Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №734/2964/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/2964/26

Провадження № 3/734/1613/26

ПОСТАНОВА

іменем України

13 жовтня 2026 року селище Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., за участю секретаря судових засідань Ієвлевої О.В., адвоката Антосини Р.С., розглянувши протокол та матеріали справи, у відкритому судовому засіданні, що надійшли від Управління патрульної поліції в Чернігівській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

згідно протоколу серії ЕПР 1 № 690903 від 12.06.2026, водій ОСОБА_1 12.06.2026 о 10 год. 41 хв. в с.Сираї траса М-01 71 кілометр керував транспортним засобом Land Rover Discovery д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та у лікаря нарколога Козелецька ЛІЛ відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з`явився, подавши суду письмові пояснення у яких зазначає, що 12 червня 2026 року повертався з відрядження, пов`язаного з волонтерською діяльністю. По дорозі забрав друзів з відпочинку. В с.Сираї був зупинений працівниками поліції за перевищення швидкісного режиму. Під час спілкування з поліцейським, останній сказав, що солону автомобіля відчувається запах спиртного, що дійсно мало місце, оскільки друзі на передодні вживали спиртні напої. Після цього поліцейський йому повідомив, що відчуває запах спиртного від нього та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння. Оскільки раніше не перебував в такий ситуації, вирішив проконсультуватися з адвокатом щодо своїх прав і обов`язків. При цьому від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся. Намагання додзвонитися до адвоката та отримати правову допомогу були розцінені працівником поліції як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

У судовому засіданні адвокат Антосина Р.С. просив суд закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були відсутні, а відтак у поліцейських не було правових підстав для вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння. З боку ОСОБА_1 не було свідомої та категоричної відмови від проходження огляду. Весь час останній повідомляв поліцейських що не відмовляється виконати їх вимогу, лише просив надати йому можливість отримати консультацію від адвоката.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Так, із досліджених у судовому засіданні відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу не висловлював категоричної, однозначної та безумовної відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу або у закладі охорони здоров`я. Навпаки, він повідомляв працівникам поліції про готовність пройти відповідний огляд, однак просив надати йому час для отримання консультації по телефону. Зробивши кілька дзвінків, попросив поліцейських зробити ще один дзвінок. Під час розмови ОСОБА_1 по телефону поліцейський повідомив останнього, що його дії розцінюються як ухилення від проходження огляду після чого на нього було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

Проаналізувавши вищевказаний відеозапис, суд приходить до висновку, що поведінка ОСОБА_1 не свідчила про свідому та категоричну відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці або у закладі охорони здоров`я. Останній просив поліцейських надати йому кілька хвилин для здійснення дзвінка щоб отримати юридичну консультацію. При цьому працівник поліції, дійшовши передчасного висновку про відмову особи від проходження огляду, склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР.

Суд вважає, що висновок поліцейського про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду ґрунтується виключно на припущеннях і суб`єктивному сприйнятті ситуації та не підтверджується дослідженими судом відеозаписами чи іншими належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні докази, надати їм належну правову оцінку та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у встановленні факту чіткої, однозначної та безумовної відмови водія від проходження такого огляду.

Частина перша статті 130 КУпАП є бланкетною нормою, а тому порядок проведення огляду визначається положеннями ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів із обов`язковим застосуванням технічних засобів відеозапису, а матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП та п.7 Інструкції №1452/735 у разі незгоди особи на проведення огляду із застосуванням спеціального технічного засобу або незгоди з його результатами такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт свідомої, категоричної та безумовної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин сам лише факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом вини особи, оскільки викладені у ньому обставини мають бути підтверджені іншими належними, допустимими та достатніми доказами, які у даній справі відсутні.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 свідомо, категорично та безумовно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Натомість досліджені судом відеозаписи свідчать про його готовність пройти відповідний огляд за умови отримання консультації по телефону від свого адвоката щодо прав і обов`язків.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП настає за наявності встановлених законом підстав, а факт вчинення правопорушення має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий судовий розгляд, а особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1988 року зазначено, що принцип презумпції невинуватості покладає обов`язок доказування на сторону обвинувачення, а всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на користь особи.

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти Росії» наголошено, що суд не має права самостійно змінювати фабулу адміністративного правопорушення або відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це порушує принцип рівності сторін та право особи на захист.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року №1-р/2019 у справі №1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що викладені обставини свідчать про відсутність належних, допустимих і достатніх доказів, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130, 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст.266, 283, 284, 287, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом 10 днів з дня винесення.

Суддя