Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №481/202/26 — Миколаївський апеляційний суд

12.10.26

22-ц/812/2020/26

Провадження №22-ц/812/2020/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Справа № 481/202/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шаманської Н.О.,

суддів: Лівінського І.В., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання – Богуславською О.М.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області

про визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним, визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та усунення перешкод в здійсненні права власності та права користування земельною ділянкою

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 , поданою його представником ОСОБА_4 ,

на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області, постановлену суддею Муруговим В.В., 17 липня 2026 року в приміщенні цього ж суду, повний текст ухвали складено 21 липня 2026 року,

у с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Новобузької міської ради про визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним, визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та усунення перешкод в здійсненні права власності та права користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позову зазначала, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4824510100:03:061:0023 по АДРЕСА_1 , на якій розмішене приміщення належного їй магазину. Однак, частина належного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приміщення гаражу знаходиться в межах належної їй земельної ділянки на відстані 1 м від стіни магазину позивача. Відповідачі створюють їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою та обслуговуванні допоміжного приміщення магазину, побудувавши на належній їй земельній ділянці гараж.

Посилаючись на викладене, просила визнати рішення органу місцевого самоврядування щодо видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на гараж по АДРЕСА_2 недійсним, визнати недійсним свідоцтво про право власності на гараж та усунути перешкоди в здійсненні права власності та права користування земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідачів знести гараж.

25 травня 2026 року представник позивачки – ОСОБА_5 подав клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2026 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4824510100:03:061:0023, розташованої по АДРЕСА_1 та на відстані меншій 1 м від межі цієї земельної ділянки гараж, який розташований по АДРЕСА_1 ?

- яка частина вказаного гаражу знаходиться в межах земельної ділянки та на відстані меншій 1 м від земельної ділянки.

В розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи №481/202/26, в якій знаходяться копії: технічних паспортів на магазин по АДРЕСА_1 (а.с. 12-17); правовстановлюючих документів на земельну ділянку позивача (а.с. 18-20); правовстановлюючих документів на гараж відповідачів (а.с. 27-28); схеми GNSS-спостережень з технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4824510100:03:061:0023 (а.с. 35-36).

Проведення експертизи доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Витрати пов`язані з проведенням експертизи до закінчення розгляду справи покладено на ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – Задерецький В.А., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу та передати питання про призначення судової земельно-технічної експертизи на новий розгляд до Баштанського районного суду Миколаївської області, зобов`язавши суд першої інстанції попередньо розглянути клопотання відповідача про витребування доказів, визначити належні вихідні дані для проведення експертизи та лише після цього вирішити питання про її призначення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є передчасною.

Суд призначив експертизу без попереднього вирішення питань, від яких безпосередньо залежить можливість її проведення та достовірність майбутнього висновку експерта. Представником відповідача до суду були подані детальні письмові заперечення на клопотання позивача про призначення експертизи, в яких зазначалося, що у матеріалах справи відсутні документи, необхідні для встановлення вихідних даних, без яких проведення земельно-технічної експертизи є неможливим або може призвести до формування необ`єктивного висновку. Зокрема, відповідач звертав увагу суду на те, що: відсутні докази тотожності земельних ділянок із кадастровими номерами 4824510100:03:061:0029 та 4824510100:03:061:0023; у матеріалах справи відсутня технічна документація щодо первинного формування земельної ділянки; відсутня реєстраційна справа до державного акту; відсутня технічна документація із встановлення меж земельної ділянки 2009 року; відсутня нова технічна документація, виготовлена ФОП ОСОБА_6 , яка фактично покладена позивачем в основу своїх вимог.

Суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не розглянув заявлені відповідачем клопотання про витребування доказів. У запереченнях відповідач не лише висловив незгоду із призначенням експертизи, а їй просив суд попередньо витребувати конкретні документи, без яких проведення експертизи є передчасним. Зокрема ставилось питання про витребування: нотаріальної реєстраційної справи договору купівлі-продажу земельної ділянки; державного акта 1996 року; технічної документації щодо земельної ділянки кадастровий номер 4824510100:03:061:0029; доказів тотожності земельних ділянок із різними кадастровими номерами; реєстраційної справи державного акта 2009 року; технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки; нової технічної документації, виготовленої ФОП ОСОБА_6 . Проте ухвалою суду жодне із зазначених клопотань не було вирішене.

Призначена експертиза не усуває спір, а створює ризик отримання недостовірного висновку.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Сторони у судове засідання апеляційного суду не з`явились. Про день, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.У зв`язку з чим суд розглядав справу у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертаючись з позовом у даній справі зазначала, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4824510100:03:061:0023 по АДРЕСА_1 , на якій розмішене приміщення належного їй магазину. Однак, частина належного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приміщення гаражу знаходиться в межах належної їй земельної ділянки на відстані 1 м від стіни магазину позивача. Відповідачі створюють їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою та обслуговуванні допоміжного приміщення магазину, побудувавши на належній їй земельній ділянці гараж.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати рішення органу місцевого самоврядування щодо видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на гараж по АДРЕСА_2 недійсним, визнати недійсним свідоцтво про право власності на гараж та усунути перешкоди в здійсненні права власності та права користування земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідачів знести гараж.

25 травня 2026 року представник позивачки – ОСОБА_5 подав клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи на вирішення якої просив поставити наступні питання:

- чи знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4824510100:03:061:0023, розташованої по АДРЕСА_1 та на відстані меншій 1 м від межі цієї земельної ділянки гараж, який розташований по АДРЕСА_1 ?

- яка частина вказаного гаражу знаходиться в межах земельної ділянки та на відстані меншій 1 м від земельної ділянки?

Задовольняючи клопотання та постановляючи оскаржувану ухвалу у справі, суд врахував зміст позовних вимог, предмет та підстави позову, а тому з метою вирішення питання щодо правомірності визначення фактичного землекористування земельною ділянкою відповідачем, визначення порушення меж (чи накладення) земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації землеустрою на вищезгадані земельні ділянки, суд дійшов висновку про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.

У спорі, який виник між сторонами ключовим є питання чи дійсно належний відповідачам гараж побудований на земельній ділянці, що належить позивачці та чи дійсно це створює для неї перешкоди у користуванні земельною ділянкою та обслуговуванні допоміжного приміщення магазину.

Тому для правильного встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи, необхідне проведення земельно-технічної експертизи.

Призначаючи судову земельно-технічну експертизу, суд першої інстанції врахував рекомендації викладені у розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджено наказом Міністерства юстиції України №53/5від 08 жовтня 1998 року, та сформулював питання, які на думку суду допоможуть правильно встановити обставин, що мають значення для вирішення справи. Також суд надав в розпорядження експерта матеріали цивільної справи №481/202/26, в якій знаходяться копії: технічних паспортів на магазин по АДРЕСА_1 (а.с. 12-17); правовстановлюючих документів на земельну ділянку позивача (а.с. 18-20); правовстановлюючих документів на гараж відповідачів (а.с. 27-28); схеми GNSS-спостережень з технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4824510100:03:061:0023

Що стосується доводів апеляційної скарги про передчасність призначення у справі судової земельно-технічної експертизи через відсутність у матеріалах справи необхідних доказів, колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки в разі недостатності документів, експерт відповідно до ч.1 ст.107 ЦПК України може подати суду клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану його представником Задерецьким Віталієм Анатолійовичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: І.В.Лівінський

Л.М.Царюк

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2026 року.