Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №607/21670/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 607/21670/24

провадження № 61-3212св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2025 року у складі судді Ромазана В. В. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 січня 2026 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Гірського Б. О., Костів О. З.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визначення місця проживання дитини.

2. Позов обґрунтовано тим, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі із 25 травня 2019 року.

3. Під час шлюбу у них народилася дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. Вказувала, що вони не можуть дійти згоди щодо місця проживання їх малолітньої дочки.

5. Вона повністю опікується інтересами і потребами дитини, піклується про неї, займається її вихованням. ОСОБА_2 проживає разом із своїми батьками та сестрою також приймає участь у вихованні дочки. Він періодично забирає її до себе додому за своїм місцем проживання та не привозить вчасно додому, в обумовлений раніше час. У сторін виникають постійні конфлікти щодо проживання малолітньої дочки.

6. Вважає, що вона як мати має переважне право на визначення місця проживання малолітньої дитини разом з нею, оскільки це відповідатиме якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, яка також хоче проживати з матір`ю. Разом з тим, зазначає, що не перешкоджатиме батькові спілкуватися з дочкою.

7. У листопаді 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, у якому після зміни предмету позову просив встановити спільну фізичну опіку з почерговим проживанням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у помешканні кожного із батьків за графіком: перша половина місяця (з 1 по 15 число включно) - проживання дитини в помешканні матері - ОСОБА_1 ; друга половина місяця (з 16 числа до кінця місяця) проживання дитини в помешканні батька ОСОБА_2 . Незалежно від загального графіку: ІНФОРМАЦІЯ_7 щороку (день народження ОСОБА_1 ) спільний день матері з дитиною; ІНФОРМАЦІЯ_2 (день народження ОСОБА_2 ) спільний день батька з дитиною; ІНФОРМАЦІЯ_2 (день народження ОСОБА_4 ) спільний день обох батьків із дитиною.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 29 січня 2026 року, первісний та зустрічний позови задоволено частково.

9. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , почергово з кожним із батьків, у такому порядку:

один тиждень, а також ІНФОРМАЦІЯ_7 щороку, із матір`ю ОСОБА_1 , за місцем її проживання;

один тиждень, а також ІНФОРМАЦІЯ_8 щороку, із батьком ОСОБА_2 , за місцем його проживання.

Тижневий період проживання малолітньої дитини із кожним з батьків починається з 10:00 години - неділі та завершується через один тиждень о 10.00 годині неділі.

Перший тиждень, починаючи із дня набрання рішення законної сили, малолітня ОСОБА_4 , проживає із матір`ю ОСОБА_1 .. У подальшому, у визначеному судом порядку.

В іншій частині позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Здійснено розподіл судових витрат.

10. Задовольняючи частково вимоги первісного та зустрічного позовів, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що малолітня ОСОБА_4 на даний час проживає спільно з обома батьками, а також її забирає на вихідні батько, отже ОСОБА_4 має сталі соціальні контакти як за місцем проживанням матері так і батька, бажає надалі проживати з ними.

11. Судами також враховано, що ОСОБА_4 відвідує лікарів та дитячий садок, куди її приводять спільно батьки, любить проводити час як з батьком так із матір`ю, має тісний емоційний зв`язок з обома батьками, такі зв`язки позитивно впливають на її розвиток.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

12. У березні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 25 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, а позов ОСОБА_2 залишити без задоволення.

16. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 402/428/16-ц, від 04 серпня 2021 року в справі № 654/4307/19, від 16 лютого2024 року в справі № 465/6496/19, від 05 березня 2025 року в справі № 199/7566/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

17. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, виходили з рівності прав батьків стосовно дитини, однак при цьому першочергово не врахували інтереси самої дитини.

18. Суди не обґрунтували, чому в найкращих інтересах дитини буде проживання за місцем проживання батька, оскільки в указаному будинку окрім дитини будуть проживати ще троє дорослих осіб, у якому вона має тільки відведене місце для сну і відпочинку, натомість маючи власну окрему кімнату в квартирі матері.

19. Зазначає, що проживання у батька змусить дитину змінити свій графік, вона буде змушена прокидатись раніше для того щоб дістатись дитячого садка, лікаря та в подальшому закладу загальної освіти.

20. Отже, вважає, що найкращим інтересам дитини буде відповідати визначення проживання дитини разом із матір`ю.

21. При цьому визначення проживання дитини разом із матір`ю жодним чином не порушує прав ОСОБА_2 брати участь у спільному вихованні дитини та право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

22. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення, яким її позов задовольнити повністю.

23. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає:

застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2025 року в справі № 177/2492/24 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

суд не дослідив зібрані в справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

24. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не врахували обставин, на які вона посилалась як на підставу задоволення її позову та відмови зустрічного, та наданим доказам на їх підтвердженням.

25. Крім того, встановлений судами графік потижневого перебування доньки з матір`ю та батьком почергово не відповідає інтересам дитини, яка вимушена кожного тижня змінювати місце свого проживання, адаптуватись до обставин, які у зв`язку з цим виникатимуть, зазнаватиме невиправданого стресу.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

26. У квітні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та ОСОБА_1 від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 із 25 травня 2019 року перебувають у шлюбі, у сторін народилася дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане повторно 23 лютого 2024 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції).

28. На даний час зазначений шлюб розірвано та відновлено ОСОБА_7 дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 607/12674/25.

29. ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 09 червня 2016 року (довідка про реєстрацію місця проживання особи № 39609/28-03, видана 25 червня 2019 року Відділом реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради).

30. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 08 травня 2014 року, індексний номер: 21413938, квартира за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 93.8 кв. м, належить на праві приватної власності ОСОБА_9 . Вказане також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 травня 2014 року, індексний номер витягу: 21414022.

31. Згідно інформації, викладеній у довідці ДП Люкс-1 від 02 серпня 2024 року № 488, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована і проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім цього, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вищевказаною адресою проживає, однак не зареєстрована, що підтверджується актом обстеження житлових умов про фактичне проживання, складеним 01 серпня 2024 року ДП Люкс-1.

32. Як вбачається із акту обстеження умов проживання, складеного працівниками Управлінням сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради 13 вересня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (без реєстрації), ОСОБА_2 (без реєстрації). Квартира складається з трьох кімнат, загальною площею 93,8 кв. м, з усіма комунальними зручностями, відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, де є все необхідне для повноцінного розвитку дитини. Для дитини наявні місце для сну та відпочинку, ігор, книги, а також одяг, взуття, відповідно до віку та сезону.

33. Як вбачається із довідки про реєстрацію місця проживання особи від 27 серпня 2020 року № 2974, виданої Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане також підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 21 жовтня 2024 року № 2024/012677269.

34. Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 21 жовтня 2024 року № 1345, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У даному будинку зареєстровані: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бабуся ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дідусь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

35. Згідно з актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , складеного 10 лютого 2025 року спеціалістами служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, умови проживання задовільні. У помешканні зроблено ремонт, кімнати мебльовані, житлово-побутові та санітарно-гігієнічні умови на належному рівні. Для виховання та розвитку дитини створено зразкові умови, для дівчинки відведено місце для сну і відпочинку, у дитини є багато іграшок, дитячих книг, розвиваючих ігор, змінний сезонний одяг.

36. Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав від 06 листопада 2024 року № 402441327, власником житлового будинку садибного типу загальною площею 169,2 кв. м, житловою - 89,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_11 .

37. Згідно із довідки про заробітну плату та доходи, видану АО «А-Банк» від 16 серпня 2024 року № 20240816АВА42900000000227, від 20 лютого 2025 року № 1578, ОСОБА_1 працює фахівцем з обслуговування клієнтів та отримує щомісячні доходи.

38. ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується позитивно.

39. Як вбачається з характеристики ДП «Люкс-1» від 03 січня 2025 року № 1 ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно.

40. Згідно з характеристикою Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 23 жовтня 2024 року № 1742 ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони, скарг від сусідів та жителів селища не поступало.

41. ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець із 01 липня 2016 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

42. Згідно податкової декларації платника єдиного внеску за 2023 рік ОСОБА_2 отримав загальний дохід в сумі 1 038 757 грн, що також підтверджується довідкою форми ОК-5, сформованої в Реєстрі застрахованих осіб, виданою Пенсійним фондом України.

43. Як вбачається із податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за 2024 рік, яка подана 24 січня 2025 року, загальний дохід за податковий (звітний) період ОСОБА_2 становить 1 221 093,70 грн.

44. Відповідно до інформації, викладеної у листі ТОВ «Елекс» від 23 жовтня 2024 року № 23-10-2021-01, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває з товариством у господарсько-правових відносинах з 01 липня 2016 року, характеризується із позитивної сторони.

45. Відповідно до інформації, викладеної у листі Тернопільського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 1 від 19 серпня 2024 року № 43, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує заклад з 21 травня 2024 року по даний час. Вихованням дитини займаються двоє батьків. За харчування батьки сплачують вчасно. Вони приводять ОСОБА_12 в заклад, забирають її, спілкуються з вихователями, беруть активну участь у житті дитячого колективу.

46. ОСОБА_2 оплачує вартість перебування своєї дочки ОСОБА_13 у закладі ДНЗ № 1, що підтверджується наданими ним платіжними інструкціями та визнається і не заперечується ОСОБА_1 .

47. Також ОСОБА_2 із 16 січня 2024 року по 12 жовтня 2024 року здійснював оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання своєї дочки, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями.

48. Як вбачається із інформації, викладеної у листі КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 06 січня 2025 року № 01.1-04/22, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 перебуває на обліку у лікаря-педіатра амбулаторії загальної практики-сімейної медицини № 4. За весь період перебування на обліку зареєстровано 22 звернення до лікарів-педіатрів закладів. З рапорту лікаря-педіатра відомо, що на прийом з приводу захворювань та на профілактичні огляди дитина приходила в супроводі обох батьків.

49. Згідно з висновку органу опіки і піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 446 від 02 квітня 2025 року, беручи до уваги пропозиції комісії з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

50. Як вбачається із висновку психологічного дослідження ОСОБА_4 від 20 січня 2025 року, складеного практичним психологом ФОП ОСОБА_14 , «…у зв`язку із віковими особливостями, ОСОБА_15 мало усвідомлює сімейну ситуацію, уникає її обговорення, має хаотичне уявлення про дім і певну тривогу через це. Ймовірно у ОСОБА_18 формується тривожний тип прив`язаності до матері, оскільки, інколи, за словами матері, батько забирає ОСОБА_12 до своїх батьків, не враховуючи бажання дівчинки. На основі проведеного дослідження, враховуючи пріоритетність інтересів дитини, та важливість збереження її ментального здоров`я, з огляду на її вік, вважає, що батькам слід забезпечити: - стабільне середовище для зростання дитини, що включає розпорядок дня, регулярні прийоми їжі, сон. Важливо, щоб ОСОБА_15 точно і безсумнівно розуміла, де її дім, кімната, ліжко…. Ситуація, коли дитина ночує один день в одному місці, інший - в іншому, може спричинити формування тривожного розладу особистості, а також такий механізм захисту психіки, як «розчеплення», що без сумніву матиме негативний вплив на ментальне здоров`я дитини. На основі проведеного дослідження, враховуючи пріоритетність інтересів дитини, та важливість збереження її ментального здоров`я, з огляду на її вік, батькам слід забезпечити: стабільне середовище для зростання дитини; якісне спілкування з дитиною: цікавитись інтересами дитини, бути уважними до її думок та почуттів, прислухатись до її потреб і бажань; - з огляду на важливість емоційного зв`язку між матір`ю та дитиною, доцільно надавати перевагу матері в аспектах догляду та виховання дитини, що сприятиме створенню стабільного емоційного середовища, яке є ключовим для гармонійного формування особистості, забезпечення безперервності психосоціального розвитку та зміцнення ментального здоров`я дитини (т. 1, а. с. 249).

51. Згідно із даними, викладеними у консультації дитячого клінічного психолога від 11 березня 2025 року малолітньої ОСОБА_4 , складеними психологом ФОП ОСОБА_16 «…під час розмови дівчинка тепло та доброзичливо відгукується як про батька, так і про маму. Вона відчуває до них однакову прихильність і довіру та демонструє теплоту до обох батьків. У дитини не має відмінностей у ставленні до мами й тата - вона добре сприймає їх обох, виявляючи рівну ступінь базової довіри. Ставлення до батьків є стабільним, без впливу умовних факторів. Зі слів дитини, до неї ніколи не застосовують фізичного впливу як методу виховання чи насильства. Дитина зазначила, що існують певні конфлікти як з мамою, так і з татом, та є частиною типової сімейної динаміки. За її словами, вона однаково любить проводити час з обома батьками…Позитивно описала матір та батька, виділяючи спільну доцільність і зазначаючи, що конфлікти з ними вирішуються шляхом обговорення, а не покарання…Люди, яких найбільше любить «мама і тато» (т. 2, а. с. 22-24).

Позиція Верховного Суду

52. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

53. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

54. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

55. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

56. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

57. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

58. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

59. Суд - це фактично останній інструмент, який підлягає використанню при вирішенні сімейних спорів, коли спір неможливо вирішити іншим шляхом.

60. Водночас розлучення має відбутися таким чином, щоб батько і матір як і раніше співпрацювали при виконанні батьківських обов`язків.

61. Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

62. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

63. У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

64. Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

65. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

66. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

67. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

68. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

69. Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

70. Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

71. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

72. Виходячи зі змісту частини шостої статті 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

73. Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

74. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

75. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

76. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

77. При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

78. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

79. Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).

80. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

81. При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин;

(г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19). Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.

82. У цій справі встановлено, що батьки мають належні житлові умови, доходи, мають бажання виховувати доньку.

83. Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.

84. Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; клопотати про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, бути поінформованою про можливі наслідки реалізації своїх думок та про можливі наслідки будь-якого рішення (статті 3, 4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року).

85. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини, стаття 171 СК України, стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

86. Думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах

(відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.

87. Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17).

88. У пункті 67 Загального коментаря № 14 від 29 травня 2013 року Комітет ООН з прав дитини зазначив, що в інтересах дитини доцільно виходити зі спільної батьківської відповідальності. Приймаючи рішення в інтересах дитини, суддя має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

89. У Резолюції «Рівність і спільна батьківська відповідальність: роль батька» від 02 жовтня 2015 року № 2079 Парламентська Асамблея Ради Європи підкреслила необхідність поваги органів влади держав-членів до права батьків нести спільну відповідальність, забезпечивши, щоб сімейне право передбачало у разі роздільного проживання батьків або розірвання шлюбу можливість спільної опіки над дітьми в їх найкращих інтересах на основі взаємної згоди між батьками (пункт 2).

90. Крім того, Парламентська Асамблея Ради Європи звернула увагу, що розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи щодо ролей, які нібито призначаються жінкам і чоловікам у сім`ї, і є очевидним відображенням соціологічних змін, які відбулися за останні п`ятдесят років в організації приватної та сімейної сфер (пункт 4).

91. Спільне батьківство слід сприймати як координацію між дорослими у їхніх батьківських ролях і здатність підтримувати та допомагати один одному, воно сприяє покращенню співпраці між батьками та зменшенню ризику потенційних суперечок, оскільки така модель вільна від тягаря переможець-переможений.

92. Водночас труднощі, пов`язані із спільною опікою, належать до початкового періоду адаптації, і завдяки тривалому контакту батьків ці труднощі поступово зникають. Спільна фізична опіка сприяє відкритому спілкуванню між батьками, мінімізації конфліктів та розчарувань, приносить користь стосункам матір-дитина і батько-дитина.

93. З урахуванням вищезазначеного, при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком. У постановах

від 26 жовтня 2022 року у справі № 750/9620/20, від 04 жовтня 2023 року в справі № 208/4667/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 742/2571/21, від 10 січня 2024 року у справі № 183/3958/20 Верховний Суд звертав увагу на можливість застосування судами моделі спільної фізичної опіки батьків над дитиною.

94. Судами встановлено, що як батько, так і мати малолітньої ОСОБА_4 належним чином ставляться до виконання своїх батьківських обов`язків, у той же час між батьками дитини існує тривалий конфлікт щодо визначення місця її проживання, що унеможливило вирішення питання про батьківську опіку щодо їхнього спільної доньки у позасудовому порядку.

95. При цьому судами також враховано, що ОСОБА_2 належним чином виконує свої батьківські обов`язки, має стійкий психоемоційний контакт з донькою, відіграє роль у житті дитини, дитина виявляє прихильність до обох батьків, що підтверджується наявними у матеріалах справи висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02 квітня 2025 року, висновком психологічного дослідження ОСОБА_4 , складеного 20 січня 2025 року практичним психологом, психотерапевтом ФОП ОСОБА_14 , та соціально-психологічним дослідженням (консультація дитячого психолога), складеного 11 березня 2025 року клінічною психологи нею ФОП ОСОБА_17 , а також поясненнями у судовому засіданні зазначених спеціалістів психологів.

