Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №917/1046/26 — Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Справа № 917/1046/26

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Полтавської окружної прокуратури Полтавської області м. Полтава, вул. Антона Грицая, 1, код ЄДРПОУ/Умовний код 0291006026 в інтересах

Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, вул. Центральна, 2, с. Щербані Полтавський район Полтавська область, 38750, ЄДРПОУ 24565876 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КОМБІНАТ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ", 38762, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Терешки, вул. Шевченка, будинок 18, ЄДРПОУ 01284778

про стягнення безпідставно збережених коштів,

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Заступник керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» про стягнення 896 541,24 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а також нарахованих на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційних втрат за період з 04.10.2022 по 07.05.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як замовник будівництва торгово-офісного центру з вбудованою станцією технічного обслуговування та теплогенераторною (будівництво якого розпочато в серпні 2019 року та прийнято в експлуатацію згідно з Сертифікатом від 03.10.2022 № ІУ122220920856), в порушення вимог статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», не звернувся до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі та не сплатив належні кошти до бюджету громади до моменту введення об`єкта в експлуатацію.

Прокурор зазначає, що оскільки містобудівні умови та обмеження отримані, а будівництво розпочато до 01.01.2020, у відповідача виник в силу закону обов`язок зі сплати пайової участі. Невиконання цього обов`язку призвело до безпідставного збереження відповідачем коштів за рахунок органу місцевого самоврядування, які підлягають стягненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор вказує на неналежне здійснення захисту інтересів територіальної громади Щербанівською сільською радою, яка, будучи обізнаною про факт порушення та ненадходження коштів до місцевого бюджету, самостійно позов до суду не подала у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, що підтверджено листом від 07.05.2026.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з мотивів, викладених у відзиві на позову заяву та запереченнях, зазначаючи про таке:

1. Відсутність правових підстав для стягнення пайової участі: відповідач стверджує, що з 01.01.2021 стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» втратила чинність, а договір про пайову участь між сторонами до 01.01.2020 укладений не був. Оскільки об`єкт введено в експлуатацію 03.10.2022 (тобто після остаточного скасування інституту пайової участі), а перехідний період, передбачений Законом України № 132-IX, діяв лише протягом 2020 року, у відповідача відсутній обов`язок зі сплати пайової участі, а у позивача — правові підстави для її стягнення за статтею 1212 Цивільного кодексу України.

2. Наявність законодавчих пільг щодо звільнення від сплати: За твердженням відповідача, збудований об`єкт включає станцію технічного обслуговування із вбудованою теплогенераторною (об`єкт енергетики) та торговельний центр, що належить до об`єктів соціальної інфраструктури, а отже, відповідно до норм чинного на момент початку будівництва містобудівного законодавства, замовник звільнявся від сплати пайової участі. Також відповідач посилається на наявність у Сертифікаті про прийняття в експлуатацію від 03.10.2022 примітки про звільнення від сплати пайової участі на підставі пункту 13 Розділу I Закону України № 132-IX.

3. Безпідставність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат: відповідач вважає, що положення статті 625 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до кондикційних зобов`язань (стаття 1212 Цивільного кодексу України), оскільки між сторонами відсутні прострочені грошові зобов`язання, які випливають із договору чи спеціального закону.

4. Відсутність підстав для представництва прокурором: відповідач зазначає, що Щербанівська сільська рада та її Фінансове управління є самостійними юридичними особами, які мають усі процесуальні можливості для захисту своїх прав, а самі лише посилання прокурора на відсутність у сільської ради коштів на сплату судового збору не доводять факту субсидіарного неналежного виконання органом місцевого самоврядування своїх функцій.

У відзиві на позов відповідач також заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та вважає за необхідне проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Разом з відзивом відповідач подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що ціна позову становить 1 321 119,36 грн, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також указує на те, що обрання спрощеного позовного провадження, на думку відповідача, свідчить про відсутність державних інтересів та підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Розглянувши подане клопотання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з частиною другою статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 247 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, про банкрутство, щодо приватизації державного чи комунального майна тощо). Дана справа про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі до вказаного переліку не належить.

Згідно з частиною п`ятою статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативу суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини шостої статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1. Предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2. Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії, визначені частиною третьою статті 247 Господарського процесуального кодексу України, зокрема: значення справи для сторін, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість учасників тощо.

Предметом цього позову є стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, інфляційних втрат та % річних. Спір у справі стосується оцінки письмових доказів та застосування норм матеріального права, щодо яких існує стала та усталена практика Верховного Суду.

Дослідивши обсяг наданих сторонами письмових доказів та письмові обґрунтування позовних вимог, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі № 917/1046/26 не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін, а наявні в матеріалах справи документи є достатніми для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Твердження відповідача про те, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні констатує відсутність інтересів держави або підстав для представництва прокурором, є помилковим та ґрунтується на неправильному трактуванні норм процесуального права, оскільки процесуальна форма розгляду справи (спрощене або загальне позовне провадження) регламентує порядок та процедуру розгляду спору судом, а не визначає наявність чи відсутність суб`єктивного права або підстав для захисту інтересів держави.

За наведених обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/1364/26. Постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог статей 167, 184 Господарського процесуального кодексу України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглянув матеріали справи та

УСТАНОВИВ:

Полтавська окружна прокуратура під час виконання визначених у статті 1311Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повноважень встановила наявність підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері бюджетних правовідносин, зокрема за фактом невиконання замовником будівництва свого обов`язку з перерахування до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) та безпідставного збереження у себе грошових коштів.

Зокрема, встановлено порушення вимог містобудівного законодавства щодо повноти та своєчасності сплати пайових внесків на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Щербанівської сільської територіальної громади.

Так, згідно з даними Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної системи у сфері будівництва встановлено, що на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 28.08.2019 № ПТ112192402167, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, здійснено будівництво об`єкту: «Нове будівництво торговельного центру по вул. Перспективній, 1 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області», замовник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» (далі – ТОВ «БК «КВП»). Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5324087705:05:007:0044, на якій здійснено будівництво – для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку). Зазначена земельна ділянка перебуває у власності Раздорожного В. В., яким 04.06.2018 з ТОВ «БК «КВП» укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) строком на 24 місяці з правом пролонгації. Згідно з сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (далі – сертифікат) від 03.10.2022 № ІV122220920856, виданого Державною інспекцією архітектури та містобудування України (далі – ДІАМ), об`єкт прийнято в експлуатацію. У сертифікаті зазначено, що будівництво розпочато 29.08.2019 та завершено 27.07.2022. Об`єкт будівництва: «Будівлі торговельного центру», тип об`єкта – група будівель/споруд. Згідно з техніко-економічними показниками об`єкта, його загальна площа становить 3 216,11 кв. м. Указаний об`єкт складається з:

1. «Торговельний центр», тип об`єкта – будинок, код ДКБС: 1230.1 Торгові центри, універмаги, магазини. Згідно з техніко-економічними показниками об`єкта, загальна площа приміщень становить 3 045,03 кв. м.

2. «СТО з вбудованими теплогенераторними», тип об`єкта – будівля. Згідно з техніко-економічними показниками об`єкта, загальна площа приміщень становить 171,08 кв. м. Також у сертифікаті вказано, що кошти пайової участі не сплачено з урахуванням пункту 13 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ (отримано з порталу ЄДЕССБ). Однак набрання з 01.01.2020 законної сили вказаним Законом, яким виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не припиняє обов`язку забудовника щодо сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Згідно з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладеними в постановах від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та від 17.12.2024 у справі № 903/283/24, перерахування замовником об`єкта будівництва у передбачених законом випадках коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до відповідного місцевого бюджету є обов`язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов`язковим на підставі закону. Тобто, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20). Разом з цим, законодавцем під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-ІХ) чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі – пайова участь) абзац другий пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ у такому розмірі та порядку:

