Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №742/5167/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3401/26

Єдиний унікальний № 742/5167/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

16.09.2026 р. представник ТОВ «ФК «Смарт Пей» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2001019054602 від 19.04.2018 р. укладеним між АТ «ПУМБ» та відповідачем, у розмірі 32 499,86 грн., а також про стягнення сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 19.04.2018 р. був укладений кредитний договір №2001019054602, шляхом власноручного підписання Позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з кредитним лімітом 10 000 грн., який у подальшому було збільшено.

Відповідач тривалий час користувався кредитними коштами, проте взяті на себе зобов`язання у повному обсязі не виконав. У зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 32 499,86 грн.

26.06.2026 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу № 1, за яким позивач отримав право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. У зв`язку з чим і подано даний позов про стягнення з відповідача вказаної заборгованості разом з судовими витратами.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18.09.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від нього відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, ОСОБА_1 19.04.2018 р. власноручно підписав заявку №2001019054602 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. ОСОБА_1 підписанням цієї заявки беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору, розміщену на сайті банку в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг /а.с.7/.

Відповідач в заявці вказав, що просить відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитку картку № НОМЕР_2 , встановити кредитний ліміт розміром 10 000 грн. з річною відсотковою ставкою 59,19 %. /а.с.7/.

Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту по договору №2001019054602 від 19.04.2018 р., відповідачу збільшували ліміт: 14.08.2018 до 13 000 грн., 12.12.2018 до 17 600 грн. /а.с.8/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2001019054602 від 19.04.2018 р., станом на 25.06.2026 р. заборгованість складає 32 499,86 грн., з яких: 17 529,40 грн. заборгованість за кредитом; 14 970,46 грн. заборгованість по процентам /а.с.19-10/

З виписки з особового рахунку ОСОБА_1 щодо заборгованості по рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що у період з 11.11.2018 по 20.09.2020 відповідач активно користувався кредитними коштами, отримував готівку, оплачував покупки, вносив кошти на погашення кредиту та відсотків за кредитом /а.с.11-12 зв./

Згідно договору факторингу №1 від 26.06.2026 року, що укладений між позивачем та первісним кредитором АТ «ПУМБ», позивач набув право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ), за кредитним договором №2001019054602 від 19.04.2018 р. у розмірі 32 499,86 грн. Зазначене підтверджується витягом з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 26.06.2026 р. /а.с.6, 18-21,24/.

V. Оцінка суду.

Судом установлено, що 19.04.2018 ОСОБА_1 шляхом власноручного підписання заявки №2001019054602 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ПУМБ» уклав кредитний договір, за яким отримав кредитну картку № НОМЕР_2 зі встановленим лімітом 10 000 грн. У подальшому ліміт неодноразово збільшувався банком до 17 600 грн., що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати, зокрема, банківське обслуговування кожного, хто до неї звернеться; умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , підписавши заявку №2001019054602, приєднався до публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО, розміщеної на офіційному сайті банку, і своїм підписом підтвердив ознайомлення з її умовами в повному обсязі, а також з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом та інших факторів на дату укладення договору.

Судом установлено, що сторони шляхом підписання заявки на приєднання до ДКБО обумовили в письмовій формі розмір процентів за користування кредитними коштами в сумі 59,19 % річних.

Факт користування відповідачем кредитним лімітом (отримання готівки, оплата покупок, часткове внесення коштів на погашення кредиту та процентів) підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 11.11.2018 по 20.09.2020, яка відповідачем не спростована.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов`язання умов (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, а відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних процентів.

Судом установлено, що відповідач довготривалий строк не виконував належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого станом на 25.06.2026 утворилася заборгованість у розмірі 32 499,86 грн., яка складається з тіла та відсотків.

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що 26.06.2026 між АТ «ПУМБ» (клієнт) та ТОВ «ФК «Смарт Пей» (фактор) укладено договір факторингу № 1, за яким позивач набув право грошової вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 , за кредитним договором №2001019054602 від 19.04.2018 у розмірі 32 499,86 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників. Отже, до позивача перейшли права первісного кредитора АТ «ПУМБ» за кредитним договором №2001019054602 від 19.04.2018 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених статтею 82 цього Кодексу. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з принципом диспозитивності, встановленим статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом установлено факт невиконання відповідачем належним чином зобов`язань з повернення кредитних коштів. Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування встановлених обставин відповідачем на час розгляду справи не надано, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Смарт Пей» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 19.04.2018 у розмірі 32 499,86 грн. у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 10000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору від 26.03.2026 р. про надання правничої допомоги, які і заявив до стягнення з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази: договір про надання правової допомоги від 26.03.2026 року між ТОВ «ФК «Смарт пей» та адвокатом Рудзей Ю.В.; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001139; акт наданих послуг від 30.06.2026 року, згідно якого виконавцем адвокатом Рудзей Ю.В. надано клієнту ТОВ «ФК «Смарт пей» послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги від 26.03.2026 року в загальній сумі 10 000 грн.

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,206,258-259,265,268,273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором №2001019054602 від 19.04.2018 р. у розмірі 32 499 (тридцять дві тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та 3 000 (триі тисячі) грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», ЄДРПОУ 43696954 (вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ, 01042);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов