Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №917/714/26 — Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Справа № 917/714/26

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОХІМ», ел. пошта agrohimsud@tdagrohim.com тел. 380506034917,адреса 63401, Харківська обл., місто Зміїв, вул. Харківська, буд. 86а, ЄДРПОУ 40136385

до Фермерського господарства «БОВБАСІВСЬКЕ», ел. пошта bovbacivka@ukr.net, тел. 38000000000, адреса 37861, Полтавська обл., Хорольський р-н, с. Бовбасівка, вул. Шевченка, буд. 17, ЄДРПОУ 38601195

про стягнення суми основного боргу, пені, штрафу, відсотки за користування чужими грошовими коштами, інфляційних та курсової різниці,

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОХІМ» звернулося з позовом до Фермерського господарства «БОВБАСІВСЬКЕ», в якому просить стягнути заборгованість, що виникла за договором постачання № ВЦР184/2023 від 29.05.2023 в сумі 1 464 301,16 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 852 192,00 грн; пеня в розмірі 113 446,60 грн; штраф - 30 % від суми специфікацій по яких допущено прострочення оплати, в розмірі 255 657,60 грн; відсотки за користування чужими грошовими коштами (товарний кредит) в розмірі 89 429,02 грн, інфляційні в розмірі 34 577,37 грн; курсова різниця в розмірі 118 998,57 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що поставив відповідачу товар на суму 852 192,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ТДАГ 610 від 31.01.2025. Відповідач зобов`язання щодо своєчасної оплати товару не виконав, що стало підставою для звернення з цим позовом.

20.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 6941), в якому просив визнати поважними причини пропуску ФГ "БОВБАСІВСЬКЕ" процесуального строку на подання відзиву та поновити ФГ "БОВБАСІВСЬКЕ" процесуальний строк на подання відзиву.

Обґрунтовуючи зазначені клопотання відповідач посилається на те, що договір про надання правової допомоги з адвокатом було укладено лише 11.05.2026, а доступ до електронної справи отримано 18.05.2026.

Позивач у відповіді на відзив (вх. № 6989 від 21.05.2026) заперечив проти поновлення відповідачу процесуального строку, вказуючи, що ухвалу суду відповідач отримав ще 16.04.2026, а внутрішні організаційні питання залучення адвоката є суб`єктивними чинниками. Також позивач одночасно з відповіддю на відзив долучив копію видаткової накладної № ТДАГ 610 від 31.01.2025, зазначивши, що її ненадання при подачі позову було спричинене виключно технічним збоєм підсистеми «Електронний суд».

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позов, суд зазначає таке.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 15.04.2026 була доставлена до Електронного кабінету відповідача 16.04.2026. Встановлений судом 15-денний строк для подання відзиву закінчився 01.05.2026. Відзив надіслано до суду лише 20.05.2026.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Укладення договору про надання правничої допомоги лише 11.05.2026 (тобто після закінчення строку на подання відзиву) та внутрішні управлінські процеси юридичної особи є суб`єктивними факторами і не можуть вважатися об`єктивними та поважними причинами для поновлення строків. Керуючись принципом рівності та змагальності сторін (ст. 13 ГПК України), суд відмовляє у поновленні строку та залишає відзив без розгляду на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України. Проте зважаючи на обов`язок суду повно і всебічно з`ясувати обставини справи, суд досліджує наявні в матеріалах справи письмові докази, у тому числі надані позивачем документи на спростування заперечень відповідача.

Суд задовольняє клопотання позивача про прийняття та долучення до матеріалів справи видаткової накладної № ТДАГ 610 від 31.01.2025, оскільки вона подана у відповіді на відзив у межах статті 166 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач просив суд зменшити розмір пені до 5 000,00 грн, посилаючись на воєнний стан та скрутне фінансове становище (наявність арештів на рахунках у межах іншого виконавчого провадження), а також зменшити витрати на правничу допомогу позивача до 5 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/714/26. Постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог статей 167, 184 Господарського процесуального кодексу України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглянув матеріали справи та

УСТАНОВИВ:

29.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОХІМ» (постачальник, позивач та Фермерське господарство «БОВБАСІВСЬКЕ» (покупець, відповідач) уклали договір постачання № ВЦР184/2023 (надалі - договір поставки).

Відповідно до пункту 1.1 договору поставки постачальник зобов`язується в строки, визначені договором, передати у власність покупця (поставити) насіння сільськогосподарських культур, мінеральні добрива, засоби захисту рослин або інше (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Згідно з пунктом 1.2 договору поставки найменування, загальна кількість, асортимент (номенклатура), комплектність (та/або інші характеристики), а також термін поставки і оплати товару, що постачається, визначається у специфікаціях, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Так, серед іншого, між позивачем та відповідачем було укладено специфікацію № 3-ЗЗР(К) від 31.01.2025 на загальну суму 852 192,00 грн та поставлено товар, що підтверджується видатковою накладною № ТДАГ 610 від 31.01.2025, за якою відповідачем було допущено неналежне виконання зобов`язань щодо своєчасності оплати поставленого товару.

Оплата за вказаною специфікацією мала бути здійснена відповідачем у такому порядку: 170 438,40 грн до 01.04.2025; 681 753,60 грн до 01.11.2025.

Відповідач отриманий товар не сплатив.

Товар за узгодженою сторонами специфікацією та видатковою накладною покупцем прийнятий у повному обсязі, претензій щодо якості та/або комплектності товару від покупця не надходило.

Згідно з пунктом 8.3 договору поставки за порушення строків виконання зобов`язань за цим договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов`язання за кожен день прострочки.

Відповідно, керуючись пунктом 8.3 договору поставки, позивачем нараховано відповідачу пеню за таким розрахунком:

Нарахування пені позивач здійснив з дати, коли відповідач повинен був повністю розрахуватись за отриманий товар - 01.11.2025.

За специфікацією № 3-ЗЗР(К) від 31.01.2025 відповідачем допущено порушення строків оплати суми 852 192,00 грн на 159 календарних днів.

За розрахунком позивача розмір пені складає 113 446,60 грн за період 02.11.2025 - 09.04.2026.

Згідно з пунктом 8.4 договору поставки у разі недотримання покупцем термінів оплати вже відпущеного йому товару, що узгоджені сторонами у відповідних специфікаціях, постачальник має право виставити покупцю рахунок на сплату неустойки у вигляді штрафу у розмірі 30 % від загальної суми специфікації, за якою допущено прострочення.

Відповідачем (покупцем за договором поставки) допущене прострочення оплати за зазначеною специфікацією. За розрахунком позивача штраф за специфікацією № 3-ЗЗР(К) від 31.01.2025 на суму 852 192,00 грн * 30 % = 255 657,60 грн.

Отже, сума штрафу у розмірі 30 % відповідно до пункту 8.4 договору поставки складає 255 657,60 грн.

Згідно з пунктом 8.5 договору поставки у разі порушення строку оплати за поставлений товар, узгоджений сторонами у відповідних специфікаціях, покупець відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України за вимогою постачальника сплачує постачальнику 24 % річних. Зазначені річні нараховуються на суму простроченого зобов`язання з оплати товару з моменту виникнення такого прострочення до дати повного розрахунку за поставлений товар.

Тобто, відповідно до пункту 8.5 договору поставки на суму заборгованості позивач має право нарахувати відсотки за користування чужими грошовими коштами (товарний кредит) у розмірі 24 % річних або 0,066 % на день.

За специфікацією № 3-ЗЗР(К) від 31.01.2025 відповідачем допущено порушення строків оплати суми 852 192,00 грн на 159 днів * 0,066 % = 89 429,02 грн (період нарахування з 02.11.2025 по 09.04.2026).

Отже, відповідно до пункту 8.5 договору поставки позивач просить стягнути на його користь плату за користування чужими грошовими коштами (товарним кредитом) станом на дату складання цієї позовної заяви у загальному розмірі 89 429,02 грн.

На підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача за специфікацією № 3-ЗЗР(К) від 31.01.2025 інфляційні за період з 02.11.2025 по 09.04.2026 у розмірі 34 577,37 грн.

Відповідно до пункту 4.5 договору поставки у випадку зміни середньозваженого курсу продажу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за даними сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/ відносно курсу, обрахованого у відповідній специфікації, постачальник має право без підписання додаткових угод до договору змінити ціну та загальну вартість товару (в гривневому еквіваленті), повідомивши про це покупця. Повідомлення про зміни загальної вартості товару здійснюється шляхом направлення на поштову та/або електронну адресу покупця, зазначену у реквізитах цього договору, протоколу зміни ціни товару, рахунку-фактури та/або документу щодо коригування ціни із зазначенням нової ціни та загальної вартості товару.

Так, у специфікації № 3-ЗЗР(К) від 31.01.2025 сторони зафіксували курс долара США 38,17, а сума специфікації - 22 326,22 долара США.

Станом на 09.04.2026 середньозважений курс долара США за даними сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/ становив 43,5. Тобто сума специфікації дорівнює 22 326,22 долара США * 43,5 = 971 190,57 грн.

Відповідно, курсова різниця, яку просить стягнути позивач за цією специфікацією, складає: 971 190,57 грн - 852 192,00 грн = 118 998,57 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з такого.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

- укладення між сторонами договору постачання від 29.05.2023 № ВЦР184/2023 та узгодження специфікації від 31.01.2025 № 3-ЗЗР(К);

- факт поставки та передачі позивачем відповідачу товару (засобів захисту рослин) на суму 852 192,00 грн за видатковою накладною від 31.01.2025 № ТДАГ 610;

- настання строку оплати поставленого товару та факт невиконання/неналежного виконання відповідачем обов`язку з його оплати;

- наявність підстав, правомірність та обґрунтованість розрахунку нарахованих позивачем штрафних санкцій (пені, штрафу), процентів річних, інфляційних втрат та курсової різниці;

- факт порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Докази, надані позивачем на підтвердження викладених обставин: копія договору постачання № ВЦР184/2023 від 29.05.2023, копія Специфікації № 3-ЗЗР(К) від 31.01.2025, копія Видаткової накладної № ТДАГ 610 від 31.01.2025, докази сплати судового збору, копія Витягу з ЄДРЮОФОПГФ щодо ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОХІМ», квитанція про надсилання документів відповідачу, ордер про надання правової допомоги, копія Договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 03.04.2026, копія Акта приймання-передачі наданих послуг від 09.04.2026, детальний опис виконаних та наданих адвокатом послуг.

За наслідками дослідження та оцінки доказів суд дійшов висновку, що більш вірогідними є докази, надані позивачем, у зв`язку з чим визнаються встановленими такі обставини:

- факт укладення договору постачання від 29.05.2023 № ВЦР184/2023 та підписання специфікації від 31.01.2025 № 3-ЗЗР(К);

- факт реальної поставки та прийняття відповідачем товару на суму 852 192,00 грн за видатковою накладною від 31.01.2025 № ТДАГ 610, яка містить підписи уповноважених осіб та відтиски печаток обох підприємств; прийняття відповідачем товару без зауважень підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною № ТДАГ 610 від 31.01.2025 на суму 852 192,00 грн. Матеріали справи не містять претензій щодо якості чи кількості поставленого товару. Відповідач наданих доказів не спростував, зауважень до накладної не подав.

- факт настання строку оплати товару (170 438,40 грн - до 01 квітня 2025 року, 681 753,60 грн - до 01 листопада 2025 року) та невиконання цього обов`язку відповідачем, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість із сплати основного боргу у розмірі 852 192,00 грн.

Відповідач не надав суду жодних банківських або розрахункових документів, які б підтверджували здійснення оплати за отриманий товар у визначені строки або після їх настання.

Отже, вимога про стягнення основного боргу в сумі 852 192,00 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо нарахування пені, штрафу, річних відсотків та інфляційних витрат.

Пунктом 8.3 договору передбачено сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Позивачем правомірно розраховано пеню за період з 02.11.2025 по 09.04.2026 (в межах 6-ти місячного строку) на суму 113 446,60 грн. Розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені до 5 000,00 грн, суд не знаходить підстав для такого зменшення. Дія воєнного стану та наявність інших боргів відповідача не звільняють його від цивільно-правової відповідальності та не є винятковими обставинами для повного нівелювання стимулюючої функції неустойки. Зменшення розміру неустойки (пені) - це виключне право суду, передбачене частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

Отже клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 8.4 договору, у разі порушення строків оплати Постачальник має право стягнути штраф у розмірі 30 % від суми Специфікації. Розрахунок штрафу (852 192,00 грн * 30 % = 255 657,60 грн) відповідає умовам договору та закону.

Пунктом 8.5 договору сторони встановили інший розмір річних процентів у порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 24 % річних. Заявлена сума за 159 днів прострочення складає 89 429,02 грн та підлягають стягненню.

Інфляційні нарахування, обчислені відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за період прострочення з урахуванням офіційних індексів інфляції складають 34 577,37 грн та підлягає стягненню.

Суд дійшов висновку, що відповідачем - Фермерським господарством «БОВБАСІВСЬКЕ» було порушено майнові права та законні інтереси позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОХІМ». Мотивом для такого висновку є факт протиправної бездіяльності відповідача, яка полягає у невиконанні грошового зобов`язання з оплати за поставлений та належним чином отриманий товар у встановлені специфікацією від 31.01.2025 № 3-ЗЗР(К) строки. Не сплативши у визначений договором строк поставлений товар, відповідач позбавив позивача права на своєчасне отримання грошових коштів за реалізований товар, чим порушив право власності позивача та принципи обов`язковості виконання договірних зобов`язань (статті 526, 629 Цивільного кодексу України).

Щодо вимоги про стягнення курсової різниці слід зазначити таке.

Позивач заявив вимогу про стягнення курсової різниці в сумі 118 998,57 грн на підставі пункту 4.5 договору постачання.

Суд, дослідивши зміст пункту 4.5 договору, встановив, що зміна вартості товару внаслідок зміни курсу валют не відбувається автоматично.

Договором чітко регламентовано, що повідомлення покупця здійснюється шляхом направлення на його поштову або електронну адресу Протоколу зміни ціни товару, рахунку-фактури або іншого коригуючого документа.

Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів (поштових квитанцій, описів вкладення, скріншотів відправки електронних листів), які б підтверджували направлення відповідачу таких документів до моменту подачі позову.

Оскільки позивач не дотримався обов`язкового договірного порядку зміни ціни товару, вимога про стягнення курсової різниці є передчасною, тому у задоволенні цієї вимоги (на суму 118 998,57 грн) слід відмовити.

Норми права, які застосував суд.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 17 571,62 грн.

Ціна позову становить 1 464 301,16 грн. Позовні вимоги задоволено частково на суму 1 345 302,59 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 16 143,64 грн.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат позивачем подано договір про надання правової допомоги від 03.04.2026 та акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 09.04.2026, згідно з яким адвокатом надано такі послуги:

1. Первинна та повторна усна консультація з дослідженням документів, визначення та надання правової позиції, перевірка та аналіз письмових доказів - 2 години на суму 6 000,00 грн;

2. Аналіз чинного законодавства та судової практики - 3 години на суму 9 000,00 грн;

3. Підготовка позовної заяви з додатками, формування та надіслання позовної заяви відповідачу та подання її до суду - 5 годин на суму 15 000,00 грн;

4. Участь у судових засіданнях - 2 години на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи обґрунтованість та співмірність заявлених до стягнення витрат, суд виходить з того, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, спір виник з типових договірних правовідносин постачання товару, а правова позиція позивача базується на стандартних нормах матеріального та процесуального права і сталій судовій практиці.

Зокрема, послуги з «усної консультації» (6 000,00 грн) та «аналізу законодавства та судової практики» (9 000,00 грн) є складовими етапами підготовки позовної заяви, а їх виділення в окремі види робіт із підвищеною оплатою призвело до штучного збільшення обсягу та вартості правничої допомоги.

Крім того, пунктом 4 акта передбачено 10 000,00 грн за «участь у судових засіданнях» (з розрахунку 2 години). Водночас розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, відтак включення до акта послуг з участі у засіданнях є безпідставним.

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду (постанова від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи критерії розумності, співмірності, пропорційності та обсяг фактично наданих послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу та зменшення їх розміру до 15 000,00 грн, що є достатнім та співмірним компенсаційним розміром за підготовку позовної заяви та збір доказів у цій справі.

Керуючись статтями 118, 119, 129, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У поновленні ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВУ «БОВБАСІВСЬКЕ» пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву відмовити.

Відзив ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «БОВБАСІВСЬКЕ» на позовну заяву залишити без розгляду.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «БОВБАСІВСЬКЕ» (37803, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Бовбасівка, вул. Шевченка, буд. 17; код ЄДРПОУ 38601195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОХІМ» (63401, Харківська обл., м. Зміїв, вул. Харківська, буд. 86а; код ЄДРПОУ 40136385) 852 192,00 грн основного боргу, 113 446,60 грн пені, 255 657,60 грн штрафу, 89 429,02 грн 24 % річних, 34 577,37 грн інфляційних нарахувань, 16 143,64 грн витрат зі сплати судового збору та 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення підписано 14.10.2026 у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Суддя Дмитро СІРОШ