· для нежитлових будівель та споруд – 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

· для житлових будинків – 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 виклала висновок щодо вирішення правової проблеми, пов`язаної з застосуванням норм права до правовідносин, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір. Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими. Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права. Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акту має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності. Стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а отже, і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються. Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 дійшов висновку, що законодавець під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) чітко визначив підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме:

· договори пайової участі, укладені до 01.01.2020 на підставі вимог статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», залишались дійсними та підлягали до їх повного виконання і після виключення вказаної статті (абзац 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX). Тобто істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними;

· якщо станом на 01.01.2020 такі об`єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та, оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язок щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов`язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавець визначив нормативне регулювання таких правовідносин, зокрема, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX. Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

· для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні періоди, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, – протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

· для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020, – протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва. Отже, для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію. Такі висновки Верховного Суду відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом (стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні періоди до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об`єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі.

Відтак, у ТОВ «БК «КВП» як замовника, у зв`язку із розпочатим у 2019 будівництвом, виник обов`язок щодо сплати пайової участі до бюджету Щербанівської сільської ради Полтавського району у розмірі 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Будівництво торговельного центру по вул. Перспективній, 1 в с. Розсошенці Полтавського району прийнято в експлуатацію на підставі сертифіката від 03.10.2022 № ІУ122220920856.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено розмір та порядок пайової участі, зокрема встановлено 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта для нежитлових будівель та споруд, а також 2 % вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування – для житлових будинків. Законодавець у наведених правових нормах Закону № 132-IX диференціює методи розрахунку величини пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів. Так, критерієм диференціації є, зокрема, розмежування нежитлових будівель і споруд та житлових будинків. Тобто, саме фактор будівництва нежитлових споруд, що має місце у цьому конкретному випадку, є визначальною кваліфікуючою ознакою при визначенні порядку розрахунку розміру пайової участі.

Згідно з сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 03.10.2022 № ІV122220920856 кошторисна вартість торговельного центру становить 21 689 000 грн, а СТО з вбудованими теплогенераторними – 724 531 грн. Разом – 22 413 531 грн (21 689 000 грн + 724 531 грн).

Отже, несплачена Замовником пайова участь щодо будівництва будівель торговельного центру, розрахована Щербанівською сільською радою станом на 07.05.2026, становить 896 541,24 грн (22 413 531 грн * 4% = 896 541,24 грн).

Позивач також нарахував відповідачеві 327 972,72 грн інфляційних втрат та 96 605,40 грн 3 % річних за період з 04.10.2022 по 07.05.2026.

Загальна заборгованість становить 1 321 119,36 грн (896 541,24 грн сума боргу + 96 605,40 грн 3 % річних + 327 972,72 грн інфляційні втрати).

Як вважає позивач, відповідні кошти в розмірі 1 321 119,36 грн підлягають стягненню з відповідача на користь Щербанівської сільської ради Полтавського району відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

1. Факт та дата початку будівництва об`єкта;

2. Правовий статус збудованого об`єкта та його класифікація;

3. Факт та дата прийняття об`єкта в експлуатацію;

4. Дотримання процедури щодо визначення та сплати пайової участі;

5. Розмір безпідставно збережених коштів: правильність розрахунку суми пайової участі, яку Відповідач повинен був сплатити до бюджету Щербанівської сільської ради на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України;

6. Обґрунтованість нарахування та період прострочення 3 % річних та інфляційних втрат: встановлення дати виникнення обов`язку з повернення безпідставно збережених коштів (з 04.10.2022) та перевірка арифметичної правильності розрахунку компенсаційних виплат за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України за період по 07.05.2026.

7. Наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором.

Перелік доказів, наданих позивачем: витяг щодо Щербанівської сільської ради,, дозвіл на будівельні роботи, сертифікат про прийняття в експлуатацію, техніко-економічні показники, акт готовності об єктів до експлуатації, лист окружної прокуратури № 55-90-6609вих-26 від 23.04.2026, лист від 07.05.2026 та розрахунок, витяг з ДРРПНМ № 476037102, лист окружної прокуратури № 55-11115-26 від 15.05.2026, відповідь Щербанівської сільської ради від 21.05.2026.

Перелік доказів наданих відповідачем: Витяг з ДЗК на земельну ділянку з кадастровим номером 5324087705:05:007:0044 03.10 на 2 арк., Акт готовності об`єкта до експлуатації від 29.08.2022, реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АС01:1544-4816-4179-3309, копія Експертного звіту №0581-19Е від 14.06.2019, виданий ТОВ "НВП "Міжрегіональна будівельна експертиза" (оригінал знаходиться ТОВ «БК «КВП»), Копія Експертного звіту №1196-19Е від 19.08.2019, виданий ТОВ "НВП "Міжрегіональна будівельна експертиза" (оригінал знаходиться ТОВ «БК «КВП»), копія рішення Щербанівської сільської ради з Положенням про Фінансове управління від 04.12.2020.

Висновки суду щодо встановлення та спростування обставин, які є предметом доказування, за стандартом вірогідності доказів.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує за своїм внутрішнім переконанням.

Застосовуючи стандарт доказування «більшої вірогідності», за наслідками оцінки сукупності наданих сторонами доказів, суд дійшов таких висновків щодо предмету доказування:

1. Обставина щодо обов`язку відповідача зі сплати пайової участі та виникнення кондикційного зобов`язання визнається судом встановленою.

Надані Прокурором докази Сертифікат про прийняття в експлуатацію від 03.10.2022) у своїй сукупності є більш вірогідними та беззаперечно підтверджують факт початку будівництва об`єкта до 01.01.2020 та його завершення після цієї дати.

2. Обставина щодо відсутності у відповідача пільг/підстав для звільнення від сплати пайової участі визнається судом встановленою.

Надані Прокурором докази (проектна документація, Сертифікат від 03.10.2022, витяг з Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 за кодом 1230.1) є більш вірогідними та підтверджують комерційний характер збудованого об`єкта («торгово-офісний центр»).

3. Обставина щодо правомірності та арифметичної правильності нарахованих сум (896 541,24 грн пайової участі, а також 3 % річних та інфляційних втрат) визнається судом встановленою. Надані Прокурором розрахунки, кошторисна документація, довідка фінансового органу та рішення сільської ради є повністю вірогідними, послідовними та математично правильними.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування вказаних розрахунків (зокрема контррозрахунку) суду не надав, обмежившись лише загальним запереченням обов`язку сплати, що оцінюється судом як недоведена позиція.

Заперечення відповідача про відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором суд відхиляє. Надані Прокурором докази (повідомлення в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», офіційний лист Щербанівської сільської ради від 07.05.2026 про неможливість подання позову через відсутність коштів на сплату судового збору) за критерієм вірогідності повністю підтверджують факт бездіяльності/неможливості захисту інтересів громади компетентним органом та правомірність звернення прокурора до суду.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

Щодо доводів відповідача про скасування статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відсутність обов`язку зі сплати пайової участі після 01.01.2021.

Зазначений аргумент спростовується усталеною судовою практикою Велика Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (зокрема, постановами від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, від 17.12.2024 у справі № 903/283/24, від 23.05.2024 у справі № 915/149/23).

Згідно з пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20.09.2019 № 132-IX, для об`єктів будівництва, розпочатих до 01.01.2020, зберігається обов`язок замовника сплатити пайову участь до прийняття об`єкта в експлуатацію. Незвернення замовника до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору чи визначення розміру пайової участі не звільняє його від цього обов`язку, а є протиправною бездіяльністю, що призводить до збереження майна (коштів) без достатньої правової підстави у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів відповідача про наявність законодавчих пільг (віднесення об`єкта до об`єктів соціальної інфраструктури та енергетики).

