Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №591/7026/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/7026/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.

Номер провадження 33/816/1523/26Суддя-доповідач Басова В. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В.І., з участю секретаря судового засідання - Кислої Ю.М., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Берестовської С.О. (в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми, апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Берестовської Світлани Олександрівни на постанову судді Зарічного районного суду м.Суми від 18 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

встановила:

Постановою судді Зарічного районного суду м.Суми від 18.08.2026 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за те, що 06 червня 2026 року о 23 год 39 хв він керував транспортним засобом – автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Суми по вул. Героїв Крут з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку на місці зупинки транспортного заходу та в найближчому закладі охорони здоров`я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Берестовська С.О. в інтересах ОСОБА_1 , звернулась з апеляційною скаргою, посилається на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, такою, що ухвалена із порушенням норм процесуального права, а отже такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтовування апеляційних вимог зазначає, що працівники поліції повідомляли різні підстави зупинки автомобіля, а суд першої інстанції визнав її правомірною з огляду на комендантську годину, хоча така підстава, за твердженням захисту, не була наведена поліцейським під час зупинки. На думку апелянта, це суперечить статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» та принципу законності, закріпленому у статті 7 КУпАП.

ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан сп`яніння, а просив дочекатися прибуття адвоката для отримання правничої допомоги, неодноразово заявляючи про готовність пройти огляд після консультації. Зазначає, що складання протоколу менш ніж через 40 хвилин після зупинки не свідчить про зловживання правом на захист.

Посилання працівників поліції на запах алкоголю із салону автомобіля не є передбаченою законодавством ознакою алкогольного сп`яніння водія, а тому не могло бути достатньою підставою для вимоги пройти огляд.

Суд першої інстанції, самостійно обґрунтувавши правомірність зупинки транспортного засобу іншими обставинами, ніж ті, які повідомили працівники поліції, фактично перебрав на себе функцію обвинувачення, порушивши принципи змагальності та неупередженості, гарантовані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Докази, отримані внаслідок незаконної зупинки транспортного засобу, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Захисник звертає увагу на перебування ОСОБА_1 у російському полоні протягом 872 днів та пережите ним жорстоке поводження, пояснюючи цим його підвищену потребу в правничій допомозі та необхідність обережної оцінки його поведінки під час спілкування з поліцейськими.

В судовому засіданні захисник Берестовська С.О. апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених у ній. Просила скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення у діях її підзахисного.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.

Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція) ознаками алкогольного сп`яніння є, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря- фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, алкогольного сп`яніння, згідно із ознаками такого стану.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Зарічного районного суду м.Суми від 18.08.2026 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові водія транспортного засобу від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних і допустимих доказах, яким суд надав оцінку відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685994 від 07.06.2026, у якому зафіксовано, що 06.06.2026 о 23 год 39 хв в м. Суми по вул Героїв Крут водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`янінні, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т.з та в найближчому закладі охорони здоров`я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» категорично відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд був проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 7510 ARLM-0299. Підпис ОСОБА_1 в акті відсутній;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.06.2026, згідно якого у ОСОБА_1 у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роту, поведінка, що не відповідає обстановці, огляд у закладі охорони здоров`я не проводився;

- відеозаписами з автомобіля патрульної машини та нагрудних камер поліцейських, переглянутими й апеляційним судом, з яких убачається, що 06 червня 2026 року о 23 годині 39 хвилин під час несення служби працівниками поліції було виявлено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . З метою зупинки транспортного засобу працівниками поліції було подано відповідний сигнал за допомогою звукового сигналу та проблискових маячків, після чого водій виконав законну вимогу про зупинку та зупинив керований ним транспортний засіб. Після зупинки працівник поліції звернувся до водія із запитаннями щодо його самопочуття та мети поїздки. ОСОБА_1 повідомив, що прямує додому. На вимогу працівника поліції водій пред`явив документи для перевірки. У ході подальшого спілкування працівник поліції запитав ОСОБА_1 про вживання алкогольних напоїв, на що останній відповів, що алкоголю не вживав. Водночас, за твердженням працівника поліції, під час спілкування з водієм було виявлено ознаки можливого алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю. У зв`язку із зазначеним працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Drager». Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 прямо не відмовлявся, однак попросив надати йому час для консультації з адвокатом. Працівники поліції повідомили водієві, що, на їхню думку, присутність адвоката на цьому етапі не є необхідною, оскільки вони мають намір роз`яснити порядок проведення огляду, а допомога адвоката може знадобитися під час розгляду справи. Після повторного запитання щодо проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager» або в найближчому закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 знову не заявив про відмову від проходження огляду, натомість наголосив на необхідності попередньої консультації з адвокатом. У зв`язку із цим працівники поліції надали йому час для телефонного дзвінка адвокату. Після спливу наданого часу працівники поліції повторно запропонували водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager». ОСОБА_1 попросив пред`явити документ, що підтверджує відповідність зазначеного спеціального технічного засобу встановленим вимогам. Працівники поліції пред`явили водієві відповідний сертифікат. На подальші запитання працівників поліції ОСОБА_1 продовжував зазначати, що не відмовляється від проходження огляду. Після демонстрації водієві запечатаного мундштука працівники поліції повторно запропонували пройти огляд, однак фактично огляд проведено не було. Надалі працівник поліції повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров`я. У відповідь водій зазначив, що не відмовляється від проходження огляду на місці зупинки, проте наполягав на необхідності консультації з адвокатом. Працівник поліції розцінив таку поведінку водія як пасивну відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, роз`яснив йому положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП і повідомив про намір скласти протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП у зв`язку з відмовою від проходження огляду. За результатами зазначених обставин стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП за фактом відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. На запитання ОСОБА_1 щодо причини зупинки транспортного засобу працівник поліції повідомив, що до них надійшла інформація про можливе перебування водія зазначеного транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння. Зі слів працівника поліції, така інформація ґрунтувалася, зокрема, на повідомленні екіпажу патрульної поліції, який перебував на автозаправній станції та оформлював матеріали за іншим правопорушенням. Як зазначив працівник поліції, під час перебування на вказаній автозаправній станції ОСОБА_1 підходив до працівників цього екіпажу, і під час спілкування з ним працівники поліції нібито відчули запах алкоголю. Працівник поліції запитав ОСОБА_1 , чи бажає він отримати копію протоколу, на що останній відповів ствердно. Після цього ОСОБА_1 почав звіряти два примірники протоколу та власноруч викладати письмові пояснення, однак надалі не вчинив дій, необхідних для завершення процедури вручення йому копії протоколу, зокрема не поставив підпису, що підтверджував би її отримання. У зв`язку з такою поведінкою працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що в разі неотримання копії протоколу на місці він матиме можливість отримати її у відповідному підрозділі поліції. Копію протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не отримав, що підтверджується дослідженим відеозаписом.

Відеозапис із нагрудних камер інспекторів поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і у відповідності до положень ст.251 КУпАП є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містить ознак монтажу чи інших недоліків, з нього достатньо повно убачаються детальні обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення, що цілком підставно було ураховано суддею першої інстанції при розгляді справи.

Доводи апелянта щодо неправомірності зупинки транспортного засобу не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки з відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомили про отримання інформації щодо можливого перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Така інформація за наявності відповідних фактичних обставин могла бути підставою для зупинки транспортного засобу відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Уточнення працівником поліції обставин отримання такої інформації не свідчить про незаконність зупинки.

Посилання апелянта на відсутність підстав для проведення огляду апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки «запах алкоголю з порожнини рота» водія прямо передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння як одна з ознак алкогольного сп`яніння. Тому за наявності такої ознаки працівники поліції мали законні підстави запропонувати водієві пройти відповідний огляд.

Доводи про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а лише наполягав на попередній консультації з адвокатом, необхідно оцінювати в сукупності з усіма обставинами, зафіксованими на відеозаписах. Як убачається з матеріалів справи, працівники поліції неодноразово пропонували водієві пройти огляд на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я, роз`яснювали відповідні вимоги та надали можливість скористатися телефоном для зв`язку із захисником. Проте огляд проведений не був. За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано оцінив поведінку водія в контексті виконання ним законної вимоги поліцейського, а не лише його окремих словесних заяв про готовність пройти огляд.

Посилання на перебування ОСОБА_1 у полоні та пережите ним жорстоке поводження заслуговують на увагу з огляду на необхідність поважати його особистість і право на правничу допомогу. Водночас наведені обставини не спростовують установлених судом фактів та не звільняють водія від обов`язку виконувати законні вимоги працівників поліції.

Не заслуговують на увагу й доводи про порушення принципу змагальності та неупередженості суду. Надання судом правової оцінки обставинам зупинки транспортного засобу та перевірка наявності передбачених законом підстав для дій поліцейських є складовими судового розгляду і не свідчать про перебирання функцій обвинувачення. Підстав вважати, що докази у справі є недопустимими внаслідок незаконних дій працівників поліції, апеляційним судом не встановлено.

Щодо невручення копії протоколу, то з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив бажання її отримати, після чого звіряв примірники та власноруч викладав пояснення, однак процедуру вручення не було завершено, зокрема підпис про отримання копії відсутній. Водночас сама по собі ця обставина, за відсутності доказів істотного обмеження права на захист, не є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Посилання апелянта на порушення принципу змагальності та вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не дають підстав для іншого висновку, оскільки суд першої інстанції дослідив надані докази та оцінив доводи сторони захисту. Незгода апелянта з оцінкою доказів сама по собі не свідчить про упередженість суду чи перебирання ним функцій обвинувачення.

Враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд вважає, що постанова Зарічного районного суду м. Суми від 18 серпня 2026 року ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законною й обґрунтованою, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлені.

Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно та об`єктивно дослідив матеріали справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у відмові водія транспортного засобу від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить захисник, встановлено не було. Невизнання своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд має право залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, або скасувати постанову повністю чи частково та ухвалити нову постанову, змінити її чи закрити провадження у справі.

Оцінивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам, а висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 294, 295 КпАП України,

постановила:

Апеляційну скаргу захисника Берестовської Світлани Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 18 серпня 2026 року залишити без задоволення, а постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 18 серпня 2026 року, без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяБасова В. І.