Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №639/7592/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 639/7592/25

провадження № 61-5376св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики України, посольство російської федерації в Україні,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2025 року у складі судді Марченка В. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 31 березня 2026 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Мальованого Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики України, посольство російської федерації в Україні, про встановлення факту смерті.

Заява мотивована тим, що вона є матір`ю ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця за контрактом, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання обов`язків військової служби пов`язаної із захистом Батьківщини поблизу населеного пункту Українськ Донецької області, під час стрілецького бою, який супроводжувався скидами з дрону та мінометними обстрілами противника на ПВ «Юпітер».

Посилалася на те, що вона не має можливості отримати відповідний лікарський документ про смерть сина, оскільки його тіло не ідентифіковано. При цьому матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_2 підтверджено факт смерті ОСОБА_2 .Встановлення факту смерті сина необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть державного зразка та реалізації своїх прав у цивільно-правових відносинах.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт смерті громадянина Сполучених Штатів Америки (далі - США) військовослужбовця за контрактом навідника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - населений пункт Українськ Донецької області.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 31 березня 2026 року, заяву ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт смерті громадянина США ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Сполучені Штати Америки, Каліфорнія, паспорт № НОМЕР_3 , виданий 01 квітня 2022 року, військовослужбовця за контрактом, навідника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , датою якої є ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - населений пункт Українськ Донецької області, що є підставою для видачі відповідного свідоцтва про смерть.

Рішення суду допущено до негайного виконання.

Судові рішення мотивовані тим, що заявниця позбавлена можливості в іншому, аніж у судовому порядку встановити факт смерті сина на тимчасово окупованій території, а також надати для реєстрації смерті відповідні документи, передбачені законодавством, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, оцінивши належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважав за можливе встановити факт смерті її сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця за контрактом, навідника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , датою якої є ІНФОРМАЦІЯ_3 року, місце смерті - населений пункт Українськ Донецької області.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення заяви ОСОБА_1 , зазначивши, що висновки районного суду по суті вирішення заяви є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи Міністерства оборони України про неналежне повідомлення його районним судом про час і місце розгляду справи, посилаючись на про наявність у матеріалах справи доказів направлення до електронного кабінету Міністерства оборони України 09 жовтня 2025 року ухвали суду про відкриття провадження у справі, в якій зазначено про невідкладний розгляд заяви (частина друга статті 317 ЦПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2025 року, постанову Харківського апеляційного суду від 31 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У квітні 2026 року касаційна скарга Міністерства оборони Українинадійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції та роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргуякий за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У червні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Міністерства оборони України мотивована тим, що судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України та підлягають скасуванню. Посилається на те, що Міністерство оборони України не було належно повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції та позбавлено можливості надати пояснення щодо вимог заяви, оскільки про відкриття провадження дізналося після ухвалення рішення у справі. Апеляційний суд на вказані порушення районним судом норм процесуального права не звернув уваги, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Вважає, що суди дійшли необґрунтованого висновку про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі статті 317 ЦПК України, оскільки надані заявницею докази у своїй сукупності не можуть достовірно свідчити про смерть військовослужбовця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.

Посилається на те, що належним способом захисту права заявниці є не встановлення факту смерті її сина, а звернення до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень Міністерство оборони України вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Доводи особи, яка подала додаткові пояснення у справі

У вересні 2026 року Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав до Верховного Суду додаткові пояснення у справі.

Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20), у пунктах 20-22 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22), колегія суддів залишає без розгляду подані у вересні 2026 року додаткові пояснення у справі, оскільки вони по суті є штучним поданням додаткового відзиву на касаційну скаргу поза межами визначеного процесуального строку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - Японія, є громадянкою США, що підтверджується копією паспорту тип Р код країни USA номер паспорту НОМЕР_4 , виданим 11 серпня 2019 року, перекладеним з англійської мови українською мовою перекладачем Трофімчук А. (а. с. 29 зворот).

Згідно з копією паспорту тип Р код країни НОМЕР_5 , виданим 01 квітня 2022 року, перекладеним з англійської мови українською мовою перекладачем Трофімчук А., ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження Каліфорнія, США, є громадянином США (а. с. 28).

Відповідно до копії запису про народження 92-040518, перекладеною з англійської мови українською мовою перекладачем Трофімчук А., ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 (а. с. 29).

Згідно з копією військового квитка серії НОМЕР_6 ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову у Збройних Силах України з 15 травня 2024 року (а. с. 17).

Відповідно до копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30 серпня 2024 року № 219 солдата військової служби призваного на військову службу за контрактом ОСОБА_5 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 25 серпня 2024 року № 138-РС на посаду навідника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС - 123281А, який прибув із військової частини НОМЕР_1 , з 30 серпня 2024 року зарахований до списків особового складу частини, з 31 серпня 2024 року зарахований на котлове забезпечення і вважається таким, що з 30 серпня 2024 року посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2 730 грн. на місяць, шпк «солдат» (а. с. 20).

