Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №751/385/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/385/26

Провадження №2/751/1104/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

з участю секретаря судового засідання Решетник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Споживчий центр»» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10.04.2025-100001798 від 10.04.2025 у розмірі 8 640 грн та понесених судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовують тим, що 10.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10.04.2025-100001798, згідно умов якого сума кредиту складає 500 грн, строк кредиту 217 днів, до 12.11.2025, фіксована незмінна процента ставка 0,84% в день, комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 45,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 45 грн, неустойка – 7,50 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання. 12.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору, згідно умов якого позикодавець надав позичальнику 2-й транш у розмірі 1 000,00 грн. 28.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору, згідно умов якого позикодавець надав позичальнику 3-й транш у розмірі 1 500,00 грн. Загальна сума з дати укладення додаткового договору становить 3 000 грн, яка складається з усіх траншів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання виконало та надало кредит шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача, тоді як останній свої зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії у повному обсязі не виконав, а тому виникла заборгованість у розмірі 8 640,00 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 20.03.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові просить проводити розгляд справи за відсутності їх представника за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав додаткові пояснення по справі, згідно яких позовні вимоги визнає лише в частині тіла кредиту у розмірі 3000,00 грн, заперечує проти стягнення відсотків, комісій та неустойки в сумі 5640 грн, оскільки він з 24.06.2025 проходить військову службу у ЗСУ та на нього розповсюджуються приписи Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

10.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №10.04.2025-100001798 шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка розміщена на сайті кредитора та підписанням заявки після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону (а.с.22-28).

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 500 грн, строком на 217 днів з дати його надання (до 12.11.2025), зі стандартною процентною ставкою у розмірі 1% за 1 день користування кредитом. Також погоджено комісію за надання кредиту - 9% від суми кредиту, яка становить 45 грн та комісію за обслуговування кредитної заборгованості – 45 грн.

12.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору №10.04.2025-100001798 від 10.04.2025 шляхом прийняття пропозиції про укладення додаткового договору (оферти), обрання конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону (а.с. 28зв.-30).

Згідно умов додаткового договору відповідачу надано 2-й транш у розмірі 1 000 грн, строком на 215 днів з дати його надання, комісією за надання траншу – 9% від суми траншу, що дорівнює 90 грн та комісією за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору у розмірі 135 грн.

28.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору №10.04.2025-100001798 від 10.04.2025 шляхом прийняття пропозиції про укладення додаткового договору (оферти), обрання конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону (а.с. 30зв.-32).

Згідно умов додаткового договору відповідачу надано 3-й транш у розмірі 1 500 грн, строком на 169 днів з дати його надання, комісією за надання траншу – 9% від суми траншу, що дорівнює 135 грн та комісією за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору у розмірі 270 грн. Сума кредиту з дати укладення додаткового договору складає 3 000 грн, яка складається з усіх траншів.

ТОВ «Споживчий Центр» через ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та систему оплати iPay.ua перерахувало на вказану відповідачем картку № НОМЕР_1 за договором кредиту №10.04.2025-100001798: 10.04.2025 грошові кошти в сумі 500,00 грн, 12.04.2025 – у сумі 1000,00 грн та 28.05.2025 – у сумі 1500,00 грн (а.с.16, 17, 18).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №10.04.2025-100001798 від 10.04.2025, заборгованість ОСОБА_1 становить 8 640,00 грн, з яких: основний борг 3 000,00 грн, відсотки 3 465,00 грн, комісія за надання – 135,00 грн, комісія за обслуговування – 540,00 грн, неустойка – 1500,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 10.04.2025 по 12.11.2025 (а.с.19).

Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2025 №3420, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 у військовій частині НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 з 24.06.2025 по теперішній час (а.с. 53).

Дана обставина також підтверджується копією витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та копією військового квитка серії НОМЕР_3 , відповідно до яких ОСОБА_1 відповідно до поіменного списку № 5/1290 від 24.06.2025 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_2 (а.с. 50, 51-52).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір та додаткові договори укладено в електронному вигляді та підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що узгоджується із ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем зазначеного вище договору та отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту згідно з умовам договору, а тому вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 000,00 грн є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення процентів за вказаним кредитним договором, суд зазначає наступне.

Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до частини 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Аналіз ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону №1357-IX від 30 березня 2021 року, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, свідчить про те, що пільги мають: - військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; - військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, таким чином на нього поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 по справі № 642/548/21.

Судом встановлено, що відповідач є діючим військовослужбовцем з 24.06.2025, таким чином у відповідності до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», він звільнений від сплати процентів за невиконання зобов`язань за кредитним договором № 10.04.2025-100001798 від 10.04.2025, які нараховані з 24.06.2025. Однак, від сплати процентів, які нараховані з 10.04.2025 по 23.06.2025 відповідач не звільняється.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню проценти в розмірі 675,00 грн, які підлягали сплаті станом на 10.06.2025.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання та обслуговування кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження N 61-7620св24).

Таким чином, вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 135 грн є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, відсутні підстави для стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості з огляду на таке.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21, якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг, то положення договору п.9 та вимоги про стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо вимог про стягнення неустойки за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

З огляду на те, що на підставі кредитного договору №10.04.2025-100001798 від 10.04.2025 неустойку нараховано в період дії воєнного стану в України, яка на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підлягала списанню, а тому заявлена вимога про її стягнення з відповідача є неправомірною.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача слід стягнути 3 810 грн заборгованості за кредитним договором №10.04.2025-100001798 від 10.04.2025.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору (а.с.38), які відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 174,04 грн (3810/8640х2662,40).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76-81, 95, 141, 247, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 3 810 (три тисячі вісімсот десять) грн заборгованості за кредитним договором №10.04.2025-100001798 від 10.04.2025, що складається з тіла кредиту 3 000 грн, процентів 675,00 грн, комісії за надання кредиту 135,000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1 174 (одну тисячу сто сімдесят чотири) грн 04 коп судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівської апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25.09.2026

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, ЄДРПОУ 37356833)

Відповідач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Головуючий - суддя І. В. Яременко