Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №742/4135/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №742/4135/26

Суддя: Павлов В. Г.

Провадження № 2/742/2817/26

Єдиний унікальний № 742/4135/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

23.07.2026 р. представник ТОВ «ФК «Венера Фінанс» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №132229 від 04.03.2025 р., в розмірі 12 262,40 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 04.03.2025 р. між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання фінансового кредиту №132229, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 8 000 грн строком на 90 днів, тобто до 01.06.2025 зі сплатою процентів у розмірі 0,72% на добу.

19.12.2025 р. між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Посилаючись на те, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконала умови кредитного договору, внаслідок чого за нею утворилася заборгованість у розмірі 12 262,40 грн., представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подала.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася. Напередодні розгляду справи відповідачка подала до суду повторне клопотання про відкладення розгляду справи з причин, які суд визнає неповажними, оскільки заявницею не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки, а також не додано доказів або відзиву на позов, які б унеможливлювали розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, першої неявки в судове засідання учасника справи, про якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнані поважними. За змістом ч. 3 ст. 223 ЦПК України повторна неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом надіслання судових повісток та ухвали про відкриття провадження за адресою зареєстрованого місця її проживання. Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що відповідач повторно не з`явилася у судове засідання, заявлене клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та направленим на затягування розгляду справи, а також з огляду на відсутність відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку про можливість відхилення клопотання про відкладення та вирішення справи по суті за наявними матеріалами.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.07.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи повторну неявку у судове засідання відповідачки, яка є належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, неподання нею відзиву на позовну заяву та за відсутності заперечень позивача, суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 04.03.2025 р. між ТОВ «ФК «Авіра Груп» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено договір №132229 про надання фінансового кредиту в електронній формі шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором- KL1905, який був надісланий на номер телефону зазначений останньою, що відповідає вимогам законодавства щодо укладення електронних правочинів /а.с.13,16-18/.

Згідно з умовами вказаного договору відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 8 000 грн строком на 90 днів, тобто до 01.06.2025 р., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,72% на добу від суми кредиту, що нараховуються з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою, згідно якої 04.03.2025 р. о 19:24 на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти у сумі 8 000,00 грн. /а.с.22/.

19.12.2025 р. між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/ /а.с.19-21/, згідно витягу з реєстру боржників до якого позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №132229 у розмірі 12 262,40 грн /а.с.11/.

Станом на 20.02.2026 р. заборгованість відповідача за кредитним договором становить 12 262,40 грн, з яких: тіло кредиту – 8 000,00 грн, відсотки – 4 262,40 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором /а.с. 10/.

Позивачем на адресу відповідача було направлено письмову вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій повідомлено про перехід до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» права вимоги, наявність заборгованості та необхідність її погашення у добровільному порядку протягом 30 днів з дня отримання вимоги, яка залишена відповідачем без виконання /а.с.9/.

V. Норми права, що підлягають застосуванню:

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В силу ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом статей 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця на нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, оскільки за межами цього строку діє інший вид правовідносин - прострочення виконання зобов`язання, де застосуванню підлягають положення ст.625 ЦК України.

VI. Оцінка Суду.

Судом установлено, що 04.03.2025 р. між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання фінансового кредиту №132229, шляхом підписання його відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на прийняття умов договору та підтвердження власного волевиявлення.

На виконання умов договору 04.03.2025 р. відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 8 000,00 грн шляхом перерахування на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 через систему грошових переказів ТОВ «ПрофітГід», що підтверджується платіжним дорученням щодо здійснення переказу грошових коштів (номер транзакції 44110-90508-73434).

Суд зазначає, що номер платіжної картки отримувача, вказаний у цьому підтвердженні, повністю збігається з номером рахунку Клієнта, зазначеним у кредитному договорі №132229 від 04.03.2025 р., що є належним та допустимим доказом надання ТОВ «ФК «Авіра Груп» кредитних коштів саме ОСОБА_1 в обумовленому договором розмірі та в повному обсязі.

19.12.2025 р. право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу №19122025/2 перейшло до позивача, що відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт укладення договору, отримання кредитних коштів чи свідчили про виконання нею зобов`язань за договором. За таких обставин вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту – 8 000 грн. та процентами – 4 262,40 грн. є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному розмірі.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, то такі підлягають стягненню з відповідачки.

Щодо витрат на правничу допомогу суд враховує, що позивачем заявлено до стягнення 15 500,00 грн, з яких: 1 500 грн за консультацію (0,5 год.), 9 000 грн за складання позовної заяви (3 год.), 4 500 грн за інші клопотання й моніторинг реєстру судових рішень (1,5 год.) та 500 грн канцелярських витрат.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09.04.2026 р., який укладено між ТОВ «ФК «Венера Фінанс» та Адвокатським бюро «Пархомчук та Партнери» в особі адвоката Пархомчука С.В.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

Справа стосується типової категорії спорів про стягнення незначної кредитної заборгованості (ціна позову 12 262,40 грн), розглядається у спрощеному позовному провадженні, не потребує значного обсягу підготовки чи глибокого правового аналізу, а позовна заява за своєю формою та змістом є типовою для даної категорії справ. Заявлений розмір витрат на правничу допомогу (15 500 грн) перевищує ціну позову, що не відповідає критеріям пропорційності та розумності, встановленим частиною четвертою статті 137, частиною третьою статті 141 ЦПК України.

З урахуванням складності справи, обсягу фактично виконаних адвокатом дій, які обмежились підготовкою та поданням типової позовної заяви на підставі наданих клієнтом документів, суд дійшов висновку про наявність підстав для істотного зменшення заявленого розміру витрат на правничу допомогу до суми 2 000,00 грн.

Керуючись 2,5,10-13,18,141,258-259,263-265, 273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором №132229 від 04.03.2025 р. у розмірі 12 262 (дванадцять тисяч двісті шістдесят дві ) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», код ЄДРПОУ 43561872, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703, м. Київ, 03115.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua