Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №947/8603/24 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________

справа № 947/8603/24

провадження № 2-др/947/9/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у одноособовому складі:

суддя Літвінова І.А. – головуючий,

за участю:

секретаря судового засідання Победрі О.С.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеській області Дмитрієнко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одеса заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Руднівої Світлани Віталіївни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 947/8603/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси звернувся представник позивача із заявою, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у цивільній справі

№ 947/8603/24, вирішивши питання щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн, в т.ч. ПДВ 2000 грн.

Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 у зв`язку з наданням послуг з правової допомоги у справі № 947/8603/24, поніс витрати у розмірі 12 000 грн, в т.ч. ПДВ 2000 грн. Враховуючи те, що в резолютивній частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.12.2025 не вирішено питання про розподіл понесених стороною позивача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторона позивача звертається до Київського районного суду м. Одеси із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.

18.12.2025 року зі сторони відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких сторона відповідача вважає, що у задоволенні заяви має бути відмовлено з огляду на її необґрунтованість та відсутність належних правових підстав, оскільки сторона позивача не довела реальності та необхідності заявлених витрат на представника, а заявлена сума є неспівмірною із складністю справи та обсягом участі представника у процесі.

Крім того, 24.12.2025 року зі сторони відповідача Одеської обласної прокуратури до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких сторона відповідача вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню, оскільки заявлена вартість наданих послуг є не підтвердженою жодними доказами, неспівмірною зі складністю справи, витраченим часом та вчиненими процесуальними діями, пов`язаними з підготовкою та розглядом позову.

Ухвалою від 27.02.2026 року провадження за вищевказаною заявою було зупинено до розгляду Одеським апеляційним судом апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2025 року по справі № 947/8603/24 та до повернення матеріалів справи до Київського районного суду м. Одеси.

Після повернення матеріалів справи з суду апеляційної інстанції до Київського районного суду м. Одеси провадження у справі № 947/8603/24 було поновлено та призначено судове засідання, про що 30.09.2026 року постановлено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні представник позивача/заявника ОСОБА_2 адвокат Рудніва Світлана Віталіївна заяву підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області Дмитрієнко Карина Вікторівна у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви.

В ході розгляду заяви судом встановлено, що 11 березня 2024 року до Київського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, у якій просив стягнути з держави Україна на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування моральної шкоди 3000000 грн (три мільйони гривень).

Рішенням суду від 15.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду від 15.12.2025 року, сторона відповідача оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05.08.2026 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.12.2025 року було змінено в частині моральної шкоди, розмір відшкодування моральної шкоди зменшено з 3 000 000 гривень до 1 000 000 гривень, а в частині розподілу судових витрат - рішення скасовано та стягнено з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення психологічного дослідження у розмірі 40711,68 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами першою-третьою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що на час звернення до суду з позовом у березні 2024 року, інтереси позивача представляла адвокат Лисецька О.О. Договір про надання правничої допомоги № 304/19 з Адвокатським бюро «НАН» (в особі Руднівої С.В.) укладено лише 27 жовтня 2025 року, тобто на завершальній стадії розгляду справи в суді першої інстанції.

Оцінюючи реальність, обґрунтованість та співмірність заявлених витрат у розмірі 12 000 грн., суд враховує фактичний обсяг наданої адвокатом Руднівою С.В. правової допомоги у суді першої інстанції з моменту укладення договору в жовтні 2025 року.

Судом встановлено, що представником позивача було вчинено такі дії:

1. підготовлено та подано дві заяви про ознайомлення з матеріалами справи (від 03.11.2025 року та від 20.11.2025 року);

2. підготовлено та подано одне заперечення від 01.12.2025 року на процесуальні документи відповідача;

3. взято участь у чотирьох судових засіданнях (05.11.2025, 27.11.2025, 04.12.2025, 15.12.2025).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності розміру витрат, що передбачає оцінку дійсності та необхідності таких витрат для захисту прав сторони.

Постановою Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 910/16203/21 визначено, що витрати на ознайомлення з матеріалами справи є технічними та підготовчими діями, які зазвичай охоплюються загальним процесом ведення справи та не вимагають значних інтелектуальних зусиль, тому їхня вартість не може бути завищеною.

Крім того, враховуючи, що постановою Одеського апеляційного суду від 05.08.2026 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.12.2025 року було змінено, а розмір стягненої моральної шкоди зменшено з 3 000 000 гривень до 1 000 000 гривень (тобто позов задоволено частково - на 1/3 від первісно заявлених вимог).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2333/19, принцип пропорційності розподілу судових витрат у разі зміни чи часткового задоволення позовних вимог є обов`язковим для застосування судом, у тому числі при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Враховуючи те, що адвокат долучився до справи на фінальній стадії, підготував невелику кількість документів, але водночас забезпечив особисту участь у чотирьох судових засіданнях, суд вважає, що заявлена сума у 12 000 гривень є дещо завищеною, зважаючи на результати апеляційного перегляду по суті та пропорційність задоволених вимог.

З огляду на критерії розумності, співмірності та пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути на користь позивача 6 000 гривень, що повністю відповідає фактичному обсягу роботи адвоката та правовим позиціям Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 201/9595/17 зазначено, що оскільки органи поліції та прокуратури є державними органами, які фінансуються виключно з Державного бюджету України, будь-які суми судових витрат, які присуджуються на користь позивача у таких категоріях справ, не можуть стягуватися з власних коштів чи поточних рахунків цих установ. Стягнення має здійснюватися безпосередньо з держави Україна за рахунок відповідних бюджетних асигнувань Державного бюджету України шляхом списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку.

Таким чином, з метою забезпечення реального виконання додаткового судового рішення та дотримання вимог бюджетного законодавства, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень підлягають стягненню з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 246, 258, 259, 268, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Руднівої Світлани Віталіївни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 947/8603/24 – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 947/8603/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, яким рішення не було вручено в день його складення можуть подати апеляційну скаргу в цей же термін з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І. А. Літвінова