96. Малолітня ОСОБА_15 має тісний емоційний зв`язок як із батьком, так і з мамою. Дитина проводить свій час як за місцем проживання матері ( АДРЕСА_1 ), а також за місцем реєстрації батька, куди він її забирає на вихідні дні, за погодженням із матір`ю (у АДРЕСА_2 ), де дитина також має сталі соціальні зв`язки та побут.

97. Отже, батьки дитини проживають в територіально наближених населених пунктах. Ними за місцем свого проживання, кожним окремо, створені належні умови проживання дитини. Кожен з батьків в однаковій мірі бажає займатися вихованням малолітньої доньки, піклуватися про неї, дбати про її фізичний та духовний розвиток, стан здоров`я.

98. Таким чином, враховуючи те, що сторони проживають фактично в одному місті, позитивно характеризуються, висловлюють в однаковій мірі бажання піклуватися про розвиток малолітньої доньки, водночас дитина, з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей не спроможна надавати оцінку ставленню кожного з батьків до неї, а обставин, які б підтверджували вчинення сторонами дій, які б становили ризик безпечному розвитку дитини, відсутні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про можливість застосування у цій сімейній ситуації моделі спільної батьківської опіки й відповідальності з визначенням почергового проживання дитини з кожним з батьків.

99. Колегія суддів відхиляє посилання заявниці на те, що встановлений судами графік потижневого перебування доньки з матір`ю та батьком почергово не відповідає інтересам дитини, оскільки встановлення судами спільної опіки батьків відносно дочки сприятиме зростанню дитини в належному середовищі, у якому як мати, так і батько, будуть відігравати у житті дитини важливу роль.

100. Саме по собі посилання ОСОБА_1 на те, що визначення місця проживання дитини разом із нею не вплине на можливість батька спілкуватись із дитиною, відхиляються колегією суддів, оскільки мати та батько зобов`язані піклуватися про дитину та мають рівні права брати участь у житті дитини. Крім того, негативних наслідків психологічного характеру для дитини при зміні її місце проживання судами не встановлено.

101. Посилання заявника на те, що суди не обґрунтували, чому в найкращих інтересах дитини буде проживання за місцем проживання батька, відхиляються колегією суддів, оскільки під час розгляду справи суди на підставі належних та допустимих доказів встановили наявність належних умов для дитини по АДРЕСА_2 , тому відсутні підстави вважати, що проживання за вказаною адресою негативно плине на психологічний стан дитини. Посилання на проживання в указаному будинку трьох дорослих осіб (батька, діда та баби), з урахуванням висновку про наявність належних умов, не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій.

102. Доводи заявниці про те, що апеляційним судом не зазначено, в чому полягає недостатність обґрунтування висновку органу опіки та піклування, відхиляються колегією суддів.

103. Так, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

104. У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 559/1215/19-ц вказано, що висновок органу опіки та піклування є документом, який подається для прийняття відповідного рішення судом, тобто він є доказом у цивільній справі, який підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Письмовий висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору виконує допоміжну функцію при вирішенні спорів, які стосуються прав та інтересів дітей, та спрямований передусім на отримання максимальної інформації щодо обставин, які мають значення для вирішення конкретного спору.

105. Суд апеляційної інстанції, врахувавши висновок органу опіки та піклування та те, що такий має оцінюватися разом з усіма іншими доказами, встановивши належне виконання обома батьками своїх обов`язків, їх бажання бути присутнім у житті дитини та інші обставини, які вказують на прихильність дитини до обох батьків, погодився із висновком місцевого суду про наявність підстав для застосування спільної опіки над дитиною.

106. Таким чином, задовольняючи первісний та зустрічний позови частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

107. Посилання скаржників на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 402/428/16-ц, від 04 серпня 2021 року в справі № 654/4307/19, від 16 лютого2024 року в справі № 465/6496/19, від 05 березня 2025 року в справі № 199/7566/22, від 10 вересня 2025 року в справі № 177/2492/24, відхиляються колегією суддів, оскільки, з урахуванням встановлених судами обставин, оскаржувані судові рішення не суперечать висновкам, які містяться у вказаних постановах.

108. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційних скарг, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

109. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

110. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без задоволення.

2. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Сердюк