Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №127/16299/25
Суддя: Рибчинський В. П.
Справа № 127/16299/25
Провадження № 22-ц/801/1471/2026
Категорія: 55
Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.
Доповідач:Рибчинський В. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 рокуСправа № 127/16299/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинського В.П.,
суддів Копаничук С.Г., Оніщука В.В.,
за участю секретаря судового засідання Козюми Д.О., представників відповідачів Філіпової А.І., Бойко М.П., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Терехової Валентини Миколаївни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Служби у справах дітей Вінницької міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання незаконною бездіяльності органу місцевого самоврядування,
в с т а н о в и в:
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради, Служби у справах дітей Вінницької міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання незаконною бездіяльності органу місцевого самоврядування, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.03.2025 року він звернувся до Служби у справах дітей Вінницької міської ради із заявою про надання дозволу на вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке, або право користування яким має дитина, оскільки ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину НОН 917158 від 05.08.2020р., особисто володіє чотирикімнатною приватизованою квартирою АДРЕСА_1 . У вищезазначеній квартирі зареєстровані: він, його дружина ОСОБА_2 , їх повнолітній син ОСОБА_3 та малолітня донька ОСОБА_4 , тобто дитина має право лише користування (проживання в квартирі).
Зазначає, що має намір вчинити правочин, а саме договір дарування, який буде полягати у відчуженні ОСОБА_1 - батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 (який є одноосібно власником квартири) на ім`я матері дитини ОСОБА_2 . Цей правочин не змінює (не звужує) права дитини на користування (володіння) майном, крім того, спору між батьками щодо здійснення правочину не виникає.
Перехід права власності від батька дитини до матері дитини не несе за собою зміни місця реєстрації сторін правочину, що вказує на те, що права дитини на користування квартирою (проживання) не змінюється.
Жодного спору між батьками з цього питання не виникає.
За умови отримання дозволу, уклавши договір дарування, право власності на квартиру переходить від батька до матері дитини. Родина перебуває у шлюбі, проживає однією сім`єю разом з дитиною, з початку російської агресії, з ціллю забезпечити безпеку дитини, тимчасово проживає за кордоном.
З метою отримання дозволу, він та його дружина ОСОБА_2 , підписали власноруч заяви про надання дозволу на здійснення правочину в присутності німецького нотаріуса, про що зроблено відповідні записи в реєстрі нотаріальних дій Німеччини, дані заяви було завірено апостилем Окружного суду м. Штутгарта. Оригінали зазначених заяв, разом з визначеними законом копіями, були надіслані рекомендованим листом на адресу Вінницької міської ради.
28.03.2025 року на адресу проживання родини ОСОБА_5 надійшов лист Служби у справах дітей Вінницької міської ради №КО/01/15084/34-01-9 від 13/03/2025 року, яким начальником служби у справах дітей, було надано тлумачення законного порядку отримання дозволу щодо здійснення правочину з відчуження нерухомого майна дитини та підтвердження можливості розгляду питання щодо надання дозволу на вчинення правочину від імені дитини за умови безпосереднього звернення обох батьків дитини і саме дитини, яка досягла 7- річного віку на особистий прийом до працівників служби у справах дітей.
В подальшому, 07.04.2025 року, з метою виконання вимог досудового врегулювання спору, шляхом електронного документообігу, на ім`я начальника Служби у справах дітей Вінницької міської ради було надіслано адвокатський запит №7-АЗ, яким, посилаючись на відповідні норми права та на відсутність підстав для відмови, було визначено прохання прийняти рішення про видачу дозволу на вчинення правочину.
14.04.2025 року від Виконавчого комітету Вінницької міської ради на електронну адресу представника позивача - адвоката Терехової В. М., надійшла відповідь на адвокатський запит, в якій, посилаючись на ст. ст. 171, 177 Сімейного кодексу України, ч.4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей», ст. 32 Цивільного кодексу України, Постанову Кабінету Міністрів України про «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008р. №866, Закон України «Про адміністративні послуги» зазначено наступне: «При безпосередньому зверненні обох батьків дитини та дитини, яка досягла 7- річного віку на прийом до працівників служби у справах дітей, буде розглянуте питання щодо надання дозволу на вчинення правочину від імені дитини».
Крім того, у відповіді є посилання на статтю 8 ЗУ «Про адміністративні послуги», постанову КМУ від 30.01.2013 року № 44 «Про затвердження вимог до підготовки технологічної карти адміністративних та інших послуг, що надаються через Центр адміністративних послуг «Прозорий офіс», рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 03.11.2022 № 2357 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг у сфері захисту прав дитини, що надаються Вінницькою міською радою та її виконавчими органами», які начебто забороняють звернення засобами поштового зв`язку, а зобов`язують особистої присутності на прийомі у працівників Служби по справах дітей.
Таким чином вважає бездіяльність Служби у справах дітей Вінницької міської ради неправомірною, просив визнати незаконною бездіяльність Служби у справах дітей Вінницької міської ради та недійсним листа від 13.03.2025 року № КО/01/15084/34-01-9, яким фактично відмовлено в наданні дозволу на укладання договору дарування. Зобов`язати Службу у справах дітей Вінницької міської ради переглянути заяву ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 , надати дозвіл ОСОБА_1 на відчуження власного майна шляхом укладання договору дарування квартири його дружині ОСОБА_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_1 – адвокат Терехова В.М. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник виконавчого комітету Вінницької міської ради Філіппова А.І. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Судом встановлено, що 30.10.1994 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Котюжанській сільській раді Мурованокуриловецького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.10.1994 року (т.1 а.с.20 зворотній бік).
Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.08.2018 року, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_4 (т.1 а.с.20).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину НОН 917158 від 05.08.2020р., позивач ОСОБА_1 , є власником чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 219111652 від 05.08.2020 року та технічним паспортом (т.1 а.с.21, 21 зворотній бік, а.с. 22, 22 звортній бік - 23).
31.01.2025 року ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 , підписано власноруч заяви про надання дозволу на здійснення правочину в присутності німецького нотаріуса, про що зроблено відповідні записи в реєстрі нотаріальних дій Німеччини, заяви завірено апостилем Окружного суду м. Штутгарта. Дані заяви направлені поштовою кореспонденцією до Вінницької міської ради (т.1 а.с.13, 16 зворотній бік).
Листом Служби у справах дітей ВМР за №КО/01/15084/34-01-9 від 13.03.2025 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роз`яснено про те, що отримання дозволу щодо здійснення правочину з відчуження нерухомого майна дитини можливе за умови безпосереднього звернення обох батьків дитини, проведення співбесіди з дитиною, яка досягла 7- річного віку та звірки копій наданих документів з їх оригіналами (т. 1 а.с.7-8).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчим комітетом Вінницької міської ради, як органом опіки та піклування не приймалось жодного рішення щодо надання/не надання дозволу ОСОБА_1 на вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини. Крім того, стороною позивача не обґрунтовано ні у позовній заяві, ні у судовому засіданні в чому саме полягає бездіяльність органу місцевого самоврядування.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону дитинства» держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання. Аналогічні положення закріплено й у ст.177 Сімейного кодексу України.
Як передбачено п. 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №866 від 24 вересня 2008 року, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з`ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.
Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 177 Сімейного Кодексу України органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.
Пунктами 8-16 додатку 1 до рішення виконавчого комітету міської ради від 03.11.2022 №2357 визначено умови отримання адміністративної послуги - підготовка та надання дозволу (згоди) на продаж, обмін, дарування поділ майна, що є у спільній частковій власності або у спільній сумісній власності житла, укладання договорів конкретного користування житлом тощо, складання доручення від імені дитини, а саме: для вчинення правочину від імені дитини щодо надання дозволу (згоди) на продаж, обмін, дарування, поділ майна, що є у спільній частковій власності або у спільній сумісній власності житла, укладання договорів конкретного користування житлом тощо, складання доручення від імені дитини батьки, опікуни або піклувальники подають наступні документи: 1) заява за встановленою формою про надання дозволу (згоди) на вчинення правочину від імені дитини (дітей); 2) паспорти батьків дитини (дітей). У разі смерті когось з батьків дитини – свідоцтво про його смерть; у разі позбавлення когось з батьків батьківських прав - рішення суду; у разі перебування когось з батьків у розшуку - рішення суду або довідка ДВС чи органів МВС; у разі реєстрації батька дитини за заявою матері дитини відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України - довідка відділу ДРАЦС (оригінали, копії); 3) свідоцтва про народження дитини (дітей) (оригінали, копія), паспорт дитини (дітей) 14-го віку (оригінал, копія); 4) довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків батьків та дитини (дітей) (оригінали, копії); 5) свідоцтво про укладення/розірвання шлюбу або рішення суду про розірвання шлюбу (оригінал, копія); 6) характеристики батьків дитини (дітей) за місцем їх роботи, належним чином завірені (якщо батьки не працюють, то довідка про участь батьків у вихованні дітей з місця навчання чи перебування дітей (школи, дитячого навчального закладу), якщо дитина не відвідує школи, дитячого навчального закладу – інформація закладу охорони здоров`я; 7) довідка про реєстрацію батьків, дитини (дітей); 8) довідка з місця проживання, про склад сім`ї; 9) копія рішення про встановлення опіки над дитиною (дітьми) (для опікунів, піклувальників); 10) копію рішення про встановлення опіки над майном дитини (дітей) (для опікунів, піклувальників); 11) правоустановчий документ та технічний паспорт на житло, яке відчужується, та на житло, право власності на яке або право користування яким матиме дитина (оригінали, копії); 12) інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, що відчужується та право власності/користування яким матиме дитина; 13) співбесіда з дитиною (дітьми) з 7 років відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України (складається протокол співбесіди з дитиною). 14) заява дитини (дітей) віком від 14 до 18 років.
Порядок та спосіб подання документів, необхідних для отримання адміністративної послуги Служба у справах дітей за місцем знаходження майна надає консультації громадянам з питань підготовки необхідних документів щодо надання дозволу (згоди) на продаж, обмін, дарування, поділ майна, що є у спільній частковій власності або у спільній сумісній власності житла, укладання договорів конкретного користування житлом тощо, складання доручення від імені дитини. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається виконавчим органом міської ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 9 цієї інформаційної картки. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з`ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини. У разі виїзду сім`ї, в якій виховується дитина (діти), за межі населеного пункту, придбання житла здійснюється з урахуванням інтересів дитини (дітей). Рішення виконавчого органу міської ради про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини (дітей) або відмову у його наданні може бути оскаржено до суду.
Відповідно до п. 67 Постанови КМУ №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло.
Законодавство України не містить порядку надання органами опіки та піклування згоди на здійснення правочинів щодо належного дітям майна, у тому числі житла, право власності або право користування яким вони мають. Такий порядок затверджують самі органи місцевого самоврядування, в яких діють виконавчі органи ради.
03.11.2022 за №2357 затверджено рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг у сфері захисту прав дитини, що надаються Вінницькою міською радою та її виконавчими органами».
На офіційному сайті Вінницької міської ради у розділі «Вінницька міська рада>Місто та влада>Виконавчі органи>Служба у справах дітей», міститься вичерпна інформація про те, що заяву повинні подавати обидва батьки за наявності повного комплекту вищезазначених документів на особистому прийомі громадян відповідальному працівнику служби у справах дітей.
З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подано заяви про надання згоди на відчуження майна.
13.03.2026 року, Службою у справах дітей Вінницької міської ради надано відповідь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо поданих заяв, та роз`яснено про необхідність безпосереднього звернення обох батьків дитини та самої дитини, яка досягла 7-річного віку на прийом до працівників служби у справах дітей Вінницької міської ради для належного розгляду питання про надання дозволу на вчинення правочину від імені дитини.
Також заявників було повідомлено, що до заяв про надання згоди на відчуження майна додаються документи, зазначені у п. 66 Постанови КМУ «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008 р. № 866.
Разом з тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в порушення визначеної Вінницькою міською радою процедури подання заяви про надання згоди на відчуження майна, подали такі заяви засобами поштового зв`язку, а не особисто, що унеможливило проведення працівником Служби у справах дітей звірки копій документів з їх оригіналами, установлення особи батьків малолітніх/неповнолітніх дітей та проведення співбесіди з малолітньою дитиною.
Відтак, подання заяв поза встановленою процедурою, Службою у справах дітей Вінницької міської ради було розцінено як звернення громадян та відповідно в межах компетенції надано відповідь у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» з одночасним роз`ясненням щодо необхідності безпосереднього звернення обох батьків дитини та самої дитини, яка досягла 7-річного віку на прийом до працівників служби у справах дітей для належного розгляду питання про надання дозволу на вчинення правочину від імені дитини.
Отже виконавчим комітетом Вінницької міської ради, як органом опіки та піклування, у зв`язку з порушенням процедури подання заяви про надання згоди на відчуження майна, в межах своєї компетенції не було можливості вирішувати питання щодо надання згоди на відчуження майна, та відповідно не могло бути прийнято рішення щодо надання чи не надання дозволу ОСОБА_1 на вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини, а тому відсутні підстави для визнання бездіяльності Служби у справах дітей Вінницької міської ради незаконною.
За таких обставин суд першої інстанції, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені апелянтом судові витрати залишаються за ним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Терехової Валентини Миколаївни залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: С.Г. Копаничук
В.В. Оніщук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua