Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №395/1412/26 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1412/26 Провадження № 2-а/395/13/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекторів СРПП відділення поліції №3 Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Панфілова Артема Вікторовича, Резніченка Володимира Сергійовича про визнання незаконними дій суб`єктів владних повноважень (в порядку ст. 19 КАС України), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області із адміністративним позовом до Інспекторів СРПП відділення поліції №3 Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Панфілова Артема Вікторовича, Резніченка Володимира Сергійовича про визнання незаконними дій суб`єктів владних повноважень (в порядку ст. 19 КАС України).

Позивач в обґрунтування заявленого позову зазначив, що Новомиргородським районним судом Кіровоградської області ухвалена постанова від 06.05.26 по справі № 395/701/26 провадження № 3/395/336/2026, яка набрала законної сили 19.05.26, та якою суд закрив справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, що, на його думку, є доказом незаконних дій суб`єктів владних повноважень інспекторів СРПІІ відділення поліції №3 Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Панфілова Артема Вікторовича та капітана поліції Резніченко Володимира Сергійовича, які діючи спільно, незаконно притягнули Брюшенка Владислава Степановича до адміністративної відповідальності, доказами чого, відповідно до ч. 1, п.1 ч.2 ст. 72 КАС України, є рапорт Резніченка В.С. від 05.04.26 та протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не вавтоматичному режимі серії EHA № 6974653 від 05.04.26 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, який склав Панфілов А.В., які знаходиться у матеріалах адміністративної справи.

В зв`язку з чим, Брюшенко В.С. просить суд визнати незаконними дії інспектора СРПП відділення поліції №3 Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Панфілова Артема Вікторовича та інспектора СРПП відділення поліції №3 Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітана поліції Резніченка Володимира Сергійовича щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, які сталися 05.04.26 у період часу приблизно з 20.45 до 22.15 у м.Новомиргород Новоукраїнського району Кіровоградської області. Зобов`язати інспектора СРПП відділення поліції №3 Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Панфілова Артема Вікторовича відшкодувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) частину судових витрат по справі щодо його позовної заяви до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконними дій суб`єктів владних повноважень (в порядку ст.19 КАС України), які поніс ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), для чого перерахувати грошові кошти у розмірі 10532 грн. 48 коп. на поточний рахунок у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 , який йому належить. Зобов`язати інспектора СРПП відділення поліції №3 Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Резніченка Володимира Сергійовича відшкодувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) частину судових витрат по справі щодо його позовної заяви до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконними дій суб`єктів владних повноважень (в порядку ст.19 КАС України), які поніс ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), для чого перерахувати грошові кошти у розмірі 10532 грн. 48 коп. на поточний рахунок у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 , який йому належить.

08.10.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, у яких він просив суд: приєднати ці додаткові пояснення по справі № 395/1412/26 провадження № 2-а/395/13/2026 до її матеріалів, та задовольнити у повному обсязі позовні вимоги, які містяться у позовній заяві до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконними дій суб`єктів владних повноважень (в порядку ст.19 КАС України).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив задовольнити позов.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, проте до суду надіслали письмові заяви, у яких просили розглянути справу без їх участі, позов вони не визнають, та просили у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05.04.2026 року відносно позивача ОСОБА_1 інспектором ВП №3 (м. Новомиргород) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632958 від 05.04.2026 року, зі змісту якого слідує, що гр. ОСОБА_1 05.04.2026 року близько 20 години 59 хвилин по вул. Андрія Гурічева, 35, в м. Новомиргород, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, керував ТЗ Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_3 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження освідчення на визначення рівня алкогольного сп`яніння, водій відмовився у встановленому законом порядку. Від керування ТЗ відсторонений, чим водій порушив п. 2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

За наслідками судового розгляду адміністративної справи за вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення щодо позивача за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Новомиргородського районого суду Кіровоградської області від 06 травня 2026 року справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП провадженням було закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ст. 117 Конституції України, розпорядження і постанови Кабінету Міністрів України в межах своєї компетенції є обов`язковими до виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч.1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України « Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно із частиною і статті 32 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Обов`язок зі збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2019 року у справі № 712/7385/17 сформулювала висновок, що дії суб`єкта владних повноважень щодо складання протоколу без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують її права.

Складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Водночас на патрульного поліцейського під час складення протоколу про адміністративне правопорушення покладено відмінну функцію ніж та, яку має виконати суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Фактично на уповноважену особу підрозділу поліції покладена обмежена функція, а саме збирання та фіксація доказів стосовно обставин події, що відбулася.

Отже, оформлення патрульним поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється ним на виконання покладених на нього функцій та завдань, а дії зі складання протоколу про адміністративне правопорушення не породжують правових наслідків для особи, щодо якої складено такий протокол, крім тих, що пов`язані з розглядом такого протоколу судом.

Суд при вирішенні питання про те, чи мали дії або бездіяльність органів влади, їх посадових осіб, які становили втручання в право особи, ознаки свавільності, повинен оцінювати: чи були передбачені законом підстави (умови) для відповідних дій працівників поліції (у контексті цієї справи), чи були вони виправданими (необхідними) та пропорційними до конкретних обставин.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону та вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу усіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень та за відсутності ознак свавільності таких дій, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який сам по собі підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання такого протоколу.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, ч. 4 ст. 161 КАС України зобов`язано позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Повний, всебічний аналіз вищевказаних безспірно встановлених в ході судового розгляду обставин, пояснення позивача, письмові докази, матеріали адміністративної справи № 295/701/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відеодокази, які дослідженні судом у ході судового розгляду у справі, свідчення допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 беззаперечно переконують суд, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, якіб безсумнівно переконували суд у наявності підстав для визнання дій працівників поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо позивача незаконними.

Ознак протиправності, свавільності у діях поліцейських під час складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо позивача судом не встановлено.

Таким чином виходячи з даної події, на переконання суду, дії поліцейських були законними, необхідними, пропорційними та ефективними, адже вони визначені законом, спрямовані на виконання повноважень поліції щодо виявлення, запобігання та припинення правопорушень.

У ході судового розгляду у справі позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідачів, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом. Самий лише факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язкового наслідку незаконності дій працівників поліції,

З урахуванням всіх вищевказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для стягнення судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 241-245, 246 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекторів СРПП відділення поліції №3 Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Панфілова Артема Вікторовича, Резніченка Володимира Сергійовича про визнання незаконними дій суб`єктів владних повноважень – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 14 жовтня 2026 року.