Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №392/2065/26 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/2065/26

Провадження № 3/392/678/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Мала Виска

Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кратко Д.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його законного представника — матері ОСОБА_2 , за частиною 1 статті 126, частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

20 серпня 2026 року о 18:36 годині в с. Велика Виска по вул. Молодіжна, 16, водій ОСОБА_1 керуючи мопедом Alpha moto, без реєстраційного номеру, не мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив пункт 2.1.б Правил дорожнього руху, без реєстраційних документів на ТЗ, за що відповідальність передбачена за частиною 1 статті 126 КУпАП, в результаті чого відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750814 від 20 серпня 2026 року.

Крім того, 20 серпня 2026 року о 18:36 годині в с. Велика Виска по вул. Молодіжна, 16, водій ОСОБА_1 керував мопедом Alpha moto, без реєстраційного номеру, при цьому не маючи права керування даним видом транспортного засобу, чим порушив пункт 2.1а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за частиною 2 статті 126 КУпАП, в результаті чого відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750806 від 20 серпня 2026 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 у присутності законного представника — матері ОСОБА_2 — вину у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень не визнав та надав пояснення щодо обставин події.

Зокрема пояснив, що він їхав на мопеді, який він відремонтував разом зі своїм батьком громадянином ОСОБА_3 , і якому він зателефонував після того, як працівники поліції запропонували йому залефонувати батьку або матері для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому він пояснив, що мопед йому подарував його знайомий громадянин ОСОБА_4 , який є неповнолітнім і якому 16 років.

Йому відомо , що керувати транспортним засобом, який не зареєстрований у встановленому законом порядку заборонено, а також знає, що заборонено керування транспортними засобами без посвідчення водія відповідної категорії.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала письмові заперечення, у яких зазначила, що під час оформлення адміністративних матеріалів працівниками поліції було допущено істотні порушення процесуального порядку та прав неповнолітнього. Зокрема, посилаючись на ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію», законний представник вказала, що опитування неповнолітньої особи допускається за участю батьків (одного з них), законних представників або педагога. За її твердженням, працівник поліції встановив, що ОСОБА_1 досяг 16-річного віку, однак законних представників не викликав і про проведення процесуальних дій не повідомив. При цьому протоколи про адміністративні правопорушення складалися, пояснення відбиралися та інші процесуальні дії проводилися за відсутності законного представника. На думку законного представника, зазначені обставини спричинили неповнолітньому психологічний стрес і розгубленість, позбавили його можливості належним чином реалізувати право на захист, у зв`язку із чим зібрані докази слід визнати недопустимими. З огляду на викладене просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Крім того, законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . подала клопотання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності із застосуванням заходу впливу, передбаченого ст. 24-1 КУпАП. У клопотанні просила врахувати, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно за місцем навчання, а внаслідок інкримінованих правопорушень шкоди іншим учасникам дорожнього руху чи майну не завдано. Також зазначила, що неповнолітній не має самостійного доходу чи стипендії, у зв`язку із чим сплата штрафу стане надмірним фінансовим тягарем для багатодітної родини. Посилаючись на ч. 3 ст. 13 КУпАП, законний представник просила звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП, у вигляді попередження.

В судовому засіданні, було оглянуто відеозапис з нагрудної бодікамери під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750814 від 20 серпня 2026 року та серії ЕПР1 № 750806 від 20 серпня 2026 року, на яких зафіксовано файл «export-0sd0y», що містить: 00:00:20 -00:00:45 хв. водій пояснює, що здійснював керування; 00:00:46-00:00:51 хв. водій повідомляє, що йому 16 років, працівник поліції пропонує йому зателефонувати або батькові або матері та викликати на місце зупинки; 00:02:03 хв водій повідомив, що приїде його батько; 00:02:23 хв. повідомляє, що йому відомо про те, що він досяг віку із якого несе адміністративну відповідальність; 00:04:05 хв. водій повідомляє, що це його третій виїзд; 00:04:25 хв. ОСОБА_1 повідомив, що він не має посвідчення водія та відсутні реєстраційні документи на транспортний засіб; 00:04:40 хв. на запитання поліцейського водій повідомив, що батько сказав що зараз приїде; 00:07:33-00:10:50 хв. приїхав батько водія, якого поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і не мав посвідчення водія, повідомив за вчинення яких правопорушень буде складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення та в подальшому роз`яснивши права і розпочав складати відповідні протоколи; 00:10:54 хв. ОСОБА_1 повідомив, що пояснень не має; 00:30:23 хв. -00:32:50 хв. працівник поліції вручає копії відповідних протоколів.

Суд констатує, що відразу після виявлення правопорушення і під час складання протоколу про адміністратвине правопорушення неповнолітній ОСОБА_1 повідомляє, що мопед на якому він їхав належав його діду, який помер. Однак в судовому засіданні пояснив, що мопед йому був подарований іншим неповнолітнім.

Письмові запереченння законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у своєму 1 (першому) абзаці містять твердження, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення через процесуальні порушення, а також через грубе порушення поліцейськими прав неповнолітнього під час оформлення матеріалів.

Розглянувши надані заперечення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховому сертифікаті "Зелена картка"), або пред`явила електронне посвідчення водія та/або електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу без зчитування спеціального зашифрованого коду (QR-коду) чинного бланка документа, або не пред`явила чинний внутрішній електронний договір даного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що факт вчинення правопорушень та вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень повністю доведена та підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750814 від 20 серпня 2026 року;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750806 від 20 серпня 2026 року;

- рапортами старшого інспектора СРПП ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Каплунова А.В. від 20 серпня 2026 року;

- відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського № 968644, яким зафіксовано факт керування неповнолітнім транспортним засобом мопедом Alpha moto та обставини його зупинки й виявлення правопорушень;

- копією паспорта громадянина України серії (№) НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- довідкою відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про те, що ОСОБА_1 згідно з обліками ІПНП до адміністративної відповідальності не притягувався;

- довідкою відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про те, що ОСОБА_1 за обліками ІПНП посвідчення водія не отримував;

- оглянутим в судовому засіданні СD-диском, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи заперечення законного представника щодо порушення прав неповнолітнього під час оформлення адміністративних матеріалів, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 33 Закону України «Про Національну поліцію» опитування неповнолітніх допускається лише за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога. Згідно зі статтями 268, 270 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, мають бути забезпечені передбачені законом процесуальні права, а інтереси неповнолітнього у справі можуть представляти його законні представники.

Дослідивши відеозапис із нагрудної бодікамери поліцейського в сукупності з іншими матеріалами справи, суд установив, що початкове спілкування поліцейського з водієм було зумовлене необхідністю встановити особу правопорушника та з`ясувати його вік. Одразу після того, як ОСОБА_1 повідомив про досягнення шістнадцятирічного віку, поліцейський запропонував йому повідомити батьків і забезпечити їх прибуття. До прибуття батька жодних процесуальних документів не складалося.

Усі процесуальні дії — оголошення суті правопорушень, роз`яснення прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, складання протоколів серії ЕПР1 № 750814 та ЕПР1 № 750806, вручення їх копій — відбувалися після прибуття батька на місце події та в його присутності. Зауважень щодо психологічного тиску чи порушення процедури ані неповнолітній, ані його батько не висловлювали, від підпису документів не відмовлялися.

Суд також бере до уваги, що в судовому засіданні ОСОБА_1 брав участь разом із законним представником — матір`ю ОСОБА_2 , яка ознайомилася з матеріалами справи, подала письмові заперечення та клопотання, виклала позицію щодо обставин події й реалізувала передбачені законом процесуальні права.

За таких обставин право неповнолітнього на захист порушено не було, а докази зібрані у передбачений законом спосіб і є належними та допустимими.

Суд констатує, що працівниками поліції не було порушено прав неповнолітнього ОСОБА_1 при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення..

Згідно із частиною 2 статті 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Враховуючи викладене, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 126, частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом не встановлено обставин, що пом"якшують відповідальність, окрім того, що правопорушення вчинено неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Вирішуючи клопотання законного представника про звільнення неповнолітнього від відповідальності із застосуванням заходу впливу за статтею 24-1 КУпАП, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 13 КУпАП застосування заходів впливу до неповнолітнього за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху є правом, а не обов`язком суду.

Оцінюючи характер вчиненого діяння, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше до відповідальності не притягувався, шкоди не завдано, однак керування мопедом без права керування та без реєстраційного документа створює підвищену небезпеку для життя і здоров`я учасників руху невперше, а про що він повідомив сам працівників поліції.

Враховуючи викладене, суд доходить переконання, що застосування заходу виховного впливу у вигляді попередження не буде достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень і не забезпечить досягнення виховної мети.

Суд враховує також надання непослідовних пояснень неповнолітнім ОСОБА_1 , які він надавав як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і в судовому засіданні з метою введення суду в оману щодо дійсних обставин справи.

Крім того, суд і враховує невизнання вини неповнолітнім ОСОБА_1 за вчинені ним правопорушенні, про що зазначено ним в заяві (поясненнях) адресованій ним суду від 08 жовтня 2026 року.

Водночас обов`язок сплати штрафу, зважаючи на вік правопорушника та відсутність у нього самостійного заробітку, покладає додатковий виховний та профілактичний контроль за його поведінкою на батьків.

Суд констатує, що під час судового розгляду встановлено та це зафіксовано на відеозапису, що є на CD-диску під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, батько неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_3 разом із сином ремонтував транспортний засіб та дозволив сину керувати мопедом, враховуючи, що син не мав посвідчення водія відповідної категорії.

Відтак клопотання про застосування заходів впливу за статтею 24-1 КУпАП задоволенню не підлягає, оскільки правопорушення вчинені в сфері відносин на транспорті, зокрема за частинами 1, 2 статті 126 КУпАП, оскільки керуючи транспортним засобом без посвідчення водія, непройшов відповідне навчання і не здавши іспит, ставив під загрозу, як своє життя і здоров"я, так і життя і здоров"я інших осіб.

Застосування заходів впливу є правом суду, тому, оцінивши характер правопорушень, тому суд не вбачає підстав для звільнення від відповідальності.

Згідно частини 2 статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. З вказаних вище протоколів про адміністративне правопорушення складених стосовно ОСОБА_1 вбачається, що вони складені стосовно однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу уповноваженого на їх розгляд, в свою чергу органом який розпочав адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 частиною 1 статті 126, частиною 2 статті 126 КУпАП.

Таким чином, враховуючи положення частини 1 та 2 статті 126 КУпАП, справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності № 392/2065/26 (провадження № 3/392/678/26), № 392/2066/26 (провадження № 3/392/679/26) необхідно об`єднати в одну адміністративну справу та в одне провадження, присвоївши єдиний спільний номер справи № 392/2065/26 (провадження № 3/392/678/26) та розглядати одночасно.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу правопорушника, надаючи оцінку всім зібраним доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, що становить 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки і за таких обставин може бути досягнута мета перевиховання й попередження нових правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 13, 33, 34, 36, 40-1, 126, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Справу № 392/2065/26 (провадження № 3/392/678/26) відносно ОСОБА_1 за та справу № 392/2066/26 (провадження № 3/392/679/26) відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 126 КУпАП об`єднати в одну адміністративну справу та в одне провадження, присвоївши єдиний спільний номер справи 392/2065/26 та спільний номер провадження 3/392/678/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частиною 1 статті 126, частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, що становить 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Маловисківський районний суд Кіровоградської області, особою яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Дмитро Михайлович Кратко