Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №499/968/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1892/26

Номер справи місцевого суду: 499/968/26

Головуючий у першій інстанції Погорєлов І. В.

Доповідач Шаньшина М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Шаньшиної М.В. за участю секретаря судового засідання – Губаря Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іванівського районного суду Одеської області від 20.08.2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 коп.

Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 14.06.2026 року о 16:00 год. за адресою: вул. Армійська, буд. 2, с-ще Буялик Березівського району Одеської області керував транспортним засобом – електричним мопедом у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Алкотест Драгер 6820», результат якого 1,56 проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав:

- судом першої інстанції проігнорував вимоги КУпАП та розглянув справу без участі ОСОБА_1 ;

- оскаржувана постанова містить в собі недостовірні відомості щодо його огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Посилаючись на наведені доводи, просить скасувати постанову суду та направити матеріали справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційний розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За наведених обставин, з метою забезпечення розгляду справи в розумні строки, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

При цьому, апеляційний суд враховує, що положеннями ч.2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом

Згідно з ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

При прийнятті рішення апеляційний суд враховує, що одним із доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 є те, що місцевий розглянув справу без його участі, чим порушив його права, передбачені ст.268 КУпАП.

Оцінюючи вказані доводи апеляційний суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розподілена в провадження судді Іванівського районного суду Одеської області Погорєлова І.В. 24.06.2026 року.

Постановою Іванівського районного суду Одеської області від 23.07.2026 року матеріали справи були повернуті до ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області на доопрацювання.

05.08.2026 року протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду, зазначені матеріали після доопрацювання надійшли в провадження судді Погорєлова І.В.

07.08.2026 року о 10 годині 59 хвилин ОСОБА_1 отримано судову повістку у судове засідання суду першої інстанції на 20.08.2026 року (а.с.18).

Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся місцевим судом про дату, час та місце судового засідання.

Із заявами, або клопотанням про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 до місцевого суду не звертався.

Апеляційний суд звертає увагу, що положеннями ч.1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції здійснив всі можливі заходи для забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до суду, проте останній не з`явившись до суду за викликом не скористався своїм правом надати суду пояснення щодо фактичних обставин справи.

Також апеляційний суд наголошує, що в разі неможливості з об`єктивних причин прибути в судове засідання, ОСОБА_1 не був позбавлений права скористатись правовою допомогою адвоката для захисту його інтересів у суді, або звернутись до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що ним зроблено не було.

Апеляційний суд звертає увагу, що положеннями ч.2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, про обізнаність ОСОБА_1 про дату розгляду справи судом першої інстанції свідчить і те, що останній звернувся із апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження.

З огляду на викладене суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що місцевий суд розглянувши справу без його участі, порушив право останнього на доступ до правосуддя.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що той факт, що місцевий суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в кінцевому результаті, не вплинув на повноту судового розгляду та законність прийнятого судом рішення.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про викладення в оскаржуваній постанові недостовірних відомостей щодо його огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зі змісту ч.1 ст.130 КУпАП вбачається, що відповідальність за вказаною статтею передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.9а ПДР України встановлює, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали та долучені до справи докази, апеляційний суд вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 , підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що 14.06.2026 року о 16:00 год. за адресою: вул. Армійська, буд. 2, с-ще Буялик Березівського району Одеської області керував транспортним засобом – електричним мопедом у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Алкотест Драгер 6820», результат якого 1,56 проміле.

Також, в матеріалах справи наявні наступні докази: відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано обставини вчиненого адміністративного правопорушення, підтверджені суть правопорушення та описані установлені обставини у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме пояснення щодо керування транспортним засобом ОСОБА_1 , проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, результат якого виявився 1,39 проміле; тестування на алкоголь приладу «Алкотест Драгер 6820» від 14.06.2026 року № 581, результат якого 1,56 проміле; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 14.06.2026 року; акт огляду на стан сп`яніння; рапорт поліцейського ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, який зупинив ОСОБА_1 через небезпечне керування транспортним засобом.

Апеляційний суд вважає зазначення судом результатів тесту на вміст алкоголю у розмірі «1,39 проміле» - це є звичайною опискою, яку можливо виправити, шляхом постановлення відповідного судового рішення.

При цьому, на думку апеляційного суду, зазначення невірного результату тесту в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, не може бути беззаперечною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.

З огляду на наведені обставини, апеляційний суд вважає, що об`єктивних даних долучених до протоколу про адміністративне правопорушення достатньо для підтвердження факту вказаних в протоколі обставин.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи докази, беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджують викладені в протоколі обставини, що доводить наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Згідно з приписом п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги, - відсутні.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення

Постанову Іванівського районного суду Одеської області від 20.08.2026 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Шаньшина