Згідно з рапортом від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, складеним командиром 2 механізованої роті військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 року під час проведення штурмових дій противника в напрямку орієнтиру «новий 15» з метою відновлення ПВ «ЮПІТЕР» під час стрілецького бою, який супроводжувався ворожими скидами з дрону та мінометним обстрілом противника зник безвісті ОСОБА_5 . По факту зникнення безвісті просив призначити службове розслідування (а. с. 16).

Наказом командиром військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_7 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року № 331 призначено проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісті ОСОБА_5 (а. с. 17).

Відповідно до копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від ІНФОРМАЦІЯ_3 року № 231 солдат ОСОБА_5 , навідник 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти вважається зниклим безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Знятий з усіх видів забезпечення з 11.09.2024 року. Знятий з котлового забезпечення з 12 вересня 2024 року (а. с. 25).

Копією витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 інв. № 29/07дск від ІНФОРМАЦІЯ_3 року підтверджується, що з 06 год 30 хв до 07 год 15 хв внаслідок проведених штурмових дій в напрямку ор. Новий 15 з метою відновлення ПВ «ЮПІТЕР», штурмова група потрапила в стрілецький бій, ворожі скиди з дрону, мінометний обстріл та понесла втрати, група вимушена відійти. Втрати о/с: 1 - 500 навідник 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти солдат ОСОБА_5 (а. с. 23-24).

У бланку отримання пояснень ОСОБА_6 від 19 вересня 2024 року вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року останній бачив з дрону як ОСОБА_5 , виконуючи бойове завдання, отримав поранення та упав під час стрілецького бою, ознак життєдіяльності не подавав. Через посилення активних бойових дій ворогом підібратися до місця, де перебував ОСОБА_5 не було можливо (а. с. 19).

Згідно з актом службового розслідування від 25 вересня 2024 року, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 , лейтенантом ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 року зник безвісти під час стрілецького бою, який супроводжувався скидами з дрону та мінометним обстрілом противника поблизу населеного пункту Українськ Покровського району Донецької області, виконуючи обов`язок із захисту незалежності та територіальної цілісності України, добровільно в полон не здався (а. с. 21-22 зворот).

Відповідно до матеріалів проведеного службового розслідування військової частини НОМЕР_2 по факту зникнення безвісти військовослужбовця за контрактом солдата ОСОБА_5 попередньо встановлено, що в письмових поясненнях капітана ОСОБА_6 було вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в 2 механізованій роті військової частини НОМЕР_7 було доведено бойове розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 № 06/2024/216дск від ІНФОРМАЦІЯ_3 року - продовжити виконання бойового завдання. Бойове розпорядження зафіксовано у журналі бойових дій військової частини НОМЕР_2 інв № 29/07дск за ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Під час виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 група військовослужбовців 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , до складу якої входив солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 06 год 30 хв до 07 год 15 хв поблизу населеного пункту Українськ Покровського району Донецької області під час виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 06/2024/216дек від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, під час проведення штурмових дій противника в напрямку орієнтиру «новий 15» з метою відновлення ПВ «ЮПІТЕР» під час стрілецького бою, який супроводжувався ворожими скидами з дрону та мінометним обстрілом противника, був втрачений зв`язок з солдатом ОСОБА_5 . Відповідно до пояснень капітана ОСОБА_6 , який бачив з дрону, як військовослужбовці 2 механізованої роти виконуючи бойове завдання вивантажившись з техніки вступили в стрілецький бій з ворогом, під час якого солдат ОСОБА_5 отримав поранення та упав під час стрілецького бою, який доповнився скидами з дрону, противник застосував мінометний обстріл, майже вся група військовослужбовців була поранена, після чого був доведений наказ, відступити та повернутися назад до техніки. Військовослужбовці допомагали одне одному грузитися в техніку. Солдат ОСОБА_5 не подавав ознак життєдіяльності. Через посилення активних обстрілів ворога підібратись до місця де перебував солдат ОСОБА_5 не було можливо. Про дану подію було складено рапорт та здійснена доповідь рапортом та подано довідку-доповідь від ІНФОРМАЦІЯ_3 року № 53/404дск.

Копією довідки-доповіді по факту зникнення військовослужбовця військової служби за контрактом солдата під час мобілізації військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 (населений пункт Українськ, ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») підтверджується, що під час виконання обов`язків військової служби, завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності, під час проведення штурмових дій, в напрямку орієнтира «новий 15» з метою відновлення ПВ «ЮПІТЕР» під час стрілецького бою, який супроводжувався ворожими скидами з дрону та мінометним обстрілом, в районі орієнтира «новий 15», поблизу населеного пункту Українськ Покровського району Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_3 у період часу з 06 год 30 хв до 07 год 15 хв зник безвісти солдат військової служби за контрактом ОСОБА_5 , навідник 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 (а. с. 18).

Відповідно до заяви/свідчень громадянина США ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проходив службу у складі НОМЕР_8 бригади військової частини НОМЕР_1 разом із ОСОБА_5 , останній повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі м. Покровськ Донецької області, під час виконання бойового завдання був свідком отримання ОСОБА_5 поранення. Зі слів ОСОБА_11 , коли повернувся автомобіль для евакуації, він побачив у ньому всіх військовослужбовців, окрім ОСОБА_5 . Озирнувшись через задній дверний проріз автомобіля, він побачив ОСОБА_5 , який лежав на спині без ознак життя та не подавав жодних ознак руху, що, на думку ОСОБА_11 , свідчило про його смерть. У подальшому йому стало відомо, що причиною смерті стало вогнепальне поранення в голову. Без жодного сумніву підтверджує, що бачив тіло ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі Покровська Донецької області і що він загинув під час служби в Збройних Силах України

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клименко С. Ю. засвідчено справжність підпису ОСОБА_11 , зробленого у її присутності. Особу ОСОБА_11 , який підписав документ, встановлено, його дієздатність перевірено (а. с. 41).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга Міністерства оборони Українипідлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Пунктом 2 частини третьої статті 3 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Відповідно до статті 10 ЦПК України при розгляді справи суд керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно із частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Статтею 317 ЦПК України передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та встановлено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

У справі, яка переглядається Верховним Судом, ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2025 року відкрито провадження за вказаною вище заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті; призначено цивільну справу до судового розгляду за правилами окремого провадження на 10 жовтня 2025 року на 11 год 00 хв; про дату, час та місце судового засідання повідомлено осіб, які беруть участь у справі; направлено заінтересованим особам копію заяви з доданими до неї документами та запропоновано подати до суду пояснення по суті заяви (а. с. 52).

Згідно із частинами другою, четвертою, п`ятою, шостою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Супровідним листом від 10 жовтня 2025 року учасникам справи направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та повідомлено про те, що судове засідання відбудеться 10 жовтня 2025 року об 11 год 00 хв (а. с. 53).

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Згідно з довідкою про доставку електронного документа, складеною відповідальним працівником, ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету Міністерства оборони України 09 жовтня 2025 року о 21 год 10 хв (а. с. 55 зворот).

Сторони у судове засідання 10 жовтня 2025 року не з`явилися, тому відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що підтверджується довідкою, складеною секретарем судового засідання 10 жовтня 2025 року (а. с. 57).

10 жовтня 2025 року Новобаварський районний суд м. Харкова ухвалив рішення за відсутності учасників справи (а. с. 58-64).

У мотивувальній частині рішення суду першої інстанції від 10 жовтня 2025 року зазначено, що: «Заінтересована особа Міністерство оборони України про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, у судове засідання представника не направив».

Верховним Судом встановлено, що судом першої інстанції не було належно повідомлено Міністерство оборони України про наявність у Новобаварському районному суді м. Харкова провадження у цій справі, оскільки ухвала суду першої інстанції від 09 жовтня 2025 року про відкриття провадження була надіслана заінтересованій особі - Міністерству оборони України з порушенням вимог ЦПК України про час і місце розгляду справи, зокрема, частини п`ятої статті 128 ЦПК України.

При цьому, згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Зазначене позбавило заінтересовану особу можливості надати пояснення щодо заяви, поданої у справі, а районний суд це позбавило обов`язку надати оцінку доводам й обґрунтуванням заперечення. Отже, суд не виконав свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції справедливого судового розгляду й принципу рівності сторін.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (№ 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

ЄСПЛ зауважив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року).

Крім того, у пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див.: постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України посилалося, зокрема, на порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права, а саме - неповідомлення заінтересованої особи про розгляд справи, що є порушенням права на доступ до правосуддя та справедливий судовий розгляд (а. с. 71-72).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд, відхиляючи доводи заявника щодо неповідомлення його районним судом про наявність відкритого провадження у справі, зазначив про наявність у матеріалах справи доказів направлення до електронного кабінету Міністерства оборони України 09 жовтня 2025 року ухвали суду про відкриття провадження у справі, в якій зазначено про невідкладний розгляд заяви (частина друга статті 317 ЦПК України).

Разом із тим, Верховний Суд зазначає, що районний суд мав розглянути справу в порядку окремого провадження, проте із додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, зокрема, щодо належного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи.

Отже, суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення районного суду.

Відтак, доводи касаційної скарги про неналежне повідомлення судом першої інстанції заявника про дату, час та місце судового засідання і розгляд справи судом за його відсутності є доведеними та обґрунтованими. Апеляційний суд також допустився порушень норм процесуального права, про які зазначено в цій постанові.

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки Міністерство оборони України обґрунтовує свою касаційну скаргу, зокрема, тим, що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи та ця обставина підтверджується матеріалами справи, а суд апеляційної інстанції на вказану обставину уваги не звернув, то касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прохання касаційної скарги про ухвалення Верховним Судом судового рішення про відмову у задоволенні заяви є передчасним, так як допущені судами порушення норм процесуального права, про які вказано в цій постанові, унеможливили встановлення фактичних обставин справи, порушили право заінтересованої особи на судовий захист.

Оскільки встановлено підстави для скасування рішення суду першої інстанції, постанови апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, інші підстави відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не аналізує.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 березня 2026 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді:І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк