Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №711/6414/19 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 711/6414/19

провадження № 61-9664св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючої - Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Луспеника Д. Д., Осіяна О. М., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутня Наталія Віталіївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попельнухи Юлії Ігорівни, на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2026 року у складі судді Позарецької С. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 липня 2026 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Карпенко О. В., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

1. У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньої Н. В.

2. На обґрунтування скарги вказував, що 30 квітня 2026 року державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних

у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, якою було змінено суму стягнення та валюту зобов`язання.

3. У вищевказаній постанові про виправлення помилки виконавцем не було наведено доказів такої помилки, не зазначено, на підставі якого документа сума визначена в доларовому еквіваленті.

4. З урахуванням вищевказаного ОСОБА_1 вважав, що державним виконавцем вчинено замах на стягнення коштів, та просив суд визнати дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньої Н. В. неправомірними, скасувати постанову від 30 квітня

2026 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та зобов`язати державного виконавця привести виконавче провадження у відповідність до первісного виконавчого документа.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції за наслідками вирішення питання про прийняття скарги до провадження

5. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 травня

2026 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду

від 07 липня 2026 року,у прийнятті до провадження скарги

ОСОБА_1 відмовлено.

Роз`яснено ОСОБА_1 право звернення з відповідним позовом до окружного адміністративного суду відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

6. Відмовляючи у прийнятті до свого провадження скарги на дії державного виконавця, районний суд, із висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що оскаржувані заявником постанови головного державного виконавця від 30 квітня 2026 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних та про виправлення помилки у процесуальному документі

є такими, що винесені державним виконавцем у межах окремого виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області № НОМЕР_2 від 02 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області виконавчого збору.

7. Відтак районний суд, із висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що така категорія справ підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

8. У липні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Попельнухи Ю. І., на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 липня 2026 року у вказаній справі.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 31 липня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Попельнуха Ю. І.,просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. Підставою касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

13. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що скарга на дії державного виконавця подана не щодо оскарження законності постанови про стягнення виконавчого збору, а щодо подальших процесуальних дій та рішень головного державного виконавця Закутньої Н. В.

у виконавчому провадженні про стягнення виконавчого збору. Тому, на переконання ОСОБА_1 , така скарга мала бути розглянута за правилами цивільного судочинства, що передбачено статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час розгляду скарги.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

14. У серпні 2026 року Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Доводи особи, яка подала відповідь на відзив на касаційну скаргу

15. Також у серпні 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Попельнухи Ю. І., до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якій адвокат зазначає про необґрунтованість відзиву та просить задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження

№ НОМЕР_1 з примусового виконання постанови Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області № НОМЕР_2 від 02 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції

у Черкаській області виконавчого збору.

17. 30 квітня 2026 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньою Н. В. винесено постанову

у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, якою внесено зміни (доповнення)

в автоматизованій системі виконавчого провадження, тобто: замість Резолютивна частина: стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі

29 610,89 грн, зазначити Резолютивна частина: стягнення з

ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 3 752,82 дол. США (USD); замість Сума коштів до стягнення за ВД: 29 610.89, зазначити Сума коштів до стягнення за ВД: 3 752.82; замість Сума коштів (еквівалент у гривні): 29 610.89, зазначити Сума коштів (еквівалент у гривні): 165 431.81; замість Валюта: гривня (UAH), зазначити Валюта: долари США (USD).

18. 30 квітня 2026 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньою Н. В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у цьому ж виконавчому провадженні № НОМЕР_1, з виконання постанови Придніпровського ВДВС НОМЕР_2 від 02 травня 2018 року, якою внесено виправлення до документу Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій

від 30 квітня 2026 року: вірним потрібно вважати сума коштів до стягнення за ВД дорівнює 3 752,82 дол. США (USD).

19. 30 квітня 2026 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньою Н. В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні

№ НОМЕР_1, з виконання постанови Придніпровського ВДВС НОМЕР_2

від 02 травня 2018 року, якою внесено виправлення до документу Постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 30 квітня 2026 року: допущено помилку у резолютивній частині та сумі коштів до стягнення за ВД. Вірним потрібно вважати сума коштів до стягнення за ВД дорівнює 3 752,82 дол. США (USD).

20. 30 квітня 2026 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньою Н. В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні

№ НОМЕР_1, з виконання постанови Придніпровського ВДВС НОМЕР_2

від 02 травня 2018 року, якою внесено виправлення до документу Постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 30 квітня 2026 року: допущено помилку у резолютивній частині та сумі коштів до стягнення за ВД. Вірним потрібно вважати сума коштів до стягнення за ВД дорівнює 3 752,82 дол. США (USD).

21. 30 квітня 2026 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньою Н. В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні

№ НОМЕР_1, з виконання постанови Придніпровського ВДВС НОМЕР_2

від 02 травня 2018 року, якою внесено виправлення до документу Постанова про арешт коштів боржника від 30 квітня 2026 року: допущено помилку у резолютивній частині та сумі коштів до стягнення за ВД. Вірним потрібно вважати сума коштів до стягнення за ВД дорівнює 3 752,82 дол. США (USD).

22. 30 квітня 2026 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньою Н. В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні

№ НОМЕР_1, з виконання постанови Придніпровського ВДВС НОМЕР_2

від 02 травня 2018 року, якою внесено виправлення до документу Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30 квітня

2026 року: допущено помилку у резолютивній частині та сумі коштів до стягнення за ВД. Вірним потрібно вважати сума коштів до стягнення за ВД дорівнює

3 752,82 дол. США (USD).

23. 30 квітня 2026 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньою Н. В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні

№ НОМЕР_1, з виконання постанови Придніпровського ВДВС НОМЕР_2

від 02 травня 2018 року, якою внесено виправлення до документу Постанова про передачу виконавчого документа/провадження від 30 квітня 2026 року: допущено помилку у резолютивній частині та сумі коштів до стягнення за ВД. Вірним потрібно вважати сума коштів до стягнення за ВД дорівнює 3 752,82 дол. США (USD).

24. 30 квітня 2026 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньою Н. В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні

№ НОМЕР_1, з виконання постанови Придніпровського ВДВС НОМЕР_2

від 02 травня 2018 року, якою внесено виправлення до документу Постанова про передачу виконавчого документа/провадження від 30 квітня 2026 року: допущено помилку у резолютивній частині та сумі коштів до стягнення за ВД. Вірним потрібно вважати сума коштів до стягнення за ВД дорівнює 3 752,82 дол. США (USD).

25. 30 квітня 2026 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньою Н. В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні

№ НОМЕР_1, з виконання постанови Придніпровського ВДВС НОМЕР_2

від 02 травня 2018 року, якою внесено виправлення до документу Постанова про прийняття до виконання ВП від 30 квітня 2026 року: допущено помилку

у резолютивній частині та сумі коштів до стягнення за ВД. Вірним потрібно вважати сума коштів до стягнення за ВД дорівнює 3 752,82 дол. США (USD).

26. 30 квітня 2026 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньою Н. В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні

№ НОМЕР_1, з виконання постанови Придніпровського ВДВС НОМЕР_2

від 02 травня 2018 року, якою внесено виправлення до документу Постанова про відкриття виконавчого провадження від 30 квітня 2026 року: допущено помилку

у резолютивній частині та сумі коштів до стягнення за ВД. Вірним потрібно вважати сума коштів до стягнення за ВД дорівнює 3 752,82 дол. США (USD).

27. Не погоджуючись із постановами виконавця, винесеними в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 02 травня 2018 року про стягнення

з нього на користь Придніпровського відділу державної виконавчої служби

м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області виконавчого збору, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив визнати дії державного виконавця Закутньої Н. В. неправомірними, скасувати постанову від 30 квітня 2026 року у виконавчому провадженні

№ НОМЕР_1 та зобов`язати державного виконавця привести виконавче провадження у відповідність до первісного виконавчого документа.

28. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 травня

2026 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду

від 07 липня 2026 року,у прийнятті до провадження скарги

ОСОБА_1 відмовлено.

Роз`яснено ОСОБА_1 право звернення з відповідним позовом до окружного адміністративного суду відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Позиція Верховного Суду

29. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

30. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою

статті 411 цього Кодексу.

31. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

32. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

33. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

34. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню

з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

35. Предметом касаційного оскарження у справі є ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті до свого провадження скарги на дії державного виконавця у зв`язку з порушенням правил юрисдикції.

36. Відтак, відмовляючи у прийнятті до свого провадження скарги ОСОБА_1 , районний суд, із висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що оскаржувані заявником постанови головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Закутньої Н. В. від 30 квітня 2026 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних та про виправлення помилки у процесуальному документі

є такими, що винесені державним виконавцем у межах окремого виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області № НОМЕР_2 від 02 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області виконавчого збору, одну з яких оскаржує заявник.

