Вирок від 02 жовтня 2026 р. у справі №751/9959/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/9959/26

Провадження №1-кп/751/437/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026270000000255 від 16.09.2026 року, на підставі угоди про визнання винуватості від 18.09.2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернігова, громадянки України, з вищою освітою, одружена, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України,

з участю :

прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченої – ОСОБА_3 та її захисника – ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2026 року до Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшов обвинувальний акт, з угодою про визнання винуватості від 18.09.2026 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026270000000255 від 16.09.2026 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Відповідно до обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, за невстановлених досудовим слідством обставин, але не пізніше червня 2025 року, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Містоспецбудпроект» код ЄДРПОУ 45342931 (далі – ТОВ «Містоспецбудпроект»), яке немає статусу критичного важливого підприємства, усвідомлюючи що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейгєр» код ЄДРПОУ 39517707 (далі – ТОВ «Ейгєр»), яке на підставі розпорядження начальника Чернігівської обласної військової адміністрації від 20 лютого 2025 № 374 «Про статус критичного важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та має можливість здійснювати бронювання військовозобов`язаних осіб, вступили у злочинну змову з невстановленими на даний час посадовими особами ТОВ «Ейгєр», спрямовану на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України шляхом зменшення мобілізаційного людського ресурсу.

У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, за невстановлених досудовим слідством обставин, але не пізніше червня 2025 року, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням посадові особи ТОВ «Містоспецбудпроект», залучили до своєї злочинної діяльності начальника відділу кадрів ТОВ «Містоспецбудпроект» ОСОБА_3 , яка є відповідальною особою за ведення кадрової роботи та здійснює документальне оформлення осіб, як співробітників ТОВ «Містоспецбудпроект».

На виконання вказівок невстановлених на даний час досудовим розслідуванням посадових осіб ТОВ «Містоспецбудпроект», ОСОБА_3 налагодила зв`язок із невстановленими на даний час посадовими особами ТОВ «Ейгєр», з метою подальшого фіктивного працевлаштування на їх підприємство, тобто без реального виконання своїх функціональних обов`язків, військовозобов`язаних осіб з числа працівників ТОВ «Містоспецбудпроект», з метою використовувати це, як підставу для бронювання від призову на військову службу таких осіб.

Враховуючи той факт, що ТОВ «Ейгєр» здійснює бронювання своїх працівників відповідно до постанови КМУ від 27.01.2023 № 76, якою передбачена можливість бронювання не більше 50 % загальної кількості військовозобов`язаних працівників, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням посадові особи ТОВ «Містоспецбудпроект» та ТОВ «Ейгєр», переслідуючи мету незаконного бронювання військовозобов`язаних осіб, та з метою збільшення чисельності таких осіб для подальшої реалізації свого злочинного задуму щодо фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку з числа працівників ТОВ «Містоспецбудпроект», з подальшою метою їх незаконного бронювання, організували пошук осіб, які згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (опікуни, піклувальники, доглядачі за особою з інвалідністю, здобувачі освіти тощо) (т.зв. «донори») для подальшого фіктивного зарахування таких осіб до штату ТОВ «Ейгєр», з метою штучного збільшення чисельності заброньованих військовозобов`язаних осіб на підприємстві.

Після підшукання осіб зазначеної категорії, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням посадові особи ТОВ «Містоспецбудпроект» та ТОВ «Ейгєр» за сприяння ОСОБА_3 , яке виразилося у наданні невстановленим посадовим особам ТОВ «Ейгєр» військово-облікових документів та документів, які необхідні для працевлаштування військовозобов`язаних осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не раніше червня 2025 року, фіктивно працевлаштували, тобто без реального виконання трудових обов`язків, осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (т.зв. «донори»), а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаду виконавця робіт ТОВ «Ейгєр»; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на посаду юрисконсульта ТОВ «Ейгєр»; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на посаду виконавця робіт ТОВ «Ейгєр»; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаду виконавця робіт ТОВ «Ейгєр».

При цьому, ОСОБА_3 усвідомлювала, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 будуть працевлаштовані на ТОВ «Ейгєр» лише з метою фіктивного збільшення чисельності заброньованих військовозобов`язаних осіб із числа працівників ТОВ «Містоспецбудпроект».

У подальшому, ОСОБА_3 діючи спільно з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням посадовими особами ТОВ «Містоспецбудпроект» та ТОВ «Ейгєр», у період часу з червня 2025 року по лютий 2026 року, діючи умисно, переслідуючи мету незаконного бронювання військовозобов`язаних осіб, сприяла фіктивному працевлаштуванню, тобто без реального виконання функціональних обов`язків, на ТОВ «Ейгєр» на штатні посади з метою бронювання 4 військовозобов`язаних осіб, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на посаду менеджера з постачання; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на посаду монтажника мереж зв`язку; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на посаду монтажника зв`язку - кабельника; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на посаду інженера з охорони праці.

Також, за сприяння ОСОБА_3 , посадовими особами ТОВ «Ейгер» було складено відповідні списки військовозобов`язаних осіб, на яких оформлюється спеціальний військовий облік від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, та до яких було внесено завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 нібито виконують на ТОВ «Ейгєр» трудові функції та підлягають бронюванню.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не раніше червня 2025 року, за допомогою послуги «Бронювання працівників» Порталу «Дія», використовуючи кваліфікований електронний підпис (КЕП), який мають у своєму розпорядженні невстановлені на даний час посадові особи ТОВ «Ейгер», вказані списки військовозобов`язаних осіб були надіслані для бронювання.

Після чого, фіктивно працевлаштовані за сприяння ОСОБА_3 працівники ТОВ «Ейгєр» ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 автоматично були зараховані на спеціальний військовий облік (т.зв. «бронювання») військовозобов`язаних за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Разом з цим, ОСОБА_3 сприяючи у працевлаштуванні працівників ТОВ «Містоспецбудпроект» до ТОВ «Ейгєр», усвідомлювала, що фактично ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не будуть виконувати свої трудові обов`язки на ТОВ «Ейгєр», а працевлаштовані на ТОВ «Ейгєр» лише для незаконного бронювання від мобілізації, не маючи законних для цього підстав.

Тобто, описані вище дії ОСОБА_3 сприяли зменшенню мобілізаційного ресурсу та ускладнили належне комплектування ЗСУ та інших утворених до Законів України військових формувань і, відповідно, перешкодили передбаченій ст. 12 Закону України «Про Збройні Сили України» законній діяльності Збройних Сил України у вигляді підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності.

Своїми умисними діями, що виразились у сприянні в перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період (період дії воєнного стану), ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості від 18.09.2026 року, прокурор та обвинувачена ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України, щодо узгодженого покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 29415 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 500055 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України, щиро розкаялася у вчиненому; зобов`язується здійснити благодійний внесок на підтримку Збройних Сил України у розмірі 500000 гривень, шляхом перерахування упродовж п`яти днів із дня затвердження угоди зазначеної суми, не заперечила щодо затвердження угоди, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та повідомила, що уклала угоду добровільно. Просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченої просив затвердити угоду про визнання винуватості, призначити узгоджене покарання.

Прокурор зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги норм КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання у виді штрафу.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Зі змісту ч. 1, 2 ст. 474 КПК України слідує, що угода про визнання винуватості, досягнута під час досудового провадження, розглядається судом на стадії підготовчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким кримінальним правопорушенням.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, відповідає фактичним матеріалам провадження, умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд переконався, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 складена з участю її захисника ОСОБА_5 та призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання, може бути затверджена.

Цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 65-67, 69, 114-1 КК України, статтями 2, 373, 374, 394, 395, 468, 469, 472, 473-476 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 вересня 2026 року, укладену у м. Чернігові між прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури, ОСОБА_14 та обвинуваченою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22026270000000255 від 16.09.2026 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити їй, узгоджену сторонами міру покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 29415 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 500055 гривень.

Речовий доказ у кримінальному провадженні : мобільний телефон марки «iPhone13» s/n НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 - повернути власнику.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області повернути заставодавцю ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , внесені ним грошові кошти у розмірі 133120 гривень, як заставу за ОСОБА_3 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області № UA128201720355289002000005960, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4870285100 від 07.05.2026 року, на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 07.05.2026 року у справі № 750/5229/26.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно із частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія повного тексту вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1