Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №947/1283/26 — Тарутинський районний суд Одеської області

Суд: Тарутинський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №947/1283/26

Суддя: Кравченко П. А.

Тарутинський районний суд Одеської області

_________________________________________________________________________

Справа №947/1283/26

Провадження по справі № 2-а/514/51/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді - Кравченко П.А.,

при секретарі - Мельниченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду (с-ще Бессарабське) у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

До Тарутинського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтований тим, що 01.01.2026 року інспектором поліції було винесено постанову серії ЕНА №06445977 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. Згідно з якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Transit (д.н. НОМЕР_1 ) за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, та не пред`явив посвідчення водія.

Вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею, а справа підлягає закриттю. Вказує, що він не керував автомобілем а знаходився поруч із ним.

Вважає, що факти, викладені в постанові, не відповідають обставинам справи, а сама постанова винесена з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.

Просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 06445977 від 01.01.2026 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП, провадження у справі закрити.

02 квітня 2026 року ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі визначено розгляд справи ппроводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (сторін) та призначено розгляд справи.

22.07.2026 року ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області витребувано з Департаменту патрульної поліції в особі: управління патрульної поліції в Одеській області відеозаписи з портативних відеореєстраторів працівників поліції та відеореєстраторів службового автомобіля, які здійснювали фіксацію події 01.01.2026 р. за участю ОСОБА_1 , у повному обсязі, починаючи з моменту фіксації порушення та зупинки транспортного засобу до завершення всіх процесуальних дій, включаючи складання адміністративних матеріалів, винесення постанови про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6445977 від 01.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУПАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 425 грн. та відеофіксації розгляду матеріалів 01.01.2026 року портативним відеореєстратором.

У відзиві на позов представник відповідача Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції в Одеській області заперечували проти задоволення позову з огляду на те, що в ході виконання службових обов`язків у складі екіпажу патрульної поліції інспектором 2- го взводу 2-ої роти 2- го батальйону полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Зайцем Андрієм Вікторовичем, 01.01.2026 року приблизно о 21. год. 52 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, б.23-В, виявлено транспортний засіб марки «Ford Transit», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пред`явив на вимогу поліцейського та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 126 КУпАП. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП підтверджується відеозаписом з портативних відеореєстраторів патрульних поліцейських. Зазначають, що в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано належних, допустимих, а в їх сукупності достатніх доказів, які б спростували факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КупАП, а тому просять залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

27.04.2026 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Штирбулова Є.С. надійшло заперечення (на відповідь на відзив), відповідно до якого, зазначив, що саме відповідач має довести, що позивач керував транспортним засобом (а не просто знаходився поруч), що вимога про пред`явлення документів була законною, що відеозапис фіксує саме момент керування (рух автомобіля). Відповідач не надав суду жодного доказу того, що автомобіль перебував у русі або що позивач виконував функції водія в розумінні п. 1.10 ПДР України. Позивач, у свою чергу, надав постанову Хаджибекського районного суду, якою доведено відсутність керування та відсутність доказів з боку поліції. Позивач не керував автомобілем, а знаходився поряд з припаркованим транспортним засобом з вимкненим двигуном. На відеозаписах чітко чути як самі ж поліцейські кажуть, що Шахбазов ішов і не їхав, а авто стоїть там давно. Це нами зазначено в доповненнях де все розписано похвилинно з відеозапису. За відсутності факту керування - відсутня подія адміністративного правопорушення, а отже, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю. Просить визнати преюдиційно встановленим факт відсутності керування ОСОБА_1 транспортним засобом Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 23-А. Відмовити в задоволенні вимог відзиву як необґрунтованих та такими, що не спростовують позовних вимог. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю: скасувати постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП). 4. Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача судовий збір.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Штирбулова Є.С. надійшли заперечення на заяву Управління патрульної поліції в Одеській області про неможливість виконання ухвали суду від 22.07.2026 року, відповідно до якого зазначив, що відеозапис, який витребовував суд, наявний у матеріалах іншої справи та вже отримав правову оцінку суду. У провадженні Хаджибекського районного суду м. Одеси перебувала справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 (подія 01.01.2024 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 23). У вказаній справі судом були досліджені відеозаписи з портативних відеореєстраторів інспекторів поліції. Постановою Хаджибекського районного суду м. Одеси від 19 липня 2024 року, яка набрала законної сили, встановлено наступне: «З вказаних відеозаписів не вбачається, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1 ... Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на те, що транспортний засіб Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1 перебував в стані руху. Перебування особи з ознаками сп`яніння поряд з транспортним засобом, який не є в стані руху, а знаходиться в нерухомому стані, не утворює складу адміністративного правопорушення». Відеозапис наявний в матеріалах справи та перебуває в суді. Позивач завчасно повідомив поліцію про судовий спір та вимагав зберегти відеозаписи, однак Відповідач проігнорував це 09 січня 2026 року (тобто через 8 днів після винесення оскаржуваної постанови) позивач звернувся до начальника Управління патрульної поліції в Одеській області із письмовою заявою, яка була долучена до позовної заяви. У цій заяві позивач, зокрема, зазначив: «Ця заява є офіційним повідомленням про наявність судового спору, що унеможливлює видалення доказів після спливу 30-денного терміну». У цій же заяві позивач прямо просив: «Забезпечити збереження та заборонити видалення (перезапис) відеозапису з нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) працівників поліції... Забезпечити збереження відеозапису з реєстратора службового автомобіля поліції... Зберігати вказані відеоматеріали до моменту набрання судовим рішенням законної сили у справі про оскарження постанови ЕНА №06445977». Вказана заява була подана позивачем до закінчення 30-денного строку зберігання (який спливав 31.01.2026) та задовго до отримання поліцією ухвали суду (15.04.2026).

