Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №509/4737/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2607/26

Справа № 509/4737/24

Головуючий у першій інстанції Мишко В. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Комлевої О.С.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 – адвоката Дідуренко С.В.,

представника Білгород-Дністровської РДА – Волковинської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі ВКЗ, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 жовтня 2025 року повний текст якого складено 16 жовтня 2025 року та ухваленого під головуванням судді Мишка В.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Держави України в особі Державної казначейської служби України, в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної зловживанням цивільним правом,

встановив:

ОПИСОВА ЧАСТИНА.

КОТОКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

17.09.2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Держави України в особі Державної казначейської служби України, в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, та з врахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд:

- стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , Держави України в особі Державної казначейської служби України, в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, матеріальну шкоду у розмірі 172 017,00 грн.;

- стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , Держави України в особі Державної казначейської служби України в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн.;

- стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , Держави України в особі Державної казначейської служби України, в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, витрати на правову допомогу у розмірі 12 395,00 грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що у провадженні Малиновського районного суду м. Одеса тривалий час знаходилися матеріали кримінального провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016160480004298 від 07.10.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 України за кваліфікуючими ознаками - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам окремих громадян, за яким Позивач був визнаний потерпілим, а ОСОБА_1 повідомлено про підозру.

Згідно формулювання обвинувачення в обвинувальному акті кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , затвердженого прокурором Одеської місцевої прокуратури №1, він обвинувачується у тому, що «будучи головою Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, тобто службовою особою, яка здійснює функції представників влади, вчинив службовий злочин за наступних обставин.

До Білгород-Дністровської районної державної адміністрації 23 липня 2002 року на адресу голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Котова О.П. надійшла заява від ТОВ «База відпочинку «Сезон» (код ЄДРПОУ 31180072) про надання дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку на Будацькій Косі біля селища Затока для обслуговування бази відпочинку «Сезон», яка складена директором ТОВ «База відпочинку «Сезон» (код ЄДРПОУ 31180072) Мужичком А.М. з підписом останнього та печаткою ТОВ «База відпочинку «Сезон» (код ЄДРПОУ 31180072). Вказану заяву працівником загального відділу апарату державної адміністрації було зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції Білгород-Дністровської районної державної адміністрації 23 липня 2002 року за №40-19-952. У подальшому, вказану заяву працівниками загального відділу апарату держаної адміністрації було передано на розгляд за призначенням.

Так, на підставі вказаної заяви, не приймаючи до уваги те, що за дозволом на розробку проекту відведення земельної ділянки, розташованої на території Будацької Коси біля селища Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області звернулося ТОВ «База відпочинку «Сезон» (код ЄДРПОУ 31180072), 03 вересня 2002 року головою районної державної адміністрації Котовим О.П. винесено Розпорядження про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, розташованої на території Будацької Коси біля селища Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області для обслуговування бази відпочинку «Сезон», яка у вказаний період часу перебувала у власності держави - МПП «Сезон-1» №647/2002, яке було підготовлено начальником районного відділу земельних ресурсів Білгород-Дністровського району Одеської області Писароглом I.B. та завізовано заступником голови районної державної адміністрації Абловим В.Ф., заступником голови - керівником апарату районної державної адміністрації Ігумновим П.М. та начальником юридичного відділу райдержадміністрації Стопчанською І.Б.

Таким чином, головою Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Котовим О.П., через неналежне виконання своїх службових обов`язків та несумлінного ставлення до них винесено Розпорядження про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, розташованої на території Будацької Коси біля селища Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області для обслуговування бази відпочинку «Сезон» №647/2002 від 03 вересня 2002 року підприємству МПП «Сезон-1» (код ЄДРПОУ 26045218), яке не зверталося до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації з відповідною заявою, тим самим позбавивши такого права ТОВ «База відпочинку «Сезон» (код ЄДРПОУ 31180072), яке звернулося з відповідною заявою.

В подальшому, на підставі незаконно винесеного Розпорядження № 647/2002 від 03 вересня 2002 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, розташованої на території Будацької Коси біля селища Затока Білгород-Дністровського району Одеської області для обслуговування бази відпочинку «Сезон», яка у вказаний період часу перебувала у власності держави - МПП «Сезон-1» (код ЄДРПОУ 26045218) та розробленого проекту відведення земельної ділянки, замовником якого виступило МПП «Сезон-1», головою Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Котовим О.П. 08 жовтня 2002 року винесено Розпорядження «Про надання МПП «Сезон-1» у довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років земельної ділянки, розташованої на Будацькій Косі Білгород-Дністровського району Одеської області біля селища Затока, для обслуговування бази відпочинку «Сезон» №787/2002 та укладено Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 20 грудня 2002 року, згідно якого Білгород-Дністровська районна адміністрація Одеської області, в особі голови Котова О.П., виступила орендодавцем, а МПП «Сезон-1» (код ЄДРПОУ 26045218), в особі директора Мужичка А.М. - орендарем, відносно земельної ділянки, розташованої на Будацькій Косі Білгород-Дністровського району Одеської області біля селища Затока.

В подальшому, у 2003 році, з метою укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої на території Будацької Коси біля селища Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області звернулося МПП «Сезон-1» (код ЄДРПОУ 26045218), в особі директора - Мужичка А.М. із відповідною заявою №40-19-1399 від 02.10.2003. Так, за результатами розгляду вказаної заяви, на адресу ОСОБА_3 , відповідно до ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України за підписом голови Котова О.П. направлено лист-запит №40-19-1349/1972 від 08.10.2003, щодо надання на адресу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації договору купівлі-продажу бази відпочинку, що є власністю МПП «Сезон-1» (код ЄДРПОУ 26045218), складений начальником юридичного департаменту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Стопчанською І.Б. У відповідь на вказаний лист-запит голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Котова О.П. щодо надання правовстановлюючого документу на об`єкти нерухомості, розташованих на земельній ділянці, ОСОБА_3 надав до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації завідомо підроблену копію Договору купівлі-продажу будівель і споруд бази відпочинку «Сезон», розташованої на курорті Затока, на Будацькій Косі, Білгород-Дністровського району, Одеської області від 07.02.2001 серії АВО 952594 (примірник покупця ОСОБА_3 ) відповідно до якого, покупцем вказаних споруд є ОСОБА_3 .

Однак, 13.06.2002 в Білгород-Дністровському МБТІ за № 1-21, на підставі договору на надання послуг на договірній основі від 13.06.2002 в рамках замовлення №1575 були зареєстровані договір купівлі-продажу, відповідно до якого Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Суворова, в особі голови ОСОБА_4 є продавцем, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є покупцями в рівних частках будівель і споруд бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої на курорті Затока, на Будацькій Косі, Білгород-Дністровського району, Одеської області від 07.02.2001 та 1/2 частка права власності на вказані в договорі об`єкти нерухомого майна.

Так, в порушення вимог п. 3 ч. 5 Положення про Білгород-Дністровський районний відділ земельних ресурсів від 01 квітня 2003 року та ч. 2 ст. 127 ЗК України, начальником Білгород-Дністровського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_5 , незважаючи на те, що власниками об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці, розташованій за адресою: с. Затока, на Будацькій Косі, Білгород-Дністровського району, Одеської області є фізичні особи, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , складено висновок про надання дозволу на складання Договору купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої на курорті Затока, на Будацькій Косі, Білгород-Дністровського району, Одеської області МПП «Сезон-1» (код ЄДРПОУ 26045218), тобто юридичній особі, яка не є власником споруд, розташованих на вказаній земельній ділянці, а отже відповідно до ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України не має права на викуп земельної ділянки.

У подальшому, на підставі вказаного висновку та розпорядження голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Котова О.П. №830/2004 від 01.07.2004 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення та затвердження її вартості», 12.07.2004 між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією, в особі голови Котова О.П. та МПП «Сезон-1» (код ЄДРПОУ 26045218), в особі директора ОСОБА_3 , укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою: Будацька Коса Білгород-Дністровського району Одеської області, біля с. Затоки.

Враховуючи викладене, у липні 2004 року, перебуваючи у приміщенні Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова, 24, відповідач ОСОБА_1 , обіймаючи посаду голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, виніс Розпорядження №830/2004 від 01.07.2004 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення та затвердження її вартості», розташованої на території Будацької Коси, біля селища Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області, для обслуговування бази відпочинку «Сезон» підприємству МПП «Сезон-1» (код ЄДРПОУ 26045218, яке не є власником об`єктів нерухомого майна, розташованих на вказаній земельній ділянці, а отже не мало відповідного права, що в подальшому стало підставою для незаконного відчуження вказаної земельної ділянки, вартість якої відповідно до Звіту про грошову оцінку землі від 13.04.2004, складеного ТОВ «Регіональне агентство оцінки» склала 172 017 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує (неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на 2004 рік, тобто спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам окремих громадян, а саме ОСОБА_2 .

Позивач також заявив, що у зв`язку із порушенням його конституційних прав, йому було завдано моральної шкоди, яка полягає в порушенні нормальних життєвих стосунків, нанесенні шкоди його діловій репутації, різкому погіршенні стану його здоров`я та умов життя не тільки його, а й і усіх членів його родини, розриві відносин з багатьма людьми.

З огляду на характер та обсяг, заподіяних позивачу, незаконними діями ОСОБА_1 моральних страждань, їх тривалість, стан здоров`я, істотність вимушених змін у життєвих і трудових стосунках, часу й зусиль, необхідних для їх відновлення, завдану моральну шкоду позивач оцінив в 500 000 грн., оскільки покращення його морального, фізичного і психічного стану потребує значних матеріальних коштів.

КОРОТКОИЙ ЗМІСТ ЗУСТРІЧНОГО ПОЗОВУ.

28.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, заподіяної зловживанням цивільним правом у розмірі 500 000,00 грн., та понесені судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 80 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору за зустрічним позовом ОСОБА_1 зазначив, що дії позивача за первісним позовом, окрім зловживання процесуальними правами, містять усі ознаки зловживання матеріальними, тобто цивільними правами, на шкоду стороні процесу ОСОБА_1 . Вже протягом десяти років ОСОБА_7 , не зважаючи на встановлені судами обставини, які виключають порушення його прав діями Білгород-Дністровської РДА Одеської області, в особі голови ОСОБА_1 , продовжує висувати останньому якісь нічим не підтверджені претензії. За цей проміж часу ОСОБА_1 , що мав вади серця, став інвалідом ІІ групи, оскільки психологічний тиск від юридичних переслідувань та постійних претензій на його адресу тільки погіршував стан його здоров`я. Водночас ОСОБА_2 , будучи краще за інших обізнаним з фактичними обставинами справи, приховує преюдиціальні судові рішення та продовжує надавати своїм діям повну видимість юридичної правильності, чим порушує права і законні інтереси ОСОБА_1 . З урахуванням віку, стану здоров`я та безпідставних звинувачень, сторона процесу ОСОБА_1 зазнає протягом багатьох років нескінченних душевних страждань від особи, яка нічим не підтвердила порушення своїх прав, а тому вказані дії ОСОБА_8 мають бути фінансово невигідними для подальшої їх реалізації на шкоду ОСОБА_1 . Грошовий еквівалент на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 , на розсуд останнього дорівнює 500 000 грн. (т.1 а.с.202-216, т.2 а.с.1-42).

КОРОТКОИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.10.2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної зловживанням цивільним правом у розмірі 100 000,00 грн., а також судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 40 000,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду, ухвалення нового судового рішення, яким первісний позов задовольнити у повному обсязі, та відмовити у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.4, а.с.162-175).

У відзивах на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Дідуренко С.В. та Білгород-Дністровська районна державна адміністрація просять оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість (т.4, а.с.239-244, т. 5, а.с.1-4).

ПОВІДОМЛЕННЯ ОСІБ.

Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, за участю первісного відповідача ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 – адвоката Дідуренко С.В., представника первісного відповідача - Білгород-Дністровської РДА – Волковинської О.С., колегія суддів виходить із того, що всі учасники у справі про час та місце слухання справи були повідомленні належним чином (т.5, а.с.95, 103-105).

