Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №917/1045/26 — Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Справа № 917/1045/26

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Полтавської окружної прокуратури Полтавської області м. Полтава, вул. Антона Грицая, 1, код ЄДРПОУ/Умовний код 0291006026 в інтересах

Полтавської міської ради, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "АТОЛЛ", 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, будинок 5А, код ЄДРПОУ 21049849

про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі,

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Полтавська окружна прокуратура Полтавської області звернулася з позовом в інтересах Полтавської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "АТОЛЛ" про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 377 764,00 грн, а також 104 585,89 грн інфляційних втрат та 27 975,24 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач (ТОВ «Фірма «АТОЛЛ») як замовник здійснив будівництво об`єкта нежитлової нерухомості — «Будівництво кафе-пекарні з житловими приміщеннями по вул. Жовтневій (нині Соборності), 5А в м. Полтаві». Будівництво розпочато 17.10.2014 та завершено прийняттям об`єкта в експлуатацію 21.11.2023 на підставі сертифіката № ІV122231108298. Кошторисна вартість об`єкта будівництва становить 9 444 100,00 грн.

На момент завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію відповідач ухилився від виконання передбаченого законом обов`язку щодо сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до місцевого бюджету. Посилаючись на приписи абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX від 20.09.2019, статті 1212, 625 Цивільного кодексу України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, прокурор вказує, що скасування статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не звільнило замовника від обов`язку сплатити пайову участь у розмірі 4 % від кошторисної вартості нежитлового об`єкта.

У зв`язку з тим, що відповідач безпідставно зберіг у себе кошти пайової участі в розмірі 377 764,00 грн, прокурор також просить стягнути 104 585,89 грн інфляційних втрат та 27 975,24 грн 3 % річних, нарахованих за період з 22.11.2023 по 11.05.2026.

Представництво інтересів держави прокурором обґрунтовано виключністю випадку, неналежним здійсненням захисту майнових інтересів територіальної громади Полтавською міською радою (яка самостійно не вжила заходів щодо стягнення коштів), з урахуванням норм статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 8224 від 15.06.2026) зазначив, що не заперечує проти обов`язку сплати до місцевого бюджету на користь Полтавської міської ради пайової участі як безпідставно збережених коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, однак вважає позовні вимоги обґрунтованими лише частково — у розмірі 480 881,46 грн (з урахуванням перерахованих інфляційних втрат та 3 % річних).

В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує на помилковість розрахунку, здійсненого прокурором, з огляду на таке.

1. Збудований об`єкт за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 5А, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та декларації про початок будівельних робіт, є об`єктом типу «кафе-пекарня з житловими приміщеннями» загальною площею 739,1 кв. м.

2. Об`єкт складається з двох окремих частин: кафе-пекарні загальною площею 594,6 кв. м та квартири загальною площею 144,5 кв. м (житлова площа 117,2 кв. м).

3. Відповідач стверджує, що на підставі абз. 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX законодавцем чітко диференційовано методи розрахунку пайової участі для нежитлових будівель (4 % від кошторисної вартості) та для житлових будинків (2 % від вартості, розрахованої за показниками опосередкованої вартості спорудження житла). Тому розрахунок пайової участі має здійснюватися окремо для кожної складової частини об`єкта:

- для кафе-пекарні (нежитлова частина): кошторисна вартість визначена пропорційно площі (9 444 100,00 грн / 739,1 кв. м * 594,6 кв. м = 7 597 702,42 грн); сума пайової участі (4 %) становить 303 908,10 грн.

- для квартири (житлова частина): за формулою (Ов * м * 2 %), виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла у Полтавській області станом на 21.11.2023 (18 014,00 грн/кв. м), сума пайової участі становить 52 060,46 грн.

Загальний розмір основного боргу (пайової участі), на думку відповідача, становить 355 968,56 грн.

4. Відповідно до перерахованого основного боргу, підлягають зменшенню й нараховані суми відповідальності: інфляційне збільшення становить 98 551,72 грн, а 3% річних — 26 361,18 грн.

5. Крім того, відповідач повідомив суд про понесення ним витрат на прокладення мереж водо-, газо- та електропостачання при будівництві вказаного об`єкта.

Прокурор у відповіді на відзив (вх. № 8461 від 18.06.2026) заперечив проти розрахунку відповідача, з огляду на таке:

1. Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, сертифікатом про прийняття в експлуатацію (код ДКБС 1230.4 — «Їдальні, кафе, закусочні та ін.»), технічним паспортом та цільовим призначенням трьох земельних ділянок (для будівель торгівлі та громадської забудови), збудований об`єкт є єдиною нежитловою будівлею громадського призначення. З огляду на переважаючу площу нежитлових приміщень (594,6 кв. м із 739,1 кв. м), об`єкт класифікується як нежитлова будівля.

2. Відповідно до абз. 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX, розмір пайової участі для нежитлових будівель становить 4 відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта. Оскільки об`єкт є єдиною нежитловою будівлею, застосування диференційованого розрахунку (окремо 4 % для кафе та 2 % для квартири) є необґрунтованим.

3. Посилання відповідача на можливе зменшення пайової участі на суму витрат на будівництво інженерних мереж (водо-, газо-, електропостачання) вважає безпідставними. Частина 5 статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції до 01.01.2020) передбачала зменшення пайової участі лише за умови будівництва мереж поза межами земельної ділянки за технічними умовами, передачі їх у комунальну власність та укладення відповідного договору чи прийняття рішення міської ради про відшкодування. Оскільки відповідач угоди не укладав, а Законом № 132-IX прямого звільнення від сплати пайової участі при будівництві внутрішніх мереж не передбачено, підстави для зменшення розміру пайової участі відсутні.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/1045/26. Постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог статей 167, 184 Господарського процесуального кодексу України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглянув матеріали справи та

УСТАНОВИВ:

Згідно з даними Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної системи у сфері будівництва, відповідно до декларації про початок будівельних робіт від 17.10.2014 № ПТ083142900243 ТОВ «Фірма «АТОЛЛ» здійснювало будівництво об`єкта «Будівництво кафе-пекарні з житловими приміщеннями по вул. Жовтнева, 5А в м. Полтава».

Код об`єкта за Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018: 1230.4 («Їдальні, кафе, закусочні та ін.»), що відноситься до нежитлових будівель.

Будівництво здійснювалося на трьох земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:15:010:0120 (перебуває у власності ТОВ «Фірма «АТОЛЛ»), 5310137000:15:010:0151 та 5310137000:15:010:0152 (перебувають у власності територіальної громади м. Полтави та перебували в оренді відповідача).

21.11.2023 Державна інспекція архітектури та містобудування України видала сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Загальна площа об`єкта становить 739,1 кв. м, кошторисна вартість — 9 444 100,00 грн.

Договір про пайову участь між ТОВ «Фірма «АТОЛЛ» та Полтавською міською радою укладений не був, кошти пайової участі до місцевого бюджету замовник не перерахував.

Полтавська міська рада не приймала рішення про звільнення відповідача від сплати пайового внеску та не зверталася до суду з позовом про стягнення зазначених коштів у примусовому порядку.

Оскільки кошти не були сплачені в день прийняття об`єкта в експлуатацію, прокурор, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, нарахував на суму боргу 104 585,89 грн інфляційних втрат та 27 975,24 грн 3 % річних за період з 22.11.2023 по 11.05.2026.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з такого.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

1. Наявність у Полтавської окружної прокуратури Полтавської області підстав для представництва інтересів держави в суді в інтересах Полтавської міської ради.

2. Проведення відповідачем будівництва об`єкта нежитлової нерухомості "Будівництво кафе-пекарні з житловими приміщеннями по вул. Жовтневій (надалі - Соборності), 5А в м. Полтава" на підставі декларації про початок будівельних робіт від 17 жовтня 2014 року № ПТ083142900243 та прийняття його в експлуатацію 21 листопада 2023 року.

3. Виникнення та існування у відповідача обов`язку щодо сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття об`єкта в експлуатацію.

4. Невиконання відповідачем обов`язку зі сплати пайової участі до прийняття об`єкта в експлуатацію та утримання (збереження) зазначених коштів у себе без достатньої правової підстави.

5. Обґрунтованість розрахунку розміру безпідставно збережених коштів пайової участі, а також інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих у зв`язку з простроченням їх повернення.

Докази надані прокурором: лист Полтавської окружної прокуратури від 23 квітня 2026 року № 55-90-6610вих-26 до Полтавської міської ради, лист-відповідь Полтавської міської ради від 04 травня 2026 року № 04-54/2/1521, повідомлення Полтавської окружної прокуратури про намір звернутися з позовом в інтересах держави, Декларація про початок будівельних робіт від 17 жовтня 2014 року № ПТ083142900243; Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 21 листопада 2023 року № ІУ122231108298; Акт готовності об`єкта до експлуатації та техніко-економічні показники об`єкта; Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5310137000:15:010:0120, 5310137000:15:010:0151, 5310137000:15:010:0152, Рішення Полтавської міської ради від 18 травня 2012 року про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Полтави (зі змінами), лист Полтавської окружної прокуратури від 15 травня 2026 року та лист Полтавської міської ради від 19 травня 2026 року щодо ненаходження коштів та відсутності судових спорів, розрахунок Полтавської окружної прокуратури суми пайової участі (377 764,00 грн), інфляційних втрат (104 585,89 грн) та 3 % річних (27 975,24 грн) за період з 22 листопада 2023 року по 11 травня 2026 року, платіжна інструкція від 20 травня 2026 року № 1227 про сплату судового збору.

З огляду на більшу вірогідність наданих доказів суд визнає встановленими такі обставини:

На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» окружна прокуратура 23.04.2026 направила Полтавській міській раді лист № 55-90-6610вих-26 про виявлені порушення (несплату ТОВ «Фірма «АТОЛЛ» пайової участі). У відповіді від 04.05.2026 міська рада повідомила про відсутність можливості звернення до суду самостійно у зв`язку з обмеженим фінансуванням видатків на сплату судового збору.

Полтавська міська рада не вжила заходів щодо примусового стягнення коштів у судовому порядку, не здійснила розрахунок заборгованості, а також не приймала рішення про звільнення замовника від сплати пайового внеску. Невжиття компетентним органом заходів реагування протягом розумного строку кваліфікується як бездіяльність, що дає прокурору законні підстави для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі цієї ради.

Отже, Заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Полтавської міської ради у зв`язку з пасивною поведінкою та невжиттям заходів останньою щодо стягнення боргу протягом розумного строку.

Відповідач (ТОВ "Фірма "АТОЛЛ") у період з 17 жовтня 2014 року по 20 вересня 2022 року здійснив будівництво нежитлового об`єкта ("Кафе-пекарня з житловими приміщеннями" загальною площею 739,1 кв. м, кошторисною вартістю 9 444 100,00 грн), який 21 листопада 2023 року прийнято в експлуатацію на підставі сертифіката № ІV122231108298.

У відповідача як забудовника об`єкта, будівництво якого розпочато до 01 січня 2020 року та прийнято в експлуатацію у 2023 році без укладення договору про пайову участь, виник обов`язок сплати коштів пайової участі у розмірі 4 % від кошторисної вартості будівництва (377 764,00 грн) до моменту введення об`єкта в експлуатацію.

Отже, замовник будівництва (відповідач) зобов`язаний перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такі висновки сформульовані також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21.

Відповідач не виконав зазначений обов`язок, у зв`язку з чим з 22 листопада 2023 року безпідставно зберіг у себе грошові кошти у розмірі 377 764,00 грн, належні до сплати до місцевого бюджету Полтавської міської територіальної громади.

Нараховані прокурором інфляційні втрати у розмірі 104 585,89 грн та 3 % річних у розмірі 27 975,24 грн за період з 22.11.2023 по 11.05.2026 є арифметично правильними та обґрунтованими.

Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України (вірогідність доказів)

Докази щодо повноважень прокурора (листи від 23 квітня 2026 року та 04 травня 2026 року) є вірогідними та достатніми, оскільки підтверджують фактори обізнаності Полтавської міської ради про порушення інтересів громади та її пряму відмову/ухилення від самостійного звернення до суду.

Сертифікат від 21 листопада 2023 року № ІV122231108298 та відомості з Єдиної державної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) є беззаперечними офіційними документами, що підтверджують юридичний факт прийняття об`єкта в експлуатацію, його кошторисну вартість (9 444 100,00 грн) та нежитловий характер об`єкта за Класифікатором (код 1230.4).

Розрахунок суми безпідставно збережених коштів (4 % від кошторисної вартості), а також інфляційних нарахувань та 3 % річних визнається судом вірогідним, оскільки він виконаний відповідно до вимог законодавства України та підтверджений документально.