Аргумент є безпідставним. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 об`єкт належить до коду 1230.1 («Торгові центри, універмаги, магазини»), тобто є об`єктом комерційного призначення, а не об`єктом соціальної інфраструктури. Наявність у будівлі вбудованих приміщень СТО та теплогенераторної є інженерно-технічним забезпеченням самого торгово-офісного центру і не змінює його цільового призначення та не перетворює його на об`єкт енергетики у розумінні спеціального містобудівного законодавства. Посилання відповідача на примітку в Сертифікаті про прийняття в експлуатацію від 03.10.2022 не створює нових правових норм і не звільняє від обов`язку, прямо встановленого Законом.

Щодо заперечень відповідача стосовно нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зазначені доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права. За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанови від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/190/18), дія статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (зокрема, і на позадоговірні кондикційні зобов`язання за статтею 1212 Цивільного кодексу України). Оскільки обов`язок сплати коштів виник до моменту введення об`єкта в експлуатацію (до 03.10.2022), з 04.10.2022 відповідач перебуває у стані прострочення виконання грошового зобов`язання, що є підставою для застосування заходів відповідальності/компенсації, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Щодо заперечень відповідача стосовно відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором.

Суд відхиляє зазначений аргумент. Прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 Господарського процесуального кодексу України. Нездійснення Щербанівською сільською радою захисту порушених інтересів територіальної громади шляхом звернення до суду через відсутність коштів на сплату судового збору (листом № 02.8-09/1081) підтверджує наявність обґрунтованих підстав для представництва інтересів держави в особі сільської ради прокурором, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

Отже, суд дійшов висновку, що мали місце порушення інтересів держави в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, які полягають у непоповненні спеціального фонду місцевого бюджету коштами пайової участі, що мали бути спрямовані на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Порушення вчинено Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств».

Відповідач, здійснюючи будівництво об`єкта комерційного призначення, розпочате до 01.01.2020, ухилився від виконання імперативного припису закону щодо звернення до органу місцевого самоврядування та сплати коштів пайової участі до моменту введення об`єкта в експлуатацію (03.10.2022).

Внаслідок протиправної бездіяльності відповідача бюджет територіальної громади не отримав належних за законом коштів у розмірі 896 541,24 грн, які відповідач безпідставно зберіг у власному розпорядженні.

Подальше невизнання відповідачем свого грошового зобов`язання та відмова від його добровільного виконання призвели до триваючого порушення майнових інтересів територіальної громади, що свідчить про наявність підстав для застосування судового захисту шляхом стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, а також компенсаційних виплат за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, третіх осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником з чужого незаконного володіння;

повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи».

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент початку будівництва) «Замовник, який намір здійснювати будівництво об`єкта містобудування у населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті».

Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, укладені до 1 січня 2020 року, є чинними та продовжують свою дію до моменту їх виконання. Протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у межах населеного пункту перераховують до відповідного місцевого бюджету коштами пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту в таких розмірах (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

1. для нежитлових будівель та споруд — 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

2. для житлових будинків — 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, що підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання заяви розраховує розмір пайової участі та надає замовнику будівництва повідомлення про розмір визначеної пайової участі. Пайова участь сплачується до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, визначеним замовником будівництва».

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, у тому числі банківські установи, частки у статутних капіталах суб`єктів господарювання, дорогоцінні метали і каміння, коштовності, у тому числі заритими у землю, та інші фінансові активи.»

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу».

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» (38762, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Терешки, вул. Шевченка, будинок 18, ЄДРПОУ 01284778) на користь Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, 2, с. Щербані Полтавський район Полтавська область, 38750, ЄДРПОУ 24565876) 896 541,24 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 327 972,72 грн інфляційних втрат та 96 605,40 грн 3 % річних за період з 04.10.2022 по 07.05.2026.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» (38762, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Терешки, вул. Шевченка, будинок 18, ЄДРПОУ 01284778) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, реєстраційний рахунок UA 118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ - 02910060) витрат зі сплати судового збору в розмірі 15 853,43 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення підписано 14.10.2026 у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Суддя Дмитро СІРОШ