Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №517/1159/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/1159/26

Провадження № 1-кп/517/63/2026

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року Захарівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Захарівка Одеської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 30.09.2026 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026162390000430 від 10 липня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Загір`я Фрунзівського району Одеської області, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту:

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , за результатами розгляду відносно нього адміністративної справи № 517/304/24, відповідно до постанови Фрунзівського районного суду Одеської області від 21.05.2024, яка набрала законної сили 01.06.2024, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Поряд з цим, ОСОБА_3 , будучи обізнаним з судовим рішенням у адміністративній справі № 517/304/24, що набрала законної сили, та повідомленим про те, що вищевказаними рішеннями суду він позбавлений права керування транспортними засобами, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду, маючи реальну можливість її виконання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання фізичними особами на всій території України - маючи реальну можливість його виконати у встановлений вказаними судовими рішеннями терміні, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, продовжив керувати транспортним засобом, в межах Захарівської територіальної громади Роздільнянського району, Одеської області - чим умисно не виконав судове рішення.

Так, незважаючи на вищевикладене ОСОБА_3 належних висновків для себе не зробив та умисно не виконуючи постанову Фрунзівського районного суду Одеської області у адміністративній справі № 517/304/24, яка набрала законної сили, 07.07.2026 приблизно о 13 годині 31 хвилину рухаючись по вулиці Одеська, селища Захарівка Роздільнянського району Одеської області, керував транспортним засобом, а саме автомобілем БМВ номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, в зв`язку з чим був зупинений працівниками СРППВП № 2 Роздільнянського РВПГУНП в Одеській області, за що стосовно нього 07.07.2026 було складено адміністративну постанову № ЕНА7520632 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу розміром 20 400 грн.

Крім того, 09.07.2026 приблизно о 18 годині 15 хвилин рухаючись по вулиці Михайлівська, селища Захарівка Роздільнянського району Одеської області керував транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2103 номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, в зв`язку з чим був зупинений працівниками СРПП ВП № 2 Роздільнянського РВПГУНП в Одеській області, за що стосовно нього 09.07.2026 було складено адміністративну постанову № ЕНА 7520632 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу розміром 20 400 грн.

Невиконання судового рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 21.05.2024 у справі № 517/3 04/24 (за результатами розгляду якого відповідно до постанови Фрунзівського районного суду Одеської області від 21.05.2024, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років) ОСОБА_3 підтверджується: обізнаністю про позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років; складанням стосовно останнього адміністративних протоколів від 07.07.2026 № ЕНА 7506860 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та від 09.07.2026 № ЕНА 7520632 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_3 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

30 вересня 2026 року між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності його захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст. 472 КПК України, відповідно до положень якої обвинувачений ОСОБА_3 розкаявся, визнав провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , останні дійшли згоди, зокрема, щодо формування обвинувачення та його правової кваліфікації за ч. 1 ст. 382 КК України; істотних для даного кримінального провадження обставин; узгоджене покарання та згода сторін на його призначення за ч. 1 ст. 382 КК України покарання у виді трьох років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд зазначає, що міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст. 382 КК України та є достатньо обґрунтована наявністю підстав для призначення вказаного покарання, в тому числі, з огляду на фактичні обставини інкримінованого злочину, а також на особу обвинуваченого, його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обвинуваченому ОСОБА_3 роз`яснено характер пред`явленого обвинувачення, вид та розмір узгодженого покарання, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, в тому числі про обмеження права оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності його учасників, не дослідження доказів у судовому засіданні або оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин, обмеження права обвинуваченого на відмову давати показання, подавати та досліджувати докази, внаслідок чого останній заявив про розуміння роз`ясненого, добровільність укладення цієї угоди, повідомивши, що він у повному обсязі визнає свою провину, підтверджує всі фактичні обставини та щиро розкаюється у скоєному.

У судовому засіданні прокурор Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 підтримали умови угоди та підтвердили добровільність її прийняття, а також просили суд затвердити вказану угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Згідно п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відносяться до нетяжких злочинів, а тому, виходячи з вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, суд вважає, що в даному кримінальному провадженні може бути затверджена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

В судовому засіданні з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення угод про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь – яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально - процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.

Узгоджена сторонами угоди міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України.

Суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу винного, який згідно довідки-характеристики з місця проживання характеризується посередньо, відповідно довідок КНП «Захарівська БПЛ» на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не знаходиться; пом`якшуючі обставини – активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обтяжуючих обставин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності його захисника та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжний захід відносно нього не застосовувався. Клопотань про обрання запобіжного заходу до суду не надходило.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Також у кримінальному провадженні відсутні процесуальні витрати.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 368-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості від 30 вересня 2026 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР № 12026162390000430 від 10 липня 2026 року між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності його захисника ОСОБА_5 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно ст.76 ч.1 п.п.1, 2, ч.3 п.2 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений : 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди та затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд Одеської області протягом 30 діб з моменту проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і його захиснику та прокурору.

Суддя: