Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №947/27036/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/27036/26

Провадження № 2/947/6138/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі – Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд-

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Київського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.. Лісова, буд.2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 5520688 в розмірі 21320,00 грн.; суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.

Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 15.07.2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Грибанов Д.В. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу у відсутність представника товариства, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином, шляхом рекомендованого надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження по справі, копії позовної заяви з додатками до неї, разом з судовою повісткою на останню відому адресу місця проживання відповідача – АДРЕСА_1 , проте зворотнє поштове повідомлення повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним днем вручення повістки відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, доводи позовної заяви не спростовано.

Відповідно до ст.223 ЦПК України – неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, зокрема неявка учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки не перешкоджає розгляду справи по суті, крім інших випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи в електронному вигляді, з`ясувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України, а в ч.1 ст.626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 28.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №5520688 .

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим вдень перерахування ТОВ «МІЛОАН» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови Кредитного Договору, відповідач також підтверджує, що умови Договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

24.04.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24042026, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 24042026 від 24.04.2026 року , ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 21320,00 грн., з яких: - 5 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 0,00 грн. – сума заборгованості за відсотками; - 750,00 грн. – сума заборгованості по комісії за надання кредиту; -6570,00 грн. – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; -9000,00 грн. –сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Згідно п. 3.9. Договору факторингу, у разі отримання коштів від боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання цього Договору, клієнт зобов`язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів клієнт зобов`язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні Боржників: прізвище, ім`я, по- батькові, код номер облікової картки платника податків, номер кредитного договору.

Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24.04.2026 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідачем до наступного часу кредитні зобов`язання не виконано. Докази повернення кредиту в матеріалах справи відсутні.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 ЦК Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Щодо стягнення комісії та штрафу/пені:

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (з 10.06.2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року в справі № 496/3134/19.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, було введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти по теперішній час. Як укладення договору, так і прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання грошових коштів у позику, а саме щодо повернення грошових коштів, мало місце в період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 750,00 грн. заборгованості по комісії за надання кредиту, 6570,00 грн. заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та 9000,00 грн. заборгованості за пенею/штрафом, задоволенню не підлягають, а тому позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача заборгованість за сумою кредиту -5000,00 грн., в решті вимог про стягнення заборгованості за комісією та штрафом відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пропорційно задоволеним вимогам судовий збір у розмірі 624,39 грн. (2662,40 гривень х 5000,00 гривень : 21320,00 гривень =624,39 гривень).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 527, 610, 615, 629, 633, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 274-279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за за кредитним договором № 5520688 від 28.11.2025 року у розмірі 5000/ п`ять тисяч / гривень00 копійок, з яких:- 5 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.. Лісова, буд.2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір в розмірі 624 /шістсот двадцять чотири/ гривень 39 копійок.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко