Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №587/5217/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №587/5217/25Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М.

Номер провадження 33/816/1082/26Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання – Кислої Ю. М., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Осмоловського В. А., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Сумського районного суду Сумської області від 06 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , інструктор автошколи

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 06 березня 2026 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 10 жовтня 2025 року о 13 год 45 хв Ад 0-191512 Суми –Старе село Сумського району, Сумської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen golf д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкотест Драгер 6840», проба позитивна 0,77 проміле, з результатом був не згодний. Огляд проводився в найближчому закладі охорони здоров`я КНП СОР ОКМЦСНЗ, що підтверджується висновком лікаря нарколога ОКМЦСНЗ 3490 від 15 жовтня 2025 року. Від подальшого керування був відсторонений. Зафіксовано на відеореєстратор, чим порушив п. 2.9А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 06 березня 2026 року, справу закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не були дотримані вимоги ст.ст. 7, 8, 245, 251, 252, 254, 256, 266, 280, 283 КУпАП, постанова постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також апелянт вказує, що протокол складений в порушення вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки правопорушення відбулося 10 жовтня 2025 року, а сам протокол було складено 01 листопада 2025 року.

Окрім цього апелянт зазначає, що матеріали справи не містять прямих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тобто відсутні докази того, що останній є суб`єктом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Осмоловського В. А., які вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 500561 від 01 листопада 2025 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння – 0,77 % з результатами якого ОСОБА_1 не згодний;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував у в стані алкогольного сп`яніння;

- рапортом інспектора взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Гончаренка В. В. від 01 листопада 2025 року відповідно до якого останній доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння;

- розпискою від 10 жовтня 2025 року, яка складена та підписана власноруч ОСОБА_2 , про те, що остання забирає транспортним засіб з місця зупинки;

-довідкою про надання інформації з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 , від 18 березня 2015 року;

- долученим до протоколу відеозаписом.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо висловлювань ОСОБА_1 про незгоду з прийнятим судовим рішенням, апелянт лише перелічує статті закону, які, на його думку, було порушено суддею суду першої інстанції, а саме, ст.ст. 7, 8, 245, 251, 252, 254, 256, 266, 280, 283КУпАП і взагалі не зазначає, що саме свідчить про те, що при розгляді даної справи не було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано всі її обставини, та у зв`язку з чим висновок про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є помилковим. Тобто, обґрунтованих доводів, які б вказували на безпідставності складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та незаконність притягнення останнього до адміністративної відповідальності, апелянтом не наведено, і обставин, які б слугували підставою для закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, про що він просить в у поданій апеляційній скарзі, під час апеляційного перегляду даної справи встановлено не було.

Посилання апелянта про те, що протокол складений в порушення вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки правопорушення відбулося 10 жовтня 2025 року, а сам протокол було складено 01 листопада 2025 року. Апеляційний суд спростовує зазначене, оскільки з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 був не згодний, виникла необхідність проїхати до найближчого медичного закладу на освідування, на що останній погодився. Позаяк поліцейські могли визначити наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП лише після отримання висновку, яким було підтверджено що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, а тому складання протоколу 01 листопада 2025 року не свідчить про порушення визначених ст. 254 КУпАП строків, так як він був складений після проведення всіх необхідних досліджень.

Доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять прямих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Апеляційний суд зазначає наступне, відсутність на відеозаписі безпосереднього моменту руху автомобіля або самого моменту його зупинки не є підставою для визнання відеозапису недопустимим доказом і не спростовує факту керування транспортним засобом, оскільки цей факт підтверджується іншими доказами у справі в їх сукупності. Закон не вимагає, щоб факт керування транспортним засобом у кожному випадку підтверджувався виключно відеозаписом моменту руху транспортного засобу.

Відповідно, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 06 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.