Слід зазначити, що стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 Цивільного кодексу України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15ц.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 686/21962/15ц).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Аргумент прокурора про виникнення зобов`язання з повернення безпідставно збереженого майна (коштів) на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аргумент є повністю обґрунтованим. Скасування статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з 01 січня 2020 року на підставі Закону України № 132-IX не звільняє замовника будівництва від обов`язку сплатити пайову участь щодо об`єктів, будівництво яких розпочато до 01 січня 2020 року. Оскільки договір пайової участі укладено не було, а об`єкт прийнято в експлуатацію, відповідач без належної правової підстави зберіг у себе кошти місцевого бюджету, що зумовлює їх стягнення відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аргумент прокурора щодо застосування ставки 4 % для розрахунку пайової участі.

Суд погоджується з цим аргументом. Згідно з пунктом 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX розмір пайової участі для нежитлових будівель становить 4 % від загальної кошторисної вартості будівництва. Оскільки новозбудований об`єкт є кафе-пекарнею (код 1230.4), тобто нежитловою будівлею, застосування 4 % ставки є правомірним.

Аргумент прокурора щодо нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Аргумент є правомірним. Загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, поширюються на всі види грошових зобов`язань, зокрема й на зобов`язання, що виникають із безпідставного збереження грошових коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Оскільки основний борг за пайовою участю становить 377 764,00 грн (а не 355 968,56 грн, як вважає відповідач), то й розраховані прокурором інфляційні втрати (104 585,89 грн) та 3 % річних (27 975,24 грн) за період з 22.11.2023 по 11.05.2026 є математично правильними.

Суд відхиляє доводи відповідача, що розрахунок пайової участі має здійснюватися окремо для кожної складової частини об`єкта, оскільки Закон не передбачає «змішаного» пропорційного розрахунку. Абзац 2 пункту 2 розділу II Закону № 132-IX розмежовує об`єкти за їх загальним статусом: окремо для житлових будинків (2 % від опосередкованої вартості) та окремо для нежитлових будівель (4 % від кошторису). Відповідач безпідставно застосував методику розрахунку житлового будинку до окремої квартири, розташованої у нежитловій будівлі громадського призначення. Квартира є допоміжним/вбудованим приміщенням у нежитловій будівлі. Будівництво житлових приміщень у складі об`єкта торгівлі чи кафе не перетворює саму будівлю на «житловий будинок».

Визначальним критерієм для віднесення об`єкта до житлових або нежитлових будівель є переважаюче функціональне використання приміщень (площ).

Відповідно до технічного паспорта, що міститься в Реєстрі будівельної діяльності (реєстраційний номер ТІ01:9631-5210-4449-8372), загальна площа приміщень будівлі 739,1 кв. м, у тому числі 594,6 кв. м – загальна площа кафе - пекарні, 144,5 кв. м – загальна площа квартири.

Отже, переважаючою є площа нежитлових приміщень, а тому об`єкт будівництва є нежитловим.

У сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 21.11.2023 №ІУ122231108298, виданого Державною інспекцією архітектури та містобудування України, вказано, що об`єктом будівництва є «Кафе - пекарня», тип об`єкта – будівля, код ДКБС: 1230.4.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, об`єкт будівництва з кодом 1230.4 відноситься до їдалень, кафе, закусочних та ін., тобто до торговельних будівель.

Відповідно до технічного паспорту ТІ01:9631-5210-4449-8372, об`єкт за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 5А, є будівлею громадського призначення.

Отже, об`єкт будівництва є нежитловою будівлею, що складається із кафе - пекарні та квартири загальною площею 739,1 кв. м, які не становлять окремого об`єкта будівництва.

Про цільове призначення об`єкта будівництва вказує і цільове призначення трьох земельних ділянок, на яких він побудований (згідно даних Державного земельного кадастру): цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310137000:15:010:0120 – 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310137000:15:010:0151 – 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310137000:15:010:0152 – 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Щодо доводів відповідача про понесення витрат на інженерні мережі. Відповідач зазначає про витрати на будівництво мереж водо-, газо- та електропостачання. Проте, відповідно до сталої практики Верховного Суду зменшення розміру пайової участі на вартість інженерних мереж можливе виключно за сукупності таких умов:

1. Мережі збудовані поза межами земельної ділянки замовника;

2. Вони безоплатно передані у комунальну власність;

3. Наявне відповідне рішення міської ради чи укладений договір про зарахування вартості таких мереж у рахунок пайової участі.

