Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №916/3272/26 — Господарський суд Одеської області

Суд: Господарський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №916/3272/26

Суддя: Гут С.Ф.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3272/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛОРЕ" про стягнення 605714,71 грн заборгованості,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

зазначає наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (надалі - ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ", Позивач), використовуючи підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи,звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛОРЕ" (надалі - ТОВ "КАЛОРЕ", Відповідач) 605714,71 грн заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 позовній заяві ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/3272/26 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2026 прийнято позовну заяву ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3272/26, визнано справу малозначною та постановлено здійснювати її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10 вересня 2026 року.

В автоматизованій системі діловодства Господарського суду Одеської області наявна інформація про зареєстрований як у ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ", так і у ТОВ "КАЛОРЕ" електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до сформованих за допомогою автоматизованої системи діловодства Господарського суду Одеської області довідок до електронних кабінетів ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" та ТОВ "КАЛОРЕ" Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в автоматичному режимі 14.08.2026 доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

28 серпня 2026 року ТОВ "КАЛОРЕ" реалізовано право на подачу відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2026 відкладено розгляд справи на 08 жовтня 2026 року.

Відповідно до сформованої за допомогою автоматизованої системи діловодства Господарського суду Одеської області довідки до електронного кабінету ТОВ "КАЛОРЕ" Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в автоматичному режимі 10.09.2026 доставлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 08 жовтня 2026 року.

06 жовтня 2026 року ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" представлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

У призначене на 08.10.2026 судове засідання представники учасників справи не з`явились.

Приписами частини 4 статті 120 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Приписи частин 4 та 5 статті 6 ГПК України визначають, що Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 із змінами, передбачено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

В свою чергу, пункт 37 Положення визначає, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

У випадку, якщо особа (учасник справи) зареєструвала свій Електронний кабінет, електронна форма вручення їй судових рішень є обов`язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, яка, на відміну від електронної форми, може бути реалізована судом у зазначеному випадку лише за окремою заявою учасника справи.

Саме така правова позиція суду касаційної інстанції викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.03.2023 у справі № 916/3104/21 та від 17.05.2023 у справі № 910/15120/20.

Враховуючи наявність сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок про завчасну доставку до електронних кабінетів кожного із учасників справи підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі постановлених у справі ухвал, останні належним чином повідомлені про судове провадження та призначені засідання, відтак неявка представників учасників не перешкоджає розгляду справи.

В процесі розгляду справи представник ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" підтримував заявлені вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

В процесі розгляду справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" до відповідача: ТОВ "КАЛОРЕ" про стягнення 605714,71 грн заборгованості, 08 жовтня 2026 року в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 13 жовтня 2026 року.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень сторін:

Звертаючись із позовом до суду ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" заявлено до стягнення з ТОВ "КАЛОРЕ" 605714,71 грн заборгованості, у зв`язку із порушенням останнім взятих на себе за укладеним 01.02.2024 договором про постачання електричної енергії споживачу № 100/281 зобов`язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості спожитої упродовж січня-квітня 2026 року електричної енергії.

Реалізувавши право на подачу відзиву, ТОВ "КАЛОРЕ" зазначає, що Позивачем представлено не підписані акті прийняття-передавання товарної продукції (електричної енергії) упродовж спірного періоду.

Зазначає, що неналежне виконання зобов`язання викликано настанням обставин невідворотної сили, зокрема введеним воєнним станом, внаслідок якого більшість споживачів виїхало за межі країни та не здійснюють своєчасної оплати вартості спожитих послуг теплопостачання.

Додатково посилається, що має на меті сплатити заборгованість до середини листопада 2026 року.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

01 лютого 2024 року між ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (Постачальник) та ТОВ "КАЛОРЕ" (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 100/281 (Договір), умови пункту 2.1 якого передбачають, що за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії (пункт 2.2).

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу (Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (Споживач) постачальником електричної енергії (Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору (пункт 1.1).

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 N 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (пункт 1.2).

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (пункт 3.1).

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 цього Договору.

У разі надання у встановленому порядку Постачальником Споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання Споживачу повідомлення)…(пункт 5.1).

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (пункт 5.2).

Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування (пункт 5.3).

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (пункт 5.4).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 5.5).

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (пункт 5.7).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (пункт 9.1).

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника (пункт 13.1).

Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Споживач зобов`язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.?

Сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін та невідкладно вносити зміни в цей Договір (пункт 13.7).

У Договорі визначено адреси електронної пошти для здійснення зв`язку контрагентів між собою.

Представлена копія Договору містить власноруч проставлені підписи представників сторін та скріплена печатками контрагентів.

ТОВ "КАЛОРЕ" підписано заяву-приєднання, яка є додатком № 1 до Договору, із визначенням ЕІС-кодів точок комерційного обліку та адрес об`єктів. Визначено, що початок постачання 1 лютого 2024 року.

Комерційною пропозицією № 5-2023, яка є додатком до Договору, погоджено наступне.

Територія, на яку розповсюджується діяльність ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» з постачання електричної енергії: Україна.

Предмет комерційної пропозиції: постачання електричної енергії як товарної продукції.

Розрахунковий період: календарний місяць.

У пункті 1 погоджено формулу визначенні ціни (тарифу) для здійснення планових платежів за електричну енергію за 1 кВт*год без ПДВ.

Споживач до 08 числа поточного місяця здійснює плановий платіж на поточний розрахунковий період в розмірі 50 % від заявленого обсягу споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника через банківську установу або іншим способом, незабороненим чинним законодавством (пункт 2).

Постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає Споживачу рахунок (платіжний документ) на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці та Акт прийняття-передавання товарної продукції.

Платіжний документ формується Постачальником безкоштовно та надається Споживачу у відділі обслуговування споживачів Постачальника.

Споживач має можливість самостійно сформувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою сервісу «Особистий кабінет» на офіційному сайті Постачальника: … (Сервіс, Особистий кабінет). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, Акт прийняття-передавання товарної продукції та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження Споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку Споживача без зауважень. Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Датою отримання платіжного документа вважається - день отримання уповноваженою особою Споживача у відділі обслуговування споживачів Постачальника або отримання (генерування/формування/відкриття) в Особистому кабінеті.

Якщо рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію не був отриманий Споживачем ні в Особистому кабінеті Споживача, ні у паперовому вигляді у Постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового - він вважається таким, що вручений Постачальником Споживачу та Споживач вважається таким, що з ними ознайомлений.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 робочих днів з дня формування/отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів (пункт 3).

Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії напряму оператору системи (пункт 5).

Договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання Споживачем заяви - приєднання до Договору і укладається на строк до 31 грудня 2024 року (включно), та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, а в частині розрахунків Договір діє до повного їх завершення (пункт 9).

У пункті 11 наведеного очікувані обсяги споживання електричної енергії.

Представлена копія Комерційної пропозиції містить власноруч проставлені підписи представників сторін та скріплена печатками контрагентів.

31 січня 2026 року ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" складено акт приймання-передавання товарної продукції, відповідно до якого поставлено у січні 2026 року ТОВ "КАЛОРЕ" як Споживачу електричну енергію обсягом 23958 кВт*год та вартістю 266421,73 грн з ПДВ. Представлений акт не містить підпису представника ТОВ "КАЛОРЕ".

09 лютого 2026 року ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" виставлено ТОВ "КАЛОРЕ" рахунок № 100/281/1/1 від 01.02.2026 на оплату вартості спожитої у січні 2026 року електричної енергії обсягом 23958 кВт*год та вартістю 266421,73 грн з ПДВ, із терміном оплати до 23 лютого 2026 року.

28 лютого 2026 року ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" складено акт приймання-передавання товарної продукції, відповідно до якого поставлено у лютому 2026 року ТОВ "КАЛОРЕ" як Споживачу електричну енергію обсягом 10831 кВт*год та вартістю 139797,47 грн з ПДВ. Представлений акт не містить підпису представника ТОВ "КАЛОРЕ".

09 березня 2026 року ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" виставлено ТОВ "КАЛОРЕ" рахунок № 100/281/2/1 від 01.03.2026 на оплату вартості спожитої у лютому 2026 року електричної енергії обсягом 10831 кВт*год та вартістю 139797,47 грн з ПДВ, із терміном оплати до 23 березня 2026 року.

31 березня 2026 року ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" складено акт приймання-передавання товарної продукції, відповідно до якого поставлено у березні 2026 року ТОВ "КАЛОРЕ" як Споживачу електричну енергію обсягом 14616 кВт*год та вартістю 143323,21 грн з ПДВ. Представлений акт не містить підпису представника ТОВ "КАЛОРЕ".

06 квітня 2026 року ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" виставлено ТОВ "КАЛОРЕ" рахунок № 100/281/3/1 від 01.04.2026 на оплату вартості спожитої у березні 2026 року електричної енергії обсягом 14616 кВт*год та вартістю 143323,21 грн з ПДВ, із терміном оплати до 20 квітня 2026 року.

30 квітня 2026 року ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" складено акт приймання-передавання товарної продукції, відповідно до якого поставлено у квітні 2026 року ТОВ "КАЛОРЕ" як Споживачу електричну енергію обсягом 7400 кВт*год та вартістю 57841,14 грн з ПДВ. Представлений акт не містить підпису представника ТОВ "КАЛОРЕ".

06 травня 2026 року ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" виставлено ТОВ "КАЛОРЕ" рахунок № 100/281/4/1 від 01.05.2026 на оплату вартості спожитої у квітні 2026 року електричної енергії обсягом 7400 кВт*год та вартістю 57841,14 грн з ПДВ, із терміном оплати до 20 травня 2026 року.

ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" представлено список згрупованих відправлень, в тому числі на адресу ТОВ "КАЛОРЕ".

Також ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" представлено роздруківки надсилання рахунків на оплату за січень-квітень 2026 року на адресу електронної пошти ТОВ "КАЛОРЕ", визначену у Договорі.

АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» представлено ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі), відповідно до яких ТОВ "КАЛОРЕ" відпущено (отримано): упродовж 2026 року, а саме січня 23958 кВт*год (23260+698), упродовж лютого 10831 кВт*год (10500+331), упродовж березня 14616 кВт*год (14166+450) та упродовж квітня 7400 кВт*год (7206+194).

Відповідно до представленої ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" довідки за ТОВ "КАЛОРЕ" обліковується 605714,71 грн заборгованості за спожиту упродовж січня-квітня 2026 року електричну енергію.

Відповідно до представленого ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" розрахунку заборгованості за ТОВ "КАЛОРЕ" обліковується 605714,71 грн заборгованості за спожиту упродовж січня-квітня 2026 року електричну енергію, зазначено про здійснену у січні 2026 року оплату у розмірі 1668,84 грн.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права.

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до приписів статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В свою чергу, вимоги встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ) передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Відповідно до пункту 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну (пункт 4.12 ПРРЕЕ).

Пунктом 4.21 ПРРЕЕ встановлено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Відповідно до пункту 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Згідно із пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Пунктом 38 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 46 "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.2018 № 1345 видано АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

Абзацом 1 пункту 2.3.3 ПРРЕЕ передбачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

При цьому приписами ПРРЕЕ, а саме абзацами 3-5 пункту 2.3.5, передбачено, що у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів засобів вимірювальної техніки та/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування у пред`явленому до оплати документі, споживач подає про це заяву оператору системи/постачальнику послуг комерційного обліку, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії - учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.

Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку.

На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування.

За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.

Положеннями пункту 2.3.11 ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

В свою чергу, пункт 2.3.12 ПРРЕЕ передбачає, що споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком.

Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання.

Відповідно до пункту 2.3.14 ПРРЕЕ постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до приписів Кодексу комерційного обліку (надалі - ККО) електричної енергії:

точка комерційного обліку (ТКО) - фізична або умовна (віртуальна) точка (як елемент інформаційної моделі ринку), ідентифікована відповідним EIC-кодом, якої стосуються дані комерційного обліку електричної енергії, які використовуються для розрахунків між учасниками ринку електричної енергії та/або для формування звітності;

автоматизована система постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії (АС ППКО) - автоматизована система або сукупність автоматизованих систем, що забезпечують виконання заявлених функцій постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії;

Приписами пункту 8.1.2 ККО електричної енергії передбачено, що покази лічильників для кожної ТКО за період інтеграції мають зчитуватися АС ППКО зі всіма цифрами після коми. Покази лічильників в індивідуальних побутових та малих непобутових споживачів мають зчитуватися в цілих кВт·год.

Положення пункту 8.6.1 ККО передбачають, що зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Пункт 8.6.7 ККО передбачає, що зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв`язку.

В свою чергу, приписами пункту 8.6.8 ККО встановлено, що непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.

Окрім того, пунктом 8.6.15 ККО встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

При цьому у разі виявлення у платіжному документі помилкових показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи/ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника. Водночас індивідуальному побутовому споживачу достатньо надати фактичні покази лічильника оператору системи розподілу або електропостачальнику (пункт 8.6.16 ККО).

Крім того, пунктом 8.6.17 ККО передбачено, що оператор системи/ППКО має забезпечити протягом п`яти робочих днів від дня отримання відповідного повідомлення проведення перевірки вказаних у рахунку показів лічильника, а в разі потреби протягом 20 робочих днів забезпечити перевірку лічильника та, у разі потреби, виправити помилкові дані, та проінформувати споживача про результати перевірки. Електропостачальник, оператор системи та споживач за ініціативою однієї зі сторін оформлюють акт звірки спожитої та сплаченої електричної енергії відповідно до отриманих фактичних показів ЗКО.

Судом встановлено, що також не заперечується учасниками справи та не ставиться під сумнів, факт укладення між ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" як Постачальником та ТОВ "КАЛОРЕ" як Споживачем дослідженого Договору, умовами якого передбачено зобов`язання ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" із продажу (постачання) ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" електричної енергії, в свою чергу останнє взяло не себе зобов`язання із оплати вартості спожитої електричної енергії на умовах комерційної пропозиції.

Судом не встановлено підстав нікчемності укладеного правочину, так само жодною із сторін не заявлено вимогу про визнання Договору недійсними, відтак в силу приписів статті 204 ЦК України укладений між Позивачем та Відповідачем Договір є правомірними.

Як зазначалось, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.2018 № 1345 видано АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

В процесі розгляду справи ТОВ "КАЛОРЕ" не представлено до матеріалів справи фактичних показів лічильників упродовж спірного періоду, поряд із цим ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" представлено отриману від АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" як оператора системи розподілу інформацію, відповідно до якої Відповідачем отримано упродовж 2026 року: січня 23958 кВт*год (23260+698), упродовж лютого 10831 кВт*год (10500+331), упродовж березня 14616 кВт*год (14166+450) та упродовж квітня 7400 кВт*год (7206+194).

Відтак, з огляду на відсутність представлених Відповідачем показів лічильник упродовж спірного періоду, господарський суд неспроможний спростувати позицію ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" про споживання ТОВ "КАЛОРЕ" відповідної кількості електричної енергії, заснованої на представленій АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" як оператором системи розподілу інформації.

При цьому, судом встановлено, що в укладеному Договорі визначено адресу електронної пошти для здійснення зв`язку між контрагентами, а ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" представлено докази надсилання на адресу електронної пошти Відповідача виставлених рахунків.

У той же час, суд доходить до висновку, що ТОВ "КАЛОРЕ" як Споживачем в порушення приписів статей 525,526,610,629,692,712 ЦК України та умов Договору своєчасно та остаточно вартість отриманого товару (електричної енергії) не сплатило, не дивлячись на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини 1 статті 692, частини 1 статті 712, пункту 3 Комерційної пропозиції строк виконання зобов`язання у розмірі 605714,71 грн, з яких 264752,89 грн за спожиту у січні 2026 року електричну енергію, 139797,47 грн за спожиту у лютому 2026 року електричну енергію, 143323,21 грн за спожиту у березні 2026 року електричну енергію, 57841,14 грн за спожиту у березні 2026 року електричну енергію,

Іншого ТОВ "КАЛОРЕ" суду не доведено і не представлено доказів своєчасної та остаточної оплати вартості отриманого товару разом із фактичними показаннями приладів обліку упродовж спірного періоду.

Відтак, суд вважає наявними правові підстави для стягнення з ТОВ "КАЛОРЕ" на користь ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" 605714,71 грн основного боргу (заборгованості за спожиту упродовж січня-квітня 2026 року електричну енергію).

Відповідно до вимог частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами першої-третьою статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Згідно із частиною першої статті 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2026 рік" …прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн…

Підпунктами 1 та 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" визначено ставки судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України „Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Звертаючись із позовом ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" у відповідності до підпункту 1 пункт 2 частини другої та частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" мало переказати до Державного бюджету України 7268,58 грн (1,5 відсотка ціни позову * 0,8 - 605714,71 * 1,5% * 0,8 = 7268,58 грн), між тим переказало 9085,75 грн.

Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, стягненню з ТОВ "КАЛОРЕ" на користь ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" підлягає 7268,58 грн витрат зі сплати судового збору, а решта внесеного в більшому розмірі судового збору - 1817,17 грн підлягає поверненню платнику після звернення із відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,231,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛОРЕ" про стягнення 605714,71 грн заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛОРЕ" (65114, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 114, офіс 16-Н, Код ЄДРПОУ 42067853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1, Код ЄДРПОУ 42129888, р/р НОМЕР_1 МОУ АТ «ОЩАДБАНК» України, МФО 326461) 605714/шістсот п`ять тисяч сімсот чотирнадцять/грн 71коп. заборгованості та 7268/сім тисяч двісті шістдесят вісім/грн 58коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 13 жовтня 2026 р.

Суддя С.Ф. Гут

Оригінал: reyestr.court.gov.ua