Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №751/2922/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2922/26

Провадження №2/751/1751/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

секретаря судового засідання Решетник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №547468-КС-001 від 15.07.2025 у розмірі 25 760 грн, а також витрат понесених на сплату судового збору.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №547468-КС-001, який підписаний одноразовим ідентифікатором, за умовами якого останньому на засадах строковості, поворотності та платності, надано грошові кошти в розмірі 10 000 грн під 1% за кожен день користування кредитом. Свої зобов`язання позивачем виконано та надано кредит відповідачу шляхом перерахування коштів на вказану банківську картку, проте відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 25 760 грн 00 коп, з яких: 10 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 9 800 грн заборгованість за нарахованими процентами; 5 000 грн заборгованість по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України; 960 грн комісія.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 24.04.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та за клопотанням позивача витребувано докази.

30.06.2026 до суду надійшли витребувані у справі докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить проводити розгляд справи у відсутність їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. З клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

02.09.2026 ухвалою суду в порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

15.07.2025 відповідач на вебсайті позивача в мережі Інтернет зайшов в особистий кабінет, заповнив анкету клієнта, в якій вказав персональні дані, суму бажаного кредиту, номер мобільного телефону та номер банківської картки для перерахування коштів, що підтверджується візуальною формою послідовності дій та витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи (а.с.11, 83).

Також в особистому кабінеті відповідач отримав паспорт споживчого кредиту (а.с.49-51) та оферту про надання кредиту (а.с.62-63), після чого здійснив її акцепт (прийняв пропозицію) на запропонованих позивачем умовах (а.с.73).

15.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №547468-КС-001, згідно умов якого останньому надано грошові кошти в кредит у розмірі 10 000 грн строком на 16 тижнів до 04.11.2025, з фіксованою стандартною процентною ставкою 1 % в день, комісією за надання кредиту 2 000 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту – 20 325,78 грн (а.с.52-61).

Кредитний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2878.

У цей же день позивач на виконання умов кредитного договору №547468-КС-001 від 15.07.2025 перерахував на вказану у ньому відповідачем картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 10 000,00 грн, згідно підтвердження ТОВ «ПрофітГід» (а.с.12).

Згідно інформації АТ «Сенс Банк» платіжна картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та відкрито під неї відповідний банківський рахунок (а.с.94).

Згідно виписки АТ «Сенс Банк» на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 емітованої на ім`я ОСОБА_1 , 15.07.2025 здійснено зарахування коштів у сумі 10 000,00 грн (а.с.95-96).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №547468-КС-001 від 15.07.2025 вбачається, що станом на 03.03.2026 загальний розмір заборгованості становить 25 760 грн, з яких: 10 000 грн заборгованість за кредитом, 9 800 грн заборгованість за відсотками, 960 грн заборгованість по комісії, 5 000 грн заборгованість за відсотками за ст.625 ЦК України. При цьому після закінчення строку дії договору, а саме з 05.11.2025 позивачем відсотки не нараховувались (а.с.46-47).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст..ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем договору та отримання відповідачем кредитних коштів. Нарахування відсотків за користування кредитом відбувалося у межах визначеного сторонами строку кредитування.

Відповідачем не було подано до суду жодних доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15 спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача (а не суду).

Не надано відповідачем доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Ураховуючи норми закону та те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 10 000 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 9 800 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючипроценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження N 61-7620св24).

Таким чином, вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 960 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача процентів відповідно до ст.625 ЦК Укракїни в розмірі 5 000 грн, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (пункт 8.35).

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування процентів відповідно до ст.625 ЦК України за період з 13.08.2025 до 06.09.2025 у розмірі 5 000 грн.

Ураховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика».

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки судового збору в сумі 2 662,40 грн (а.с.45), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2145,63 грн (20760/25760*2662,40).

На підставі викладеного, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 533, 543, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 12-13, 76-181, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №547468-КС-001 від 15.07.2025 у розмірі 20 760 грн 00 коп (двадцять тисяч сімсот шістдесят гривень), з яких: 10 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 9 800 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 960 грн заборгованість за комісією.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2 145 грн 63 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 07.09.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26 оф. 411, ЄДРПОУ 41084239)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Головуючий - суддя І. В. Яременко