Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №751/10023/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/10023/25

Провадження №2/751/951/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

секретаря судового засідання Решетник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №230553-КС-002 від 17.12.2021 у розмірі 14 579,55 грн, а також витрат понесених на сплату судового збору.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.12.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №230553-КС-002, який підписаний одноразовим ідентифікатором, за умовами якого останній на засадах строковості, поворотності та платності, надано грошові кошти в розмірі 6 000 грн під 0,86590029% за кожен день користування кредитом. Свої зобов`язання позивачем виконано та надано кредит відповідачу шляхом перерахування коштів на вказану банківську картку, проте відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 14 579 грн 00 коп, з яких: 6 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 8 000,30грн заборгованість за нарахованими процентами; 579,25 грн комісія.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 26.12.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 19.03.2026 за клопотанням представника позивача витребувано докази по справі.

08.06.2026 до суду надійшли витребувані у справі докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить проводити розгляд справи у відсутність їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. З клопотанням про відкладення слухання справи до суду не зверталась, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

17.09.2026 ухвалою суду в порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

17.12.2021 відповідач на вебсайті позивача в мережі Інтернет зайшла в особистий кабінет, заповнила анкету клієнта, в якій вказала персональні дані, суму бажаного кредиту, номер мобільного телефону та номер банківської картки для перерахування коштів, що підтверджується візуальною формою послідовності дій та витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи (а.с.31, 32).

Також в особистому кабінеті відповідач отримала паспорт споживчого кредиту (а.с.23-24) та оферту про надання кредиту (а.с.27-28), після чого здійснила її акцепт (прийняла пропозицію) на запропонованих позивачем умовах (а.с.29-30).

17.12.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №230553-КС-002, згідно умов якого останній надано грошові кошти в кредит у розмірі 6 000 грн строком на 24 тижні до 03.06.2022, з фіксованою стандартною процентною ставкою 0,86590029% в день, комісією за надання кредиту 900 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту – 13 200 грн (а.с.25-26).

Кредитний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-4978.

У цей же день позивач на виконання умов кредитного договору №230553-КС-002 від 17.12.2021 перерахував на вказану у ньому відповідачем картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 6 000,00 грн, згідно довідки про перерахунок коштів «ТасРаy» (а.с.33).

Згідно інформації АТ КБ «Приватбанк» платіжна картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та відкрито під неї відповідний банківський рахунок (а.с.88).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №230553-КС-002 від 17.12.2021 вбачається, що станом на 30.10.2025 загальний розмір заборгованості становить 14 579,55 грн, з яких: 6 000 грн заборгованість за кредитом, 8 000,30 грн заборгованість за відсотками, 579,25 грн заборгованість по комісії. При цьому після закінчення строку дії договору, а саме з 04.06.2022 позивачем відсотки не нараховувались (а.с.12-21).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст..ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем договору та отримання відповідачем кредитних коштів. Нарахування відсотків за користування кредитом відбувалося у межах визначеного сторонами строку кредитування.

Відповідачем не було подано до суду жодних доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15 спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача (а не суду).

Не надано відповідачем доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Ураховуючи норми закону та те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасила, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 6 000 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 8 000,30 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження N 61-7620св24).

Таким чином, вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 579,25 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Ураховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки судового збору в сумі 2 422,40 грн (а.с.11), які у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 533, 543, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 133, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №230553-КС-002 від 17.12.2021 у розмірі 14 579 грн 55 коп (чотирнадцять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять гривень п`ятдесят п`ять копійок), з яких: 6 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 8 000,30 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 579,25 грн заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 21.09.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26 оф. 411, ЄДРПОУ 41084239)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Головуючий - суддя І. В. Яременко