердження про здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Ткаченко М. К. ІПН НОМЕР_3 зг. кред.дог. №562964-КС-001 від 21.10.2025 в сумі 26000,00 грн. на номер картки: НОМЕР_4 , номер транзакції 46103-53975-20894.

Також встановлено, що 24.12.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №562964-КС-001 про надання кредиту від 25.10.2025, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписана у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до якої кредитодавець та позичальник домовились, що з дати укладення додаткової угоди кредит збільшується на 6000,00 грн., після збільшення суми Кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до Договору та Додаткової угоди) та неповернутого Позичальником Кредиту складатиме 30 700 грн.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди, Сторони домовились, що строк кредитування продовжується на 64 (Шістдесят чотири ) днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить 233 (Двісті тридцять три ) днів.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди комісія за надання додаткової суми кредиту: 1200,00 грн. Строк дії Договору: продовжено до 10.06.2026 року.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Додатковою угодою виконало та 29.12.2025 року позивач перерахував на банківську карту № НОМЕР_4 , яка вказана відповідачем в особистому кабінеті, грошові кошти в сумі 6000,00 грн., що підтверджується даними підтвердження про здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Ткаченко М. К. ІПН НОМЕР_3 зг. кред.дог. №562964-КС-001 від 21.10.2025 номер транзакції 46103-53975-20894.

Відповідач свої зобов`язання належним чином в повному обсязі не виконав, вказані обставини вказуються позивачем, що зазначено у позовній заяві та підтверджуються наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів на спростування факту укладення вищевказаного Договору або факту перерахування та отримання нею кредитних коштів. Будь яких доказів, які б спростували факти, як укладення самого договору, так і отримання відповідачем коштів на картковий рахунок матеріали справи не містять. Також відповідачем не надано суду доказів погашення кредитної заборгованості.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 562964-КС-001 від 21.10.2025 та додатковою угодою від 29.12.2025 станом на 12.07.2026 року (нарахування процентів проведені з 21.10.2025 року по 10.06.2026 року, тобто в межах строку кредитування) становить 93323,70 грн, що складається з: заборгованості за кредитом - 29130,00 грн.; заборгованості по відсотках - 501123,70 грн.,заборгованості по комісієї - 1200,00 грн. та 12880,00грн. заборгованості по % за ст.625 ЦКУ.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Як вбачається з матеріалів справи, договір №562964-КС-001 про надання кредиту від 21.10.2025 року та додатковий договір до нього від 29.12.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладені в електронному вигляді із застосуванням електронних підписів.

Зі змісту договору встановлено, що ОСОБА_1 при його оформленні зазначила свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, електрону адресу, адресу місця реєстрації (проживання), номер телефону, номер банківської картки, на яку необхідно перерахувати кошти.

ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого позикодавець надіслав останній за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор, який заявник використав для підтвердження підписання договору.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору та додаткової угоди до нього за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, підписанням договору №562964-КС-001 про надання кредиту від 21.10.2025 року та підписанням додаткової угоди від 24.12.2025 ОСОБА_1 підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних вище дій, зокрема надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону та/або та електронної пошти для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.

Судом встановлено, що договір про надання кредиту та додаткова угода до нього укладені між сторонами в електронній формі через веб-сайт ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та вчинено наступні для цього дії: вхід в особистий кабінет, передача інформації обраних клієнтом умов, підписання паспорта споживчого кредиту та інформаційного повідомлення, формування шаблону оферти, запит на відправку шаблону акцепту, підписання договору клієнтом, підписання договору товариством, формування інформаційного повідомлення про успішне підписання договору, відправка документів на електронну пошту, відображення документів у особистому кабінеті.

Оскільки без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір та додаткова угода не були би укладений сторонами, суд дійшов висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, за яким з рахунку ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» перераховано кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки ОСОБА_1 , зареєстрованої останньою у особистому кабінеті на сайті https://my.bizpozyka.com.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, відсутні докази того, що відповідач звертався до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій чи оскаржував правомірність укладеного договору.

21.10.2025 року позивач на виконання своїх зобов`язань перерахував на банківську карту № НОМЕР_2 , яка вказана відповідачем в особистому кабінеті, грошові кошти в сумі 26000,00грн., та 24.12.2025 року грошові кошти в сумі 6000,00 грн., що вбачається із підтверджень ТОВ «ПрофітГід» про здійснення переказу грошових коштів.

Також, з повідомлення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260812/86623-БТ від 19.08.2026 року, наданого на виконання ухвали суду, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок, на яку були зараховані кошти 21.10.2025року в сумі 26000,00грн., 24.12.2025 року в сумі 6000,00 грн. згідно доданої виписки про рух коштів по рахунку.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, що зазначено у позовній заяві та підтверджуються наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом.

Відповідачка не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості за тілом кредиту, а відтак, наданий товариством розрахунок заборгованості в цій частині, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

Доказів про виконання відповідачем надалі своїх зобов`язань матеріали справи не містять.

Кредитний договір, оферта та паспорт кредиту були підписані обома сторонами у спосіб вказаний в законі України «Про електронну комерцію», що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними документами які підписані кваліфікованим електронним підписом зі сторони кредитодавця та за довомогою електронного підпису відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора з посиланням на відповідний номер телефону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаними договорами належним чином не виконала.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором, укладеним між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом, стосовно надання кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, а також нарахування процентів та комісії.

Відповідач, відповідно до ст. 81 ЦПК України, не спростувала розрахунки заборгованості, що надані позивачем до суду.

Зважаючи на те, що відповідачка взятих на себе зобов`язань по кредитному договорі не виконала, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Щодо нарахування комісії, суд зазначає, що вимога про стягнення комісії за надання кредиту не суперечить нормам закону та підлягає задоволенню.

Так, статті 1048 та 1054 ЦК України, містять лише загальні норми щодо кредитування. В той же час, в частині третій статті 1054 ЦК України визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Таким законом в даному випадку є Закон України «Про споживче кредитування» (надалі за текстом - «Закон про споживче кредитування»), яким Позивач керувався, укладаючи та виконуючи в подальшому Кредитний договір. Відповідно, за загальним правилом в такому випадку у разі конкуренції норм загального законодавства (ЦК України) та спеціального законодавства (Закон про споживче кредитування) у правовідносинах між учасниками цивільних правовідносин мають застосовуватись саме норми спеціального законодавства (Закону про споживче кредитування - в даному випадку).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону про споживче кредитування для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: - доходи кредитодавця у вигляді процентів; - комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; - інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). З вищенаведеного вбачається, що Закон про споживче кредитування безумовно та однозначно передбачає право Позивача (як Кредитодавця) на встановлення комісії за надання кредиту за Кредитним договором.

Національний банк України, який є державним регулятором ринку фінансових послуг в Україні, своєю Постановою від 11.02.2021р. № 16 затвердив «Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит», надалі за текстом поіменовані «Правила розрахунку». Вказані Правила розрахунку (пункт 1) передбачають правомірність встановлення Позивачем (як Кредитодавцем) супровідних послуг за кредитом в тому числі і комісії за надання кредиту.

Також, комісія за надання кредиту була також відображена і в тексті кредитного договору да додатковій угоді, який був підписаний відповідачем, що свідчить про обізнаність останньої щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за кредитним договором.

Крім того, у відповідності до пункту 9 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затв. Постановою Правління НБУ № 113 від 03.11.2021р., яке визначає додаткові умови, не визначені ЦК України, Законом про споживче кредитування, Законом України «Про фінансові послуги» та іншими законами України, які містять норми щодо договірних відносин у частині надання фінансових послуг, вимоги договорів про надання фінансових послуг, що укладаються між споживачами та небанківськими фінансовими установами, Договір про надання фінансових послуг повинен містити, в т.ч. назви грошових зобов`язань (із роз`ясненням їх економічної сутності), включаючи комісії за надання та користування кредитом.

Відтак, починаючи з 10 червня 2017 року, коли набрав чинності Закон про споживче кредитування, а рівно й зміни до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», після чого зазначена стаття 11 прийняла той вигляд, який має і до цього моменту («1. Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування"»). Відповідно, через зазначені факти та обставини нормативне врегулювання спірних правовідносин між позивачем та відповідачем має відбуватись саме так, як це і було наведено позивачем вище в цьому пункті - насамперед, на основі вказаних норм Закону про споживче кредитування. Таким чином, спеціальним законодавством України прямо визначені можливості позивача (як небанківської фінансової установи) як включати до тексту кредитних договорів із споживачами (яким є і Відповідач) умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від Відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Отже, враховуючи все вищезазначене в сукупності, є всі належні правові підстави вважати, що включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії та не сплаченої відповідачем є цілком обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, що регулює відносини, що склалися між Позивачем та Відповідачем.

Вищезазначені доводи узгоджуються з правовим висновком викладеним у Постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/105423479.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 12880,00 грн. суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на усій території України оголошено воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ). У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до цього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 18.

Відповідно до указаного пункту, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.5 договору № 530767-КС-001 у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотка від неповернутої позичальником суми кредиту.

Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Аналіз положень п. 7.5 договору свідчить, що сума нарахованих позивачем процентів в розмірі 12880,00 грн. є мірою відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому можливість нарахування таких процентів та відповідно їх стягнення з відповідача підпадає під дію норми п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що в даному випадку ОСОБА_1 звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, а нараховані на підставі ст. 625 ЦК України проценти в розмірі 12880,00 грн., підлягають списанню позикодавцем.

З цих причин у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 86,20%), тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2295,00 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 12-13, 76, 81, 141, 206,247, 263-265, 274-279,352,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 562964-КС-001 про надання кредиту від 21 жовтня 2025 року в розмірі 80443,70 грн. /вісімдесят тисяч чотириста сорок три гривні сімдесят копійок/.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2295,00 грн. /дві тисячі двісті дев`яносто п`ять гривень/ витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК