Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №749/970/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/970/26

Номер провадження 2/749/626/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Сновськийрайонний суд Чернігівськоїобласті в складі:

головуючогосудді Чигвінцева М.С.

за участі секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 749/970/26 за позовом ОСОБА_1 до Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, в якому просить визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , дід позивача, після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

За життя спадкодавець розпорядився належним йому майном, склавши 23 січня 2018 року заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, він заповів позивачу ОСОБА_1 .

Позивач є онуком спадкодавця. Його батько, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є сином ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до відкриття спадщини.

Позивач зазначає, що останній рік життя доглядав за дідом та після його смерті здійснив поховання, однак про наявність складеного на його ім`я заповіту не знав. Про існування заповіту він дізнався лише у травні 2026 року від посадових осіб Тихоновицького старостинського округу Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, у зв`язку з чим не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк.

У червні 2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Вараського районного нотаріального округу Рівненської області Креденсир О.В. з метою оформлення спадщини, однак йому було роз`яснено, що строк для прийняття спадщини пропущено, заява про прийняття спадщини може бути прийнята нотаріусом лише за наявності рішення суду про визначення додаткового строку для її подання або встановлення факту прийняття спадщини.

Також позивач зазначає, що відповідно до витягу зі Спадкового реєстру від 05 червня 2026 року № 85527911 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, тобто жоден із спадкоємців із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався.

Посилаючись на те, що строк для прийняття спадщини пропущено з поважної причини, а саме у зв`язку з необізнаністю про існування заповіту, позивач просить визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда.

Представник відповідача Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області подав відзив на позовну заяву, в якому не заперечує проти фактів смерті спадкодавця, складення заповіту та родинних відносин. Крім того зазначив, що 05.05.2026 внаслідок обстрілів і атак ворожих БПЛА виникла пожежа лісових масивів, яка поширилася на с. Гута-Студенецька, де було пошкоджено та знищено численні житлові будинки. За листом Тихоновицького старостинського округу від 04.09.2026 № 194/15-06/13, акт щодо зруйнованих пожежею будинків не складався через небезпеку для життя людей, тому відомості про адреси та кількість знищених будинків відсутні. Тому вважає, що позивач не надав доказів наявності будинку за адресою АДРЕСА_1 , в натурі, і просить ухвалити рішення на розсуд суду за наявними матеріалами.

УхвалоюСновськогорайонного суду Чернігівськоїобластівід20липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

22вересня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, у позові справу розглянути без його участі.

Представник Сновської міської ради у судове засідання не з`явився. У наданому до суду відзиві просив розглянути справу без участі представника.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, щойогоналежним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (актовий запис № 30 від 22.01.2021).

Згідно з довідкою Тихоновицького старостинського округу від 24.06.2026 № 308 він з 15.07.1975 був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 , і був знятий з реєстрації 10.02.2021.

23.01.2018 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений в.о. старости Сновської міської ради с. Гута-Студенецька Супруненком С.В. і зареєстрований в реєстрі за № 3-1. Згідно з ним усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в тому числі жилий будинок, він заповів позивачу. Доказів скасування чи зміни заповіту, а також визнання його недійсним суду не надано.

Родинний зв`язок підтверджується такими документами: свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 (батько ОСОБА_3 ), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану від 05.06.2026 № 00058871802 щодо реєстрації народження батька позивача (батько ОСОБА_2 ) та свідоцтвом про смерть батька позивача серії НОМЕР_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ). Отже, позивач є онуком спадкодавця.

За витягом зі Спадкового реєстру від 05.06.2026 № 85527911 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

Згідно з випискою з погосподарської книги Тихоновицького старостинського округу від 24.06.2026 № 146 станом на 21.01.2021 за адресою АДРЕСА_1 , був облікований житловий будинок з господарськими будівлями (об`єкт обліку 01-0026-1, рік забудови 1967, загальна площа 78 кв.м, житлова 70 кв.м), головою домогосподарства якого був ОСОБА_2 .

Позивач зареєстрований у АДРЕСА_2 . З 12.06.2026 він перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа (довідка № 7426-5004070326) і фактично проживає у м. Чернігів.

Таким чином, судом встановлено, що спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , в день смерті спадкодавця. Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Позивач є такою особою. Заповіт складений у письмовій формі і посвідчений уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування. Недійсним у встановленому порядку він не визнавався.

Шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини закінчився 21.07.2021, а позивач звернувся до нотаріуса у червні 2026 року. Отже, строк пропущено, що підтверджується також витягом зі Спадкового реєстру. Оскільки спадкова справа не заводилася й інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає,

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчиненняцих дій.

Як указав Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Позивач не знав про складення заповіту на його користь і дізнався про це у травні 2026 року від посадових осіб старостинського округу. Відповідач цих тверджень не спростовує, а відзив не містить жодних заперечень щодо причини пропуску строку. Доказів того, що позивач знав або міг знати про заповіт раніше, в матеріалах справи немає. Обов`язку заповідача повідомляти спадкоємця про зміст заповіту закон не встановлює. Після того як позивач дізнався про заповіт, він діяв без зволікань. У червні 2026 року він звернувся до нотаріуса, отримав витяг зі Спадкового реєстру від 05.06.2026, зібрав необхідні довідки та 16.07.2026 звернувся до суду. Така поведінка свідчить про добросовісність і відсутність зловживання правом.

Суд не погоджується з доводами відповідача, викладені у відзиві.

Склад спадкового майна та його фізичний стан на момент розгляду справи не входять до предмета доказування за ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Позивач просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини загалом, а не визнати за ним право власності на конкретний об`єкт чи встановити факт його існування. Прийняття спадщини є прийняттям всього, що входить до її складу, де б і в чому б воно не знаходилося (ст.ст. 1268, 1269 ЦК України). Тому для вирішення цього спору не потрібно встановлювати перелік об`єктів спадщини, що є завданням нотаріуса при видачі свідоцтва про право на спадщину.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (ст. 1218 ЦК України). Спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто за п`ять років до пожежі, на яку посилається відповідач. Подія травня 2026 року не могла вплинути на факт відкриття спадщини, на право позивача її прийняти та на строк, який він пропустив. Питання про те, чи збереглося майно, які правові наслідки його можливого знищення та чи має позивач право на компенсацію чи державну підтримку, вирішуються в іншому порядку за спеціальним законодавством і не є предметом цього спору.

Окрім того, посилання відповідача на ст. 182 ЦК України щодо державної реєстрації речових прав на нерухомість також не впливає на вирішення справи. Відсутність відомостей про державну реєстрацію права власності спадкодавця на будинок не означає, що цього будинку немає у складі спадщини. Крім того, право власності на майно, набуте до 01.01.2013, визнається за умови, що воно виникло у встановленому законом порядку, і не потребує реєстрації для визнання його дійсним. Наявність будинку на день смерті спадкодавця підтверджується випискою з погосподарської книги від 24.06.2026 № 146 і довідкою від 24.06.2026 № 308. Достовірність цих документів відповідач не заперечує.

Твердження про знищення будинку є припущенням. Із листа старостинського округу від 04.09.2026 № 194/15-06/13, оперативної інформації ДСНС України у Чернігівській області за 05, 09, 11 та 12 травня 2026 року і публікацій ДП «Ліси України» від 07 та 08 травня 2026 року вбачається лише те, що внаслідок обстрілів виникла масштабна лісова пожежа, а також що у с. Гута-Студенецька було пошкоджено та знищено численні житлові будинки. Жоден із цих документів не містить відомостей про пошкодження чи знищення будинку за адресою АДРЕСА_1 . Сам відповідач у відзиві визнає, що прямих доказів його знищення немає, а лист старостату прямо вказує на відсутність відомостей про адреси знищених будинків.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд також враховує, що відсутність акта обстеження зумовлена об`єктивною небезпекою для життя людей в умовах воєнного часу, а не відсутністю об`єкта, і не може зменшувати права спадкоємця.

З цих мотивів посилання відповідача на положення ст. 76-81 ЦПК України про розподіл тягаря доказування не спростовують висновків суду. Позивач довів усі обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, а саме: пропуск строку, наявність перешкоди та її поважність.

Таким чином, враховуючи обставини конкретної справи, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн і просив судові витрати за рахунок відповідача не стягувати.

Оскільки, відповідач прав позивача не порушував, спір виник унаслідок пропуску строку з причин, не пов`язаних з його діями, і висновки суду ґрунтуються на фактах, які відповідач не заперечував, тому судовий збір належить залишити за позивачем.

Керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя М.С. Чигвінцев