Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №922/2146/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2146/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомОСОБА_1 , м. Харків

доСадівничого товариства «Світанок», Харківська обл., Харківський р-н, с. Лизогубівка,

провизнання недійсними та скасування рішення

за участю представників:

позивача - Рябовол В.В.,

відповідача – Хоміч А.А., Олефір А.М.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Рябовола Володимира Володимировича звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Садівничого товариства «Світанок» якою просить визнати недійсним та скасувати рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок» (код ЄДРПОУ 23148478) від 30.06.2024 в частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), зі складу членів Садівничого товариства «Світанок».

Позовні вимоги обґрунтовано неповідомленням/неналежним повідомленням позивача про час, місце, дату засідання Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок», на якому було прийнято рішення про виключення позивача з членів Садівничого товариства «Світанок», що позбавило останнього права на участь в управлінні Товариством.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Світанок» про визнання недійсним та скасування рішення до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2146/26. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Відповідачу відповідно до ст. 251 ГПК України встановлено строк п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу відповідно до ст. 166 ГПК України встановлено строк п`ять днів з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив. Також відповідачу відповідно до ст. 167 ГПК України встановлено п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

03.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача Садівничого товариства «Світанок» - адвоката Хоміча Артема Анатолійовича до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 16220 від 03.07.2026).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що позовні вимоги не відповідають фактичним обставинам справи, змісту Статуту Садівничого товариства «Світанок», а також письмовим доказам, які надаються відповідачем до матеріалів справи. Так, позивач мав заборгованість перед Садівничим товариством «Світанок», був попереджений про її наявність та наслідки несплати, не погасив її до прийняття рішення від 30.06.2024, не повідомив Правління про зміну контактних даних, почав здійснювати оплату вже після прийняття рішення про виключення, а штрафні санкції у розмірі 5 000,00 грн, станом на дату подання відзиву, залишилися несплаченими. Зазначив, що відповідач не заперечує тієї обставини, що за Билинкою Ю.М. була закріплена земельна ділянка № НОМЕР_1 та те, що він мав статус члена Товариства. Водночас, зазначає, що сам факт членства у Садівничому товаристві «Світанок» означав не лише наявність у позивача прав, пов`язаних із користуванням земельною ділянкою та участю у діяльності Товариства, а й наявність обов`язків, передбачених Статутом, рішеннями органів управління Товариства та Законом України «Про кооперацію». Таким чином, обов`язок позивача зі сплати членських, цільових та інших обов`язкових платежів не був умовним, факультативним або таким, що залежав від фактичного перебування позивача на території земельної ділянки. Такий обов`язок випливав із самого факту членства у Садівничому товаристві «Світанок» та користування земельною ділянкою № 654. Посилання позивача на те, що після початку бойових дій він був змушений виїхати за межі України, не звільняло його від виконання Статуту Садівничого товариства «Світанок», не припиняло його членства у Товаристві, не скасовувало обов`язку зі сплати встановлених платежів та не усувало його обов`язку забезпечити належну комунікацію з Правлінням Товариства. Позивач, стверджуючи про своє перебування за межами України, не зазначає та не підтверджує належними доказами, що до прийняття рішення від 30.06.2024 він письмово повідомляв Правління Товариства про зміну адреси перебування, зміну номера телефону, необхідність направлення кореспонденції за іншою адресою або визначення іншої особи для отримання повідомлень від Товариства. Відповідач направляв кореспонденцію позивачу за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана адреса була документально ідентифікованою та відомою Товариству як адреса, пов`язана з позивачем і наявними щодо нього обліковими відомостями. Тому, направлення Товариством листів за вказаною адрсою позивача, свідчить про вчинення Товариством залежних від нього дій щодо повідомлення позивача. Також представник відповідача зазначив, що ще до прийняття рішення від 30.06.2024 Товариством було сформовано та направлено позивачу письмове попередження щодо наявної заборгованості за земельною ділянкою № 654. Так, листом Садівничого товариства «Світанок» від 14.04.2024 позивача було повідомлено про наявність заборгованості за всіма щорічними обов`язковими внесками за період з 01.01.2023 по 01.04.2024 в сумі 5 095,36 грн. У зазначеному листі від 14.04.2024 позивача також було попереджено, що у разі несплати заборгованості до 01.05.2024 та її непогашення згідно з рішенням Загальних зборів членів Товариства в особі уповноважених членів і засідання членів Правління, які мали відбутися 30.06.2024, його ділянка може бути відключена від мережі електропостачання Товариства, а питання щодо виключення його з членів Товариства та нарахування штрафних санкцій буде розглянуте у порядку та строки відповідно до положень Статуту. Таким чином, позивач був попереджений не лише про сам факт заборгованості, а й про можливі наслідки її несплати, у тому числі про розгляд питання щодо його членства на зборах 30.06.2024. У зв`язку з невиконанням позивачем вимог щодо погашення заборгованості після направлення письмового попередження від 14.04.2024, земельна ділянка № НОМЕР_1 була відключена від мережі електропостачання Садівничого товариства «Світанок». 30.06.2024 відбулися загальні збори членів Садівничого товариства «Світанок» в особі уповноважених членів, а також засідання членів Правління, що оформлено протоколом № 2. У цьому протоколі окремо відображено опрацювання питання щодо земельної ділянки № 654, а саме щодо виключення ОСОБА_1 із членів Товариства, нарахування штрафних санкцій у розмірі 5000,00 грн та надання трьох місяців до жовтня 2024 року для погашення всієї наявної заборгованості. Листом від 23.08.2024 № 23/08-12 позивача було повідомлено, що на загальних зборах членів Товариства в особі уповноважених членів, а також засіданні членів Правління від 30.06.2024 прийняте рішення щодо нарахування йому штрафних санкцій та виключення його з членів Товариства за порушення абз. 8 пункту 3.4.3 Статуту, загальна сума заборгованості з урахуванням штрафних санкцій складає 10 095,36 грн. Також повідомлено, що у разі невжиття заходів щодо погашення всієї суми заборгованості до 01.10.2024 земельна ділянка № 654, яка перебувала у користуванні позивача, переходить до цільового Фонду розвитку та використання земельних ресурсів Садівничого товариства «Світанок». Лист направлено позивачу разом із довідкою про нарахування членських внесків за земельною ділянкою № 654 рекомендованим поштовим відправленням засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта». Надалі, листом від 28.11.2024 № 28/11-05, Товариство повідомило позивача, що рішенням загальних зборів членів Садівничого товариства «Світанок» в особі уповноважених членів та засідання членів Правління від 30.06.2024 його було виключено з членів Товариства за порушення абз. 8 пункту 3.4.3 Статуту. Зазначений лист також було направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта». Отже, як зазначив представник відповідача, за викладених обставин рішення органів управління Садівничого товариства «Світанок» від 30.06.2024 в частині припинення членства ОСОБА_1 було прийняте у зв`язку з наявністю передбачених Статутом підстав, після проведення роботи з боржниками, з оформленням відповідного протоколу та з подальшим наданням позивачу можливості врегулювати ситуацію шляхом повного погашення заборгованості з урахуванням штрафних санкцій.

06.07.2026 від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Рябовола Володимира Володимировича до суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 16352 від 06.07.2026).

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що позивач був виключений як учасник з Товариства з порушенням відповідної процедури, визначеної Статутом, зокрема, без попереднього повідомлення про застосування до нього такої санкції, а також за відсутності повідомлення про проведення засідання Правління та Загальних зборів, на яких таке питання буде вирішуватися, що свідчить про наявність порушених прав позивача як носія корпоративних прав. Позбавлення учасника Товариства можливості взяти участь у загальних зборах є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства. При цьому, позивач не був повідомлений належним чином про засідання Правління та Загальних зборів.

13.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача Садівничого товариства «Світанок» - адвоката Хоміча Артема Анатолійовича надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 17014 від 13.07.2026).

У запереченнях зазначено, що доводи сторони позивача у поданій відповіді на відзив є такими, що не спростовують фактичних обставин та доказів, викладених відповідачем у відповіді на відзив. Фактична позиція позивача у відповіді на відзив зводиться до твердження про те, що відповідач не надав доказів повідомлення позивача про засідання Правління та Загальних зборів. Додатково представником позивача до заперечень додано докази, які на його думку, безпосередньо стосуються спростування цього доводу, а саме: оголошення про проведення загальних зборів, фотофіксація розміщення зазначеного оголошення, а також копію письмового попередження із фотофіксацією його розміщення. Представник відповідача зазначив, що із оголошень вбачається, що вони були розміщені на інформаційних щитах Садівничого товариства «Світанок», а інформація про проведення зборів додатково продубльована у групі Viber «Мирне небо». Такі докази, на думку представника відповідача спростовують доводи позивача про відсутність повідомлення щодо наявності заборгованості та можливих наслідків її непогашення та проведення зборів 30.06.2024.

06.08.2026 в судовому засіданні на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 05.10.2026 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 05.10.2026 відповідач заперечував позовні вимоги повністю, у їх задоволенні просив відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.10.2026 просив відмовити в задоволенні позову.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 у 1995 році був прийнятий в члени Садівничого товариства «Світанок» та за ним було закріплено земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,06 га в постійне користування.

Відповідно до розрахункової книжки члена Садівничого товариства «Світанок» (сад № 654) та квитанцій ОСОБА_1 здійснював членські внески та інші обов`язкові платежі, в тому числі, за послуги електропостачання.

Відповідач не заперечував тієї обставини, що за ОСОБА_1 була закріплена земельна ділянка № НОМЕР_1 та він мав статус члена Товариства.

Як зазначає позивач, на вказаній земельній ділянці № НОМЕР_1 , загальною площею 0,06 га, за власний рахунок та своїми силами ним побудований садовий будинок.

Садівниче товариство «Світанок» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, запис внесено 03.02.1995.

Рішенням Загальних зборів Товариства, оформленого протоколом № 1 від 19.05.2019, затверджено чинну редакцію Статуту Садівничого товариства «Світанок» (далі - Статут).

Згідно із п. 1.1. Статуту, Садівниче Товариство «Світанок» є обслуговуючим кооперативом, який об`єднує громадян-власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом.

Відповідно до п. 1.2. Статуту, Товариство утворене та діє на засадах добровільності, рівноправності своїх членів, самоврядування, законності виборності та підзвітності керівних органів, гласності в роботі.

Положеннями п. 1.6. Статуту встановлено, що Товариство є юридичною особою з моменту його реєстрації згідно з чинним законодавством, має свою печатку, самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банківських установах. Може мати штамп з власним найменуванням, бланки зі своєю символікою, іншу атрибутику юридичної особи.

Згідно із п. 2.1. Статуту, основною метою діяльності Товариства є, зокрема, задоволення економічних, соціальних, інших потреб членів Товариства та захист їх законних прав та інтересів.

Членами товариства можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку, що на законних підставах користуються земельною ділянкою, розташованою на території Товариства, та які підтримують мету, завдання Товариства, визнають його Статут та сплачують вступні, членські, цільові та інші внески (п. 3.1 Статуту).

Положеннями п. 3.1.4., п. 3.1.5. Статуту визначено, що рішення про прийняття в члени Товариства приймається на засіданні Правління Товариства на підставі наданих особою документів відповідно до п. 3.1.1. цього Статуту та сплати нею всіх необхідних внесків, з подальшим затвердженням такого рішення на Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства. Підтвердженням членства в Товаристві є відповідний документ – членська книжка садовода.

Розділом ІІІ Статуту визначені Умови та порядок набуття і припинення членства. Права та обов`язки членів Товариства.

Відповідно до п. 3.3.17. Статуту, член товариства зобов`язаний сплачувати членські внески до 31 грудня поточного року. Дозволяється сплачувати членські внески частинами або у повному обсязі протягом поточного року, але не пізніше 31 грудня. Інші платежі (штрафні санкції, оплата послуг, що надаються товариством та інш.) здійснюються в строки та в порядку, затвердженому рішенням Правління. У разі неможливості оплати членських внесків протягом встановленого терміну з поважних причин (хвороба, тривале відрядження та інше), член товариства може звернутися до Правління з заявою про надання відстрочення платежу з обов`язковим наданням підтверджуючих документів.

Пунктом 3.3.26. Статуту визначено, що у разі невиконання членом Товариства рішень Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Товариства, Правління, вимог Статуту, а також несплати членських внесків протягом встановленого п. 3.3.17 терміну, цільових внесків, штрафних санкцій, він попереджається приписом Голови правління в порядку, передбаченому п. 3.3.19. цього Статуту про необхідність усунення наявних порушень та або сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій протягом 30 днів.