Також слід зазначити, що право забудовника на зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту імперативно визначено законом та не може ставитись у залежність від волевиявлення органу місцевого самоврядування.

Водночас, таке право замовника ставиться у залежність від обставин дотримання ним норм законодавства у сфері створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів та здійснення відповідних дій та процедур, які визначені у Порядку і дають змогу встановити як точну суму пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту так і суму здійснених витрат на будівництва інженерних мереж, які підлягають передачі до комунальної власності населеного пункту. Подібна за змістом правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 910/7707/19.

Отже, при вирішенні питання зменшення розміру пайової участі замовник має довести кошторисну вартість інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами, а також надання уповноваженому органу місцевого самоврядування затвердженої в установленому порядку кошторисної документації об`єкта, яка б підтверджувала суму коштів, на яку позивач просить зменшити розмір пайової участі.

Тобто, лише за умови доведеності факту здійснення відповідачем будівництва інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки відповідно до технічних умов замовник дійсно має право на зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, зокрема на суму їх кошторисної вартості.

Відповідач не надав суду доказів укладення відповідного договору з міською радою чи наявності рішення Полтавської міської ради про зменшення розрахованого розміру пайової участі. Крім того, положення Закону № 132-IX для перехідного періоду не передбачають пільг чи зменшення розміру пайової участі за рахунок мереж, збудованих у межах об`єкта. Враховуючи те, що ТОВ «Фірма «АТОЛЛ» не укладало договорів про заліки чи передачу мереж до 01.01.2020 та після цієї дати, ці витрати є власними інвестиціями відповідача в забудову земельної ділянки та не підлягають вирахуванню з суми пайової участі.

Оскільки основний борг за пайовою участю становить 377 764,00 грн (а не 355 968,56 грн, як вважає відповідач), то й розраховані прокурором інфляційні втрати (104 585,89 грн) та 3 % річних (27 975,24 грн) за період з 22.11.2023 по 11.05.2026 є математично правильними.

Ставка 4 % від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта (9 444 100,00 грн х 4 % = 377 764,00 грн) розрахована прокурором повністю відповідно до приписів пункту 2 розділу II Закону № 132-IX.

Суд дійшов висновку, що ТОВ "Фірма "АТОЛЛ" порушило майнові інтереси територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради та держави в цілому.

Відповідно до статей 140, 142 Конституції України, статей 60, 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 71 Бюджетного кодексу України, кошти пайової участі є належним джерелом формування доходів бюджету розвитку місцевого бюджету. Неперерахування відповідачем коштів пайової участі до місцевого бюджету до моменту введення об`єкта в експлуатацію позбавило Полтавську міську раду можливості направити відповідні кошти на розбудову та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Ухилення відповідача від сплати вказаних коштів порушило законні інтереси держави щодо забезпечення фінансової самостійності органів місцевого самоврядування та формування дохідної частини місцевого бюджету.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» (частини 1 та 3), представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (частина 1), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно зі статтею 331 Цивільного кодексу України (частина 2), право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (частина 1), особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України (підпункт 14.1.129-1 пункту 14.1), будівлі торговельні віднесені до об`єктів нежитлової нерухомості.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (частина 13), сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів є підставою для оформлення права власності на новозбудований об`єкт нерухомості в Україні.

Згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у розмірі: для нежитлових будівель та споруд — 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків — 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України. Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "АТОЛЛ", 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, будинок 5А, код ЄДРПОУ 21049849 на користь Полтавської міської ради (м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285) 510 325,13 грн безпідставно збережених коштів (у тому числі: 377 764,00 грн основної суми пайової участі, 104 585,89 грн інфляційних втрат та 27 975,24 грн 3 % річних). Реквізити для перерахування: населений пункт: Полтавська міська ТГ, Отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/24170000, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA658999980314161921000016719, код класифікації доходів бюджету: 24170000).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "АТОЛЛ" (вулиця Соборності, будинок 5А, місто Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 21049849) на користь Полтавської обласної прокуратури (вулиця 1100-річчя Полтави, 7, місто Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 02910060, реєстраційний рахунок № UA118201720343130001000006160 в ДКСУ м. Київ) 6 123,90 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення підписано 14.10.2026 у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Суддя Дмитро СІРОШ