Відповідно до розділу VII Інструкції № 1026, строк зберігання відеозаписів може бути продовжений у разі використання їх у судовому розгляді. Позивач своєчасно повідомив Відповідача про наявність судового спору, однак Відповідач проігнорував це звернення та допустив знищення доказів. Така поведінка Відповідача свідчить про умисне знищення доказів з метою уникнення відповідальності та позбавлення позивача можливості довести свою невинуватість.

В судове засідання позивач не з`явився. До суду надійшла заява з проханням розглядати справу без його участі. На позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Відповідно до норм статті 268 КАСУ неприбуття у судове засідання учасника справи повідомленого шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи, що учасники справи були належним чином повідомленні про її розгляд в суді, а також встановлені процесуальним нормами обмежені строки розгляду такої категорії справ ( ч.1 статті 286 КУпАП), суд дійшов висновку про можливість її розгляду без участі відповідача.

Суд дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Відповідно до вимог ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що 01.01.2026 року інспектором 2- го взводу 2-ої роти 2- го батальйону полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Зайцем Андрієм Вікторовичем, винесена постанова серії ЕНА №6445977 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень. Згідно з постановою 01.01.2026 року о 21. год. 52 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, б.23-В, водій ОСОБА_1 керував тз та не пред`явив посвідчення водія не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа ТЗ, поліса страхування, чим порушив п.2.1.а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 126 КУпАП.

Диспозицією ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

На виконання ухвали Тарутинського районного суду Одеської області Департаментом патрульної поліції була надана заява про неможливість виконання ухвали суду від 22.07.2026 року по справі, оскільки станом на день надходження до УПП в Одеській області ДПП ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі № 9471283/26 за позовом ОСОБА_1 відеозаписи з портативного відеореєстратора інспектора поліції були видалені, у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підтвердження правомірності винесеної постанови представник відповідача суду не надано диск з відеозаписами з портативних відеореєстраторів патрульних поліцейських. Оскаржувана постанова містить посилання на відеофіксацію.

Важливим є висновок Верховного Суду у справі № 537/744/17, де зазначено, що диспозиція частини 1 статті 126 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки відповідні документи.

У відповідності до п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом, це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Окрім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Верховний Суд зазначив, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Згідно з п. 1.10 ПДР України, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Разом з тим, матеріали адміністративної справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 керування транспортним засобом, в розумінні визначення передбаченого у вказаних вище нормативно-правових актах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, є недоведеним, а тому наявні підстави для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст.9,241-246,250,286 КАС України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серії ЕНА №06445977 від 01.01.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1ст.126 КУпАП у виді штрафу в сумі 425,00 грн скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення та складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.10.2026 року.

Суддя П.А. Кравченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua