Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №914/2350/18(914/1677/26) — Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 Справа № 914/2350/18(914/1677/26)

Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,

за участю секретаря Малісевич М.В.

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра”, м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів

про: стягнення 20 728 грн. 22 коп.

у межах справи №914/2350/18

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський завод РЕМА”, м. Львів

про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра” (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код 00214244)

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

Приватне акціонерне товариство “Львівський електроламповий завод “Іскра” звернулось до Господарського суду Львівської області, в межах справи №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра”, з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 20 728 грн. 22 коп. заборгованості.

Згідно з протоколом передачі судової справі раніше визначеному складу суду, при розподілі позовної заяви визначено єдиний унікальний номер судової справи 914/2350/18 (914/1677/26), головуючим суддею визначено суддю Морозюка А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра”.

За результатами здійсненого судом запиту до Єдиного державного демографічного реєстру щодо відповідача, особу не знайдено.

Судом надіслано запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи-відповідача. 02.07.2026 на адресу суду повернувся зазначений запит суду з повідомленням від 22.06.2026 про те, що за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - не значиться.

Ухвалою суду від 03.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в межах справи №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра”, та відкрито провадження у справі; судове засідання призначено на 06.10.2026; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

В судове засідання 06.10.2026 представник позивача не з`явився, причин неявки не повідомив (ухвалу суду від 03.08.2026 про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 06.10.2026 позивач отримав 12.08.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету” є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Відповідач (її представник) в судове засідання не з`явилась, причин неявки не повідомила, відзиву на позов не подала.

На адресу суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 03.08.2026 (про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи на 06.10.2026) яку було надіслано відповідачу на адресу зазначену позивачем у позовній заяві (79035, м. Львів, вул. Білоцерківська, буд. 10, гуртожиток, кімната №171). Згідно відстеження поштового відправлення на офіційному сайті ПАТ “Укрпошта”, кореспонденцію повернуто 31.08.2026 «закінчення встановленого терміну зберігання» (витяг з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" додається).

Також, 13.08.2026 на офіційному веб-сайті судової влади України опубліковано оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої не відоме, в якому зазначено що Господарський суд Львівської області викликає ОСОБА_1 у справі №914/2350/18 (914/1677/26) про стягнення заборгованості на суму 20 728,22 грн., як відповідача, у судове засідання на 11:00 год. 06.10.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Суд врахувавши, що обом сторонам у справі були створені необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Позиція позивача.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач на підставі ордеру №81 від 23.01.1991 року зареєстрована та проживає в кімнаті АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності позивачу. Правилами проживання гуртожитку для одиноких громадян по АДРЕСА_3 , затверджених наказом Генерального директора ВАТ "Іскра" №506/01-7 від 21.09.2006, передбачено своєчасне внесення мешканцями гуртожитку плати за користування житловою площею і за комунальні послуги. Проте відповідач своєчасної плати за проживання в гуртожитку не здійснює, у зв`язку з чим у неї станом на дату подання позову до суду виникла заборгованість в розмірі 20 728,22 грн., яку позивач просить стягнути.

Позиція відповідача.

Відповідач (чи його представник) в судове засідання не з`явилась та не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, строк на подання відзиву в даній справі сплив.

Позиція суду щодо підсудності даного спору господарському суду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.01.2019 р. відкрито провадження у справі №914/2350/18 про банкрутство відповідача ПрАТ “Львівський електроламповий завод “Іскра”. На даний час розгляд справи №914/2350/18 триває.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак, позов ПрАТ “Львівський електроламповий завод “Іскра” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає розгляду Господарським судом Львівської області в межах справи №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра” за правилами спрощеного позовного провадження.

Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.

23.01.1991 року ОСОБА_1 , як працівнику Львівського виробничого об`єднання «Іскра» було видано Ордер №81 на право отримання жилої площі в гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , на період роботи в ЛВО "Іскра".

Також, згідно Акту, складеного та підписаного в.о. директора БО УМНП, заступником директора по оренді житлового приміщення та бухгалтером та скріпленого печаткою ПрАТ “Львівський електроламповий завод “Іскра”, в гуртожитку за адресою АДРЕСА_4 , проживає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (син).

Згідно розрахунку заборгованості за квартплату та інші комунальні послуги, що рахуються за гр. ОСОБА_1 перед ПрАТ “Львівський електроламповий завод “Іскра” станом на 01 травня 2026 р. сума заборгованості ОСОБА_1 становить 20 728,22 грн. З розрахунку прослідковується, що в період з 01.01.2025 по 01.05.2026 відповідачем періодично (не щомісяця) здійснювались платежі, що призвело до заборгованості.

Постановою Кабінету Міністрів України №498 від 20.06.2018 затверджено Примірне положення про користування гуртожитком, пунктом 11 якого визначено, що наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані, зокрема: своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом.

За змістом п.3 ст. 7 Закону України “Про основні засади житлової політики”, особи зобов`язані своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, вносити орендну плату, виконувати зобов`язання за фінансово-кредитними механізмами підтримки будівництва, придбання та оренди житла.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За наказом №506/01-7 ВАТ "Іскра" від 21 вересня 2006 р. затверджено Правила проживання в гуртожитку для одиноких громадян по АДРЕСА_3 .

Пунктом 2.8. Правил зобов`язано мешканців гуртожитку (в даному випадку ОСОБА_1 ) своєчасно вносити плату за користування житловою площею і за комунальні послуги.

Із розрахунку заборгованості прослідковується, що відповідачем періодично (не щомісяця) здійснювались платежі за користування жилою площею в гуртожитку та комунальні послуги, у зв`язку з чим у неї станом на 01.05.2026 виникла заборгованість в розмірі 20 728,22 грн.

Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, наявність заборгованості відповідачем не спростована.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України”).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене, враховуючи обов`язок відповідача сплачувати за користування жилою площею в гуртожитку та комунальні послуги, відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем повністю або частково вартості проживання в гуртожитку та комунальних послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в розмірі 20 728 грн. 22 коп.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України судові витрати покладається у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачем за подання позову до суду сплачено судовий збір, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №71 від 20.05.2026 в розмірі 2 662 грн. 50 коп. (зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки суду від 22.05.2026 р.).

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2 662 грн. 40 коп. Решта суми судового збору в розмірі 0 грн. 10 коп., сплаченого позивачем згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №71 від 20.05.2026, може бути повернута за клопотанням особи яка його сплатила ухвалою суду, згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.

Частина 8 ст. 129 ГПК України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. 00 коп. позивач підтверджує договором про надання правничої допомоги №15/9 від 15.05.2026 р., укладеним ПрАТ “Львівський електроламповий завод “Іскра” з Адвокатським об`єднанням “Правова опора”, акт наданих послуг від 15.05.2026, яким сторони підтвердили що Адвокатське об`єднання в особі керуючого партнера Соломії Камінської надало Клієнту допомогу за Договором про надання правничої допомоги №15/9 від 15.05.2026 р. на суму 3 000,00 грн. (на вивчення та аналіз матеріалів справи і судової практики затрачено 1 год. вартістю 1 000,00 грн., на підготовку та подання позовної заяви з додатками затрачено 2 год. вартістю 2 000,00 грн.).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, “при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи в сукупності з поданими позивачем доказами на понесення судових витрат, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, ціну та предмет позову, а також обсяг підготовлених представником позивача процесуальних документів, оцінюючи співмірність здійснених стороною витрат на представництво адвокатом її інтересів у суді, складність підготовленої адвокатом позовної заяви, суд вважає обґрунтованою суму правових витрат в розмірі 1 500,00 грн., що є співмірним з наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції, та відповідають критеріям "необхідності і обґрунтованості".

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 236-241, 327 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Горбатої Марії Степанівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра” (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00214244) 20 728 грн. 22 коп. заборгованості, 2 662 грн. 40 коп. судового збору та 1 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Повне рішення складено 12.10.2026.

Суддя Морозюк А.Я.