Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №910/1286/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/1286/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,

за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс-Південь» (далі - Товариство, скаржник, позивач) - не з`явився,

відповідача - Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет, відповідач) - Бабченко Ю.Ю. (самопредставництво),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроперспектива» (далі - ТОВ «Електроперспектива», третя особа) - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 (головуючий - суддя Котков О.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 (головуючий - суддя Крижний О.М., судді Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.)

у справі за позовом Товариства

до АМК

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ «Електроперспектива»,

про визнання недійсним та скасування рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

Предметом судового розгляду є наявність/відсутність підстав для визнання недійсними та скасування окремих пунктів рішення, яке прийняте Комітетом і відповідно до якого визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон, тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, у частині, що стосується позивача.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство звернулося до суду з позовною заявою до Комітету про визнання недійсними та скасування пунктів 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 16, 17, 19, 20, 22, 23, 25, 26, 28 та 29 рішення в частині, що стосується Товариства.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з огляду на недоведеність відповідачем що в діях позивача наявні антиконкурентні узгоджені дії, а також у зв`язку з допущенням процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 24.02.2026 у цій справі, яке Північний апеляційний господарський суд залишив постановою від 22.07.2026 без змін, у позові відмовив повністю.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Товариство, посилаючися на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. У касаційній скарзі Товариство зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові:

4.1.1. застосував статті 1, 5, 6 та 59 Закону без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №917/1357/17, від 24.04.2018 у справі №914/1195/17, від 18.12.2018 у справі №914/232/18, від 19.05.2020 у справі №910/8399/19, від 25.03.2021 у справі №910/1943/20, від 03.02.2022 у справі №910/15183/20 та від 15.07.2021 у справі №904/4598/20 [пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)];

4.1.2. застосував статтю 42 Закону та пункт 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 09.08.2023 №3295-IX без належного врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.05.2023 у справі №910/19008/21, помилково розмежувавши цю справу з подібними правовідносинами виключно за формальними кількісними ознаками, замість оцінки розумності строку розгляду справи по суті (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);

4.1.3. допустив порушення норм процесуального права, що полягало у недослідженні зібраних у справі доказів, які мають істотне значення для встановлення фактичних обставин справи, що унеможливило встановлення цих обставин, зокрема: докази щодо часу припинення зв`язку ОСОБА_1 зі скаржником; послідовності (а не одночасності) трудових відносин ОСОБА_2 ; часового співвідношення договорів фінансової допомоги з періодами проведення Торгів; технічної природи ІР-адреси та телефонних номерів; методологічних помилок аналізу метаданих електронних файлів; типовості поведінки інших (незалежних) учасників Торгів; щодо обставин скасування Торгів 1, 2, 3, 8, 9 замовниками (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України у поєднанні з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

5.2. Від третьої особи відзив на касаційну скаргу у визначений Судом строк не надійшов.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Судом першої інстанції встановлені та перевірені судом апеляційної інстанції такі обставини справи:

- Відділенням АМК 30.10.2024 за результатами розгляду справи №37-02/2021 прийнято рішення № 68-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК), яким визнано, що Товариство та інший учасник торгів вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів десяти торгів (ідентифікатори №UA-2017-07-25-001771-b; №UA-2017-08-04-000347-a; №UA-2017-09-15-000668-c; №UA-2017-09-22-000177-b; №UA-2017-11-17-001778-b; №UA-2018-04-25-000728-b; №UA-2018-05-05-000915-b; №UA-2019-05-22-002420-a; №UA-2019-05-31-000103-a; №UA-2019-08-19-001015-b);

- за порушення, зазначене в пунктах 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 резолютивної частини Рішення АМК, накладено на Товариство штраф у розмірі вказаному у відповідних пунктах резолютивної частини Рішення АМК;

- як зазначає Комітет, аналіз документів у справі №37-02/2021 свідчить про антиконкурентну узгоджену поведінку Товариства та іншого учасника торгів під час участі у торгах 1- 10, що підтверджується таким:

• одночасне перебування одних і тих самих фізичних осіб у трудових відносинах із відповідачами в антимонопольній справі в період торгів та перехід працівників від одного відповідача в антимонопольній справі до іншого в період до проведення Торгів, на думку АМК, свідчить про спільне здійснення відповідачами в антимонопольній справі господарської діяльності, у зв`язку із чим відповідачі в антимонопольній справі не могли бути не обізнані з діяльністю один одного та мали можливість доступу до інформації один одного й обміну інформацією між ними щодо господарської діяльності;

• надання безвідсоткової фінансової допомоги відповідачами в антимонопольній справі один одному до, під час та після проведення Торгів, а також наявність господарських відносин між відповідачами в антимонопольній справі, за висновком Комітету свідчить про єдність економічних інтересів відповідачів в антимонопольній справі та відсутність конкуренції між ними;

• використання відповідачами в антимонопольній справі у своїй господарській діяльності одних й тих же телефонних номерів свідчать про координоване здійснення ними господарської діяльності, доступ до інформації про господарську діяльність один одного, обмін інформацією між відповідачами в антимонопольній справі, що зумовило їх домовленість про результати Торгів;

• використанням відповідачами в антимонопольній справі однієї і тієї ж IP-адреси, а саме: звітування до органів ДПС, доступ до електронних адрес, вхід до інтернет-банкінгу, завантаження тендерних пропозицій, вхід до аукціону за допомогою однієї і тієї ж ІР-адреси, за висновком Комітету свідчать про обізнаність відповідачів в антимонопольній справі про господарську діяльність один одного, про її узгодження, а також про те, що відповідачі в антимонопольній справі мали можливість доступу до інформації один одного та обміну інформацією між ними щодо господарської діяльності, у тому числі й щодо участі в Торгах;

• фактичним місцезнаходженням відповідачів в антимонопольній справі за однією і тією ж адресою. Комітет зазначив, що відповідачі в антимонопольній справі фактично здійснювали свою господарську діяльність за однією і тією ж адресою в період участі в торгах. Здійснення відповідачами в антимонопольній справі господарської діяльності за однією і тією ж адресою створювало умови для обміну інформацією між ними. Вищенаведені факти, за висновком Комітету свідчать про тісну комунікацію та координацію між іншим учасником торгів та Товариством у період торгів. Такі обставини створюють умови для обміну інформацією та узгодження таких відповідачів в антимонопольній справі та, як наслідок, усувають конкуренцію між ними та під час участі у торгах;

• використанням однієї матеріально-технічної бази та укладенням договорів щодо використання матеріально-технічної бази з одними й тими ж суб`єктами господарювання. Комітет зазначив, що відповідачі в антимонопольній справі отримували в оренду одні й ті ж транспортні засоби, а також укладали договори з одними й тими ж суб`єктами господарювання щодо оренди матеріально-технічної бази та надання послуг, а матеріально-технічна база відповідачів в антимонопольній справі знаходилася за одними й тими ж адресами, що свідчить про погодження господарської діяльності, спільність інтересів, у тому числі щодо умов ведення господарської діяльності, і про те, що під час підготовки та участі відповідачів в антимонопольній справі у Торгах конкуренцію між ними було змінено на координацію своїх дій;

• синхронністю дій у часі під час завантаження тендерних пропозицій в електронну систему закупівель. Комітет в оскаржуваному рішенні зазначив, що відповідачами в антимонопольній справі було здійснено вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі з незначною різницею в часі, а саме: з різницею в 31 хвилину під час участі у торгах-1, з різницею в 11 хвилин під час участі у торгах-3, з різницею в 33 хвилини під час участі у торгах-4, з різницею в 1 годину 20 хвилин під час участі у торгах-5, з різницею в 26 хвилин під час участі у торгах-6, з різницею в 25 хвилин під час участі у торгах-7, з різницею в 1 годину 10 хвилин під час участі у торгах-8. Отже, між діями відповідачів в антимонопольній справі в електронному кабінеті учасника вбачається певна закономірність, а саме: під час входу до кабінету в один і той самий день у часі такого входу/дії простежується черговість, тобто дії в кабінеті учасника спочатку вчиняє один із відповідачів в антимонопольній справі, а потім інший у власному кабінеті учасника. Адже в умовах конкурентної боротьби за результатами закупівель така синхронність у часі між учасниками не може бути випадковістю;

• спільними особливостями електронних файлів. Комітет зазначив, що за результатом аналізу файлових документів, поданих Товариством та іншим учасником торгів на торги, Комітетом встановило, що електронні файли Товариства та іншого учасника торгів, завантажені в електронну систему закупівель під час участі в торгах, мають спільні унікальні особливості, які свідчать про єдине джерело походження цих файлів, а саме, у властивостях документів у вкладці "опис файлів" вказані такі значення параметрів (див. додаток 4 до рішення): додаток: NRG MP 2501, виробник PDF: NRG MP 2501, Версія PDF: 1.4 (Acrobat 5.х); виробник PDF: Marvell Semiconductor, Inc, Версія PDF: 1.4 (Acrobat 5.х). Більшість файлів Товариства та іншого учасника торгів, завантажені в електронну систему закупівель під час участі в Торгах 1, було створено 22.08.2017, у торгах 4 було створено 27.09.2017, у торгах 6 було створено 08.05.2018, у торгах 8 було створено 06.06.2019, із незначною різницею в часі;

• засвідченням документів одним нотаріусом під час участі у торгах-1. Комітет зазначив, що Товариство та інший учасник торгів завірили свої статути в одного й того самого нотаріуса, що не може розглядатися як випадковий збіг обставин. За умови, якби відповідачі в антимонопольній справі окремо готували зміни до статутів та не узгоджували власної господарської поведінки, вони звернулися б до різних нотаріусів із метою вчинення нотаріальних дій (засвідчення справжності підпису), а отже, такий збіг, на думку Комітету, не може вважатися випадковістю;

- АМК зазначив, що узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, відповідачі антимонопольної справи тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже, спотворили результат проведених замовниками торгів, порушивши право замовників на отримання найбільш ефективного для них результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом;

- вказані факти, на думку Комітету, в сукупності свідчать про те, що Товариство та інший учасник торгів вчинили порушення, передбачені пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів Торгів 1-10;

- звертаючися з цим позовом, Товариство зазначає про порушення АМК строків розгляду справи, а також, що оскаржуваним Рішенням АМК не підтверджено наявності одночасно всіх умов для кваліфікації дій позивача як антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів Торгів 1-10.

6.2. Суд апеляційної інстанції вказав, що висновки місцевого суду про відмову Товариству у задоволенні позову в повному обсязі є обґрунтованими та законними, зокрема, з огляду на таке.

6.3. Щодо встановлення Комітетом факту одночасного перебування одних і тих самих фізичних осіб у трудових відносинах із відповідачами антимонопольної справи в період торгів та перехід працівників від одного відповідача до іншого в період проведення торгів, суд апеляційної інстанції вказав, таке:

- АМК встановлено, що ОСОБА_3 в період проведення торгів 1-10 працювала на посадах головного бухгалтера в іншого учасника торгів, а також протягом 01.08.2018 - в обох товариствах, а, отже, була обізнана щодо фінансової спроможності та господарської діяльності Товариства та іншого учасника торгів, у тому числі під час участі у торгах 1-5;

- при цьому, встановлено, що в обох учасників перебували у трудових відносинах: директор в обох товариствах - ОСОБА_1 ; заступник директора з охорони праці - Слободянюк В. А., а також інші працівники (головний диспетчер, помічник керівника, майстер ділянки, водій автотранспортних засобів), що перебували одночасно у трудових відносинах з суб`єктами господарювання та/або переходили між підприємствами.

6.4. Щодо встановлення Комітетом факту надання фінансової допомоги відповідачами один одному до, під час та після проведення торгів, колегія суддів апеляційної інстанції вказала таке:

- АМК встановлено, що Товариство та інший учасник торгів до, та в тому числі в період проведення торгів надавали/повертали безвідсоткову позику, про що було зазначено у таблицях 13, 19, 22, 25, 27, 29, 31, 36, 41 Рішення АМК;

- отже, між позивачем та третьою особою фактично існували договірні відносини щодо надання поворотної фінансової допомоги.

6.5. Стосовно встановлення Комітетом факту щодо господарських відносин, під час проведення торгів, то суд апеляційної інстанції зазначив таке:

- АМК під час розгляду справи встановив наявність сталих господарських відносин між товариствами до та в період проведення торгів 1-10. Також Товариством та іншим учасником торгів існували господарські відносини протягом 2017-2019 років, а саме, до, під час та після періоду проведення торгів 1-10. Зокрема, Комітетом встановлено, що інший учасник торгів виступав постачальником товарів для Товариства та здійснював виписку покупцю накладних на товар.

6.6. Щодо встановлення Комітетом факту використання спільних засобів зв`язку суд апеляційної інстанції вказав таке:

- АМК встановлено, що відповідно до інформації, наданої листами ТОВ «Закупки.Пром.УА» від 30.04.202 №490/04 та ТОВ «ХОСТПРО ЛАБ» від 14.09.2021 №122, Товариство та інший учасник торгів зазначали один телефонний номер НОМЕР_1 ;

- зазначений телефонний номер Товариство використовувало для реєстрації даних для входу на майданчик в період участі у Торгах 1-10 ТОВ «Закупки.Пром.УА», а інший учасник торгів використовував відповідно до облікових даних реєстрації/підтримки доменного імені «electroperspectiva.com.ua» у період 2017-2019 років;

- також відповідно до електронних документів, завантажених до тендерної пропозиції для участі у торгах 1-10, Товариство на бланку документів зазначило телефонні номери НОМЕР_2 та 7193954;

- згідно з інформацією, наданою ПАТ «Фарлеп Інвест» листами від 09.09.2021 №874/04-11, від 27.10.2021 №976/04-11 та від 16.05.2024 №633/1/04-11, телекомунікаційні послуги за номером +380487165615 надавалися з 01.07.2017 до 01.02.2018 Товариству, а з 02.02.2018 до 01.06.2019 іншому учаснику торгів за адресою: м. Одеса, пров. Сабанський, буд. 3, а телекомунікаційні послуги за номером +380487193954 надавалися з 12.05.2005 до 01.02.2018 Товариству, а з 01.02.2018 до 27.10.2021 (дата надання відповіді) - іншому учаснику торгів за адресою: м. Одеса, пров. Сабанський, буд. 3, оф. 7Н;

- отже, відповідачі фактично використовують у своїй господарській діяльності одні і ті самі телефонні номери.

6.7. Щодо встановлення Комітетом факту використання однієї матеріально-технічної бази та укладення договорів щодо використання матеріально-технічної бази з одними й тими ж суб`єктами господарювання суд апеляційної інстанції зазначив таке:

- АМК встановлено, що інший учасник торгів листом від 22.10.2021 № 22102021/1 надав інформацію про наявність обладнання та фактичну адресу матеріально-технічної бази у період 2017-2019 років (до, під час та після проведення Торгів 1-10), а саме: договір від 10.03.2017 №03/17-4 щодо надання автотранспортної техніки, укладений з ФОП Козловим В. В. Строк договору - до 31.12.2017 (з автоматичною пролонгацією); договір від 28.08.2017 №920/08 УММ щодо надання послуг машинами та механізмами, укладений з ТДВ «Миколаївбудмеханізація». Строк договору - до 31.12.2019 (з автоматичною пролонгацією); договір від 01.03.2017 №01/03-2017 щодо оренди транспортних засобів, укладений з МПП «Універсал». Строк договору - до 01.03.2018 (з автоматичною пролонгацією); договір від 04.08.2017 №04.08.2017 на надання послуг, укладений з МПП «Універсал». Строк договору - до 31.12.2017 (з автоматичною пролонгацією); договір від 20.08.2019 №20/08-2019 щодо оренди транспортних засобів, укладений з МПП «Універсал». Строк договору - до 20.08.2020 (з автоматичною пролонгацією); договір від 22.05.2019 №22/05-МТ щодо виконання роботи з випробування обладнання, укладений з ТОВ «Миколаїв ТелекомБуд». Строк договору до 31.12.2020 (з автоматичною пролонгацією); договір від 23.09.2019 №19-09 про надання послуг, укладений з ТОВ «НМУ Електропівденмонтаж». Строк договору - до 31.12.2020 (з автоматичною пролонгацією);

- Товариство листом від 22.10.2021 надало інформацію про наявність обладнання та фактичну адресу матеріально-технічної бази у період 2017-2019 років (до, під час та після проведення Торгів 1-10), а саме: договір від 10.03.2017 №03/17-4 щодо надання автотранспортної техніки, укладений з ФОП Козловим В. В. Строк договору - до 31.12.2017 (з автоматичною пролонгацією); договір від 15.08.2017 №918/08 УММ щодо надання послуг машинами та механізмами, укладений з ТДВ «Миколаївбудмеханізація». Строк договору - до 31.12.2017 (з автоматичною пролонгацією); договір від 01.03.2017 №01/03-2017 щодо оренди транспортних засобів, укладений з МПП «Універсал». Строк договору -до 01.03.2018 (з автоматичною пролонгацією); договір від 23.05.2019 №23/05-2019 щодо оренди транспортних засобів, укладений з МПП «Універсал». Строк договору - до 23.05.2020 (з автоматичною пролонгацією); договір від 10.06.2019 №10/06-МТ щодо виконання роботи з випробування електрообладнання, укладений з ТОВ «Миколаїв ТелекомБуд». Строк договору - до 31.12.2020 (з автоматичною пролонгацією); договір від 21.08.2019 №19-08 про надання послуг, укладений з ТОВ «НМУ «Електропівденмонтаж». Строк договору - до 31.12.2020 (з автоматичною пролонгацією); договір від 29.08.2019 №29/19-8 про надання послуг, укладений з ТОВ «НМУ «Електропівденмонтаж». Строк договору - до 31.12.2020 (з автоматичною пролонгацією);

- при цьому, згідно з додатками до договорів оренди транспортних засобів від 01.03.2017 №01/03-2017, укладеного між МПП «Універсал» та Товариством, і від 01.03.2017 №01/03-2017, укладеного між МПП «Універсал» та іншим учасником торгів, а саме, актів приймання-передачі об`єктів оренди, встановлено, що відповідачам - МПП «Універсал» передало в оренду 01.03.2017 одне й те саме майно: автомобіль бортовий ГАЗ - 4301 бортовий, державний номер НОМЕР_3 ; автогідропідйомник АП-18-3309 на ГАЗ - 3309, державний номер НОМЕР_4 ; - автомобіль бортовий ГАЗ - 3307, державний номер НОМЕР_5 ; автомобіль бортовий МАЗ - 544008, державний номер НОМЕР_6 ; машину бурильно-кранову ХТЗ-150К-09 БКУ-150К, державний номер НОМЕР_7 ; екскаватор JCB ЗСХТ, державний номер НОМЕР_8 ;

- також згідно з додатками до договорів оренди транспортних засобів від 23.05.2019 №23/05-2019, укладеного між МПП «Універсал» та Товраиством, і від 20.08.2019 №20/08-2019, укладеного між МПП «Універсал» та іншим учасником торгів, а саме: актів приймання-передачі об`єктів оренди встановлено, що суб`єктам господарювання МПП «Універсал» передало в оренду одне й те саме майно, а саме: автомобіль ГАЗ - 5301; автомобіль ГАЗ - 3309; екскаватор JСВ ЗСХТ; компресор пересувний ATMOS PDP15;

- отже, Товариство та інший учасник торгів отримали в оренду одні і ті ж транспортні засоби, уклали договори з одними й тими ж суб`єктами господарювання щодо оренди матеріально-технічної бази та надання послуг, а матеріально-технічна база відповідачів знаходилася за одними й тими ж адресами.

6.8. Щодо встановлення Комітетом факту синхронності дій у часі під час завантаження тендерних пропозицій в електронну систему закупівель суд апеляційної інстанції вказав таке:

- АМК встановлено, що інший учасник торгів для участі у торгах-1 було подано пропозиції 22.08.2017 о 22:17; у торгах-3 - 30.09.2017 о 22:50; у торгах-4 - 22.09.2017 о 18:24; у торгах-5 - 12.12.2017 о 18:56; у торгах-6 - 11.05.2018 о 10:08; у торгах-7 - 14.05.2018 о 20:15; у торгах-8 - 07.06.2019 о 01:52;

- у свою чергу, Товариство для участі у торгах-1 було подано пропозиції 22.08.2017 о 21:46; у торгах-3 - 30.09.2017 о 22:39; у торгах-4 - 22.09.2017 о 18:57; у торгах-5 - 12.12.2017 о 20:16; у торгах-6 - 11.05.2018 о 10:34; у торгах-7 - 14.05.2018 о 19:50; у торгах-8 - 07.06.2019 о 00:42;

- тобто, між діями суб`єктів господарювання в електронному кабінеті учасника вбачається певна закономірність, а саме: під час входу до кабінету в один і той самий день, у часі такого входу / дії простежується черговість, тобто, дії в кабінеті учасника спочатку здійснює один з суб`єктів господарювання, а потім - інший у власному кабінеті учасника. В умовах конкурентної боротьби за результатами закупівель така синхронність у часі між учасниками не може бути випадковістю.

6.9. Щодо встановлення Комітетом факту спільних особливостей електронних файлів, то слід зазначити наступне суд апеляційної інстанції зазначив таке:

- за результатом аналізу файлових документів, поданих Товариством та іншим учасником торгів на торги 1-10, АМК встановлено, що електронні файли вказаних учасників завантажені в електронну систему закупівель під час участі у торгах 1-10, мають спільні унікальні особливості, які свідчать про єдине джерело походження цих файлів, а саме, у властивостях документів у вкладці «опис файлів» вказані такі значення параметрів (додатки 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 16. 17, 18 до Рішення АМК);

- також, АМК у розділах 4.1.9, 4.2.7, 4.3.8, 4.4.8, 4.5.8, 4.6.8, 4.7.8, 4.8.9, 4.9.8, 4.10.8 Рішення АМК встановлено, що більшість файлів Товариства та іншого учасника торгів створено із незначною різницею в часі.

6.10. Суд апеляційної інстанції вказав, що докази узгодження Товариством своєї поведінки під час участі в торгах з іншим учасником торгів, з метою усунення змагання при підготовці та участі в аукціонах, викладено у Рішенні АМК, які суд першої інстанції оцінив у їх сукупності, та дійшов висновку про прийняття органом АМК правильного рішення щодо вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

6.11. Колегія суддів апеляційної інстанції не прийняла як безпідставне твердження скаржника, що такі обставини як сукупність встановлених у ході розгляду справи обставин (наявність спільних працівників, використання одних і тих самих ІР-адрес при поданні тендерних пропозицій, надання одним суб`єктом фінансової допомоги іншому, застосування спільних засобів зв`язку, подібність оформлення документів тендерної пропозиції, синхронність дій під час завантаження файлів у систему) не свідчать про координацію поведінки суб`єктів господарювання під час участі у торгах, виходячи з такого.

6.11.1. Щодо одночасного перебування одних і тих самих фізичних у трудових відносинах з Товариством та переходом працівників від одного товариства до іншого, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що:

- згідно з інформацією, наданою листами іншого учасника торгів від 22.10.2021 № 22102021/1 (вх. № 65-01/764-Кі від 26.10.2021) та від 31.01.2022 № 31012022/1 (вх. № 65-01/212 від 31.01.2022), Товариства від 22.10.2021 б/н (вх. № 65-01/768-Кі від 29.10.2021), ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.04.2021 № 1500-0603-5/47341 (вх. № 65-01/304-Кі від 19.04.2021) та згідно з копіями звітів за формою № 1-ДФ, наданих Головним управлінням ДПС в Одеській області листами від 29.04.2021 № 10124/5/15-32-12-10-04 (вх. № 65-01/1338 від 17.05.2021), від 18.06.2021 № 15383/5/15-32-12-10-04 (вх. № 7-03/9441 від 05.07.2021) та від 18.06.2021 № 15385/5/15-32-12-10-04 (вх. № 7-03/9440 від 05.07.2021), а також відповідно до електронного документа « 08 Справка о сотрудниках» (мовою оригіналу), завантаженого до тендерної пропозиції іншого учасника торгів для участі у торгах, та електронного документа «К Персонал» (мовою оригіналу), завантаженого до тендерної пропозиції Товариства для участі у торгах, встановлено, що одночасно у період 2016-2019 років у трудових відносинах із Товариством та іншим учасником торгів перебували одні й ті ж фізичні особи;

- відповідно до з даних, які містяться в ЄДР (витяги від 22.09.2021 за кодом 115989330020 станом на 01.02.2015 та від 22.09.2021 за кодом 556746499296 станом на 22.09.2021), директором, засновником та кінцевим бенефіціарним власником іншого учасника торгів з 31.01.2015 до 22.09.2021 є ОСОБА_1 , який протягом періоду з 03.02.2015 до 16.05.2017 був технічним директором іншого відповідача антимонопольної справи - Товариства;

- згідно з даними, які містяться в ЄДР (витяги від 22.09.2021 за кодом 382772913666 станом на 24.12.2004 та від 22.09.2021 за кодом 75396210513 станом на 18.05.2017), засновником Товариства 23.12.2004 до 16.05.2017 був ОСОБА_1 ;

- також згідно з даними, які містяться в ЄДР (витяги від 22.09.2021 за кодом 342184087759 станом на 04.09.2018 та від 22.09.2021 за кодом 110191573519 станом на 22.09.2021), директором з 03.09.2018 до 22.09.2021 Товариства є ОСОБА_2 ;

- відповідно до зазначених листів ОСОБА_2 була співробітником іншого учасника торгів та застрахованою особою з 11.04.2016 до 13.07.2018 (період проведення торгів);

- отже, одночасне перебування одних і тих самих фізичних осіб у трудових відносинах із відповідачами свідчить про спільне здійснення відповідачами господарської діяльності, у зв`язку із чим відповідачі не могли бути не обізнані з діяльністю один одного та мали можливість доступу до інформації один одного й обміну інформацією між ними щодо господарської діяльності;

- за встановлених обставин, Комітет дійшов обґрунтованого висновку, що наявність спільних працівників у Товариства та іншого учасника торгів у період до, під час та після проведення торгів, а також факт переходу працівників між відповідачами в період до проведення торгів свідчать про відсутність конкуренції між ними та про наявність умов для можливості обміну інформацією між ними.

6.11.2. Щодо надання безвідсоткової фінансової допомоги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що:

- листами іншого учасника торгів від 22.10.2021 № 22102021/1 (вх. № 65-01/764-Кі від 26.10.2021) та Товариства від 22.10.2021 б/н (вх. № 65-01/768-Кі від 29.10.2021) надали копії договорів про надання фінансової допомоги;

- відповідно до інформації, наданої АТ «Укрексімбанк» листом від 17.08.2021 № 063-06/323БТ (вх. № 65-01/559-Кі від 17.08.2021), встановлено операції, пов`язані з наданням та поверненням Товариством та іншим учасником торгів фінансової допомоги один одному протягом 2017 року;

- за встановлених обставин, Комітет дійшов обґрунтованого висновку про єдність економічних інтересів Товариства та іншого учасника торгів, а в сукупності з іншими встановленими у справі обставинами - про відсутність конкуренції між ними.

6.11.3. Щодо наявності господарських відносин між Товариством та іншим учасником торгів, колегія суддів апеляційної інстанції вказала, що:

- листом від 29.04.2021 №10124/5/15-32-12-10-04 (вх. №65-01/1338 від 17.05.2021) ГУ ДПС в Одеській області надало реєстри відомостей щодо отриманих та виданих податкових накладних відповідачами з номенклатурою товарів (послуг) протягом 2017 року;

- листами АБ «Південний» від 25.08.2021 № 232-001-35840-2021-БТ (вх. № 65-01/579-Кі від 30.08.2021 та АТ «Укрексімбанк» від 17.08.2021 № 063-06/323БТ (вх. № 65-01/559-Кі від 17.08.2021) надані виписки про рух грошових коштів протягом 2017 року з особових рахунків Товариства та іншого учасника торгів, відкритих у зазначених банківських установах, які свідчать, що відповідачі перераховували кошти на рахунок один одного у вигляді оплати за товари;

- за встановлених обставин, Комітет дійшов обґрунтованого висновку, що наявність сталих господарських взаємовідносин між Товариством та іншим учасником торгів свідчить про єдність економічних інтересів відповідачів та відсутність конкуренції між ними.

6.11.4. Щодо використання Товариством та іншим учасником торгів однієї і тієї ж ІР-адреси, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що:

- відповідно до інформації Державного підприємства «Прозорро», наданої листами від 07.04.2021 № 206/01/981/04 (вх. № 65-01/997 від 07.04.2021) та від 10.09.2021 № 206/01/2071/04 (вх. № 65-01/2295 від 10.09.2021), відповідачі антимонопольної справи під час участі у торгах заходили в аукціон з однієї IP-адреси НОМЕР_9 ;

- згідно з інформацією, наданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Закупки.Пром.УА» листами від 30.04.2021 № 490/04 (вх. № 65-01/1294 від 11.05.2021) та від 05.10.2021 №1088/10 (вх. № 65-01/2662 від 13.10.2021), відповідачі антимонопольної справи завантажували свої тендерні пропозиції в торгах з IP-адреси НОМЕР_9 ;

- за інформацією, наданою ГУ ДПС в Одеській області листом від 29.04.2021 №10124/5/15-32-12-10-04 (вх. № 65-01/1338 від 17.05.2021), Товариство та інший учасник торгів протягом 2017-2019 років подавали податкову звітність до органів ДПС з IP-адреси НОМЕР_9 ;

- також за інформацією, наданою Головним управлінням ДПС в Одеській області вищезазначеним листом, протягом 2017-2019 років відповідачі антимонопольної справи подавали електронну звітність до органів ДПС із таких електронних адрес: інший учасник торгів - electroper@ukr.net, а Товариство - gal48@ukr.net;

- відповідно до інформації, наданої ТОВ «Укрнет» листом від 06.08.2021 № 447/01/01-08 (вх. № 65-01/554-Кі від 13.08.2021), Товариство та інший учасник торгів використовували ІР-адресу НОМЕР_9 для користування електронними адресами, а саме: Товариство - gal48@ukr.net, а інший учасник торгів - electroper@ukr.net;

- крім цього, Товариство здійснювало керування своїми рахунками в АБ «Південний» (лист від 25.08.2021 № 232-001-35840-2021-БТ, вх. № 65-01/579-Кі від 30.08.2021) за допомогою системи «Клієнт-банк» протягом 2017-2019 років з IP-адреси НОМЕР_9 , а інший учасник торгів - з IP-адреси НОМЕР_9 здійснювало керування своїми рахунками в АТ «Укрексімбанк» (лист від 17.08.2021 № 063-06/323БТ, вх. № 65-01/559-Кі від 17.08.2021) за допомогою системи «Клієнт-банк» протягом 2017-2019 років;

- згідно з інформацією, наданою ТОВ «Комфо» листом від 12.07.2021 № 34 (вх. № 65-01/1870 від 20.07.2020), послуги з доступу до мережі Інтернет за IP-адресою ІНФОРМАЦІЯ_9 з 22.08.2008 по 31.12.2017 надавалися Товариству згідно з договором від 01.12.2008 № CN-148/08 про надання телекомунікаційних послуг з доступу до мережі Інтернет за адресою: АДРЕСА_1 , а з 01.01.2018 по 12.07.2021 (дата надання відповіді) послуги з доступу до мережі Інтернет за IP-адресою ІНФОРМАЦІЯ_9 надавалися іншому учаснику торгів згідно з договором від 01.01.2018 № 02/18 про надання телекомунікаційних послуг з доступу до мережі Інтернет за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідно до копій витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, наданих іншим учасником торгів листом від 22.10.2021 № 22102021/1 (вх. № 65-01/2763 від 27.10.2021), власником приміщення за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1;

- як зазначалось, ОСОБА_1 з 23.12.2004 до 16.05.2017 був засновником Товариства, а з 31.01.2015 до 22.09.2021 був директором, засновником та кінцевим бенефіціарним власником іншого учасника торгів;

- за встановлених обставин, Комітет дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачі використовують у своїй господарській діяльності одну й ту ж IP-адресу, незважаючи на те, що вони мають виступати конкурентами в торгах.

6.11.5. Щодо використання спільних засобів зв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції вказала, що:

- відповідно до інформації, наданої листами ТОВ «Закупки.Пром.УА» від 30.04.2021 №490/04 (вх. №65-01/1294 від 11.05.2021) та ТОВ «Хостпро ЛАБ» від 14.09.2021 №122 (вх. №65-01/2419 від 20.09.2021), Товариство та інший учасник торгів зазначали один телефонний номер НОМЕР_1 ;

- зазначений телефонний номер Товариство використовувало для реєстрації даних для входу на майданчик в період участі у торгах ТОВ «Закупки.Пром.УА», а інший учасник торгів використовував відповідно до облікових даних реєстрації/підтримки доменного імені «electroperspectiva.com.ua» у період 2017-2019 років;

- також відповідно до електронних документів, завантажених до тендерної пропозиції для участі у торгах, Товариство на бланку документів зазначило телефонні номери НОМЕР_2 та 7193954;

- згідно з інформацією, наданою ПрАТ «Фарлеп Інвест» листами від 09.09.2021 № 874/04-11 (вх. № 65-01/687-Кі від 27.09.2021), від 27.10.2021 № 976/04-11 (вх. № 65-01/767-Кі від 28.10.2021) та від 16.05.2024 № 633/1/04-11 (вх. № 65-01/755-Кі від 22.05.2024), телекомунікаційні послуги за номером +380487165615 надавалися з 01.07.2017 до 01.02.2018 Товариству, а з 02.02.2018 до 01.06.2019 - іншому учаснику торгів за адресою: АДРЕСА_1 , а телекомунікаційні послуги за номером +380487193954 надавалися з 12.05.2005 до 01.02.2018 Товариству, а з 01.02.2018 до 27.10.2021 (дата надання відповіді) - іншому учаснику торгів за адресою: АДРЕСА_3 ;

- відповідно до копій витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, наданих іншим учасником торгів листом від 22.10.2021 №22102021/1 (вх. №65-01/2763 від 27.10.2021), власником приміщення за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1;

- як зазначалось, ОСОБА_1 з 23.12.2004 до 16.05.2017 був засновником Товариства, а з 31.01.2015 до 22.09.2021 був директором, засновником та кінцевим бенефіціарним власником іншого учасника торгів;

- за встановлених обставин, Комітет дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачі використовують у своїй господарській діяльності одні й ті ж телефонні номери, що зумовило їх домовленість про результати торгів.

6.11.6. Щодо використання матеріально-технічної бази та укладенням договорів щодо використання матеріально-технічної бази з одними й тими ж суб`єктами, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що:

- Товариство та інший учасник торгів листами надало інформацію про наявність обладнання та фактичну адресу матеріально-технічної бази в період 2017- 2019 років (до, під час та після проведення торгів) [дивися пункт 6.7 цієї постанови];

- при цьому, договори з ФОП Козловим В.В. від 01.03.2017 та МПП «Універсал» від 01.03.2017 укладені відповідачами антимонопольної справи в один день і містять однакові номери;

- згідно з додатками до договорів оренди транспортних засобів від 01.03.2017 №01/03-2017 та від 01.03.2017 №01/03-2017, а саме: актів приймання-передачі об`єктів оренди, встановлено, що відповідачам антимонопольної справи МПП «Універсал» передало в оренду 01.03.2017 одне й те саме майно (дивися пункт 6.7 цієї постанови);

- згідно з додатками до договорів оренди транспортних засобів від 23.05.2019 №23/05-2019 та від 20.08.2019 № 20/08-2019, а саме: актів приймання-передачі об`єктів оренди, встановлено, що відповідачам МПП «Універсал» передало в оренду одне й те саме майно (дивися пункт 6.7 цієї постанови);

- оскільки зазначені транспортні засоби одночасно передані відповідачам антимонопольної справи у користування, їх використання потребує погодження;

- за встановлених обставин, Комітет дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачі отримували в оренду одні й ті ж транспортні засоби, а також укладали договори з одними й тими ж суб`єктами господарювання щодо оренди матеріально-технічної бази та надання послуг, а матеріально-технічна база відповідачів знаходилася за одними й тими ж адресами.

6.11.7. Щодо синхронності дій у часі під час завантаження тендерних пропозицій в електронну систему закупівель, колегія суддів апеляційної інстанції вказала, що:

- відповідно до інформації, розміщеної на сайті за посиланням ://prozorro.gov.ua/, торги 1 оголошені 25.07.2017, останнім днем подання тендерних пропозицій визначено 22.08.2017;

- за інформацією, отриманою від ТОВ «Закупки.Пром.УА» вищезазначеними листами, інший учасник торгів під час участі в торгах 1 здійснював вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі 22.08.2017 о 21:46, Товариство - 22.08.2017 о 22:17;

- при цьому, кінцевим строком подання тендерних пропозицій для участі в торгах 1 замовник визначив 22.08.2017 о 23:00;

- отже, у кожного з відповідачів антимонопольної справи було достатньо часу для підготовки та завантаження файлів в електронну систему закупівель для участі в торгах 1;

- тобто відповідачами антимонопольної справи здійснено вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі з незначною різницею в часі, а саме з різницею в 31 хвилину;

- відповідно до інформації, розміщеної на сайті за посиланням https://prozorro.gov.ua/, торги 3 оголошені 15.09.2017, останнім днем подання тендерних пропозицій визначено 30.09.2017;

- за інформацією, отриманою від ТОВ «Закупки.Пром.УА» листами від 30.04.2021 №490/04 (вх. №65-01/1294 від 11.05.2021) та від 05.10.2021 №1088/10 (вх. №65-01/2662 від 13.10.2021), інший учасник торгів під час участі у торгах 3 здійснював вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі, 30.09.2017 о 22:39, Товариство - 30.09.2017 о 22:50;

- при цьому, кінцевий строк подання тендерних пропозицій для участі у торгах 3 замовником визначено 30.09.2017 о 23:00;

- отже, у кожного з відповідачів було достатньо часу для підготовки та завантаження файлів в електронну систему закупівель для участі у торгах 3;

- тобто відповідачами антимонопольної справи здійснено вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі, з незначною різницею у часі, а саме з різницею в 11 хвилин;

- відповідно до інформації, розміщеної на сайті за посиланням https://prozorro.gov.ua/, торги 4 оголошені 22.09.2017, останнім днем подання тендерних пропозицій визначено 29.09.2017;

- за інформацією, отриманою від ТОВ «Закупки.Пром.УА» листами від 30.04.2021 № 490/04 (вх. № 65-01/1294 від 11.05.2021) та від 05.10.2021 № 1088/10 (вх. № 65-01/2662 від 13.10.2021), інший учасник торгів під час участі у торгах 4 здійснював вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі, 29.09.2017 о 18:57, Товариство - 29.09.2017 о 18:24;

- при цьому, кінцевий строк подання тендерних пропозицій для участі у торгах 4 замовником визначено 29.09.2017 о 23:59;

- отже, у кожного з відповідачів антимонопольної справи було достатньо часу для підготовки та завантаження файлів в електронну систему закупівель для участі у торгах 4;

- тобто відповідачами антимонопольної справи здійснено вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі, з незначною різницею у часі, а саме з різницею в 33 хвилини;

- відповідно до інформації, розміщеної на сайті за посиланням https://prozorro.gov.ua/, торги 5 оголошені 17.11.2017, останнім днем подання тендерних пропозицій визначено 13.12.2017;

- за інформацією, отриманою від ТОВ «Закупки.Пром.УА» листами від 30.04.2021№ 490/04 (вх. № 65-01/1294 від 11.05.2021) та від 05.10.2021 № 1088/10 (вх. № 65-01/2662 від 13.10.2021), інший учасник торгів під час участі у торгах 5 здійснював вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі, 12.12.2017 о 20:16, Товариство - 12.12.2017 о 18:56;

- при цьому, кінцевий строк подання тендерних пропозицій для участі у торгах 5 замовником визначено 13.12.2017 о 09:30;

- отже, у кожного з відповідачів антимонопольної справи було достатньо часу для підготовки та завантаження файлів в електронну систему закупівель для участі у торгах 5;

- отже, відповідачами антимонопольної справи здійснено вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі, з незначною різницею у часі, а саме з різницею в 1 годину 20 хвилин;

- відповідно до інформації, розміщеної на сайті за посиланням https://prozorro.gov.ua/, торги 6 оголошені 25.04.2018, останнім днем подання тендерних пропозицій визначено 11.05.2018;

- за інформацією, отриманою від ТОВ «Закупки.Пром.УА» листами від 30.04.2021 № 490/04 (вх. № 65-01/1294 від 11.05.2021) та від 05.10.2021 № 1088/10 (вх. № 65-01/2662 від 13.10.2021), інший учасник торгів під час участі у торгах 6 здійснював вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі, 11.05.2018 о 10:34, Товариство - 11.05.2018 о 10:08;

- при цьому, кінцевий строк подання тендерних пропозицій для участі у торгах 6 замовником визначено 11.05.2018 о 13:13;

- отже, у кожного з відповідачів антимонопольної справи було достатньо часу для підготовки та завантаження файлів в електронну систему закупівель для участі у торгах 6;

- отже, відповідачами антимонопольної справи здійснено вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі, з незначною різницею у часі, а саме з різницею в 26 хвилин;

- відповідно до інформації, розміщеної на сайті за посиланням https://prozorro.gov.ua/, торги 7 оголошені 05.05.2018, останнім днем подання тендерних пропозицій визначено 14.05.2018;

- за інформацією, отриманою від ТОВ «Закупки.Пром.УА» листами від 30.04.2021 № 490/04 (вх. № 65-01/1294 від 11.05.2021) та від 05.10.2021 № 1088/10 (вх. № 65-01/2662 від 13.10.2021), інший учасник торгів під час участі у торгах 7 здійснював вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі, 14.05.2018 о 19:50, Товариство - 14.05.2018 о 20:15;

- при цьому, кінцевий строк подання тендерних пропозицій для участі у торгах 7 замовником визначено 14.05.2018 о 23:59;

- отже, у кожного з відповідачів антимонопольної справи було достатньо часу для підготовки та завантаження файлів в електронну систему закупівель для участі у торгах 7;

- отже, відповідачами антимонопольної справи здійснено вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі, з незначною різницею у часі, а саме з різницею в 25 хвилин;

- відповідно до інформації, розміщеної на сайті за посиланням https://prozorro.gov.ua/, торги 8 оголошені 22.05.2019, останнім днем подання тендерних пропозицій визначено 07.06.2019;

- за інформацією, отриманою від ТОВ «Закупки.Пром.УА» листами від 30.04.2021 № 490/04 (вх. № 65-01/1294 від 11.05.2021) та від 05.10.2021 № 1088/10 (вх. № 65-01/2662 від 13.10.2021), інший учасник торгів під час участі у торгах 8 здійснював вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі, 07.06.2019 о 00:42, Товариство - 07.06.2019 о 01:52;

- при цьому, кінцевий строк подання тендерних пропозицій для участі у торгах 8 замовником визначено 07.06.2019 о 09:30;

- отже, у кожного з відповідачів антимонопольної справи було достатньо часу для підготовки та завантаження файлів в електронну систему закупівель для участі у торгах 8;

- отже, відповідачами антимонопольної справи здійснено вхід до кабінету учасника та інші дії, пов`язані з поданням заявок на участь у процедурі закупівлі, з незначною різницею у часі, а саме з різницею в 1 годину 10 хвилин;

- за встановлених обставин, Комітет дійшов обґрунтованого висновку, що між діями відповідачів в електронному кабінеті учасника вбачається певна закономірність, а саме: під час входу до кабінету в один і той самий день у часі такого входу/дії простежується черговість, тобто дії в кабінеті учасника спочатку вчиняє один із відповідачів, а потім - інший у власному кабінеті учасника. Адже в умовах конкурентної боротьби за результатами закупівель така синхронність у часі між учасниками не може бути випадковістю.

6.11.8. Щодо спільних особливостей електронних файлів, колегія суддів апеляційної інстанції вказала, що:

- за результатом аналізу файлових документів, поданих Товариством та іншим учасником торгів на торги, АМК встановив, що електронні файли відповідачами антимонопольної справи, завантажені в електронну систему закупівель під час участі в торгах, мають спільні унікальні особливості, які свідчать про єдине джерело походження цих файлів, а саме, у властивостях документів у вкладці «опис файлів» вказані такі значення параметрів (додаток 4 до рішення): додаток: NRG MP 2501, виробник PDF: NRG MP 2501, Версія PDF: 1.4 (Acrobat 5.х); виробник PDF: Marvell Semiconductor, Inc, Версія PDF: 1.4 (Acrobat 5.х);

- за встановлених обставин, Комітет дійшов обґрунтованого висновку про спільну підготовку відповідачів до торгів, що не може бути випадковим збігом обставин та вказує на те, що файли для тендерної пропозиції відповідачів створювалися в один і той же день за допомогою одного й того ж обладнання.

6.12. Колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що у Рішенні АМК Комітет дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що дії Товариства полягали у: встановленні антиконкуретних узгоджених дій у торгах; наданні безвідсоткової фінансової допомоги; наявності господарських відносин між суб`єктами господарювання; використанні суб`єктами господарювання однієї і тієї ж ІР-адреси; використанні спільних засобів зв`язку; використанні однієї матеріально-технічної бази та укладенні договорів щодо використання матеріально-технічної бази з одними й тими ж суб`єктами господарювання; спільними особливостями електронних файлів, що є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів торгів. Наведене не може бути випадковим збігом, та свідчить про обізнаність Товариства та іншого учасника торгів у торгах та узгодження між ними спільної поведінки під час проведення торгів 1-10.

6.13. Суд апеляційної інстанції погодився з доводами Комітету, що в сукупності свідчать про те, що відповідачі антимонопольної справи вчинили порушення, передбачені пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, на закупівлю.

6.14. Колегія суддів апеляційної інстанції виснувала, що існування вказаних обставин не може бути простим збігом та свідчить про взаємозв`язок, обізнаність учасників торгів про господарську діяльність один одного, про узгодження їх дій, а також про те, що учасники процедури закупівлі мали можливість доступу до інформації один одного та обміну інформацією між ними щодо господарської діяльності, у тому числі й щодо участі у торгах. При цьому, позивачем не спростовано належними доказами обставин, встановлених Комітетом у Рішенні АМК.

6.15. Щодо строків розгляду Комітетом антимонопольної справи №37-02/2021 колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, зокрема, таке:

- на думку Товариства, Рішення АМК прийнято лише 30.10.2024, у зв`язку з чим позивач вважає, що його притягнуто до відповідальності поза межами строків давності, встановлених у частині першій статті 42 Закону за відсутності поважних та об`єктивних причин для пропуску такого строку;

- розпорядженням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Комітету від 29.07.2021 №65/41-рп/к розпочато розгляд справи №37-02/2021 за ознаками вчинення порушення Товариством та іншим учасником торгів законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

- розпорядженням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Комітету від 23.11.2021 №65/65-рп/к розпочато розгляд справи №61-02/2021;

- розпорядженням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Комітету від 25.11.2021 №65/67-рп/к об`єднано справи №37-02/2021 та №61-02/2021 в одну справу та присвоєно їй №37-02/2021;

- Рішення АМК прийнято Комітетом 30.10.2024;

- отже, перебіг строку давності зупинявся на період з 29.07.2021 до 30.10.2024;

- суд апеляційної інстанції погодився з доводами відповідача, що розслідування тривало 3 роки та 3 місяці (від дня прийняття розпорядження про початок), та 2 роки та 11 місяців (від дня прийняття розпорядження про об`єднання справ в одне провадження) за 10 процедурами закупівель;

- посилання позивача на постанову Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №910/19008/21 суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, оскільки, правовідносини у вказаній справі не є подібними відносинам, що були предметом спірного рішення, зокрема, Верховним Судом у справі №910/19008/21 встановлено, що проведення розслідування тривало 9 років за трьома процедурами закупівель, у той час, як у справі №37-02/2021 - 3 роки за 10 процедурами закупівель;

- при цьому, розгляд справи №37-02/21 розпочато до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України» від 09.08.2023 №3295-ІХ, яким встановлено, що справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розглядаються органами Комітетом протягом розумного строку, але не більше трьох років з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи, якщо інше не передбачено Законом (стаття 37-1 Закону). Тому згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону справа №37-02/21 розглядалася відповідно до законодавства, яке діяло до дня набрання ним чинності;

- тобто, Закон на час розгляду справи №37-02/21 не передбачав строків, протягом яких органом АМК мала розглядатися справа про захист економічної конкуренції, тому важливим у цьому плані є дотримання строків давності, встановлених статтею 42 Закону;

- відтак, Комітетом під час розгляду справи №37-02/21 не порушено норми Закону в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин (тобто до 01.01.2024);

- також в статті 42 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначені строки притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не строки розгляду антимонопольної справи;

- суд апеляційної інстанції зазначив, що ані Закон, ані Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), не містили строків, які б визначали тривалість розслідування з моменту його початку до моменту винесення відповідного рішення;

- суд апеляційної інстанції вважав, що АМК під час розгляду справи № 37-02/21 не порушено строків розгляду справи, які не були регламентовані в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

6.16. Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

6.17. Суд апеляційної інстанції виснував, що, враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасування не вбачає. При цьому, позивачем не спростовано належними доказами обставин, встановлених Комітетом у Рішенні АМК.

7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Верховний Суд ухвалою від 14.09.2026, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі №910/1286/25 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України у поєднанні з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального прав.

8.2. Щодо доводів касаційної скарги за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд виходить з того, що:

- зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності;

- касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) спірні питання виникли у подібних правовідносинах; (2) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду.

8.3. Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пунктах 25, 26, 32 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

8.4. Щодо до того, що вважається правовим висновком Верховний Суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.

8.4.1. У цьому аспекті Верховний Суд також звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.06.2026 у справі №910/22/24 такого змісту:

« 8.27. Об`єднана палата зазначає, що чинний ГПК України оперує поняттям «висновок» у різних значеннях, зокрема таких як: умовивід суду; висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а також викладений у постанові Верховного Суду висновок по суті позовних вимог, вимог апеляційної або касаційної скарги; складова резолютивної частини судового рішення.

8.28. За змістом статей 314, 315 ГПК України постанова, прийняттям якої завершується перегляд судових рішень у касаційному порядку, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин; у мотивувальній частині рішення, зокрема, зазначаються висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, а в резолютивній частині відповідний висновок суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог.

8.29. З огляду на викладене висновком щодо застосування норми права в подібних правовідносинах якраз і є висновок за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, а також висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, та який має міститися в мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції.

8.30. Разом з тим правовий висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або низки норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору (пункт 18.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №191/4364/21).

8.31. Отже, з урахуванням доктринального тлумачення поняття «висновок щодо застосування норми права» Верховний Суд має повноваження щодо перевірки того, чи наявний взагалі в постанові (постановах), на які посилається скаржник, висновок щодо застосування норми права, тоді як аналіз того, чи є висновок саме висновком щодо застосування норми права, можна визначити за такими критеріями: 1) висновок щодо застосування норми права повинен містити посилання на конкретну норму (норми) матеріального або процесуального права; 2) такий висновок повинен не буквально повторювати норму права, а розширювати чи тлумачити її зміст, або усувати законодавчу прогалину; 3) висновок повинен бути абстрактним та універсальним, тобто застосовним до інших випадків у подібних правовідносинах; 4) висновок щодо застосування норми права необхідно відрізняти від правової оцінки суду (постанова об`єднаної палати від 20.03.2026 у справі №914/2625/23).

8.32. Також, відповідно до статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. У мотивувальній частині зазначаються: а) мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу; б) доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції; в) висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд; г) дії, що їх повинні виконати суд першої та (або) апеляційної інстанції у разі скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд».

8.5. Щодо питання застосування норми права та їх неврахування судами попередніх інстанцій, Верховний Суд застосовує висновки щодо тлумачення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, які містяться, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2026 у справі №916/5633/23, в якій, зокрема, означено таке:

- підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови;

- неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі;

- для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків у подібних правовідносинах.

8.6. Верховний Суд виходить також з того, що досліджуючи доцільність посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: (1) чи є правовідносини подібними та (2) чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на відповідні законодавчі акти. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а крізь призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних нормативно-правових актів.

8.7. Предметом судового розгляду у цій справі є визнання недійсними та скасування низки пунктів резолютивної частини рішення Відділення АМК в частині, що стосується Товариства.

8.7.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з огляду на недоведеність відповідачем в діях позивача антиконкурентних узгоджених дій, а також у зв`язку з допущенням процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення (строк розгляду антимонопольної справи).

8.8. Скаржник у контексті підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказує низку постанов Верховного Суду (дивися пункти 4.1.1 і 4.1.2 цієї постанови).

8.9. Предметом розгляду справи №917/1357/17 було скасування рішення АМК в частині визнання вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону.

8.9.1. Позовна заява мотивована тим, що рішення АМК ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, вказаним рішенням не доведено антиконкурентні узгоджені дії позивача, не зазначені докази, які підтверджують негативний вплив на стан конкуренції на цьому ринку у вигляді настання певних негативних наслідків для інших суб`єктів господарювання.

8.10. Предметом розгляду справи №914/1195/17 було визнання недійсним та скасування рішення відділення АМК в частині визнання вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону.

8.10.1. Позовна заява мотивована тим, що обставини, встановлені у рішенні відділення АМК, не доводять узгодженості поведінки суб`єктів господарювання.

8.11. Предметом розгляду справи №914/232/18 було визнання недійсним та скасування рішення відділення АМК, яким визнано, що, зокрема, позивач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені частиною третьою статті 6 Закону у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом вчинення схожих дій на ринку, які можуть призвести до обмеження конкуренції, оскільки аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій.

8.11.1. Позовна заява мотивована посиланням на: неповне з`ясування відділенням обставин, які мають значення для антимонопольної справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні відділення АМК, обставинам справи.

8.12. Предметом розгляду у справі №910/8399/19 було визнання недійсним рішення АМК у частині визнання дій позивача антиконкурентними та узгодженими, які стосуються спотворення результатів торгів. Так, оскаржуваним рішенням визнано, що позивач, вчинив порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону.

8.12.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення Комітетом прийняте за неповного з`ясування обставин справи, недоведення обставин справи, які мають значення для справи і які визнано встановленими, та за неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

8.13. Предметом розгляду у справі №910/1943/20 було визнання недійсними пунктів резолютивної частини рішення АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині визнання, що, зокрема, позивач вчинив порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг.

8.13.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення АМК є незаконним і необґрунтованим, оскільки АМК:

- не було доведено факту обговорення стратегії своєї поведінки на торгах позивачем та іншим учасником торгів і факт узгодження цієї поведінки під час перемовин щодо субпідрядних робіт, факт обміну інформацією щодо тендерних пропозицій один одного, щодо цінової пропозиції позивача та інших учасників;

- не було доведено, що під час перемовин щодо залучення до субпідрядних робіт визначався конкретний переможець та "технічні" учасники торгів;

- не було доведено факту обізнаності щодо цінових пропозицій позивача та іншого учасника торгів;

- не було з`ясовано, що тендерна пропозиція позивача в частині виконання робіт, які він міг виконати самостійно, відрізнялася за оформленням, правописом та не містила жодних ознак того, що при формуванні своїх пропозицій учасники торгів обмінювались інформацією, а також не досліджено те, що наведені ознаки "схожості" у тендерних пропозиціях позивача та іншого учасника торгів зумовлені необхідністю виконання вимог тендерної документації на закупівлю робіт і наміром позивача залучити іншого учасника торгів як субпідрядника для виконання робіт на будівництво фонтанів;

- не було з`ясовано, які саме роботи буде виконувати інший учасник торгів як субпідрядник, що інший учасник мав добру репутацію, досвід виконання аналогічних робіт, факт того, що інший учасник торгів мав виконати більшу частину робіт від загального об`єму у випадку перемоги позивача у торгах;

- не було з`ясовано дійсної мети участі у торгах позивача, яка полягала у бажанні позивача отримати перемогу у торгах і виконати весь обсяг робіт, передбачених ДКТ;

- не було доведено, що позивач заздалегідь знав про участь у торгах інших учасників торгів до моменту розкриття пропозицій замовником;

- не було досліджено економічного обґрунтування стартових цінових пропозицій учасників торгів та можливості зниження цих пропозицій кожним з учасників торгів без завдання шкоди власним економічним інтересам;

- не було досліджено тендерної пропозиції позивача та документів, які були надані на підтвердження власних виробничих можливостей позивача;

- АМК неповно досліджено умови ДКТ, а саме: що ДКТ передбачалося виконання робіт на реконструкцію скверу (які позивач планував виконувати самостійно) та будівництва фонтанів (позивач планував залучити іншого учасника торгів як субпідрядника).

8.14. Предметом розгляду справи №910/15183/20 було визнання протиправним і скасування рішення АМК в частині визнання вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону.

8.14.1. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення АМК прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, за відсутності ознак антиконкурентних узгоджених дій під час проведення чотирьох закупівель та базується виключно на припущеннях, у той час як доказів узгоджених антиконкурентних дій в діях, зокрема, позивача Комітетом не доведено.

8.15. Предметом розгляду справи №904/4598/20 було визнання недійсними та скасування низки пунктів рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК, яким, зокрема, позивача визнано таким, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання природного газу побутовим споживачам та визнано його дії порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом другим статті 50 та частиною першою статті 13 Закону.

8.15.1. Позов обґрунтовувало неправильним застосуванням відповідачем норм Закону, відсутністю в діях позивача порушень законодавства, наведених в оспорюваному рішенні, відповідністю дій позивача вимогам законодавства у газовій сфері.

8.16. Предметом розгляду справи №910/19008/21 було визнання недійсним і скасування низки пунктів резолютивної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК у частині визнання вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону.

8.16.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до статей 59, 60 Закону (у частині, що стосується позивача у справі) підлягає визнанню недійсним, оскільки, при прийнятті рішення не були доведені обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, а висновки відділення АМК, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, відповідачем порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

8.16.2. При цьому, під час розгляду справи №910/19008/21 з`ясовувалося питання наявності/відсутності строків розгляду антимонопольної справи.

8.17. З огляду на викладене вище, ця справа та справи №917/1357/17, №914/1195/17, №910/8399/19, №910/1943/20, №910/15183/20 та і №910/19008/21, (дивись пункти 8.7 - 8.7.1, 8.9 - 8.10.1, 8.12 - 8.14.1, 8.16 - 8.16.2 цієї постанови) є схожими в частині, що стосується предмета позову (визнання недійсним/скасування рішення АМК у частині, що стосується позивача) та фактично за однаковим нормативно-правовим регулюванням кваліфікації та притягнення за правопорушення, а саме за пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, що вказує на схожість спірних правовідносин в означених справах. Водночас, справи №914/232/18, №904/4598/20 і ця справа різняться нормативно-правовим регулюванням кваліфікації та притягнення за правопорушення (дивися, пункти 8.7 - 8.7.1, 8.11 - 8.11.1, 8.15 - 8.15.1 цієї постанови).

8.18. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

8.18.1. Сама по собі різниця судових рішень не свідчить про безумовне підтвердження незастосування правового висновку.

8.19. Суд послідовно наголошував, що у вирішенні спору про наявність/відсутність підстав для визнання недійсним/скасування рішення АМК та застосуванні положень статті 59 Закону у сукупності з положеннями частини другої статті 42 Закону (у редакції, що діяла до 01.01.2024) та частини другої статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо спеціальних процесуальних засад діяльності АМК, важливим у цьому аспекті є застосування положень частин першої та другої статті 42 Закону у сукупності та дотримання АМК строків давності, встановлених у цій статті.

8.20. АМК як державний орган із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель (частина перша статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»), будує свою діяльність на принципах:

- законності;

- гласності;

- захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів (стаття 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

8.21. Господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

8.21.1. Водночас, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (пункт 75 постанови від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

8.22. У контексті доводів касаційної скарги в частині покликань на неправильне застосування норм щодо строків розгляду антимонопольної справи та притягнення до відповідальності Верховний Суд зазначає про те, що відповідно до положень статті 42 Закону, яка не зазнала змін після 01.01.2024:

- суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення (частина перша);

- перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (частина друга).

8.23. Аналіз положень статті 35 Закону дає підстави для висновку, що у цій статті визначено перелік дій, які підпадають під поняття визначення "розгляд справи", зокрема, це збір та аналіз доказів (документів, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації).

8.24. Дійсно положення частини другої статті 42 Закону визначають, що перебіг строку давності притягнення до відповідальності зупиняється на час розгляду органом АМК антимонопольної справи. Водночас наведені положення ніяким чином не скасовують, підміняють та/або продовжують строки, визначені у частині першій цієї статті. Також в силу положень статті 19 Конституції України та пункту 1 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" не наділяють правом органи АМК щодо притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за порушення конкурентного законодавства поза межами, визначеними у частині першій статті 42 Закону.

8.25. Суд послідовно вказував, що у вирішенні питання щодо дотримання органом АМК строків давності притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності тлумачення словосполучення "розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" першочергове значення має саме сутнісний зміст поняття "розгляд справи". Тобто, вчинення органом АМК всіх необхідних процесуальних дій, направлених на збір доказів, які підтверджують обставини інкримінованого суб`єкту господарювання порушення конкурентного законодавства та вчинення всіх необхідних, передбачених Законом дій задля встановлення обставин такого порушення, і, відповідно, прийняття рішення щодо наявності / відсутності підстав для притягнення цього суб`єкта до відповідальності.

8.26. У разі якщо господарські суди під час розгляду справи встановлять обставини саме щодо бездіяльності органів АМК, яка полягає у зволіканні щодо прийняття рішення за наслідками розгляду антимонопольної справи, в межах строків притягнення до відповідальності, які встановлені у статті 42 Закону за відсутності об`єктивних і поважних причин, що пов`язані безпосередньо із розглядом справи (складність справи/поведінка сторін антимонопольної справи/дії або бездіяльність відповідних державних органів), бездіяльність органу АМК не може визнаватися такою, що узгоджується з принципом належного врядування та також з положеннями статті 59 Закону.

8.27. Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №910/19008/21, на яку посилається скаржник.

8.28. При цьому, у постанові від 18.05.2023 у справі №910/19008/21 Верховний Суд, передаючи справу на новий розгляд, вказав таке:

« 8.43. Ураховуючи статтю 19 Конституції України, статтю 6 Конвенції, вказані рішення ЄСПЛ, приписи Закону, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Верховний Суд вважає, що під час прийняття рішення АМК має переслідувати лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями; дотримуватись принципу об`єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримуватися принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечувати належну рівновагу між несприятливими наслідками, які його рішення може мати для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною при цьому метою; приймати своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечувати послідовне застосування загальних нормативно-правових приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи, пропорційності, розумності строку, обґрунтованості»;

« 8.49. Верховний Суд висновує, що дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

8.50. Хоч окремі розслідування можуть проводитись з прийнятною тривалістю, проте загальна тривалість має відповідати, зокрема, принципу верховенства права, як одному з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конституцією України так принципу "належного урядування".

8.51. Проведення розслідування у такий строк (майже понад 9 років) за трьома процедурами закупівель з двома учасниками, ураховуючи строки притягнення до відповідальності встановлені у статті 42 Закону (п`ять років з дня вчинення порушення дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення; строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення) має бути обґрунтовано об`єктивними та поважними причинами, які пов`язані безпосередньо із розглядом справи АМК, як-то складністю справи, поведінкою сторін (відповідачів антимонопольної справи), діями/бездіяльністю відповідних державних органів, у тому числі, АМК, тощо»;

« 8.53. Також, з`ясуванню підлягає питання чи вплинуло розслідування у такий строк та прийняття рішення АМК після 9 років з початку розслідування на права Товариства, у тому числі, майнові. Також, оцінка доводів має відбуватися, у тому числі, в контексті реалізації Товариством права на захист у межах антимонопольної справи з урахуванням того чи не було надмірним тягарем для Товариства реалізація такого права у такий строк (9 років)».

8.29. Водночас, у постанові від 14.05.2024 у справі №910/19008/21 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, якими задоволено позовні вимоги, з огляду на тривалість розгляду антимонопольної справи, вказав, зокрема, таке:

« 7.62. Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій з`ясували означені Верховним Судом питання та встановили, що: відповідачем не доведено об`єктивної складності антимонопольної справи; позивач не ухилявся від надання запитуваної інформації, натомість вчиняв дії щодо об`єктивного розгляду справи шляхом подачі своїх пояснень; в оскаржуваному Рішенні АМК відповідач посилався виключно на ті докази, які були зібрані АМК в 2012-2014 роках і дій щодо збирання додаткових доказів після 2014 року АМК не було здійснено; проте рішення прийнято лише 23.09.2021, тобто Товариство було притягнуто до відповідальності поза межами строків давності, встановлених у частині першій статті 42 Закону №2210.

7.63. Крім того суди встановили, що розгляд Відділенням АМК антимонопольної справи протягом 9 років став надмірним тягарем для Товариства, з огляду на відсутність юридичної визначеності і остаточності щодо вирішення питання відповідності дій останнього вимогам Закону №2210.

7.64. З огляду на викладене, встановивши відсутність у Відділення АМК об`єктивних і поважних причин розгляду антимонопольної справи протягом тривалого часу (9 років) та недотримання строків давності, встановлених у частині першій статті 42 Закону №2210 статті, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність, визначених Законом №2210 підстав для скасування (визнання недійсним) Рішення АМК та на законних підставах задовольнили позов Товариства».

8.30. Верховний Суд виходить з того, що у постанові від 31.03.2026 у справі №922/3008/24 Суд зазначив таке:

« 8.27. У кожній конкретній справі тривалість її розгляду підлягає оцінці крізь призму індивідуальних обставин, які об`єктивно впливали на перебіг провадження. Оцінка тривалості розгляду справи має здійснюватися не формально, а з урахуванням конкретних обставин».

8.31. Тобто суди в кожній конкретній справі досліджують та оцінюють тривалість розгляду антимонопольної справи, надаючи мотивовану оцінку аргументам як позивача, так і АМК, та встановлюючи наявність/відсутність індивідуальних обставин, які вплинули на тривалість такого розгляду та чи були при цьому порушені права позивача та оцінка тривалості розгляду справи має здійснюватися не формально, а з урахуванням конкретних обставин справи, у тому числі чи доведено/не доведено, встановлено/не встановлено порушення відповідачем антимонопольної справи законодавства про захист економічної конкуренції за кваліфікацією, визначеною АМК.

8.32. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій надали оцінку аргументам позивача щодо порушення строків розгляду антимонопольної справи та вказали на нерелевантність правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.05.2023 у справі №910/19008/21.

8.33. Суд наголошує, що касаційна скарга не містить доводів і покликань скаржника як саме розгляд Комітетом антимонопольної справи 3 роки 3 місяці з моменту прийняття розпорядження про початок розгляду справи та 2 роки 11 місяців з моменту об`єднання справ в одне провадження вплинуло на права Товариства, у тому числі, майнові, чи став такий строк надмірним тягарем для Товариства у контексті реалізації права на захист у межах антимонопольної справи, з огляду на відсутність юридичної визначеності і остаточності щодо вирішення питання відповідності дій останнього вимогам Закону.

8.34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що перебіг строку давності зупинявся на період з 29.07.2021 до 30.10.2024 та виснували, що АМК під час розгляду антимонопольної справи №37-02/21 не було порушено строків розгляду справи, які не були регламентовані в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

8.35. З огляду на викладене, Суд вважає слушними висновки судів попередніх інстанцій про те, що Комітетом не було порушено строків розгляду антимонопольної справи, з огляду на встановлені обставини, та те, що висновки, викладені у постанові від 18.05.2023 у справі №910/19008/21 є нерелевантними для вирішення спору у цій справі, з огляду на відмінність встановлених судами обставин і доводами та покликаннями позивачів.

8.36. Також, скаржник вказував, що суд апеляційної інстанції застосував статті 1, 5, 6 та 59 Закону без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, наведених у пункті 4.1.1 цієї постанови.

8.37. В силу приписів Закону, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин:

- економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (стаття 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання (абзац перший статті 5);

- особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (частина четверта статті 6).

8.38. Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував, що специфіка спорів щодо оскарження рішень АМК, якими визнано дії учасників торгів антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів, полягає у тому, що у кожному конкретному випадку судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справ з`ясовується питання наявності/відсутності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, якими в силу приписів частини першої статті 59 Закону, зокрема, є:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

8.39. При цьому, відповідне з`ясування наявності/відсутності підстав для визнання недійсним чи скасування рішення АМК у силу приписів статті 59 Закону, дослідження та оцінка доказів, ухвалення судового рішення здійснюється господарськими судами у відповідності до приписів процесуального права.

8.40. Верховний Суд виходить з того, що:

- обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;

- зазначений у статті 79 ГПК України стандарт доказування як «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач;

- необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу;

- на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

8.41. Верховний Суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний [постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17]. Такі ж висновки щодо застосування стандарту переваги більш вагомих доказів зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

8.42. Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними/скасування рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів і накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

8.43. Сукупна оцінка доказів, вказаних АМК у рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які, на думку АМК, підтверджують таке узгодження (правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 19.09.2024 у справі №910/13422/23).

8.44. Застосування приписів статті 86 ГПК України, як норми процесуального права, має загальний характер для усіх справ. Обов`язком суду при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності, безпосередності дослідження наявних у справі доказів. Тобто, з`ясування всіх юридично значущих обставин на підставі наданих і наявних у справі доказів з усіма притаманними їм (доказам) властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

8.45. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 ГПК України).

8.46. При цьому, докази мають відповідати критеріям належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

8.47. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій, дослідили і надали оцінку доказам, наданим учасниками справи, зокрема, як доказам, які на думку АМК, свідчили про узгодженість дій Товариства (дивись розділ 6 цієї постанови), так і оцінили і дослідили доводи позивача у контексті позовних вимог, що є предметом спору, фактичних підстав позову та встановивши, що в діях позивача відповідачем встановлено та доведено склад правопорушення передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, а також суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що підстави для скасування Рішення АМК у частині, що стосується позивача, відповідно до статті 59 Закону відсутні.

8.48. Отже, покликання на правові позицій, які наведені скаржником, у цьому випадку є необґрунтованими, адже вони не свідчать про те, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права інакше (не так, чи в інший спосіб витлумачили), ураховуючи обставини цієї конкретної справи, доказову базу, підстави позову, доводи та заперечення учасників справи, а зводяться (покликання) до власної переоцінки доказів та викладенням інформації необ`єктивно, без урахування всієї сукупності обставин і їх взаємозв`язку та не свідчать про «випадковий збіг обставин», з огляду на міркування зазначені у розділах 6 і 8 цієї постанови.

8.49. Щодо покликань скаржника про те, що не дослідження обставин скасування Торгів 1-3, 8-9 замовником унеможливило встановлення обставин відсутності об`єктивного результату торгів, який би підлягав спотворенню, у п`яти з десяти оскаржуваних процедур закупівель, слід зазначити таке.

8.50. Верховний Суд оцінює ці твердження крізь призму застосування статей 1, 5, 6 Закону та звертається до правових висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 14.08.2025 у справі №910/3374/24, такого змісту:

« 8.58. Верховний Суд також звертається до сталих та послідовних правових висновків (викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.07.2025 у справі №910/11961/24, від 17.12.2024 у справі №909/1182/23, від 05.12.2025 у справі №924/1266/21, від 22.12.2022 у справі №914/130/22, від 09.09.2021 у справі №910/12953/20) такого змісту:

- для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків;

- недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону;

- таким чином, у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію;

- для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі;

- негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами);

- узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу/торгів/аукціону.

8.59. З огляду на вказані вище правові висновки, Верховний Суд, ураховуючи приписи Закону, висновує, що відміна торгів або визнання торгів такими, що не відбулися не звільняють їх учасників від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у спотворенні результатів торгів, оскільки, недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі (у цьому випадку у зв`язку з тим, що торги визнані такими, що не відбулися), не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону, адже негативним наслідком є сам факт спотворення через узгоджену поведінку».

8.51. Узагальнено покликання і доводи скаржника зводяться до того, що, на його думку, судами неправильно надано оцінку доказам і встановлені обставини не підтверджують наявність антиконкурентих узгоджених дій.

8.52. Втім, зі змісту оскаржуваних судових актів вбачається, що:

- суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дослідив і надав оцінку доказам, наданим учасниками справи, зокрема, як доказам, які на думку АМК, свідчили про узгодженість дій Товариства (дивись розділ 6 цієї постанови), так і оцінив і дослідив доводи позивача у контексті позовних вимог, що є предметом спору, фактичних підстав позову та встановивши, що в діях позивача відповідачем встановлено та доведено склад правопорушення передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, а також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування Рішення АМК у частині, що стосується позивача, відповідно до статті 59 Закону, відсутні;

- суди попередніх інстанцій, здійснивши оцінку наведених АМК у Рішенні АМК доказів і обставин та здійснених на їх підставі висновків, дослідивши сукупно й окремо наведених сторонами позицій та доказів, виходячи крізь призму статті 59 Закону та стандарту вірогідності доказів, дійшли висновку, що АМК доведено обставини, які мають значення для справи, та встановлені ним факти у своїй сукупності доводять наявність в діях, зокрема, Товариства обставин щодо усунення конкуренції під час проведення торгів та узгодження поведінки Товариством;

- антиконкурентна узгоджена поведінка Товариства та іншого учасника торгів під час участі у торгах 1- 10 підтверджена встановленими АМК обставинами, а саме: (1) одночасне перебування одних і тих самих фізичних осіб у трудових відносинах із відповідачами в антимонопольній справі в період торгів та перехід працівників від одного відповідача в антимонопольній справі до іншого в період до проведення Торгів; (2) надання безвідсоткової фінансової допомоги відповідачами в антимонопольній справі один одному до, під час та після проведення Торгів, а також наявність господарських відносин між відповідачами в антимонопольній справі; (3) використання відповідачами в антимонопольній справі у своїй господарській діяльності одних й тих же телефонних номерів; (4) використанням відповідачами в антимонопольній справі однієї і тієї ж IP-адреси; (5) фактичним місцезнаходженням відповідачів в антимонопольній справі за однією і тією ж адресою; (6) використанням однієї матеріально-технічної бази та укладенням договорів щодо використання матеріально-технічної бази з одними й тими ж суб`єктами господарювання; (7) синхронністю дій у часі під час завантаження тендерних пропозицій в електронну систему закупівель; (8) спільними особливостями електронних файлів; (9) засвідченням документів одним нотаріусом під час участі у торгах-1.

8.53. Отже, підстава касаційного оскарження передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (щодо неврахування висновків, викладених у справах №917/1357/17, №914/1195/17, №910/8399/19, №910/1943/20, №910/15183/20) та доводи касаційної скарги в цій частині, з огляду на викладене вище не знайшли свого підтвердження, оскільки, оскаржувані судові рішення не суперечать означеним правовим висновкам, кожна зі справ, предметом розгляду якої є оскарження рішення органів АМК, відповідно до яких встановлено вчинення правопорушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів/торгів/конкурсів/тендерів, має індивідуальний характер у контексті кількісної складової встановлених АМК обставин, що свідчать про узгодження поведінки учасниками аукціонів/торгів/конкурсів/тендерів, водночас, незважаючи на кількісну складову, спільним для означеної категорії справ є саме сукупна оцінка доказів, вказаних АМК у рішенні, що може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які, на думку АМК, підтверджують таке узгодження.

8.54. Також, скаржник у касаційній скарзі з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України вказує, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

8.55. Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

8.56. Суд зауважує, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

8.57. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом зібраних у справі доказів чи обставин справи за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 08.02.2024 у справі №916/2266/22, від 18.04.2024 у справі №910/2812/23, від 09.06.2026 у справі №925/646/25, від 14.05.2026 у справі №904/1147/24, від 31.03.2026 у справі №904/6807/23, від 31.03.2026 у справі №911/1570/25 тощо.

8.58. Під час здійснення касаційного провадження у цій справі з підстави касаційного оскарження, визначеної у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховним Судом встановлено необґрунтованість такої підстави касаційного оскарження.

8.59. Отже, покликання на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України у зв`язку з наведеним вище не підтвердилися, відтак відсутні й підстави для задоволення касаційної скарги в частині підстави касаційної оскарження передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України.

8.60. Суд наголошує, що покликання скаржника фактично спрямовані на переоцінку доказів, до якої суд касаційної інстанції вдаватися не може, з огляду на приписи статті 300 ГПК України.

8.61. Верховний Суд наголошує, що у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій надали оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких у силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки, встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

8.62. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

8.63. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

8.64. Отже, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі щодо оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, передбачені пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримали підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень в оскаржуваних частинах та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції відсутні.

8.65. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, в тих частинах, які узгоджуються з вказаними вище висновками Верховного Суду, наведеними у цій постанові.

8.66. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування цього судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

8.67. Учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки, Верховний Суд касаційну скаргу позивача залишає без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс-Південь» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 у справі №910/1286/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Ю. Власов