Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №742/5212/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3433/26

Єдиний унікальний № 742/5212/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

18.09.2026 представник ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 16.01.2019 р. року був укладений кредитний договір №1001226120703, шляхом власноручного підписання Позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www. pumb.ua, в повному обсязі.

На підставі зазначеного Кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки відображено у розрахунку заборгованості. Факт отримання Відповідачем кредитних коштів підтверджується відповідним банківським документом, який додається, а також випискою з банківського рахунку Позичальника, яка є первинним бухгалтерським документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед Банком, у зв`язку із чим виникла заборгованість відповідача перед Банком станом на 26.06.2026 р. складає 19 889,94 грн., з яких: 10 000 грн. заборгованість за кредитом; 6,69 грн. заборгованість по процентам та 9 883,25 грн. заборгованість за комісією.

26.06.2026 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу № 1, за яким позивач отримав (набув) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Таким чином, позивач просить стягнути вказану суму в розмірі 19 889,94 грн., а також сплаченого судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, у судове засідання не з`явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом надіслання матеріалів позовної заяви рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зареєстровану адресу місця його проживання, який повернувся з причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21.09.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від нього відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 16.01.2019 ОСОБА_1 власноруч підписав заяву № 1001226120703 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, чим беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору, розміщену на сайті банку, в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг /а.с.8/.

Згідно з указаною заявою ОСОБА_1 отримав в АТ «ПУМБ» споживчий кредит у сумі 10 000,00 грн на загальні споживчі цілі строком на 24 місяці з процентною ставкою 0,01 % річних. Умовами кредитування передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 4,99 % (499,00 грн) щомісяця.

На підтвердження надання кредиту до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію від 16.09.2019 р. про перерахування банком на рахунок ОСОБА_1 коштів в розмірі 10 000 грн. за кредитним договором №1001226120703 від 16.09.2019 р. /а.с.7/, та деталізованою випискою з особового рахунку клієнта /а.с.11-12 зв./.

Відповідно до розрахунку заборгованості кредитним договором №1001226120703 від 16.01.2019 р., станом на 26.06.2026 р. заборгованість складала 19 889,94 грн., з яких: 10 000 грн. заборгованість за кредитом; 6,69 грн. заборгованість по процентам та 9 883,25 грн. заборгованість за комісією /а.с.9-10/

Згідно договору факторингу №1 від 26.06.2026 року, що укладений між позивачем та первісним кредитором АТ «ПУМБ», позивач набув право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 , за кредитним договором 1001226120703 від 16.01.2019 року в розмірі 19 889,94 грн. Зазначене підтверджується витягом з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 26.06.2026 р. /а.с.6, 17-20 зв./.

V. Оцінка суду.

Судом установлено, що 16.01.2019 р. ОСОБА_1 шляхом власноручного підписання заявки № 1001226120703 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ПУМБ» уклав кредитний договір, за яким отримав споживчий кредит у сумі 10 000,00 грн на загальні споживчі цілі строком на 24 місяці з процентною ставкою 0,01 % річних.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати, зокрема, банківське обслуговування кожного, хто до неї звернеться; умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , підписавши заявку №1001226120703, приєднався до публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО, розміщеної на офіційному сайті банку, і своїм підписом підтвердив ознайомлення з її умовами в повному обсязі /а.с. 8/.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом та інших факторів на дату укладення договору.

Судом установлено, що сторони шляхом підписання заявки на приєднання до ДКБО обумовили в письмовій формі розмір процентів за користування кредитними коштами в сумі 0,01 % річних.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов`язання умов (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, а відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних процентів.

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що 26.06.2026 між АТ «ПУМБ» (клієнт) та ТОВ «ФК «Смарт Пей» (фактор) укладено договір факторингу № 1, за яким позивач набув право грошової вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 1001226120703 від 16.01.2019 у розмірі 19 889,94 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників. Отже, до позивача перейшли права первісного кредитора АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 1001226120703 від 16.01.2019 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом установлено, що відповідач довготривалий строк не виконував належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого станом на 26.06.2026 утворилася заборгованість у розмірі 19 889,94 грн, яка складається з 10 000 грн заборгованості за кредитом та 6,69 грн заборгованості за процентами та 9 883,25 грн. заборгованість за комісією /а.с. 9–10 зв./.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 9 883,25 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати кредит, а позичальник повернути його та сплатити проценти. Вартість користування кредитом у вигляді процентів визначена сторонами в розмірі 0,01 % річних. Водночас у заяві про приєднання до ДКБО та графіку платежів передбачено ще й щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 4,99 % (499,00 грн).

Закон України «Про споживче кредитування» (статті 8, 11) вимагає, щоб до укладення договору споживач отримав інформацію про всі послуги кредитодавця та/або кредитного посередника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, їх перелік і вартість, а договір містив відповідні умови. У кредитному договорі АТ «ПУМБ» не зазначило та не надало доказів надання позичальнику додаткових та супутніх банківських послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Заява містить лише вказівку на розмір комісії без переліку дій, що становлять предмет цієї послуги.

Дії банку щодо відкриття та ведення позичкового рахунку, обліку заборгованості, нарахування процентів, формування графіка платежів і контролю за його виконанням здійснюються кредитодавцем на загальних підставах, випливають із суті кредитного договору та є складовою діяльності з надання кредиту. Сама по собі процедура адміністрування кредиту є обов`язком кредитора і не є окремою послугою, що підлягає додатковій оплаті споживачем.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору, які суперечать принципу добросовісності та створюють істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків на шкоду споживачу, є несправедливими. Умова про щомісячну комісію, розмір якої не пов`язаний із наданням реальної послуги та яка за строком кредиту (24 місяці) у багато разів перевищує розмір процентів за користування кредитом, створює певний дисбаланс. Доказів індивідуального погодження цієї умови з позичальником, який приєднався до умов, розроблених банком (стаття 634 ЦК України), суду не надано. Таким чином, відповідно до частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України така умова є недійсною.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається. Позивач, який набув право вимоги в обсязі прав первісного кредитора (стаття 514 ЦК України), не довів, що банк надавав позичальнику окремі платні послуги, за які нарахована комісія, а тому не довів обґрунтованості цієї частини вимог.

За таких обставин у задоволенні позову в частині стягнення комісії в розмірі 9 883,25 грн слід відмовити.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн та за процентами в розмірі 6,69 грн, в загальному розмірі 10 006,69 грн.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (50,31%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 339,45 грн.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, дійшов такого висновку.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 10000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору від 26.03.2026 року про надання правничої допомоги, які і заявив до стягнення з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази: договір про надання правової допомоги від 26.03.2026 року між ТОВ «ФК «Смарт пей» та адвокатом Рудзей Ю.В.; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001139; акт наданих послуг від 30.06.2026 року, згідно якого виконавцем адвокатом Рудзей Ю.В. надано клієнту ТОВ «ФК «Смарт пей» послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги від 26.03.2026 року в загальній сумі 10 000 грн.; довіреність від 17.04.2026 р. /а.с.16-17 зв., 22-24/.

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст.59 КУ закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В ч. 1ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 10000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги та їх вартість, з чим позивач погодився.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у стягненні зазначеного розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

На підставі ст.ст.549, 551, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12,13,81,247,259,263,265,268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором № 1001226120703 від 16.01.2019 року в розмірі 10 006 (десять тисяч шість) грн 69 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» судовий збір в сумі 1 339 (одна тисяча триста тридцять девять) грн. 45 коп. та 2 000 (дві тисячі) грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», ЄДРПОУ 43696954 (вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ, 01042);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).

Суддя В.Г. Павлов