Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №591/9752/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/9752/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/1563/26Суддя-доповідач Басова В. І.

Категорія 164 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В.І., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми його апеляційну скаргу на постанову судді Зарічного районного суду м Суми від 08.09.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Зарічного районного суду м Суми від 08.09.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП за те, що 07.08.2026 о 01-20 год. в м. Суми, по вул. Харківська в районі будинку 3 було зупинено т/з Wolksvagen Jetta, д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який надавав послуги з перевезення пасажирів в режимі таксі без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження такого виду діяльності, чим порушив п. 24 ст. 7 та ст. 20 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою та просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення у його діях.

В обґрунтовування апеляційних вимог посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.

Матеріали справи не містять достатніх доказів того, що апелянт систематично здійснював господарську діяльність з метою отримання прибутку, отримував кошти за перевезення пасажирів або фактично надавав послуги таксі. Насправді він безоплатно підвозив особу, не отримуючи за це жодної грошової винагороди, та діяв на волонтерських засадах.

Протокол серії ВАД № 845706 не містить відомостей про особу, яку він нібито перевозив за плату, зокрема її анкетних даних, а також належних відомостей про свідка, на показання якого посилається поліцейський. Крім того, матеріали справи не підтверджують факту отримання ним оплати за перевезення.

Поліцейським не надано належних доказів того, що транспортний засіб відповідав законодавчому визначенню таксі, передбаченому ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема був обладнаний відповідними розпізнавальними засобами. Сам факт перебування пасажира в автомобілі не доводить надання платних послуг таксі.

Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки письмовим запереченням, поданим до судового засідання 08.09.2026, та не забезпечив повного й об`єктивного з`ясування обставин справи, чим порушив вимоги статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній. Просив скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення у його діях.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Апеляційним переглядом встановлено, що в порушення зазначених вимог закону судом першої інстанції належним чином не були з`ясовані обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки викладені в постанові висновки суду та відомості не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

При цьому, об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Господарська діяльність, у свою чергу, це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За змістом положень ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою КМУ від 02.12.2015 № 1001, господарська діяльність може провадитись частково за такими видами: 1) внутрішні перевезення пасажирів на таксі; 2) внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; 3) внутрішні перевезення пасажирів автобусами; 4) внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями; 5) міжнародні перевезення пасажирів на таксі; 6) міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; 7) міжнародні перевезення пасажирів автобусами; 8) міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями; 9) міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів).

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про автомобільний транспорт" ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види робіт: надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з внутрішніх перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з міжнародних перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Як вбачається з оскарженої постанови, суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, послався як на докази його винуватості на протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 845706 від 07.08.2026 ОСОБА_1 поставлено у провину те, що 07.08.2026 о 01 год 20 хв в м. Суми по вул. Харківська в районі будинку 3 було зупинено т.з. Wolksvagen Jetta, д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який надавав послуги з перевезення пасажирів в режимі таксі без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження такого виду діяльності, чим порушив п. 24 ст. 7 та ст. 20 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», чим порушив вимоги ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено точних обставин вчинення адміністративного правопорушення, не вказано, яким чином ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, де, кому та коли надавав послуги з перевезення, як часто здійснював перевезення (пояснення свідків, в тому числі пасажирів та ін.).

У даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, оскільки господарська діяльність обов`язково має тривалий, а не одноразовий характер, всі встановлені окремі факти такої діяльності у своїй сукупності мають підтверджувати самостійний, ініціативний і систематичний її характер, адже ці ознаки є обов`язковими для висновку про здійснення господарської діяльності.

При цьому, для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП слід обов`язково встановити, чи здійснювалась ним господарська діяльність, яка підлягає ліцензуванню.

Також, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів а також отримання від здійснення виду діяльності доходу.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту того, що дії ОСОБА_1 щодо перевезення пасажирів (таксі), не будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець та без отримання відповідної ліцензії на провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, мали систематичний характер, зокрема не надано доказів того, що ОСОБА_1 регулярно здійснював перевезення пасажирів та отримував дохід від надання таких послуг. Фактично матеріалами справи підтверджується лише одноразове надання ним відповідної послуги перевезення.

Виходячи із викладеного апеляційний суд вважає, що підстав для оцінки діяльності ОСОБА_1 як систематичної, з метою одержання прибутку, тобто, господарської в розумінні статей 3, 42 ГК України, немає, оскільки належних та допустимих доказів цих обставин суду не надано.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

При цьому, враховуючи, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які були встановлені органом, який склав протокол, та для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, на суд не може бути покладена функція фактично збільшення об`єму обвинувачення, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності, та зважаючи на повноваження апеляційного суду, який не вправі встановлювати такі обставини, які не знайшли свого відображення у відповідних процесуальних документах органу, що складав протокол, оскільки наведені порушення закону, які допущені органом, який склав протокол, є істотними і перешкоджають провадженню у справі, та не можуть бути усунені при судовому розгляді апеляційним судом, постанова суду підлягає скасуванню.

За вище викладених обставин, апеляційний суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не доводять наявність в діях ОСОБА_1 вини, а отже, й складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП , а доводи апеляційної скарги щодо цього є обґрунтованими.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. З цих підстав апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 294, 295 КпАП України,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Зарічного районного суду м Суми від 08 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяБасова В. І.