Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №742/1442/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1537/26

Єдиний унікальний № 742/1442/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Правовідносини сторін.

У березні 2026 року позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість у загальній сумі 45465,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 05.01.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит» укладено договір №2031050 споживчого кредиту на суму 7000 грн строком до 30.12.2025. Кредит було надано шляхом перерахування коштів на банківську картку відповідача.

Станом на 13.08.2025 загальна заборгованість споживчого кредиту становить 38167,50 грн, з них тіло кредиту – 7000,00 грн., проценти нараховані первісним кредитором 17167,50 грн., штрафні санкції 14000,00 грн.

13.08.2025 за договором факторингу право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «Фінтраст Капітал».

У межах строку Договору (14.08.2025–30.12.2025, 139 днів) нараховано додаткові проценти 7297,50 грн (7000,00 грн * 0,75% * 139 днів), таким чином загальна заборгованість становить 45465,00 грн (тіло кредиту – 7000,00 грн., проценти нараховані первісним кредитором 17167,50 грн., проценти нараховані Позивачем 7297,50 грн., штрафні санкції 14000,00 грн.).

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути разом із витратами на сплату судового збору та витратами на правничу допомогу.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Відтак, суд 09.10.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить про розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав.

Судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі сформовано запит до Єдиного демографічного реєстру з відповіді вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, за цією адресою Відповідачу рекомендованим повідомленням направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, з викликом його в судове засідання.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8ст. 178 ЦПК України.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, з огляду на вказані приписи ЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.

05.01.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2031050 про надання споживчого кредиту, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором – С 704.

На умовах, встановлених Договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується надати Споживачу кредит у гривні (далі - кредит), а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою сторони погодили такі умови договору: відповідно до п. 1.3, тип кредиту — кредит, сума кредиту становить 7 000 грн.

Згідно з п. 1.4 договору, строк кредиту — 360 дніd, з 05.01.2025 по 30.12.2025. Періодичність сплати процентів — кожні 30 днів.

Відповідно до п. 2.1 договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача, зокрема з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідач зазначив особисто під час укладення договору.

Пунктом 1.5.2 договору передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 3% на день, яка застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 03.02.2025 року включно.

Пунктом 1.5.2.1 договору, знижена процентна ставка 0.15% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 03.02.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача у період дії стандартної ставки здійснюється за стандартною процентною ставкою, на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка протягом періоду її дії, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки користування кредитом за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки протягом періоду її дії.

Пунктом 1.5.3 договору, пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 04.02.2025 року(включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Крім того, відповідачем було підписано одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту, в якому вказаний передбачений порядок та умови погашення кредиту, строк дії договору розмір процентної ставки, порядок погашення заборгованості за кредитом, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших витрат, де ОСОБА_1 власним підписом підтвердив, що ознайомлений з фінансовими умовами вказаного кредитного договору

На виконання умов договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов`язання та надало ОСОБА_1 кредит у сумі 7 000 грн шляхом зарахування коштів на вказану платіжну картку, що підтверджується листом платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК».

Станом на 13.08.2025 загальна заборгованість споживчого кредиту становить 38167,50 грн, з них тіло кредиту – 7000,00 грн., проценти нараховані первісним кредитором 17167,50 грн., штрафні санкції 14000,00 грн.

13 серпня 2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі Договору факторингу № 13082025-1 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

У межах строку Договору (14.08.2025–30.12.2025, 139 днів) позивачем нараховано додаткові проценти 7297,50 грн (7000,00 грн * 0,75% * 139 днів).

Таким чином загальна заборгованість відповідача становить 45465,00 грн (тіло кредиту – 7000,00 грн., проценти нараховані первісним кредитором 17167,50 грн., проценти нараховані Позивачем 7297,50 грн., штрафні санкції 14000,00 грн.).

V. Норми права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.

Згідно з ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов`язання чи зміна його умов не допускається. Ст. 1054 ЦК України передбачає обов`язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Згідно частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

VI. Оцінка суду.

На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказаний вище кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з електронними підписами кредитора підтверджує волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останнього, є доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, а також, що позичальник ОСОБА_1 всі умови договору цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та кредитором не було б укладено.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відтак, між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 виникли договірні зобов`язання, що підтверджуються листом платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК», а також інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою 05.01.2025 на картковий рахунок позичальника було успішно перераховано кошти у сумі 7 000 грн.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Щодо розрахунку заборгованості за кредитом.

Заявлена позивачем станом на 13.08.2025 заборгованість у розмірі 38 167,50 грн (тіло — 7 000,00 грн, проценти — 17 167,50 грн, штраф — 14 000,00 грн) підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (набрав чинності 24.12.2023) внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено граничні розміри денної процентної ставки.

Згідно з п. 17 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, з дня набрання ним чинності було запроваджено поетапний механізм її зниження: протягом перших 120 днів (з 24.12.2023 по 21.04.2024) ставка не могла перевищувати 2,5 % на день; протягом наступних 120 днів (з 22.04.2024 по 19.08.2024) — 1,5 % на день; а починаючи з 20.08.2024 підлягає застосуванню ч. 5 ст. 8 Закону, за якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % на день.

Оскільки спірний Договір № 2031050 укладено 05.01.2025 року, тобто вже після завершення дії перехідного періоду (після 19.08.2024), на правовідносини сторін поширюється виключно імперативна норма щодо обмеження процентної ставки розміром не більше 1 % на день.

За таких обставин, передбачена п. 1.5.2 Договору стандартна процентна ставка у розмірі 3 % на день прямо суперечить вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Відтак, нарахування позивачем процентів за період з 06.01.2025 по 03.02.2025 за ставкою 3 % на день є неправомірним і підлягає перерахунку виходячи з максимально допустимої законом ставки — 1 % на день.

Відтак, розрахунок процентів за період з 06.01.2025 по 13.08.2025 (220 днів) має здійснюватися таким чином:

— за період з 06.01.2025 по 03.02.2025 (29 днів) за максимально допустимою ставкою 1 % на день: 7 000,00*1 %* 29 = 2 030,00грн;

— за період з 04.02.2025 по 13.08.2025 (191 день) за договірною пільговою ставкою 0,75 % на день: 7 000,00*0,75%*191 = 10 027,50грн.

Таким чином, загальний розмір процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню, становить 12 057,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог у цій частині (на суму 5 110,00 грн) слід відмовити.

До доказів укладення договорів факторингу і переходу до позивача права вимоги за кредитним договором укладеним первісним кредитором з ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

13 серпня 2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі Договору факторингу № 13082025-1 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Як зазначалося судом вище, з огляду на положення законодавства щодо факторингу заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Вказаний Договір факторингу не визнаний недійсним (доказів протилежного суду не надано), згідно з ст. 204 ЦК України договори є дійсними і враховуються судом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідач взятих на себе за договором обов`язків не виконав, має заборгованість за кредитним договором, вирішуючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що Позивач довів існування між ним та Відповідачем кредитних зобов`язань, невиконання цих зобов`язань Відповідачем та розмір заборгованості, що утворився внаслідок невиконання Відповідачем зобов`язань за договором.

Водночас суд зазначає, що дата укладення договору факторингу – 13.08.2025, тобто раніше строку завершення дії кредитного договору. Натомість відповідно до п. 1.2 договору факторингу позивач набув права вимоги за договором факторингу, за якими існує заборгованість. Розділом 2 договору не передбачено права фактора нараховувати відсотки після передачі права вимоги за договором. Відтак, строк нарахування відсотків за договором слід рахувати з 06.01.2025 по 13.08.2025.

Нарахування новим кредитором процентів за користування кредитом після відступлення права вимоги не допускається, оскільки таке право належить лише первісному кредитодавцю. Після пред`явлення вимоги про повернення кредиту договірні проценти не підлягають нарахуванню, що прямо випливає з положень статей 1048, 1050 та 625 Цивільного кодексу України.

Новий кредитор, отримавши право вимоги за договором факторингу, може вимагати лише ту суму заборгованості, яка існувала на момент відступлення права вимоги і була погоджена сторонами, але не має права на подальше нарахування процентів.

Щодо стягнення штрафу у розмірі 14000,00 грн суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача 14000,00 грн штрафу, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, у розмірі 19 057,50 грн, з яких 7000,00 грн — сума заборгованості за тілом кредиту, 12 057,50 грн — проценти нараховані первісним кредитором. Вказаний розмір заборгованості є узгодженим сторонами при укладенні кредитного договору №2031050 та відповідає вимогам цивільного законодавства.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, то з Відповідача на користь Позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 19057,50 / 45465,00*2662,40 = 1115,99 грн.

VІІІ. Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення витрат на правову у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу є складовою судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Розмір таких витрат визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та має бути підтверджений належними доказами щодо обсягу наданих послуг і їх вартості.

При вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує критерії реальності, необхідності та розумності таких витрат, а також їх співмірність зі складністю справи, ціною позову, обсягом виконаних адвокатом робіт та значенням справи для сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем надано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим, враховуючи характер спірних правовідносин, категорію справи, її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, а також те, що справа не потребувала значного обсягу юридичного аналізу, суд вважає заявлений розмір витрат у сумі 10 000,00 грн неспівмірним зі складністю справи.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню частково, у розмірі 2 000,00 грн, який відповідає обсягу наданих послуг та обставинам цієї справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 77-82,141,259,263-265,268,280,284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 2031050 від 05.01.2025 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту загальною сумою 19 057 (дев`ятнадцять тисяч п`ятдесят сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 1115 (одна тисяча сто п`ятнадцять) грн 99 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2000 (дві тисячі) грн. витрат на правову допомогу.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення до суду апеляційної інстанції лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса: Україна, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, прим.2, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 12.10.2026

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК