Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №748/2913/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/2247/26

Єдиний унікальний № 748/2913/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1677-9384 від 24 березня 2026 року в розмірі 67 602 грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Вимоги обґрунтовані тим, що 24 березня 2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір №1677-9384 на суму 13 500 грн. 00 коп., строком кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка – 0,50% в день; знижена % ставка – 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору та 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Також Додатковою угодою №_1 від 26 березня 2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1677-9384 від 24 березня 2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 000 грн. 00 коп. Також Додатковою угодою №_2 від 27 березня 2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1677-9384 від 24 березня 2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 6 500 грн. 00 коп. Товариство свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, однак відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 23 липня 2026 року становить 67 602 грн. 50 коп. та складається із заборгованості за кредитом у розмірі 25 000 грн. 00 коп., заборгованості за нарахованими відсоткам у розмірі 26 352 грн. 50 коп., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК у розмірі 12 500 грн. 00 коп. та 3 750 грн. 00 коп. – прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти винесення заочного рішення не заперечував.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 24 березня 2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії №1677-9384 на суму 13 500 грн. 00 коп., строком на 365 днів, тобто до 23 березня 2027 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом: промо-ставка – 0,50% в день; стандартна - 1,00% в день протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору та 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше), крім того договором передбачений обов`язок відповідача зі сплати комісії за надання кредиту в розмірі 15% та 0,7 % від суми платежу, що сплачується позичальником як комісійна винагорода на користь третьої особи, яка надає платіжні послуги підчас здійснення платежів за цим договором.

Відповідно до пунктів 8.2–8.5 Договору, у разі порушення Позичальником строків виконання грошових зобов`язань він несе відповідальність згідно із законодавством України та умовами Договору. За прострочення сплати процентів, комісій та/або повернення кредиту передбачено нарахування процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 401500 % річних із установленими Договором обмеженнями щодо бази нарахування та загального розміру платежів за порушення зобов`язань. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 % від неповернутої Позичальником суми Кредиту. У разі прострочення сплати процентів або комісії понад один календарний місяць Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за фактичний строк користування ним. Також передбачено право Кредитодавця розірвати Договір, письмово повідомивши про це Позичальника за 30 календарних днів.

Кредитний договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А0502». (а.с. 13-24).

Крім того, відповідач перед укладенням договору про споживчий кредит ознайомився та підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А0963» Паспорт споживчого кредиту з додатками. (а.с.35-72).

Також, відповідач ознайомився та підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А0502» Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих послуг) продукту «MiniCredos». (а.с. 25-33).

26 березня 2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1677-9384 від 24 березня 2026 року, згідно умов якої кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у кредит додаткові кошти в сумі 5 000 грн. 00 коп., зі сплатою комісії за видачу додаткових коштів у кредит в розмірі 15,00 % від суми додаткових грошових коштів, яка нараховується у день видачі додаткових грошових коштів у кредит. Також сторони домовились продовжити строк кредитування до 365 днів з дати укладення цієї додаткової угоди та в зв`язку з цим строк кредитування за договором становить 367 днів. (зворот а.с. 79-81).

Додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії №1677-9384 від 24 березня 2026 року укладена в електронній формі за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua) та підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А7119», що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

27 березня 2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1677-9384 від 24 березня 2026 року, згідно умов якої кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у кредит додаткові кошти в сумі 6 500 грн. 00 коп., зі сплатою комісії за видачу додаткових коштів у кредит в розмірі 15,00 % від суми додаткових грошових коштів, яка нараховується у день видачі додаткових грошових коштів у кредит. Також сторони домовились продовжити строк кредитування до 365 днів з дати укладення цієї додаткової угоди та в зв`язку з цим строк кредитування за договором становить 368 днів. (зворот а.с. 75-77).

Додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії №1677-9384 від 24 березня 2026 року укладена в електронній формі за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua) та підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А2639», що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Зазначені кредитні договори укладені з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту №1677-9384 від 24 березня 2026 року ОСОБА_1 було надано грошові кошти: 24 березня 2026 року у розмірі 13 500 грн. 00 коп., 26 березня 2026 року у розмірі 5 000 грн. 00 коп., 27 березня 2026 року у розмірі 6 500 грн. 00 коп. (а.с. 83), перерахування яких підтверджується листами ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 07 травня 2026 року. (а.с. 73-74).

Згідно ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».

Суд враховує, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Статтями 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

27 липня 2026 року за вих. 1677-9384 позивачем направлено відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту. (а.с.86).

Так, згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 23 липня 2026 року становить 67 602 грн. 50 коп. та складається із заборгованості за кредитом у розмірі 25 000 грн. 00 коп., заборгованості за нарахованими відсоткам у розмірі 26 352 грн. 50 коп., заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК – 12 500 грн. 00 коп. та 3 750 грн. 00 коп. –заборгованість по комісії. (а.с. 84-85).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Згідно зі ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення кредитного договору.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки:

- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050ЦК України (пункт 91 постанови);

- до вказаних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає (пункт 92 постанови);

- якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України (пункт 100 постанови);

- у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 103 постанови).

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеними договорами і взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачені в договорі строки грошові кошти (кредиту) та нараховані відсотки не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка не була сплачена позивачу. Проценти по кредиту нараховані за період з 24 березня 2026 року по 23 липня 2026 року у межах строку дії договору, заборгованість за процентами підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Укладеним між сторонами договором передбачена комісія, пов`язана з наданням кредиту – 2 025 грн. 00 коп.; за видачу по додатковій угоді № 1 - 750 грн. 00 коп.; за видачу по додатковій угоді № 2 - 975 грн. 00 коп., яка нараховується кредитором в день видачі кредиту. Позичальник зобов`язаний сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит не пізніше дати закінчення поточного Базового періоду, в якому нарахована комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит, у складі обов`язкового платежу за такий Базовий період.

Згідно розрахунку позивача відповідачу нарахована комісія за надання кредиту в сумі 3750 грн. 00 коп.

Суд звертає увагу, що законодавство, яке регулює порядок укладення договорів споживчого кредитування в Україні, зазнало змін у 2017 році з прийняттям Закону України «Про споживче кредитування». До цього часу судова практика у питанні можливості встановлення кредитором комісії в кредитному договорі захищала боржника як слабку сторону в кредитних правовідносинах. Однак з прийняттям в 2017 році Закону України «Про споживче кредитування» змінилася і судова практика. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Як вбачається з укладеного договору комісія за надання кредиту за своєю суттю є грошовими коштами, які згідно умов цього Договору розичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування кредитом.

Суд враховує що чинним законодавством передбачено можливість кредитора встановлювати комісію за надання кредиту, а тому розцінює сплату відповідачем такої комісії обґрунтованою.

Щодо штрафних санкцій, нарахованих позивачем відповідно до умов кредитного договору, суд зазначає наступне.

Згідно наданого до суду розрахунку, сума відсотків нарахованих позивачем в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 12 500 грн. 00 коп. нарахована за 2026 рік.

Як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє по даний час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Суд не погоджується з позицією представника позивача щодо можливості стягнення з відповідача відсотків за ст. 625 ЦК України, з огляду на таке.

Так, у позовній заяві представник позивача посилається на п. 6 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» як на підставу можливості нарахування неустойки з відповідача. Вважає, що на договори кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцяти денного дня включно з дня набрання чинності Закону №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 24 січня 2024 року, вимога пункту 6 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону не поширюється, та нарахування платежів за прострочення виконання не забороняється.

Однак, зазначені норми суперечать нормам права, які визначені в п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За встановлених обставин стягнення відсотків нарахованих позивачем в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 12 500 грн. 00 коп.00 коп. у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 55 102 грн. 50 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 25 000 грн. 00 коп., заборгованість по відсотках 26 352 грн. 50 коп. та заборгованість за комісією 3 750 грн. 00 коп., яка виникла станом на 23 липня 2026 року.

Згідно ст. 141 ЦПК України що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути із відповідача 67 602 грн. 50 коп., водночас судом вирішено стягнути 55 102 грн. 50 коп., що становить 81,51 % заявлених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 170 грн. 12 коп. (2 662 грн. 40 коп. * 73,36 %).

Враховуючи викладене, керуючись статями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 102 (п`ятдесят п`ять тисяч сто дві) грн. 50 (п`ятдесят) коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) – 2 170 грн. 12 коп. в рахунок сплаченого судового збору.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, р/р: НОМЕР_2 , банк: АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Хоменко Л.В.