Відповідно до п. 3.3.19., п. 3.3.30. Статуту, Правління вручає письмове попередження (під розпис або шляхом розміщення такого попередження на будинку боржника з обов`язковою фотофіксацією такого розміщення, або надсилає рекомендованим листом з повідомлення за адресою, вказаною членом Товариства в заяві чи анкеті). Якщо протягом одного місяця з дати попередження порушення не усунуто або членські, цільові внески та штрафні санкції не сплачено, питання виноситься на Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства.

Застосування штрафних санкцій у розмірі вступного внеску у разі порушення членом Товариства термінів оплати передбачено пунктом 3.3.29 Статуту.

Пунктом 3.4.1 Статуту визначено, що членство в товаристві припиняється, зокрема, у випадку виключення з членів товариства.

Член Товариства може бути виключений з Товариства за рішенням Правління Товариства, при наявності однієї з нижче перерахованих підстав, зокрема, несплати членських внесків, інших обов`язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни, з наступним затвердженням рішення Правління Загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів товариства (п. 3.4.3. Статуту).

Голова Правління в письмовій формі попереджає члена Товариства про встановлення однієї з визначених підстав щодо можливості виключення його з членів Товариства та повідомляє про необхідність усунення встановлених порушень в місячний термін (п. 3.4.4. Статуту).

У разі ігнорування членом Товариства попередження в письмовій формі, Правління має повноваження відключати ділянку від електромережі до усунення порушень, зазначених у п. 3.4.3. цього Статуту, на що дається додатково місячний термін (п. 3.4.5 Статуту).

Якщо протягом двох місяців членом Товариства порушення не усунуто, Правлінням Товариства приймається рішення про виключення його з членів Товариства з подальшим затвердженням на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства, за попереднім повідомленням члена Товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання Правління. Неявка члена Товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення (п. 3.4.6. Статуту).

Рішення про виключення з членів Товариства приватного власника земельної ділянки не веде до втрати ним земельної ділянки. Стосунки такого власника з Товариством у подальшому будуються на договірних засадах відповідно до чинного законодавства України, даного Статуту (п. 3.4.7. Статуту).

Рішення Правління про виключенні з членів Товариства може бути оскаржене (п. 3.4.8. Статуту).

Згідно із п. 6.1. Статуту, органами управління Товариства є: 1) Вищий орган управління - Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства; 2) Виконавчий орган - Правління Товариства.

Згідно із п. 6.2.4. Статуту, Чергові Загальні збори членів Товариства скликаються правлінням або Головою Правління у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів члени Товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 30 днів до визначеного строку їх проведення.

Відповідно до п. 6.5.6. Статуту, до повноважень Правління Товариства відноситься, зокрема, прийняття попереднього рішення про членство у Товаристві, або виключення з членів Товариства, рішення на затвердження Загальних зборів (зборів уповноважених представників) членів Товариства, або прийняття рішення про залишення без розгляду заяви про членство у Товаристві.

Згідно з оспорюваним рішенням Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок» від 30.06.2024, оформленого протоколом № 2, ОСОБА_1 виключено з членів садового товариства за несплату членських та цільових внесків, інших обов`язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 з відповідною позовною заявою до Господарського суду Харківської області, якою позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок» від 30.06.2024 в частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 зі складу членів Садівничого товариства «Світанок».

В обґрунтування позовних вимог позивач та його представник посилаються на неповідомлення/неналежне повідомлення позивача про час, місце, дату засідання Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок», на якому було прийнято рішення про виключення позивача з членів Садівничого товариства «Світанок».

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Положеннями ч. 1 ст. 20 ГПУ України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом ст. 96-1 ЦК України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію», кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про кооперацію»).

Кооперація базується на таких основних принципах, зокрема, добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації (ст. 4 Закону України «Про кооперацію»).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про кооперацію», статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити відомості, зокрема, склад його засновників, умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про кооперацію» визначено, що основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Отже, право на звернення до суду з позовом щодо недійсності рішення загальних зборів мають учасники юридичної особи, які були учасниками на дату прийняття оспорюваного рішення відповідним органом управління.

Висновки щодо розмежування порушень які можуть бути підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств систематизовано у постанові корпоративної палати Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21, у якій зазначено таке: «Згідно з частиною першою статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Верховний Суд зазначає про те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, про що правильно зазначив місцевий господарський суд.

Згідно із ч. 5 ст. 98 ЦК України, рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Можливість оскарження учасником господарського товариства до суду рішення загальних зборів підтверджується і судовою практикою.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Разом із цим, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі № 915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі № 912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі № 914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 917/1523/21 та інших.

Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Водночас, Верховний Суд зазначає про те, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Також, Верховний Суд зазначає, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та /або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.

Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.

Наведене також узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

З огляду на викладене, для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГПК України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.

Разом із цим, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства».

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заявлено матеріально-правову вимогу про визнання недійсними та скасування рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок», яке відповідно до п. 1.1 Статуту є обслуговуючим кооперативом, від 30.06.2024 в частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , зі складу членів садівничого товариства. Вимога позивача обґрунтована тим, що він не був реально повідомлений про проведення засідань Правління та Загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених), незважаючи на те, що на цих засіданнях вирішувалися питання, пов`язані з позбавленням його членства у кооперативі, тобто безпосередньо стосувалися прав позивача.

Водночас, у своїх доводах позивач посилається, зокрема, і на те, що на закріпленій за ним земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 0,06 га, він за власний рахунок побудував садовий будинок.

На підтвердження наявності садового будинку на ділянці № 654 позивач надав фото будинку.

Між тим, суд відхиляє надані позивачем фото будинку як належний та допустимий доказ у розумінні статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 ГПК України, оскільки із фотознімків неможливо ідентифікувати наявний на них об`єкт як садовий будинок позивача, його місцезнаходження, а також достовірно встановити автора, час, місце зйомки тощо. Тому, на підставі такого доказу неможливо встановити обставини, що входять до предмету доказування.

Відтак, у даному випадку необхідно встановити відповідність вчинених відповідачем дій щодо прийняття рішення про виключення позивача з членів кооперативу в порядку встановленому в Статуті відповідача, а також чи були вжиті відповідачем заходи на реальне повідомлення позивача про дату час та місце проведення засідання Правління, а також Загальних зборів.

Так, як вже зазначалося текстом вище, нова редакція статуту Садівничого товариства «Світанок» затверджена рішенням Загальних зборів членів Садівничого товариства «Світанок», оформлена протоколом № 1 від 19.05.2019 (далі - Статут).

Садівниче товариство «Світанок» є обслуговуючим кооперативом, який об`єднує громадян-власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом (п. 1.1 Статуту).

Відповідно до положень п. 3.4.3. Статуту, член Товариства може бути виключений з Товариства за рішенням Правління Товариства, при наявності однієї з нижче перерахованих підстав з послідуючим затвердженням рішення Правління Загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів Товариства, зокрема, несплати членських та цільових внесків, інших обов`язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни.

Отже, вирішення питання про виключення з членів Товариства віднесено Статутом до компетенції Правління з подальшим затвердженням прийнятого Правлінням рішення на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства.

Згідно із п. 3.4.4 Статуту, голова Правління в письмовій формі попереджає члена Товариства про встановлення однієї з підстав, зокрема, несплати членських та цільових внесків, інших обов`язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни.

Пункт 3.4.4. Статуту кореспондується з іншими пунктами Статуту, а саме: відповідно до п. 3.3.26. Статуту Товариства у разі невиконання членом Товариства рішень Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Товариства, Правління, вимог Статуту, а також несплати членських внесків протягом встановленого п. 3.3.17. (до 31 грудня поточного року) терміну, цільових внесків, штрафних санкцій, він попереджається приписом Голови Правління в порядку, передбаченому п. 3.3.19. цього Статуту про необхідність усунення наявних порушень та або сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій протягом 30 днів.

Відповідно до п. 3.3.19., п. 3.3.30. Статуту, Правління вручає письмове попередження (під розпис або шляхом розміщення такого попередження на будинку боржника з обов`язковою фото фіксацією такого розміщення, або надсилає рекомендованим листом з повідомленням за адресою, вказаною членом Товариства в заяві чи анкеті). Якщо протягом одного місяця з дати попередження порушення не усунуто або членські, цільові внески та штрафні санкції не сплачено, питання виноситься на Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства.

Відповідно до п. 6.5.6 Статуту, до повноважень Правління Товариства належить прийняття попереднього рішення, зокрема, про виключення з членів Товариства. Якщо протягом двох місяців членом Товариства порушення не усунуто, Правлінням Товариства приймається рішення про виключення його з членів Товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства, за попереднім повідомленням члена Товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання Правління. Неявка члена Товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення (п. 3.4.6. Статуту).

Пунктом 6.2.4. Статуту визначено, що Чергові Загальні збори членів Товариства скликаються правлінням або Головою Правління у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів члени Товариства повинні бути повідомлені не пізніше як за 30 днів до визначеного строку їх проведення.

Отже, Статутом Садівничого товариства «Світанок» визначено такий алгоритм вирішення керівними органами Товариства питання про виключення з членів Товариства, порядок попередження члена Товариства про наявну заборгованість та повідомлення члена Товариства про місце і дату проведення засідання Правління, загальних зборів та час, який дається члену Товариства на усунення порушень та або сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій.

Виходячи з положень Статуту, після прострочення виконання зобов`язання зі сплати членських внесків, для виключення позивача з членів Товариства підлягали вчиненню такі дії: 1) попередження головою Правління члена Товариства про необхідність сплати всіх внесків та штрафних санкцій; 2) прийняття Правлінням Товариства рішення про виключення з членів Товариства; 3) затвердження на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства рішення Правління Товариства про виключення з членів Товариства.

Однак, за твердженнями позивача та його представника, всупереч вимог Статуту, усі перелічені вище дії відповідачем не були виконані. У порушення п. 3.4.6. Статуту Правлінням належним чином не повідомлено позивача як члена Товариства (не менше ніж за 30 днів про місце і дату проведення засідання правління) про місце і дату проведення засідання Правління, на якому було прийнято рішення про виключення позивача з членів Садівничого товариства «Світанок». У порушення п. 6.5.6. Статуту Правлінням попереднє рішення про виключення з членів Товариства не приймалось. У порушення вимог п. 6.2.4. Статуту належним чином не повідомлено позивача як члена Товариства про місце і дату проведення чергових Загальних Зборів (зборів уповноважених) членів Товариства (не пізніше ніж за 30 днів до визначеного строку їх проведення), на якому було прийнято остаточне рішення про виключення позивача із Садівничого товариства «Світанок» та яке відбулося 30.06.2024.

Так, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

У ст. 16 Закону України «Про кооперацію» вказано, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, з-поміж іншого, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Тобто, з наведеної норми вбачається, що рішення правління, зокрема, про припинення членства, підлягає обов`язковому погодженню, затвердженню вищим органом кооперативу - загальними зборами членів кооперативу. Лише після такого затвердження загальними зборами, рішення правління (зокрема про припинення членства) набуває юридичної сили (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 915/1552/21).

Отже, членство у кооперативі може бути припинено на підставі статті 13 Закону України «Про кооперацію», зокрема, у разі підтвердження факту несплати членом кооперативу внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу, та наявності у статуті кооперативу положень, що наявність цієї умови є підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення з кооперативу (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 904/4718/21).

У постанові від 28.09.2022 у справі № 918/638/21 Верховний Суд зазначив про необґрунтованість висновку апеляційного суду щодо автоматичного припинення участі у кооперативі у зв`язку із настанням певної обставини, безвідносно до наявності чи відсутності відповідного рішення зборів його членів, про що свідчить стаття 15 Закону «Про кооперацію», відповідно до якої до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Так, відповідно до тверджень відповідача, Садівничим товариством «Світанок» направлялося на адресу позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 повідомлення № 14-04-36 від 14.04.2024, в якому зазначено про наявну заборгованість позивача за період з 01.01.2023 по 01.04.2024, необхідність її погашення у строк до 01.05.2024, та зазначено, що у разі не сплати заборгованості питання щодо виключення позивача з членів Товариства буде розглянуте на Зборах 30.06.2024.

Між тим, як встановлено судом, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту направлення відповідачем на адресу позивача зазначеного повідомлення від 14.04.2024.

Разом із цим, відповідно до п. 3.4.6 Статуту, якщо протягом двох місяців членом Товариства порушення не усунуто, Правлінням Товариства приймається рішення про виключення його з членів Товариства з подальшим затвердженням на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства за попереднім повідомленням члена Товариства не менше ніж за 30 днів про місце і дату проведення засідання правління. Неявка члена Товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення.

Відповідно до п. 3.3.30 Статуту, якщо протягом одного місяця з дати попередження порушення не усунуто або членські, цільові внески та штрафні санкції не сплачено, питання виноситься на Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства.

Водночас, слід зазначити, що Закон України «Про кооперацію» та статут відповідача не містять особливих вимог щодо форми та способу повідомлення членів кооперативу про проведення засідання правління та загальних зборів. У такому разі відповідач, повинен вжити всіх розумних заходів, які б забезпечували реальне повідомлення членів кооперативу про засідання правління та загальні збори, особливо у випадку, коли на розгляд цих органів винесені питання, які безпосередньо зачіпають права конкретного члена кооперативу. Обраний відповідачем спосіб повідомлення повинен забезпечити реальне повідомлення члена кооперативу і не бути лише формальним. У випадку заперечення членом кооперативу факту повідомлення його про проведення засідання правління та загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

На підтвердження повідомлення позивача про день, час та місце проведення засідання Правління та Загальних зборів на якому було вирішено питання щодо виключення його із членів Товариства, відповідачем долучено до матеріалів справи копію оголошення, в якому повідомляється про те, що 30.06.2024 о 14:00 годині на Олексіївському пляжі буде розглядатися питання, зокрема, про виключення членів Товариства, які мають заборгованість по обов`язковим внескам більше одного року, у тому числі за ділянкою № НОМЕР_1 . В оголошенні вказується, що воно розміщено на інформаційних дошках та продубльовано в групі Viber «Мирне небо».

Однак, суд звертає увагу, що з наданих фотознімків оголошення неможливо перевірити та встановити місце розміщення оголошення про майбутні збори, коли саме зроблені такі фото підтвердження нібито розміщеного оголошення тощо. Тому, з такого оголошення неможливо встановити чи дотримано Правлінням Садівниче товариство «Світанок» 30 денний термін доведення до відома членів Товариства інформації про проведення загальних зборів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що із наданих відповідачем копій оголошень та письмових попереджень, розміщення яких нібито здійснено на інформаційних щитах під фотофіксацію, неможливо ідентифікувати місце та дату їх розміщення, а такі докази в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог, надані стороною відповідача лише 13.07.2026.

Також, слід звернути увагу на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09.01.2025 у справі № 922/5162/23: «Розміщення відповідачем повідомлення про засідання правління та загальні збори на дошці оголошень, не може бути доказом обізнаності позивачки про такі збори, адже застосування виключно такого способу не забезпечує належне інформування членів кооперативу, особливо в умовах військового стану, коли велика кількість громадян України змушена була виїхати за її межі особливо з областей, які знаходяться в безпосередній близькості до лінії фронту та піддаються масованим обстрілам, у тому числі Харківської області, та враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій обставин перебування позивачки за межами України».

Щодо доводів відповідача про те, що Товариство запросило позивача на засідання Правління через засоби зв`язку групи Viber «Мирне небо», суд зазначає таке.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber, що досліджені судами у їх сукупності з надання їм належної правової оцінки, є належними та допустимими доказами.

Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення позивача про запрошення на засідання Правління та надсилання Товариством ОСОБА_1 будь-яких повідомлень у зазначеній відповідачем групі Viber.

Також на підтвердження своїх доводів, відповідачем до суду надано заяви свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є членами Садівничого товариства «Світанок» та користувачами земельних ділянок, в яких вказані особи підтверджують про те, що інформація про необхідність погашення заборгованості доводилася до садоводів різними способами, зокрема, шляхом оголошень, усного інформування, телефонного зв`язку, повідомлень або під час спілкування між членами Товариства. Такі питання не були приховані для членів Садівничого товариства «Світанок» та обговорювалися у звичайному порядку діяльності Товариства, а також те, що 30.06.2024 у Садівничому товаристві «Світанок» проводилися збори/організаційні заходи, під час яких розглядалися питання щодо членів Товариства, які мали заборгованість зі сплати встановлених внесків. Зазначені питання стосувалися загальної ситуації з боржниками у Товаристві, а не лише однієї особи.

Однак, суд не приймає вказані заяви свідків, як належний доказ на підтвердження обставин щодо відповідного повідомлення позивача ОСОБА_1 про засідання Правління та проведення Загальних зборів, оскільки викладені в заявах обставини не містять інформації про способи оповіщення ОСОБА_1 , не підтверджені жодними іншими доказами, зокрема, роздруківкою телефонних двінків, скрін-шотом з телефону, тощо. Водночас, суд звертає увагу, що викладені в заявах обставини, заявлені членами Садівничого товариства «Світанок» є абсолютно ідентичними за змістом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не підтверджено обставин щодо належного повідомлення позивача ОСОБА_1 про проведення засідання Правління та проведення Загальних зборів.

Також, як встановлено судом, у матеріалах справи відсутнє попереднє рішення Правління про виключення позивача з членів Товариства.

Втім, як свідчать матеріали справи, засідання Правління на якому було вирішено питання щодо виключення позивача із членів кооперативу та Загальні збори кооперативу проведені в один день та оформлені протоколом № 2 від 30.06.2024.

За таких обставин, відповідачем було порушено вимоги порядку та строків вчинення кожної з дій, визначених п. 3.4.6., п. 6.2.4., п. 6.5.6. Статуту Садівничого товариства «Світанок».

З огляду на викладене, суд погоджується з тим, що виключення учасника з Товариства з порушенням відповідної процедури, визначеної Статутом, зокрема, без попереднього повідомлення учасника про застосування до нього такої санкції, а також за відсутності доказів щодо повідомлення такого учасника про проведення засідання Правління та Загальних зборів, на яких таке питання буде вирішуватися, однозначно свідчить про наявність порушених прав позивача у спірних правовідносинах.

Доводи відповідача про обізнаність ОСОБА_1 щодо розгляду питання про його членство у Товаристві на засіданні Правління та Загальних зборів 30.06.2024 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та спростовуються дослідженими у справі доказами.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів відсутності саме без поважних причин ОСОБА_1 , як члена Товариства, на засіданні Правління та Загальних зборів 30.06.2024, що надавало би можливість не зупиняти обговорення і вирішення питання про його виключення (п. 3.4.6. Статуту).

Також, недоведеним з боку відповідача залишається і той факт, що ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд питання щодо його членства у Товаристві на засіданні Правління та Загальних зборів 30.06.2024 телефонним зв`язком, та відповідно, що він відповідав на телефонні дзвінки або протилежне, як це вбачається з рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок» від 30.06.2024. Матеріали справи доказів такого повідомлення не містять.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем не підтверджено жодними доказами обставин щодо реального та належного повідомлення позивача про проведення засідання Правління та проведення Загальних зборів Садівничого товариства «Світанок».

Водночас, під час вирішення спору в частині визнання недійсним та скасування рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок» від 30.06.2024, у частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , зі складу членів Садівничого товариства «Світанок», суд враховує, що за своєю правовою суттю такі вимоги як визнання рішення недійсним та його скасування є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю в часі дії такого акта.

Так, у разі визнання акта недійсним у суду немає потреби скасовувати його, оскільки визнання його недійсним означає, що він не породив правових наслідків із дня його вчинення. Скасування ж акта означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2025 у справі № 922/5162/23 зазначив, що «в резолютивній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції задовольнив фактично альтернативні вимоги щодо визнання рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок» від 01.07.2023, частково недійсним та одночасне його скасування, тоді як резолютивна частина рішення не повинна викладатися альтернативно.».

Подібний правовий підхід застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.09.2022 у справі № 909/298/21, від 10.04.2025 у справі № 910/14396/22.

Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині вимоги про визнання недійсним рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок» від 30.06.2024, у частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 зі складу членів Садівничого товариства «Світанок», а в частині його скасування – задоволенню не підлягають.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Суд також зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наслідком розгляду цієї справи, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, та з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 3328,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Вимога про відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу позивачем у позовній заяві не заявлена.

Між тим, у тексті позовної заяви позивач зазначив попередній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести.

Також, в судовому засіданні представником позивача повідомлено суд про те, що по цій справі позивачем будуть подані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в п`ятиденний строк з моменту ухвалення судом рішення.

Отже, позивач, у розумінні ч. 8 ст. 129 ГПК України, зробив про це відповідну заяву.

Зважаючи на зазначене, при ухваленні судом цього рішення, питання про відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не вирішується.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок» (код ЄДРПОУ 23148478) від 30.06.2024, у частині виключення користувача земельної ділянки № 654 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зі складу членів Садівничого товариства «Світанок».

Стягнути із Садівничого товариства «Світанок» (62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка, код ЄДРПОУ 23148478) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 3328,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Садівниче товариство «Світанок» (код ЄДРПОУ 23148478, 62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка).

Повне рішення складено "14" жовтня 2026 р.

СуддяА.М. Буракова