Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №522/13715/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1888/26

Номер справи місцевого суду: 522/13715/26

Головуючий у першій інстанції Русєва А. С.

Доповідач Шаньшина М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Шаньшиної М.В. за участю секретаря судового засідання – Губаря Д.В., захисника ОСОБА_1 – адвоката Садікова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу адвоката Садікова О.О. який діє в інтересах захисту ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.08.2026 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 коп.

Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 , 09.07.2026 року о 02:15 год. у м. Одеса, вул. Генуезька, 1-А, керував транспортним засобом «ВМW X5» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Alcotest Drager 7510», номер приладу ARLM-0414, номер тесту 1811, результат позитивний – 0.86 % проміле, чим ОСОБА_1 , порушив вимоги п./п. «а» 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

В апеляційній скарзі адвокат Садіков О.О., діючий в інтересах ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав:

- жодних доказів того, що ОСОБА_1 керував автотранспортним засобом матеріали справи не містять;

- відеозапис, наявний в матеріалах справи не може бути належним доказом, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначено посилань на технічний засіб, за допомогою якого він здійснений;

- розгляд справи судом першої інстанції відбувся не день, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, чим було порушено право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя;

- судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 є військовим, право порядним, про що також свідчить довідка про відсутність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, адвокат до апеляційної скарги надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначив, що ОСОБА_1 є військовим, участі у зв`язку із професією, в судовому засіданні першої інстанції не приймав, копію оскаржуваної постанови адвокат отримав лише 04.09.2026 року.

На підставі цього просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Садікова О.О., який підтримав апеляційну скаргу, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просив їх задовольнити; вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучені докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі та в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи; суд дійшов висновку про таке.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлено таке.

Згідно положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.

16.07.2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 для розгляду.

17.07.2026 року ОСОБА_1 на номер телефону: НОМЕР_2 отримав судову повістку про виклик у судове засідання, яке було призначене на 10.08.2026 року (а.с.10).

10.08.2026 року Приморським районним судом м. Одеси постановлено оскаржувану ухвалу.

31.08.2026 року адвокат Садіков О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

04.09.2026 року адвокат Садіков О.О. отримав копію постанови відносно ОСОБА_1 та ознайомився із матеріалами справи, про що наявна відповідна розписка (а.с.13).

09.09.2026 року подана апеляційна скарга.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити захиснику Садікову О.О., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя.

Щодо доводів про незаконність та необґрунтованість постанови місцевого суду, апеляційним судом встановлено таке.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів.

Що стосується доводів апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 та не у зазначену у протоколі дату, апеляційний суд вважає такі необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розподілена в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Русєвої А.С. 16.07.2026 року.

17.07.2026 року ОСОБА_1 на номер телефону: НОМЕР_2 отримав судову повістку про виклик у судове засідання, яке було призначене на 10.08.2026 року (а.с.10).

Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 був обізнаний про дату, час та місце судового засідання.

Із заявами, або клопотанням про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 до місцевого суду не звертався.

Водночас, в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначено, що його розгляд відбудеться у Приморському районному суді м. Одеси 08.08.2026 року.

Однак, 08.08.2026 року є вихідним днем (субота), а тому з об`єктивних причин розгляд матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності Приморським районним судом м. Одеси не призначався.

Апеляційний суд звертає увагу, що положеннями ч.1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції здійснив всі можливі заходи для забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до суду, проте останній не з`явившись до суду за викликом, до 08.08.2026 року не скористався своїм правом надати суду пояснення щодо фактичних обставин справи.

Також апеляційний суд наголошує, що в разі неможливості з об`єктивних причин прибути в судове засідання, ОСОБА_1 не був позбавлений права скористатись правовою допомогою адвоката для захисту його інтересів у суді, або звернутись до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що ним зроблено не було.

На переконання апеляційного суду, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та з урахуванням особливостей його професії, за умови звернення останнього із відповідним клопотанням про відкладення судового розгляду, судом першої інстанції таке не було б проігноровано та надано час для залучення захисника.

Водночас, жодної заяви чи клопотання від ОСОБА_1 на адресу Приморського районного суду м. Одеси останній не направляв та матеріали справи не містять.

Апеляційний суд звертає увагу, що положеннями ч.2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд розглянувши справу без його участі, порушив право останнього на доступ до правосуддя.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає такі необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 09.07.2026 року о 02:15 год. у м. Одеса, вул. Генуезька, 1-А, керував транспортним засобом «ВМW X5» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Alcotest Drager 7510», номер приладу ARLM-0414, номер тесту 1811, результат позитивний – 0.86 % проміле.

Зауважень чи застережень в протоколі ОСОБА_1 не зазначив.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучені наступні документи:

- роздруківка з приладу «Alcotest Drager 7510», номер приладу ARLM-0414, номер тесту 1811, результат позитивний – 0.86 % проміле;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого під час огляду ОСОБА_1 , були виявлені ознаки сп`яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та очей, результат огляду на стан сп`яніння – 0.86 % проміле;

- відеозапис з нагрудних реєстраторів працівників поліції.

Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується: вищезазначеними матеріалами (доказами).

Апеляційний суд вважає, що зібрані по справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Із переглянутих судом відеозаписів із нагрудної камери працівника поліції просліджується чітка послідовність подій, які відбувались 09.07.2026 року на вул. Генуезька у м. Одеса.

Зокрема, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що випив 3 келиха пива, згодом погодився на пропозицію та підвіз дівчат до «Аркадії» та, оскільки не було місця на парковці, проїхав коло та повернувся, де був зупинений працівниками поліції.

При цьому, факт керування автотранспортним засобом ОСОБА_1 не заперечавав.

Крім того, з відеозапису вбачається, що у зв`язку із виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер» та в медичному закладі, на що він погодився та пройшов тест на місці зупинки.

Також працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд дійшов переконання про необґрунтованість доводів апелянта про те, що матеріали справи не містять в собі доказів факту керування автотранспортним засобом.

Що стосується доводів адвоката про те, що відеозапис, наявний в матеріалах справи не може бути належним доказом, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначено посилань на технічний засіб, за допомогою якого він здійснений, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, у пункті 10 чітко зазначені номери технічних засобів відеозапису :474936 та 471833.

Водночас, на початку відеозапису, долученого до цього протоколу зазначений номер ID реєстратора (474936). При цьому під час запису та протягом відео у лівому нижньому куті відеофайлу зазначено саме ID реєстратора – 474936, що відповідає номеру реєстратора, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що даний доказ, у розумінні ст.251 КУпАП, є належним і допустимим.

Водночас, не зазначення саме номеру ID реєстратора в оскаржуваній постанові суду першої інстанції не може слугувати підставою для її скасування.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи відеозаписи, беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджують відомості викладені в протоколі та доводять факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд визнає докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними з огляду на те, що вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 09.07.2026 року, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Вищевказані докази, поза розумним сумнівом, доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП та в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Садікова О.О. - залишити без задоволення

Постанову Приморського районного суду м. Одесиі від 10.08.2026 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Шаньшина