Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №734/2755/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/2755/26

Провадження № 2/734/1330/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 жовтня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Іванюка Т.І.,

за участю: секретаря судових засідань Ієвлевої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 72636792 від 11.11.2022 у розмірі 34 000,00 гривень, яка складається з: 8 500,00 гривень - основної суми боргу; 25 500,00 гривень - процентів за користування позикою, судового збору у розмірі 2 662 гривні 40 копійок, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 гривень та судових витрат, пов`язаних з підготовкою, комплектуванням та направленням документів Відповідачу, у розмірі 381 гривня 74 копійки.

Позовні вимоги мотивує тим, що 11.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 72636792, за умовами якого відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 8500 гривень на строк 30 днів. Базова процентна ставка 2.5% в день. Знижена процентна ставка 0.75%. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2.70% в день. Пеня - 2.70% в день. Дата повернення позики 11.12.2022 рік.

Відповідач висловив волевиявлення на укладення договору позики № 72636792 на суму 8 500,00 грн, договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором: jH2rUayecj, направленим на фінансовий номер телефону Відповідача: НОМЕР_1 .

Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_2 .

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 та відповідного реєстру прав вимоги, а саме: Витяг з Реєстру прав вимог № 11/04/23 до договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 р.

ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, реєстру боржників та акта приймання-передачі прав вимоги.

Загальна сума заборгованості Відповідача за договором позики № 72636792 становить 34 000,00 грн, з яких: 8 500,00 грн - основна сума боргу - неповернутий залишок тіла позики; 25 500,00 грн - проценти за користування позикою нараховані відповідно до умов Договору.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 29 червня 2026 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

16.07.2026 року від Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві останній зазначає, що положення укладеного договору є несправедливими умовами, що порушують Закон України «Про захист прав споживачів». Відповідач наголошує на тому, що денна процентна ставка не може перевищувати 1%. Позивачем не було надано до суду жодних доказів видачі відповідачу кредитних коштів за спірним кредитним договором. Крім того, відсутність доказів на підтвердження факту переходу права вимоги до Фактора за договором є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення заборгованості. Також, у позовній заяві відсутні докази, які б могли підтвердити перерахування позивачем грошових коштів на користь відповідача. При цьому Відповідач просить врахувати, що він є військовослужбовцем та звільнити його від сплати нарахованих відсотків, штрафу та пені.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач, був належним чином повідомленим про час, дату і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 11.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 72636792, за умовами якого відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 8500 гривень на строк 30 днів. Базова процентна ставка 2.5% в день. Знижена процентна ставка 0.75%. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2.70% в день. Пеня - 2.70% в день. Дата повернення позики 11.12.2022 рік.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Із представленого суду розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання за договором позики, у зв`язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 34 000.00 грн. з яких: основна сума боргу - 8 500 гривень, 25 500 гривень - проценти за користування позикою. Також суд звертає увагу, що заборгованість складається з тіла боргу та процентів за користування позикою, штраф та пеня за користування позикою Відповідачу не нараховувались.

Щодо нарахованих відсотків, то суд приходить до наступних висновків.

Воєнний стан в Україні запроваджений згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ, із 05.30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє до цього часу. Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно з ч. 12 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовець строкової військової служби, військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, особа офіцерського складу, яка проходить кадрову військову службу, особа офіцерського складу, яка проходить військову службу за призовом, військовослужбовець, призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якого засуджено до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, та члени його сім`ї права на пільги не втрачають.

Судом з`ясовано, що відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_3 від 29.10.2015 року, копією військового квитка серії НОМЕР_4 від 25.12.2025 року, довідкою військової частини НОМЕР_5 від 06 липня 2026 року №5410 згідно з якою ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в НОМЕР_5 .

Отже, на ОСОБА_1 , як на військовослужбовця поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», а тому відповідач підлягає звільненню від сплати заборгованості по відсотках за кредитним договором.

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8 500 гривень, а в стягненні заборгованості за відсотками слід відмовити.

Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Оскільки даний договір укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором (jH2rUayecj), отриманим на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , тому без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачем та товариством не був би укладений. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19, провадження № 61-1602св20.

Відповідно до довідки вих. №КД-000154105/ТНПП від 20.04.2026 року ТОВ «Фінансова Компанія «Фінекспрес», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між ТОВ «ФК «Фінекспрес» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», 11.11.2022 року перерахувало Москальцю Вадиму суму у розмірі 8500 гривень, номер платежу: 50c29b1a-5cde-49c6-af6f-610856617382.

Тому, факт перерахування позивачем грошових коштів на користь відповідача, суд вважає доведеним.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 (справа № 905/306/17) зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Судом встановлено, що 03.04.2023 було укладено договір № 033-030423 відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №72636792.

Згідно з витягом з Реєстру прав вимог №11/04/23 від 11.04.2023 року Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача за договором позики №72636792 у розмірі 34 000 грн.

Також, 17.12.2025 було укладено договір № 17/12/25-01 відповідно до п.п. 2.1 Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 року Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача за договором позики №72636792 у розмірі 34 000 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 14 від 17.12.2025 платник Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Сіті Колект» на рахунок отримувача ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» здійснило переказ у розмірі 2498737.99 грн з призначенням платежу: «Оплата суми фінансування згідно договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025».

Доводи Відповідача щодо недоведення факту набуття Позивачем права грошової вимоги суд вважає помилковими, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правомірність відступлення права грошової вимоги до Позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідач є учасником бойових дій, що підтверджується матеріалами справи та відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору у даній справі.

Водночас, відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, у разі звільнення сторони від сплати судового збору судовий збір стягується з іншої сторони або компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки у даній справі відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі закону, а позовні вимоги задоволені частково, суд приходить до висновку, що судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на 25% (задоволено 8500 грн із заявлених 34000 грн), понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають компенсації у відповідній пропорції. Заявлений до стягнення судовий збір становить 2 662.40 грн, отже, пропорційна сума, що підлягає відшкодуванню, становить 665,60 грн.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18)

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №ДО-20260202/001 про надання правничої допомоги від 02.02.2026 року, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001256, прайс-лист адвоката Богомолова Віктора Вікторовича, заявку про надання правової допомоги №571 від 01.05.2026 року, витяг акту №571 про надання юридичної допомоги від 01.05.2026 року, платіжну інструкцію №1467 від 15 травня 2026 року.

Оскільки позов задоволено частково (на 25%), заявлені витрати на професійну правничу допомогу також підлягають пропорційному розподілу. Відтак, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3750 грн (15000 грн * 25%/100%) у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів Відповідачу у розмірі 381. 74 грн, що підтверджується договором №ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30.10.2025 року, додатком №3 до Договору №ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 28.01.2026 року, актом надання послуг №193 від 25 травня 2026 року, також підлягають пропорційному розподілу, відтак на користь Позивача підлягають стягненню 95.43 гривні.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (ЄДРПОУ: 43950742) заборгованість за договором позики № 72636792 в розмірі 8500 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (ЄДРПОУ: 43950742) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 гривень та витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів Відповідачу у розмірі 95 гривень 43 копійки.

Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (ЄДРПОУ: 43950742, 02154, місто Київ, пр. Соборності, буд. 30-А, прим. 321).

Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ).

Суддя