Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №128/674/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 128/674/26

Провадження № 22-ц/801/2428/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокуСправа № 128/674/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л.О., Оніщука В.В.,

позивач: ТОВ «Споживчий центр»

відповідач : ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ТОВ « Споживчий центр» на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 27.07.2026 року у справі за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

18.02.2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Послалось на те, що 10.05.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10.05.2025-100001084 на споживчі потреби, шляхом обміну електронними повідомленнями . ТОВ «Споживчий центр» направило на вказаний відповідачем ОСОБА_1 номер мобільного телефону одноразовий ідентифікатор НОМЕР_1 , яким він підписав пропозицію про укладення кредитного договору та заявку на отримання кредиту. Окрім того, під час укладення договору ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID. Згідно умов цього договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язався надати ОСОБА_1 споживчий кредит в розмірі 6 000 грн на строк 217 днів (до 12.12.2025 року), зі сплатою передбачених договором відсотків у розмірі 1 % за день користування кредитом, що застосовується протягом перших трьох чергових періодів, зазначених у графіку платежів та 0,5% за день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за першими трьома черговими періодами зазначеними у графіку платежів , сплатою комісії за надання кредиту 540 грн, що нараховується у кожному з двох чергових періодів та неустойки у розмірі 90 грн за кожен день неналежного виконання зобов`язання, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредитні кошти та сплати передбачені договором платежі. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором виконало, надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 000 грн на строк 217 днів (до 12.12.2025 року) з передбаченою договором відсотковою ставкою, а відповідач свої зобов`язання за договором з повернення кредитних коштів ,відсотків і обов`язкових платежів належним чином не виконував ,в зв`язку з чим станом на 12.12.2025 року року у нього виникла заборгованість в розмірі 13 950 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту – 6000 грн; за простроченими процентами – 5 580 грн; за комісією – 540 грн та неустойкою - 1830 грн, яку просили стягнути на свою користь

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 27.07.2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Споживчий центр» просить вказане рішення скасувати в частині відмови в задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором за тілом, процентами та комісією та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги у відповідній частині. Вказало, що суд невірно дійшов висновку про неправильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості , оскільки розрахунок відповідає умовам укладеного між ними кредитного договору та враховує здійснені ОСОБА_1 платежі Крім того, комісія за обслуговування кредиту також передбачена умовами договору, який містить перелік послуг , за які така комісія стягується.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 27.07.2026 року року вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що хоча факти укладення сторонами кредитного договору, отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 6 000 грн та оплату ним платежів за кредитним договором на загальну суму 5 970 грн є доведеними, проте, позивач не довів належним чином конкретний розмір стягуваної заборгованості за тілом кредиту у сумі 6 000 грн та процентів у сумі 5 580 грн, оскільки розрахунок не враховує здійснені відповідачем платежі і не відповідає встановленій законом черговості погашення заборгованості. Суд же не вправі замість позивача формувати новий розрахунок заборгованості та самостійно визначати розмір процентів і залишок тіла кредиту за відсутності належного та перевірюваного розрахунку кредитодавця.

Колегія суддів вважає, що із вказаними висновками повністю погодитись не можна, оскільки суд дійшов до них ,неправильно застосувавши норми матеріального і порушивши норми процесуального права щодо оцінки доказів та встановлення обставин справи, чим допустив хибний висновок про відмову у задоволенні позову.

Оскільки апелянтом рішення суду в частині відмови у стягнення неустойки у розмірі 1830 грн не оскаржується, то апеляційним судом в цій частині не переглядається.

Апеляційним судом встановлено, що 10.05.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10.05.2025-100001084, шляхом підписання електронним ідентифікатором Е275 пропозиції про укладення кредитного договору та заявки на отримання кредиту. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 6 000 грн строком на 217 днів (до 12.12.2025 року) зі сплатою передбачених договором відсотків 1 % за день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів, зазначених у графіку платежів та 0,5% за день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за першими трьома черговими періодами зазначеними у графіку платежів , сплатою комісії за надання кредиту 540 грн, яка нараховується у кожному з двох чергових періодів та неустойки у розмірі 90 грн за кожен день неналежного виконання зобов`язання.(а.с.17-22)

01.04.2024 року між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та позивачем було укладено договір про переказ коштів №ФК-П-2024/01-2, згідно якого ТОВ «Універсальні платіжні рішення» зобов`язалося виконувати платіжні операції з переказу коштів від імені ТОВ «Споживчий центр».(а.с.24-28)

Перерахування коштів ОСОБА_1 у розмірі 6 000 грн, підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1002 від 10.02.2026 року, згідно якого 10.05.2025 року ТОВ «Споживчий центр» було успішно перераховано ОСОБА_1 кошти у розмірі 6000 грн на вказану ним платіжну карту НОМЕР_2 .(а.с.33)

У наданому позивачем розрахунку заборгованості за договором 10.05.2025-100001084 від 10.05.2025 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 12.12.2025 року вказана у розмірі 13 950 грн, з яких 6000 грн – основний борг; 5 580 – заборгованість з а відсотками; 540 грн – заборгованість за комісією та 1 830 грн – заборгованість за штрафами (неустойкою).Також із нього вбачається часткове погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, а саме: 12.06.2025 року — у розмірі 50 грн; 18.06.2025 року — у розмірі 3 160 грн; 14.07. 2025 року — у розмірі 2 760 грн. Загальна сума здійснених відповідачем платежів становить 5 970 грн. (а.с.29-31)

Згідно ч.1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положення ч. 1,2,5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до ст.19 ЗУ «Про споживче кредитування» У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Доводи апеляційної скарги про те, що комісія за обслуговування кредиту передбачена умовами договору, який містить перелік послуг , за які така комісія стягується тому повинна бути стягнута, заслуговують на увагу.

Відповідно до умов кредитного договору, сторони погодили сплату комісії за надання кредиту в розмірі 540 грн, яка нараховується у кожному з двох чергових періодів. При цьому договором визначено перелік послуг, за надання яких передбачено сплату відповідної комісії. Отже, умова щодо сплати комісії була погоджена сторонами під час укладення кредитного договору та є його невід`ємною частиною. Відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Таким чином, законодавством прямо передбачена можливість встановлення кредитодавцем у договорі комісії за відповідні послуги. З огляду на те, що умовами кредитного договору визначено розмір комісії, періоди її нарахування та перелік послуг, за надання яких вона сплачується, а доказів недійсності відповідних умов договору відповідачем не надано, підстави для відмови у стягненні передбаченої договором комісії відсутні.

Доводи скарги проте, що суд дійшов невірного висновку щодо неправильного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , оскільки позивачем було надано розрахунок заборгованості, який відповідає умовам укладеного кредитного договору та враховує здійснені платежі відповідача, частково заслуговують на увагу.

Колегія суддів проаналізувавши наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 не може погодитися із ним , виходячи з наступного.

Сума кредиту за умовами договору становить 6 000 грн. Крім того, договором передбачено сплату комісії у розмірі 540 грн за кожний із двох чергових періодів, а за користування кредитом нараховуються проценти у розмірі 1 % за кожний день користування кредитними коштами. Перший платіж відповідач здійснив 12.06.2025 року у розмірі 50 грн. Станом на 12.06.2025 року заборгованість відповідача складала 6 000 грн за тілом кредиту, 1 980 грн за процентами та 1 080 грн за комісією. Оскільки станом на 12.06.2025 року у відповідача існувала заборгованість за процентами, здійснений ним платіж у розмірі 50 грн підлягав зарахуванню в рахунок погашення саме заборгованості за процентами. Таким чином, після здійснення відповідачем 12.06.2025 року платежу у розмірі 50 грн заборгованість станом на 13.06.2025 року становила 6 000 грн за тілом кредиту, 1 930 грн за процентами та 1 080 грн за комісією.

Наступний платіж відповідач здійснив 18.06.2025 року у розмірі 3 160 грн. Таким чином, станом на 17.06.2025 року заборгованість відповідача становила 6 000 грн за тілом кредиту, 2 290 грн за процентами (1 930 грн + 360 грн) та 1 080 грн за комісією. Здійснений 18.06.2025 року платіж у розмірі 3 160 грн, підлягав спрямуванню насамперед на погашення заборгованості за процентами. Таким чином, із зазначеного платежу 2 290 грн спрямовано на погашення заборгованості за процентами, а залишок у розмірі 870 грн – на погашення суми основного боргу. Отже, після здійснення 18.06.2025 року платежу заборгованість за тілом кредиту зменшилася з 6 000 грн до 5 130 грн, заборгованість за процентами відсутня, а заборгованість за комісією залишилася у розмірі 1 080 грн.

За період з 19.0-6.2025 року по 14.07.2025 року кількість днів користування кредитними коштами становить 26 днів. Оскільки після платежу 18.06.2025 року залишок основного боргу становив 5 130 грн, за цей період нараховано проценти: 5 130 грн ? 1 % ? 26 днів = 1 333,80 грн.

Таким чином, станом на 14.07.2025 року заборгованість відповідача становила 5 130 грн за тілом кредиту, 1 333,80 грн за процентами та 1 620 грн за комісією (нарахована 11.07.2025 року). Здійснений 14.07.2025 року платіж у розмірі 2 760 грн, підлягав спрямуванню на погашення заборгованості за процентами. Таким чином, із зазначеного платежу 1 333,80 грн спрямовано на погашення заборгованості за процентами, а залишок у розмірі 1 426,20 грн – на погашення суми основного боргу. Отже, заборгованість за тілом кредиту зменшилася до 3 703,80 грн, заборгованість за процентами відсутня, а заборгованість за комісією у розмірі 1 620 грн.

З 14.07.2025 року по 11.08.2025 року процентна ставка розраховувалася по 1%, таким чином за цей період заборгованість складала, 3 703,80 грн – за тілом кредиту, 1 074,10 грн – заборгованість за процентами, та заборгованість за комісією у розмірі 1 620 грн.

З 11.08.2026 року відповідно до п.7 договору процентна ставка складала 0,5 %, таким чином, загальна заборгованість станом на 12.12.2025 року повинна була складати 8694,26 грн, з яких : 3 703,80 грн – за тілом кредиту, 3370,46 заборгованість за процентами, та заборгованість за комісією у розмірі 1 620 грн.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги частково є обгрунтованими ,а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права щодо розрахунку заборгованості в частині нарахування процентів за користування кредитними коштами рішення суду підлягає зміні з ухваленням апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позову ТОВ «Бізнес Позика».

Враховуючи викладене і те, що оскаржуване рішення ухвалене із порушенням норм матеріального ,процесуального права щодо оцінки доказів ,останнє в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення - про часткове задоволення позову і стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 10.05.2025-100001084 від 10.05.2025 року у розмірі 8694,26 грн.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 4148,01 грн, з яких за подання позову 1659,20 грн та 2488,81 грн за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України-

Постановив:

Апеляційну скаргу ТОВ « Споживчий центр» задовольнити частково.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 27.07.2026 року в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення тіла кредиту, процентів та комісії скасувати.

Позовні вимоги ТОВ « Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 10.05.2025-100001084 у розмірі 8694,26 грн, з яких: 3 703,80 грн – заборгованість за тілом кредиту, 3370,46 заборгованість за процентами , заборгованість за комісією у розмірі 1 620 грн.

В решті рішення не оскаржувалось ,а тому залишається без змін .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Споживчий центр» витрати за сплату судового збору у розмірі 4148,01 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач С. Г. Копаничук

судді: Л.О. Голота

В.В. Оніщук