Що стосується заяви адвоката Гасанова К.І. про перенесення судового засідання (т.5, а.с.138-141), то колегія суддів відмовила в його задоволенні, так як первісний позивач і апелянт ОСОБА_2 особисто давав пояснення по справі, заявляв клопотання в минулому судовому засіданні, куди адвокат Гасанов К,І. також не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання (т.5, а.с.74, 91-94).

Крім того, у відповідності до пп, пп 5,13 п. 1.3 Правил організації ефективного цивільного судочинства, затвердженого рішенням Ради суддів України № 71 від 26 жовтня 2018 року та № 14 від 28 лютого 2020 року, не може бути визнано само по собі поважною причиною і не має наслідком безумовне відкладення розгляду справи або оголошення перерви у розгляді справи заміна, за ініціативою сторони, представника за короткий проміжок часу до дати призначеного слухання та/або не передача новому представнику всіх матеріалів необхідних для здійснення представництва, а також подання представником/адвокатом клопотання про відкладення розгляду справи менше ніж за 7 днів у зв`язку із тим, що він не ознайомився з матеріалами справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, відзив на неї (т.5, а.с.1-4), колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

Позиція апеляційного суду.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не мають доказів того, що відповідач ОСОБА_1 своїми діями завдав ОСОБА_9 матеріальної та моральної шкоди.

З такими висновками погоджується колегія суддів, так як матеріали справи дійсно не мають доказів того, що відповідач ОСОБА_1 своїми діями завдав ОСОБА_9 матеріальної та моральної шкоди.

Більше того, розпорядження, видані Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією, в особі голови Котова О.П., були визнанні законними та правомірними, так як продаж земельної ділянки МПП «Сезон-1» здійснено відповідно до вимог чинного законодавства з подальшим оформленням державного акту.

Правомірність зазначених дій та рішень підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 08.12.2015 року, справа №916/213/14, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2016 року.

Що ж стосується зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_9 по відшкодування завданої моральної шкоди, то на думку колегія суддів діями ОСОБА_2 позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 також не було завдано моральної шкоди.

Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступного.

Ухвалюючи судове рішення, в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходив із того, що дії позивача за первісним позовом ОСОБА_2 , окрім зловживання процесуальними правами, містять усі ознаки зловживання матеріальними, тобто цивільними правами, на шкоду стороні процесу ОСОБА_1 . Вже протягом десяти років ОСОБА_2 , не зважаючи на встановлені судами обставини, які виключають порушення його прав діями Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, в особі голови ОСОБА_1 , продовжує висувати останньому якісь нічим не підтверджені претензії. За цей проміж часу ОСОБА_1 , що мав вади серця, став інвалідом II групи, оскільки психологічний тиск від юридичних переслідувань та постійних претензій на його адресу тільки погіршував стан його здоров`я. Водночас ОСОБА_2 , будучи краще за інших обізнаним з фактичними обставинами справи, приховує преюдиціальні судові рішення та продовжує надавати своїм діям повну видимість юридичної правильності, чим порушує права і законні інтереси ОСОБА_1 .

Тобто, суд виходив із того, що ним було встановлено зловживання процесуальними правами ОСОБА_2 , які виражаються у висуванні ОСОБА_1 нічим не підтверджені претензії.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, так як судом не були враховані ті обставини, що дії ОСОБА_2 були спрямовані на захист порушеного права, на його думку, приватної власності, його звернення були направлені до правоохоронних органів, що є його конституційним правом, а не до обмеженого кола осіб і жителів Білгород-Дністровського району Одеської області, а тому не можуть кваліфікуватись як зловживання правом та не можуть бути визнані винними діями, за які він має нести моральну відповідальність перед позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

МІЖНАРОДНЕ І НАЦІОНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду

апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення ухвалено не у повній відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду, в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , слід скасувати і прийняти постанову, якою йому слід відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог до ОСОБА_2 в повному обсязі.

В решті рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 жовтня 2025 року слід залишити без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 жовтня 2025 року, в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні зустрічних позовних вимог до ОСОБА_2 в повному обсязі.

В решті рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Через знаходження судді Комлевої О.С. у відрядженні, повне судове рішення складено 12.10.2026 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

О.С. Комлева