37. Водночас вищевказані висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає помилковими з огляду на таке.

38. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

39. Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,

в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

40. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

41. Відповідно до частини першої, шостої статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Про прийняття скарги до розгляду суд постановляє ухвалу та повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після її прийняття до розгляду.

42. Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних постанов виконавця та оскаржуваних судових рішень, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

43. Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

44. Аналізуючи зазначені норми права, слід дійти висновків, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який ухвалив судове рішення та, у подальшому, видав виконавчий документ під час примусового виконання якого державний виконавець дійшов висновку, зокрема, про стягнення виконавчого збору.

45. При цьому колегія суддів зауважує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» від 07 квітня 2026 року № 4833-IX (далі - Закон № 4833-IX),

частину першу статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» викладено в такій редакції: «1. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку».

46. Відповідно до пункту 1 Перехідних положень Закону № 4833-IX, останній набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім, зокрема, пунктів 1, 2, підпункту 1 пункту 4, пунктів 6, 9, підпунктів 1, 5, 6, 8, 11, 13, 15-18, 19 (щодо доповнення розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» пунктами 10-11, 10-12, 10-14) пункту 10, пункту 12 розділу I цього Закону, пунктів 2 і 3 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

47. Закон № 4833-IX було опубліковано у газеті «Голос України» від 23 квітня 2026 року № 78 (580).

48. Тобто підпункт 18 пункту 10, у якому закріплена нова редакція частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», набув чинності

з 24 квітня 2026 року.

49. Таким чином, починаючи з 24 квітня 2026 року, під час вирішення питання щодо юрисдикції скарги на дії виконавця, зокрема на постанову про стягнення виконавчого збору, суди мають установлювати, який саме орган прийняв рішення та в подальшому видав виконавчий документ, примусове виконання якого стало підставою для винесення державним або приватним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору. У разі якщо винесення постанови про стягнення виконавчого збору стало наслідком виконання рішення суду у цивільній справі, така скарга підлягає розгляду судом, який видав виконавчий документ, тобто у цій конкретній справі - у порядку цивільного судочинства.

50. Суд першої інстанції, із висновками якого погодився і апеляційний суд,

у справі, яка є предметом касаційного перегляду, не врахував зазначених законодавчих змін та помилково виходив виключно з того, що оскаржувані постанови державного виконавця винесені в межах примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, прийнятої державним виконавцем. Водночас оскільки як на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваних постанов, так і на момент звернення ОСОБА_1 до суду

стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» була викладена в редакції Закону № 4833-IX, який у зазначеній частині набрав чинності, районний суд помилково застосував під час вирішення питання про прийняття до свого провадження скарги нечинну редакцію статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», тобто застосував норму, яка не підлягала застосуванню, та, як наслідок, не застосував норму, яка підлягала застосуванню. Це призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції.

51. Перевіряючи в апеляційному порядку законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції допущені судом першої інстанції помилки не виправив.

52. При цьому колегія суддів зауважує, що під час вирішення питання про прийняття до провадження скарги ОСОБА_1 районний суд фактично не перевірив, у межах якого саме виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, а відтак дійшов передчасного висновку про відмову у прийнятті цієї скарги до провадження.

53. Установлення зазначеної обставини має істотне значення, оскільки

у випадку стягнення виконавчого збору державним виконавцем під час примусового виконання рішення Придніпровського районного суду міста Черкас така постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

54. Саме така правова конструкція, на переконання колегії суддів, була передбачена законодавцем у статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції Закону № 4833-IX.

55. Відтак колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень із направленням справи для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про прийняття скарги ОСОБА_1 до свого провадження.

56. При цьому колегія суддів зауважує, що під час вирішення питання про прийняття скарги до свого провадження районному суду необхідно врахувати приписи статті 448 ЦПК України як щодо форми, так і щодо змісту скарги. У разі встановлення підстав, передбачених частиною п`ятою статті 448 ЦПК України, районний суд не позбавлений права повернути скаргу заявникові без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

58. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

59. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

60. Таким чином, оскільки доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала районного суду та постанова суду апеляційної інстанції постановлені з порушенням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій із направленням справи для продовження розгляду до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попельнухи Юлії Ігорівни, задовольнити.

2. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 липня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Судді:Н. Ю. Сакара Д. Д. Луспеник О. М. Осіян В. В. Сердюк В. В. Шипович